Рішення № 128526964, 09.06.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6751/24 2/335/150/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Колесник Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ

В червні 2024 року Концерн «МТМ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги к якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість з постачання теплової енергії за період з 01.01.2016 р. по 30.04.2024 р. на загальну суму 52937,70 грн. та судовий збір в розмірі 2422,40 грн..

В обґрунтування позову вказує, що предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій, її збут та інше.

Позивач по відношенню до відповідача, як споживача послуг, являється виконавцем комунальних послуг, а саме з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії.

У дані справі борг виник з приводу оплати житлово-комунальних послуг, які надавалися позивачем за місцем знаходження нерухомого майна квартири, за адресою АДРЕСА_1 , власником якої, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є ОСОБА_1 та за вказаною адресою надання послуг відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Між Концерном «МТМ» та відповідачем укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води п.9 якого передбачає, що розрахунковим періодом є календарний місяць, оплата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця що настає за розрахунковим місяцем.

Згідно п.30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. за №630, які діяли під час виникнення спірних правовідносин з 01.01.2016 р. по 01.11.2021 р., вказано, що споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

З 01.11.2021 р. між позивачем та відповідачем укладений Типовий індивідуальний договір №135772920 про надання послуги з теплової енергії. Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться квартира відповідача підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону, відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжя.

Ухвалою суду від 24.06.2024 р. прийнято до розгляду позовну заяву Концерну «МТМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

10.07.2024 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог Концерну «МТМ» в повному обсязі з наступних підстав.

Розрахунок суми позову складається з двох частин заборгованість за період з 01.01.2026 р. по 01.10.2021 р. в сумі 25343,83 грн. та заборгованість за період з 01.11.2021 р. по 30.04.2024 р в сумі 27593,85 грн..

Згідно порядку надання та вимог до якості послуг, контроль та кількість характеристик послуги здійснюється за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії та іншими засобами вимірювальної техніки.

Так як матеріали позову містять тільки розрахунок суми позову у вигляді загальної суми нарахувань та сплачених платежів. Для визначення правомірності розрахунку вартості наданих послуг, позивач повинен був надати докази обліку теплової енергії за приладами обліку.

В матеріалах справи відсутні копії документів стосовно приладів комерційного обліку (акти приймання в експлуатацію приладу обліку теплової енергії, паспорти та довідки про метрологічну повірку приладів) та актів зняття помісячних показників будинкових засобів обліку теплової енергії за період з січня 2016 р. по березень2024 р., що мають суттєво значення для визначення суми заборгованості, яка підлягає сплати за спірний період.

Житловий багатоповерховий будинок АДРЕСА_2 оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії Sharky 775 заводський №55426743, інформація стосовно приладу комерційного обліку, який був встановлений до 01.11.2018 р., відсутня.

В опалювальний період 2017/2018 р., в будинку АДРЕСА_2 зник будинковий прилад обліку теплової енергії, що підтверджують рахунки на оплату житлово-комунальних послуг за січень-квітень 2018 р. по особовому рахунку НОМЕР_1 , в яких зазначено показники лічильників «0». Відповідач неодноразово звертався до надавача послуг Концерні «МТМ», КП «Запоріжремсервіс», а також КП «Наше місто» з питанням надати пояснення щодо зникнення лічильника, але відповіді не отримав. Таким чином ігнорування відповіді на запит ставить під сумнів нарахування за весь період з листопада 2017 р. по квітень 2018 р., так як вони не мають законних підстав.

Відповідно до таблиці розрахунку суми позову загальна сума нарахувань з урахуванням рахунків на сплату житлово-комунальних послуг, за період з 01.01.2016 р. по 01.10.2021 56661,81 грн, сплачено 33319,56, різниця 23342,24 грн..

Рішення Запорізької міської ради про початок опалювальних сезонів, на які посилається позивач, лише підтверджують про початок та закінчення опалювальних сезонів в м. Запоріжжя, але це може бути лише свідченням факту підключення певного об`єкта до опалення, але не свідчить про обсяги та якість поставленої/спожитої теплової енергії до житлового приміщення відповідача.

В зв`язку з відсутністю актів фактичного зняття помісячних показників будинкового засобу обліку, неможливо перевірити достовірність факту поставки теплової енергії, поточні показники комерційного приладу обліку, правильність донарахованої кількості теплової енергії до кінця місяця за всі опалювальні періоди, в тому числі 2021/2022, 2022/2023, 2023/2024 роки та скориговані (приведені) показання станом на розрахункову дату, які приймаються до розрахунку загального обсягу спожитої теплової енергії. За відсутності показів температури Т1 та Т2 неможливо перевірити якісні, (гарантовані) характеристики теплоносія.

В позові відсутня будь яка інформація щодо площі житлових та нежитлових приміщень, щодо наявності оснащених вузлами розподільного обліку/приладами розподілювачами теплової енергії приміщень окремих споживачів, як житлових так і нежитлових приміщень, а також будь-якого розрахунку розподілу спожитої теплової енергії між усіма співвласниками приміщень багатоквартирного будинку. Все це унеможливлює перевірку нарахувань щодо житлового приміщення відповідача.

16.09.2024 року представником позивача надано письмові пояснення у яких наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Відповідач та представник відповідача проти задоволення позову заперечували з підстав викладених у відповіді на позов та письмових поясненнях.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом,Концерн «Міські теплові мережі» (позивач у справі) є юридичною особою, метою діяльності якої відповідно до п. 2.1 Статуту є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на постійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Предметом діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут тощо (п. 2.2 Статуту).

Відповідачу ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_3 опалювальною площею 77,20 кв.м., що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.05.2024 року

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За нормою ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Зміст положення частини четвертої статті 319 ЦК України про те, що власність зобов`язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (частина друга статті317 ЦК України).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що Концерн «МТМ», діючи на підставі статуту та чинного законодавства України, надав послуги з постачання теплової енергії відповідачу, який мешкає у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, відповідач свої зобов`язання із своєчасної оплати за надані послуги за встановленими тарифами не виконав, внаслідок чого, за останнім утворилась заборгованість в сумі 52937,70 грн. за період з 01.01.2016 року по 30.04.2024 року, що підтверджується роздруківками особового рахунку відповідача, в якому зазначені нарахування по кожній складовій наданих послуг. Також у зазначеному розрахунку відображені всі здійснені відповідачем за спірний період оплати, в тому числі ті, на які посилається відповідач та сума, яка підлягає оплаті.

З цих підстав, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

З матеріалів справи вбачається, що Концерном «МТМ» (виконавцем) за період з 01.01.2016 року по 30.04.2024 року надано послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 84257,26 грн., споживачем у вказаний період було сплачено 31319,56 грн.Заборгованість за надані послуги за період з01.01.2016 р. по 30.04.2024 р. складає52937,70 грн., в тому числі за період з 01.01.2016 р. по 31.10.2021 р. 25343,85 грн, з 01.11.2021 р. по 30.04.2024 р. 27593,85 грн.

Згідно вимог ст.ст. 67, 68 ЖК Української РСР, наймачі (власники) квартир зобов`язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з водопостачання гарячої води та опалення.

Відповідно дост.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з … постачання теплової енергії, постачання гарячої води …

Згідно ч.2 ст.6 вказаного Закону виконавцями комунальних послуг є: 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.

Частинами 1,3 статті 9 Закону «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно п.1 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №830, ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії, та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Відповідно до вказаних Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги. Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

02.10.2021 року на офіційному веб-сайті Концерну «Міські теплові мережі» опубліковано типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії.

Згідно п.32 Правил плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

Пунктами п.35-37 Правил передбачено, що розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Щодо належних доказів спожитого обсягу теплової енергії та методики нарахування за послугу з постачання теплової енергії, надання рахунків та встановлених тарифів суд зазначає наступне.

Житловий будинок буд. АДРЕСА_2 з 16.01.2008р. оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії що підтверджується наданими позивачем копією Акту приймання в експлуатацію від 16.01.2008 р., від 01.11.2018 р., копією Акту про зняття приладу обліку на метрологічну повірку від 05.09.2022 р., копією свідоцтва про повірку 16.09.2022 р., копією Акту приймання в експлуатацію від 27.09.2022 р..

Відповідно до пункту 11 Договору про надання послуг з теплової енергії - обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.

Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Розділом ІІ Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг.

Розділом IIIпередбачено визначеннята розподілміж споживачамиобсягу спожитоїу будівлі/будинкутеплової енергіїна опаленняжитлових танежитлових приміщень. П.1цього розділузазначає:загальний обсягспожитої убудівлі/будинкутеплової енергіїна опаленняжитлових танежитлових приміщеньу розрахунковомуперіоді (Qопбуд)визначається: запоказаннями вузлакомерційного облікутеплової енергії(теплолічильника)за йогонаявності; розрахунковим методом у разі тимчасового виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку (Qопбуд.розр) відповідно до розділу XI цієїМетодики; розрахунковим методом у разі відсутності вузла комерційного обліку за нормою споживання теплової енергії у будівлі/будинку. Такий обсяг споживання теплової енергії у будівлі/будинку підлягає щомісячному коригуванню виконавцем за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря у відповідності до формул 10, 11 цього розділу.

Крім того, згідно Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Інформація, зазначена в пунктах 6, 7, 9, 10 частини третьої цієї статті, надається споживачу не менше двох разів на рік. Інформація, зазначена в пункті 10 частини третьої цієї статті, надається також у випадках, коли виконавець надсилає споживачам договори або зміни до них.

Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться житлове приміщення відповідача підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі, знаходженням нежитлового приміщення відповідача у багатоквартирному житловому будинку та актами.

Тож, послугаз постачання теплової енергіїнадавалась відповідачу в межах опалювального сезону. Отже, фактично відносини між сторонами з приводу надання послугз постачання теплової енергіїтривають.Згідно норм діючого законодавства на відповідача покладається обов`язок по оплаті наданих йому послуг.

Крім того, суд звертає увагу на те, що за період споживання послуг з 01.01.2016 р. по 30.04.2024 р. відповідач не зверталася з претензіями до позивача щодо ненадання або надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості послуг, не звертався зі скаргами на встановлені тарифи та не висував позивачу жодних претензій щодо отриманих послуг.

Доводи відповідача про відсутність заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії є необґрунтованими, не доведеними належними та допустимими доказами і судом до уваги не беруться.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов законний, обґрунтований, тому підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за періодз 01.01.2016 року по 30.04.2024 року в розмірі 52937 (п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот тридцять сім) гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 на користь Концерну «Міські теплові мережі» на користь Концерну «Міські теплові мережі» понесені судові витрати в розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Воробйов