Рішення № 128534412, 01.07.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5873/25

провадження № 2/753/6212/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Сирбул О.Ф., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ») звернулося до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.03.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 101704316 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до договору ТОВ «МІЛОАН» надало відповідачу кредит у розмірі 5 000,00 грн, які були перераховані на рахунок відповідача. Відповідач зобов`язувався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені кредитним договором. Підписанням договору відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма його істотними умовами. Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за Кредитним договором № 101704316 від 19.03.2021 становить 21 500,00 грн, яка складається з наступного: 5 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 16 500,00 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за комісією; 0,00 грн - заборгованість за пенею.

08.07.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 04Т, на підставі якого до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача.

24.01.2022 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» було укладено Договір факторингу № 1/15, на підставі якого до позивача ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» перейшло право вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 101704316 від 19.03.2021.

На підставі вищевикладеного позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором № № 101704316 від 19.03.2021 у розмірі 21 500,00 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22.04.2025 провадження по справі відкрито, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (ст. 279 ЦПК України).

14.05.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач не визнає позовні вимоги, вважає їх не доведеними. Позивач не надав належного підтвердження видачі кредитних коштів первісним кредитором, сумнівний документ під назвою платіжне доручення № 26094467 від 19.03.2021 не підтверджує перерахування ТОВ «Мілоан» крединих коштів у сумі 5000 грн саме відповідачу, оскільки таке платіжне доручення не містить обов`язкових реквізитів. Позивач не надає інформацію на картку якого банку були перераховані кошти, документ про видачу кредитної картки, виписки по рахунку на який начебто зараховані кошти і рух цих коштів. Із позовної зави не вбачається укладення із позивачальником договору позики у вигляді договору приєднання, адже позивач не надав доказів погодження між сторонами його окремих частин. Таким чином, відповідач вважає, що доказів про укладення з ним договору про надання споживчого кредиту № 101704316 від 19.03.2021 з ТОВ «Мілоан» у вигляді договору приєднання позивачем надано не було, а тому не доведено обставин на які він посилається, зокрема на погодження всіх умов за договором і законність підстав щодо нарахування відсотків. Позивач не надав належний розрахунок суми боргу за кредитним договором, нарахування здійснювалися у незаконний спосіб. На підставі наведеного відповідач просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Разом з відзивом відповідач подав заяву про зменшення витрат на правничу допомогу. На думку відповідача заявлений позивачем розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних робіт. Також просить врахувати, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумості їхнього розміру, тому витрати повинні бути зменшені до 2000 грн, в будь якому разі мінімум на 50 %, адже такі витрати на професійну правничу допомогу явно завищені.

28.05.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Щодо тверджень Відповідача про неукладеність договору про споживчий кредит № 101704316 від 19.03.2021 позивач зазначає, що за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «МІЛОАН» Відповідач подав Заявку на отримання кредиту № 101704316. Дана заява знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті URL: https://miloan.ua/. Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Зі змісту Заявки на отримання кредиту та означеного укладеного Кредитного договору вбачається, що Відповідач при його оформленні зазначив свої персональні дані, зокрема ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані, рік народження, адресу місця реєстрації (проживання), номер мобільного телефона та електронної адреси, освіту та щомісячний дохід. Надав також згоду, зокрема, щодо правил кредитування. Долучена до матеріалів справи Анкета-заява на кредит № 101704316 також містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви № 101704316, зокрема про такі дії: заповнення заяви; автоматична перевірка; перевірка у БКІ; скоринг; підтвердження зміни умов; обробляється; підписання договору; оброблено. Дата і час початку і закінчення кожної дії в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті первісного кредитора висвітлено безпосередньо у самій Анкеті-заяві на кредит № 101704316. Отже, одноразовий ідентифікатор, як і лог підпису Кредитора (логи (лог-файли) - містять інформацію про роботу сервера і зберігають в собі певні дії користувача або програми), зафіксовано у Кредитному договорі, переданому первісним кредитором Позивачу у pdf.форматі, ПРОТЕ Є ЗАШИФРОВАНИМИ, У ЗВ`ЯЗКУ ІЗ ЧИМ ПРИ СТАНДАРТНОМУ ПЕРЕГЛЯДІ В ЕЛЕКТРОННОМУ КАБІНЕТІ ПІДСИСТЕМИ ЄСІТС ЕЛЕКТРОННИЙ СУД ЧИ ПІД ЧАС ДРУКУ НЕ ВІДОБРАЖАЄТЬСЯ, у зв`язку із чим Позивач надає знімок екрану преамбули Договору із одноразовим ідентифікатором. Таким чином, з боку Відповідача відбулося підписання договору про споживчий кредит № 101704316 від 19.03.2021 електронним підписом одноразовим ідентифікатором - НОМЕР_3, 19.03.2021 о 13:47. Отже, Кредитний договір який був підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, свідчить про укладання між Сторонами даного правочину та, у відповідності до п. 5.1 Договору про споживчий кредит № 101704316 від 19.03.2021 включає в себе і підтвердження ознайомлення Відповідачем з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього Договору. Серед матеріалів справи відсутні докази на підтвердження факту, що персональні дані Відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки, на яку первісним кредитором здійснено перерахування позичених грошових коштів, номер телефону, адреса електронної пошти), були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені. Будь-яких пояснень стосовного того, яким чином відповідні дані наявні у первісного кредитора Відповідачем наразі не надано, стороною Відповідача до поданого відзиву на позовну заяву не надано жодних доказів на спростування факту укладення кредитного договору, або спростування факту перерахування та отримання ним кредитних коштів. Відповідно до норм чинного законодавства ТОВ «МІЛОАН» на виконання умов договору про споживчий кредит № 101704316 від 19.03.2021 перерахувало Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 5000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 26094467 від 19.03.2021, копія якого знаходиться в матеріалах справи. доступ до управління картковим рахунком № НОМЕР_1 та може розпоряджатись коштами на цьому рахунку. ТОВ «МІЛОАН» є фінансовою установою, що відповідно до наявної ліцензії може надавати лише одну фінансову послугу: надання коштів у позику, в т.ч. і на умовах фінансового кредиту. Здійснення переказу коштів не охоплюються цією ліцензію, а отже, для видачі кредитів в безготівковій формі, ТОВ «МІЛОАН» має залучати надавача платіжних послуг. В даному випадку, таким надавачем платіжних послуг є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що має ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків та висвітлено у доданому до позовної заяви платіжному дорученні № 26094467 від 19.03.2021. Отже, як небанківська установа ТОВ «МІЛОАН» звернувся до платіжної установи, яка має відповідну ліцензію на надання платіжних послуг, задля перерахування кредитних коштів на рахунок Відповідача. Отже, для підтвердження факту перерахування кредитних коштів, Позивач надав платіжне доручення за яким мало місце перерахування коштів Позивачу. Оскільки ТОВ «МІЛОАН» є небанківською фінансовою установою, то відповідно не здійснює відкриття, обслуговування рахунків фізичних осіб, та не має обов`язку формулювати облікові документи за кредитними зобов`язаннями позичальників згідно Закону України «Про банки та банківську діяльність» в.т.ч. Інструкції затвердженої Постановою НБУ від 27.12.2027 за № 481. Таким чином, заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, Відповідач не був позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів щодо неотримання кредитних коштів, з урахуванням того, що Відповідач має при цьому безперешкодний та повний доступ до таких даних чи/або інформації як клієнт, в той час як Позивачем надано суду копію платіжного доручення № 26094467 від 19.03.2021, яка була отримана ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» від попереднього кредитора. Щодо доводів Відповідача про невідповідність нормам чинного законодавства долученому до позову розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит № 101704316 від 19.03.2021. Згідно з пунктом 2.3.1.2. Договору про споживчий кредит № 101704316 від 19.03.2021, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6. Договору. Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредитування та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом. Відповідно до пункту 2.4.1 позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого пунктом 1.4 (у даному випадку 18.04.2021), а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування, сплаті таких процентів настає після відповідної вимог. В даному випадку кожен день пролоннгації є новою датою повернення кредиту. Як не заперечується відповідачем, що станом на 18.04.2021 кредит не було повернуто, і він продовжив користуватись кредитними коштами, платежі на погашення кредиту не вносив взагалі. Тому наведений позивачем розрахунок заборгованості за процентами відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору. Отже, наявні правові підстави для задоволення вимог про стягнення процентів у повному обсязі. За весь період перебування права вимоги за кредитним договором у ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», Позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до Позичальника, а отже ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» лише просить суд стягнути із Відповідача ту заборгованість за кредитним договором, яка була нарахована Первісним кредитором. На підтвердження відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит № 101704316 від 19.03.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» від ТОВ «МІЛОАН», Позивачем долучено серед додатків позовної заяви: копію договору відступлення прав вимоги №04Т від 08.07.2021; докази, здійснення оплати за договором відступлення прав вимоги №04Т від 08.07.2021; витяг з Додатку до договору відступлення прав вимоги №04Т від 08.07.2021. Позивач зазначив про виявлення технічної помилки у назві Витягу з Додатку до Договору про відступлення прав вимоги, поданого Позивачем серед матеріалів справи. Зокрема, у наданому документі зазначено: «Витяг з Додатку до Договору відступлення прав вимоги №05Т від 29.07.2021 року», у той час як правильним є: «Витяг з Додатку № 1 до Договору відступлення прав вимоги №04Т від 08.07.2021 року». Зазначена помилка носить виключно технічний характер та сталася при формуванні матеріалів позову. Вона жодним чином не впливає на зміст документа та не спростовує обставини, на які Посилається Позивач, обґрунтовуючи наявність прав вимоги до Відповідача. На підтвердження відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит № 101704316 від 19.03.2021 на користь ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» від ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», Позивачем долучено серед додатків позовної заяви: копію Договору факторингу №1/15 від 24.01.2022; копія довідки ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» про здійснення повного розрахунку за договором факторингу № 1/15 від 24.01.2022 ; копію Витягу з Додатку до Договору факторингу №1/15 від 24.01.2022. Витяг з до Договору факторингу №1/15 від 24.01.2022 було посвідчено Сторонами, з однієї Сторони - Директором ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» Лановим Є. М., і іншої Сторони - Директором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Романенко М. Е. Таким чином, доводи Відповідача, що Позивач непідтвердив відступлення права вимоги до Відповідача за договором про споживчий кредит № 101704316 від 19.03.2021 є голослівними, натомість Позивач наданими Суду письмовими доказами підтвердив своє право вимоги за вказаним договором відповідно до доданого договору про відступлення прав вимоги та договору факторингу. На підстві вищевикладеного просив задовольнити позов в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.03.2021 відповідач ОСОБА_1 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» подав заявку на отримання кредиту № 101704316. Оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом. Відповідачу було направлено одноразовий ідентифікатор електронним повідомленням (SMS), ввівши який відповідач підтвердив прийняття умов Договору про споживчий кредит № 101704316 від 19.03.2021. Отже, Кредитний договір був укладений у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно умов кредитного договору ТОВ «МІЛОАН» зобов`язалося надати відповідачу кредит у сумі 5 000,00 грн шляхом переказу на картковий рахунок позичальника, строк кредитування: 30 днів, дата повернення кредиту 18.04.2021.

Відповідно до положень пункту 1.1 Кредитного договору відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування ним у встановлений термін та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Пунктом 1.5.2. Кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом: 1500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до 1.6. Кредитного договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з п. 1.7. Кредитного договору, тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п. п. 2.2,.2.3 цього Договору.

можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору.

Згідно з п. 2.2.3. Кредитного договору, проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

Пунктом 2.4.2 договору передбачено, що у випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов`язання позичальника за цим договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь Кредитодавця встановлені умовами цього договору, то така заборгованість повинна бути сплачена позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений п.1.4. договору або у дату завершення періоду пролонгації. Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування визначеного згідно з пунктами 1.3, 2.3 цього договору, виконання зобов`язань зі сплати платежів вважається простроченим позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 4.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

19.03.2021 ТОВ «МІЛОАН» на виконання умов кредитного договору здійснено переказ коштів на рахунок відповідача у сумі 5 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 26094467 від 19.03.2021 (а. с. 60).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У пункті 5 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію») .

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Як зазначено у статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (частина перша статті 1048 ЦК України).

08.07.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 04Т, на підставі якого до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача.

На підтвердження відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит № 101704316 від 19.03.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» від ТОВ «МІЛОАН», Позивачем долучено: копію договору відступлення прав вимоги №04Т від 08.07.2021; докази, здійснення оплати за договором відступлення прав вимоги №04Т від 08.07.2021; витяг з Додатку до договору відступлення прав вимоги № 04Т від 08.07.2021.

24.01.2022 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» було укладено Договір факторингу № 1/15, на підставі якого до позивача ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» перейшло право вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 101704316 від 19.03.2021.

На підтвердження відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит № 101704316 від 19.03.2021 на користь ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» від ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», Позивачем долучено: копію Договору факторингу № 1/15 від 24.01.2022; копія довідки ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» про здійснення повного розрахунку за договором факторингу № 1/15 від 24.01.2022; копію Витягу з Додатку до Договору факторингу №1/15 від 24.01.2022. Витяг з до Договору факторингу №1/15 від 24.01.2022 було посвідчено Сторонами, з однієї Сторони - Директором ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» Лановим Є. М., і іншої Сторони - Директором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Романенко М. Е.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 3 ст. 1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зі ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, оскільки не погасив заборгованість за кредитом ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок позивача ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», до якого перейшло право вимоги, чим порушуються права та інтереси позивача.

Відповідач повідомлявся про наявність заборгованості та необхідність її погашення (а.с. 63-64).

Відповідно до розрахунку ТОВ «МІЛОАН» про стан заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 101704316 від 19.03.2021 становить 21 500,00 грн, яка складається з наступного: 5 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 16 500,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за комісією; 0,00 грн - заборгованість за пенею.

Заперечення відповідача щодо позовних вимог викладені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого підтвердження та не приймаються судом, оскільки позивачем доведено позовні вимоги належними та допуститми доказами. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, належних та допустимих доказів, які б спростовували посилання позивача про наявність заборгованості та її розміру суду не надано.

Отже, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, за наявності доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог та за відсутності надання доказів протилежного відповідачем, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредтним договором № 101704316 від 19.03.2021 у розмірі 21 500,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає також стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до наступного.

Як вбачається із матеріалів позову, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Таку правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі 910/4201/19.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію договору про надання правової допомоги № 43657029 від 01.11.2024, укладений між адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», додаткова угода № 101704316 від 03.03.2025 до Договору про надання правової допомоги № 43657029 від 01.11.2024, детальний опис робіт (наданих послуг) виконпних адвокатом Білецьким Б. М. від 03.03.2025, відповідно до якого послуги надано на загальну суму 6 000,00 грн, акт № 101704316 від 03.03.2025 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) на суму 6 000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, надані стороною позивача не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному позивачем розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі №753/15687/15.

Визначаючи час на надання вищенаведених послуг та видів правничої допомоги, суд виходить із наявності у адвоката повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим надання правничої допомоги у даній справі не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи. Крім того, позовна заява не є складною за своєю суттю.

Вивчивши надані документи, перевіривши обсяг наданих послуг, суд бере до уваги розмір понесених позивачем витрати за фактично отриману правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн та враховуючи заяву відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи незначну складність справи, обсяг виконаних адвокатом Білецьким Б. М. робіт, ціну позову, суд вважає, що заявлений стороною розмір витрат на правничу допомогу є невиправдано завищеним.

У зв`язку з наведеним суд стягує з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 612, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» (ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22) заборгованість за кредитним договором № 101704316 від 19.03.2021 у розмірі 21 500,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» (ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складений 01.07.2025.

Суддя: