Ухвала суду № 128534023, 01.07.2025, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/21672/25

Провадження № 2-н/947/6453/25

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

01.07.2025 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А., розглянула заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ:40121452, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ел. адреса: info@gas.ua) про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса наданих послуг: АДРЕСА_1 ) заборгованості за спожитий природний газ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» звернулось до Київського районного суду м. Одеси із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, у розмірі 47 588,30 грн. та судового збору у розмірі 302,80 грн.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу розподілено судді Скриль Ю.А.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу з наступних підстав.

Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.

Так, на виконання вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України, Київським районним судом м. Одеси було направлено запит до ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області щодо повідомлення місця реєстрації боржника - ОСОБА_1 .

Згідно з інформацією ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області від 26.06.2025 №5188/9655, боржник ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , що відноситься до території Приморського району м. Одеси, крім того, боржник при цьому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є малолітньою особою, а отже не має необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Можливістю здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом наділені не малолітні, а неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Цивільно-правова відповідальність - це встановлені законом юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою обов`язків, зобов`язань, що пов`язані з порушенням суб`єктивних цивільних прав другої сторони.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону дитинства", дитина - це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше. Неповнолітня особа - це фізична особа у віці від 14 до 18 років.

Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно та договору укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Однак, якщо в неповнолітнього немає майна, достатнього для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть його батьки (усиновлювачі), піклувальники (стаття 33 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу.

При цьому, в пункті 1 частини першої статті 186 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , є малолітньою особою, а отже не має необхідного обсягу цивільної дієздатності, а тому з урахуванням положень пункту 4 частини першої статті 165 та пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, беручи до уваги особливості наказного провадження, що передбачені цивільним процесуальним законодавством України, суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу в частині вимог до ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Керуючись ст.ст. 163-167, 258-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 15-ти денний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Ю. А. Скриль