Рішення № 128526598, 01.07.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7555/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

01 липня 2025 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Хамник М.М., за участю секретаря судового засідання Камілли В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.09.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 у паперовому вигляді укладено договір № 703174 про надання споживчого кредиту (у тексті - договір № 703174 від 11.09.2021 або кредитний договір, або договір), за умовами якого кредитор надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту - 25000 грн, строк кредиту - 729 день, з кінцевим терміном повернення - 11.09.2023.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти у порядку, передбаченому умовами договору.

31.01.2025 ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «Слон Кредит» уклали договір надання послуги з факторингу № 31012025, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором №703174 від 11.09.2021, укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 .

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором перед позивачем не сплачена і становить 31289,51 грн, з яких:

- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 19856,25 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 11433,26 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн.

На підставі наведеного просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 31289,51 грн та понесені судові витрати у справі.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.06.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи за адресою вказаною в позовній заяві, в тому числі і на номер телефону вказаний у позовній заяві. Крім того, враховуючи, що відповідач немає зареєстрованого місця проживання, останній також повідомлявся шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Ужгородського міськрайонного суду.

Заяв про розгляд справи без їх участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано.

Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 11.09.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено письмовий договір про надання споживчого кредиту № 703174.

Згідно умов кредитного договору ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 25000 грн, строк кредиту - 729 день, з кінцевим терміном повернення 11.09.2023. Кредитні кошти позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача.

Пунктом 1.5. Договору, передбачено умови нарахування та тип процентної ставки за кредитом.

Нарахування процентів за Договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного умовами договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в Графіку платежів, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої зобов`язання на умовах та в строки, передбачені Договором.

Нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році.

Згідно п. 2.1. кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання): у розмірі 20000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству у будь-який спосіб; у розмірі 5000,00 грн на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5 договору.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Слон Кредит» взяті на себе зобов`язання виконало в повному обсязі, перерахувавши відповідачеві кошти в сумі 20000 грн. на його картковий рахунок, відкритий в АТ КБ «Приватбанк», що підтверджується платіжним дорученням №8938 від 11.09.2021.

Згідно розрахунку заборгованість за кредитним договором №703174 від 11.09.2021становить 31289,51 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 19856,25 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 11433.26 грн.

Зазначені кредитні зобов`язання відповідачем належним чином не виконані.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України (у тексті - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідност. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Непогашення відповідачем заборгованості перед товариством за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимогст. 525 ЦК України, які встановлюють недопустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язань.

Стаття 1050 ЦК Українивстановлює, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідност. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 703174 від 11.09.2021 вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала платежі на користь відповідача, тобто вона визнала свій обов`язок з повернення коштів, отриманих за цим договором, оскільки вживала заходи, спрямовані на його виконання.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним факт укладення ОСОБА_1 кредитного договору№ 703174 від 11.09.2021, виконаннякредитодавцем свого зобов`язання з надання грошових коштів (кредиту) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених відповідним договором, і його неналежне виконання відповідачем.

До такого висновку суд прийшов, в тому числі, враховуючи правові позиції Верховного Суду. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зробила такий правовий висновок: «Разом з тим стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню».

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 526/405/13. Зокрема, у цьому судовому рішенні зазначено: «Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 338/180/17, викладені у постанові від 05 червня 2018 року).»

31.01.2025 ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «Слон Кредит» уклали договір надання послуги з факторингу № 31012025, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором №703174 від 11.09.2021, що укладений між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 .

Відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між позичальником та ТОВ «Слон Кредит» до договору факторингу № 31012025 від 31.01.2025 ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 31289.51 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 19856,25 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 11433, 26 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №703174 від 11.09.2021 у сумі 31289,51 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 19856,25грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 11433,26грн.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, в тому числі, питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог, а п. 3 ч. 2 цієї норми, - що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом сплатив 2422 гривні 40 копійок судового збору, які, враховуючи задоволення позовних вимог, слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Доказами в цивільному у судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

За правилами оцінки доказів, встановленими ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 13000 грн.,що підтверджується договором про надання правничої допомоги № 02-09/2024-5 від 02.07.2024 року, прайс-листом АО «Лігал Ассістанс», заявкою на надання юридичної допомоги №33 від 01.04.2025, витягом з акту №8 про надання юридичної допомоги від 30.04.2025.

Однак при визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд бере до уваги норми ч. ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24).

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі не є співмірним з складністю справи та виконаною адвокатом роботою, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, вважає, що витрати на правничу допомогу становлять 5000 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст.10,12,27,77,81, 89, 134, 137,141,263 - 265,354 ЦПК України, ст. ст.526,527,533, 611,625,626,629,631,651,1046,1048,1050,1054,1055,1056-1 Цивільного кодексу Українисуд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про споживчий кредит №703174 від 11.09.2021 у сумі 31289 (тридцять одна тисяча двісті вісімдесят дев`ять гривень) 51коп, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 19856,25грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 11433,26грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) грн. 40 коп. судового збору в та 5000(п`ять тисяч гривень)грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині вимог відмовити.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Закарпатського апеляційного суду до або через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса останнього відомого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 01.07.2025 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник