Ухвала суду № 128533848, 01.07.2025, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

01 липня 2025 року

Єдиний унікальний № 501/2270/25

Провадження № 1-кс/501/639/25

У Х В А Л А

30 червня 2025 року, м. Чорноморськ

Слідчий суддя Чорноморського міського суду Одеської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні № 12025162160000266 від 17 березня 2025 року за підозрою:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси Одеської обл., громадянина України, має повну середню освіту, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.189 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просить обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, та не визначати підозрюваному як альтернативний запобіжний захід заставу.

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що в провадженні СВ ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР № 12025162160000266 від 17 березня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.189, ч. 1 ст. 263КК України.

28 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а саме: вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Слідчий зазначає, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити документи та інше майно, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; може незаконно впливати на потерпілого, свідків, понятих, інших осіб, причетних до кримінального правопорушення, з метою недопущення надання ними правдивих показань правоохоронним органам; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий зазначає, що неможливо обрати більш м`який запобіжний захід.

Слідчий про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, у судове засідання не прибув, заяв, клопотань до суду не подав.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, надав пояснення на його обґрунтування.

Підозрюваний, його захисники заперечували проти задоволення клопотання слідчого, просили відмовити у застосування запобіжного засобу або застосувати також альтернативний запобіжний захід або обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому посилалися на те, що підозра ґрунтується на роздруківках телефонних повідомлень, які, однак, не містять відомостей, які дають підстави для підозри; ризики необґрунтовані; протокол допиту підозрюваного за часом, вказаним у ньому, складений до внесення відомостей в ЄРДР; подія сталася 28 лютого 2025 року, однак, потерпілий звернувся до поліції лише 17 березня 2025 року; речові докази у справі відсутні, оскільки жодних речей і документів під час обшуків не виявлено; після проведення першого обшуку 11 червня 2025 року і до дня розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 не переховувався від органів досудового розслідування, прибував за викликом до слідчого, не змінював місце проживання; відсутні підстави для незастосування застави як альтернативного запобіжного заходу, оскільки підозрюваний не застосовував насильство; розмір застави має бути мінімальним у даному випадку, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму; про підозру повідомлено з грубими порушеннями процесуального законодавства; в повідомленні про підозру була відсутня дата; матір підозрюваного має інвалідність, підозрюваний має малолітню доньку, має постійне місце проживання.

Дослідивши надані матеріали, заслухавши учасників провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомучастиною четвертоюцієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. п. 1-5 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченогостаттями 255-255-3Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням ВП №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12025162160000266 від 17 березня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.189, ч. 1 ст. 263КК України. Вказане підтверджується відповідним витягом з ЄРДР.

28 червня 2025 року о 09:02 год ОСОБА_4 було затримано на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину. Підозрюваний підтвердив, що фактичний час затримання, який зазначений у протоколі, відповідає дійсності.

28 червня 2025 року о 08:58 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.189 КК України, а саме: вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

ОСОБА_4 підозрюється у такому.

Досудовим розслідуваннямвстановлено,що уневстановлений слідствомдень тачас,але непізніше 2019року, ОСОБА_4 влаштувався менеджерому фірму«Moneybox»,яка у2009році булазаснована ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,для здійсненняреалізації платіжногообладнання,його подальшогообслуговування танадання можливостіпартнерства наумові франшизи.Для реалізаціїсвоєї продукціїта реклами,фірма «Moneybox»,під керуванням ОСОБА_8 ,у всесвітніймережі Інтернетпочала використовуватиофіційний сайтпід назвою https://moneybox.net.ua.

Так, приблизно у лютому 2025 року, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до директора вказаної фірми ОСОБА_8 , у ОСОБА_4 виник корисливий умисел направлений на незаконне заволодіння коштами ОСОБА_8 шляхом вимагання у останнього передачі коштів в розмірі 60 000 доларів США.

Усвідомлюючи неможливість самостійної реалізації свого злочинного наміру, оскільки така протиправна діяльність потребує чітких та узгоджених дій для досягнення максимального злочинного результату та уникнення викриття правоохоронними органами, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але починаючи з лютого 2025 року та у різний період часу, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та спосіб, ОСОБА_4 за попередньою змовою з групою невстановлених осіб, керуючись корисливим мотивом, який був направлений на отримання матеріальної вигоди, вирішили вступити в змову для подальшого вчинення злочину.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 15 лютого 2025 року, ОСОБА_4 за попередньою змовою з групою невстановлених осіб, в Інтернет мережі створив сайт-клон офіційного сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 фірми «Moneybox» з посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 та ідентичною інформацією вказаною на офіційному сайті.

Надалі, 25 лютого 2025 року, ОСОБА_4 , будучи діючим менеджером фірми «Moneybox», повідомив свого директора ОСОБА_8 про створений невідомими особами-конкурентами сайт-клон з посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , який використовує послуги фірми «Moneybox» в своїх корисних цілях.

В подальшому, ОСОБА_4 , з невстановленими особами, маючи на меті заволодіти коштами ОСОБА_8 в розмірі 60 000 доларів США, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, в умовах воєнного стану, який введено на території України на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, період якого в подальшому продовжений згідно зі змінами відповідних нормативних актів та який діє по теперішній час, визначив час та місце його вчинення, а також вжив відповідних заходів безпеки та конспірації під час вчинення злочину відносно ОСОБА_8 .

Діючи відповідно до свого протиправного умислу, 28 лютого 2025 року ОСОБА_4 організував ОСОБА_8 зустріч з менеджером сайту-клону з посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 на території промислової бази, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , з метою вирішення питання стосовного вищевказаного сайту-клону.

Так, 28 лютого 2025 року близько 14:30 годин, більш точного часу в ході слідства визначити не виявилось можливим, ОСОБА_8 на своєму автомобілі марки Mercedes-Benz AMG G63 з реєстраційним номером НОМЕР_1 заїхав на вищевказану промислову територію разом з трьома охоронцями, про участь яких домовився ОСОБА_4 , та з якими ОСОБА_8 попередньо близько 14:00 годин зустрівся в районі Старобазарного скверу в м. Одесі Одеської обл.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, направлену на заволодіння коштами ОСОБА_8 в розмірі 60 000 доларів США, ОСОБА_4 в телефонному режимі провів останнього у приміщення промислової бази.

Перебуваючи у вказаному приміщенні, група невстановлених осіб, які діяли за попередньою змовою з ОСОБА_4 , умисно та із застосуванням фізичного насилля та погроз почали вимагати у ОСОБА_8 кошти в розмірі 60 000 доларів США.

Впевнившись в тому, що у ОСОБА_8 відсутні із собою вказані кошти, вище вказані особи близько 20:30 годин звільнили останнього, домовившись про зустріч в парку Перемоги в м. Одесі Одеської обл.

Надалі, ОСОБА_8 , перебуваючи в схвильованому стані, побоюючись за своє життя та життя своєї родини, 28 лютого 2025 року близько 21:00 години в парку Перемоги в м. Одесі Одеської обл. передав невідомим особам кошти в розмірі 60 000 доларів США, що, відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 28 лютого 2025 року, становить 2490 840 гривень, як наслідок завдало майнової шкоди потерпілому в особливо великих розмірах.

Обґрунтованість вказаної підозри підтверджується дослідженими слідчим суддею доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 ; протоколами додаткових допитів потерпілого ОСОБА_8 від 27 травня 2025 року, від 20 червня 2025 року; протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; протоколом огляду речей від 14 червня 2025 року, а саме флеш-накопичувача з аудіозаписами, що були надані свідком ОСОБА_10 .

З наведених вище підстав слідчий суддя відхиляє доводи захисників про необґрунтованість підозри.

Слідчим суддею також встановлено наявність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду на території України, про що свідчить тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнанні його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Слідчий суддя відхиляє доводи захисників про те, що відсутній ризик переховування підозрюваного, адже він після проведення першого обшуку 11 червня 2025 року і до дня розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу не переховувався від органів досудового розслідування, прибував за викликом до слідчого, не змінював місце проживання. Так, вказана поведінка ОСОБА_4 мала місце до повідомлення йому про підозру 28 червня 2025 року, тобто під час його перебування у процесуальному статусі свідка;

- ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, зокрема, 60000 доларів США потерпілого, місцезнаходження яких на теперішній час не встановлено. З цих підстав слідчий суддя відхиляє доводи захисників про відсутність у справі речових доказів, що на їх переконання свідчить про відсутність цього ризику.

- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_8 . При цьому слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний тривалий час знайомий з потерпілим, у них склалися довірливі відносини, він добре знає діяльність фірми, якою керує потерпілий, знає адресу його проживання. Тож підозрюваний може використати ці відносини та знання для впливу на потерпілого.

- ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, адже підозрюваний може впливати на інших можливих співучасників кримінального правопорушення, які встановлюються.

Наявність вказаних ризиків підтверджується наданими слідчому судді доказами, зокрема, протоколами додаткових допитів потерпілого ОСОБА_8 від 27 травня 2025 року, від 20 червня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом огляду речей від 14 червня 2025 року, а саме флеш-накопичувача з аудіозаписами, що були надані свідком ОСОБА_10 .

З наведених вище підстав слідчий суддя відхиляє доводи захисників про відсутність ризиків, на які посилається слідчий.

В той же час, слідчий суддя не погоджується з наявністю ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який посилається слідчий та прокурор, адже посилаючись на можливість вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення сторона обвинувачення вказує лише те, що підозрюваний має молодий вік, задовільний стан здоров`я, може вчинити злочини з метою залякування потерпілого, свідків, осіб, причетність яких до кримінального правопорушення перевіряється. Однак слідчий, прокурор не вказали конкретних обставин на обґрунтування цього ризику та не надали відповідних доказів. Щодо вчинення злочинів з метою залякування вказаних осіб, то на переконання слідчого судді, це охоплюється ризиками, передбаченими п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що зазначені вище обставини є також обставинами, які передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про неможливість застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а саме - особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави (окрім як альтернативного запобіжного заходу).

При ухваленні рішення, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України бере до уваги вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, що надані стороною обвинувачення; покарання, яке загрожує підозрюваному (позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна) є тяжким; стан здоров`я підозрюваного; наявність у нього на утриманні малолітньої доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; наявність постійного місця проживання у підозрюваного, однак, відсутність роботи на час розгляду клопотання; відсутність постійного джерела доходу та нерухомого майна; розмір грошових коштів (60000 доларів США), які були предметом можливого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя відхиляє доводи підозрюваного та захисників про наявність інвалідності у матері підозрюваного, наявності у неї травм та незадовільний стан її здоров`я. Так, суду не надано документів про наявність інвалідності у матері, а документи про її стан здоров`я оформлені у 2022 та 2023 роках.

Слідчий також просить не обирати щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Однак суд не погоджується з цими доводами і вважає необхідним застосувати до підозрюваного заставу як альтернативний запобіжний захід. При цьому, слідчий суддя виходить з того, що можливість незастосування застави при взятті під варту є правом слідчого судді, а згідно змісту повідомленої ОСОБА_4 підозри, він не застосовував насильство та не висловлював погрози його застосування.

Тож, враховуючи вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, наявність ризиків передбачених статтею 177 КПК України, обставини кримінального правопорушення,зокрема розмір грошових коштів (60000 доларів США), які були предметом можливого кримінального правопорушення, тривалу роботу підозрюваного менеджером у фірмі «Moneybox», де його дохід становив до останнього часу близько 1500 доларів США щомісяця, про що він повідомив у суді, відсутність у підозрюваного нерухомого майна, слідчий суддя вважає, що застава у триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

Доводи захисників про те, що доцільно визначити мінімальний розмір застави, суд відхиляє у зв`язку з зазначеним вище.

Тож, враховуючи викладене, слідчий суддя вважає необхідним визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 908400,00 грн.

При цьому, у разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку із внесенням застави, на нього необхідно покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

З урахуванням викладеного вище, клопотання слідчого слід задовольнити частково.

Щодо клопотання підозрюваного та його захисників про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то на переконання слідчого судді він не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та обставин, зазначених вище, тому в його задоволенні слід відмовити.

Щодо доводів захисників про те, що протокол допиту підозрюваного за часом, вказаним у ньому, складений до внесення відомостей в ЄРДР, то слідчий суддя не бере до уваги цей протокол.

Факт внесення відомостей до ЄРДР 17 березня 2025 року, хоча подія сталася 28 лютого 2025 року, не суперечить приписам кримінального процесуального законодавства, а з наданих доказів вбачається, що відомості до ЄРДР внесені в день надходження заяви від потерпілого.

Суд також не вбачає порушень процесуального законодавства у тому, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру до затримання. Так, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 276 КПК України, визначають обов`язковість повідомлення про підозру у таких випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Вказані випадки є самостійними.

Доводи захисників про відсутність дати у повідомленні про підозру, слідчий суддя відхиляє з тих підстав, що прокурор у судовому засіданні підтвердив, що погодив повідомлення про підозру в день його вручення ОСОБА_4 . Захисник також підтвердила, що повідомлення про підозру вручено 28 червня 2025 року. Ця ж дата підтверджується копією повідомлення про підозру з підписами підозрюваного та захисника, наявною у матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 182, 183, 194, 196, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 серпня 2025 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_4 під варту в залі суду.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (який станом на 01 січня 2025 року становить 3028,00 грн), а саме 908400,00 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) (отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26302945, рахунок отримувача: UA418201720355249001000005435, банк отримувач: ДКСУ м. Київ, код банку отримувача: 820172, сутність платежу застава за ОСОБА_4 ).

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду в цьому кримінальному провадженні, а також виконувати в строк до 25 серпня 2025 року включно обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин, які стали підставою для повідомлення йому про підозру у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Відділу поліції №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Запобіжний захід у вигляді застави, у разі внесення застави, діє до його припинення.

Роз`яснити заставодавцю та підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до органів досудового розслідування чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 , його захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.

Копії ухвали після її оголошення негайно вручити підозрюваному, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення чи з дня отримання її копії, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, а для особи, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя