Рішення № 12852323, 15.12.2010, Господарський суд Чернігівської області

15.12.10

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                 тел. 77-44-62

проспект Миру, 20                                                                                          

                                         Іменем України

РІШЕННЯ

”14” грудня 2010 року справа № 11/156

Позивач:           Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче

підприємство "Транс Лок", вул. Котельникова, 45-в, м. Київ, 03115

Відповідач:                    Товариство з обмеженою відповідальністю

"Будівельна компанія "АМК", вул. 8-го Березня, 19, м. Мена,

Чернігівська область,15600

Предмет спору:           про стягнення заборгованості в сумі 73 659,13 грн.

                                                                                                    Суддя Бобров Ю.М.

Представники сторін:

Представник позивача: Кацалап А.А., довіреність № б/н від 24.11.2010 р.

Представник відповідача: не з'явився.

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Транс Лок" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АМК" про стягнення заборгованості в сумі 73 659,13 грн.

          Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки № 19/07-02 від 19.07.2010 р., не здійснив оплату за поставлений товар.

          Розгляд справи відкладався.

          Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.

          Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, у призначене судове засідання представника не направив.

          Від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні 14.12.2010 р.

          Представник позивача заперечив стосовно клопотання відповідача.

          Суд клопотання представника відповідача відхилив та вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

          Розглянувши подані матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

          Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ „НВП „Транс Лок” (Продавець) та ТОВ „БК „АМК” (Покупець) було укладено договір поставки № 19/07-2 від 19.07.2010 р. (далі –Договір).

          Договір, згідно п. 6.1, набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2010 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов’язань.          

          Договір не розривався, недійсним в судовому порядку не визнавався.

          Відповідно до умов Договору Продавець зобов’язався поставити та передати у власність Покупцю, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар, вказаний в п. 1.2. Договору (п.1.1 Договору).

          Найменування (асортимент), кількість, ціна товару, а також його вартість узгоджується сторонами та вказуються в рахунках-фактурах та видаткових накладних (п. 1.2 Договору).

          Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання за Договором, а саме, згідно видаткової накладної № Р1-0004944 від 19.07.2010 р., підписаної сторонами, передав відповідачу товар (фанеру) на загальну суму 57901,30 грн.

          В свою чергу відповідач на підставі довіреності № 745076 від 19.07.2010 р. отримав вищевказаний товар.

          Пунктом 4.2 Договору передбачено, що оплата партії товару, що поставляється, проводиться протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару Покупцем. Датою отримання товару вважається дата видаткової накладної.

          Відповідач, в порушення вимог Договору, оплату за поставлений товар не здійснив.

          Таким чином, станом на 26.07.2010 р., виникла заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 57901,30 грн.

          На день прийняття рішення по справі заборгованість відповідачем не погашена і становить 57901,30 грн.

          Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

          Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач доказів своєчасної оплати поставленого товару, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.

          Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 13027,79 грн. пені за прострочення платежу.

          Відповідно до п. 5.3 Договору, у разі невиконання п. 4.2 Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,3% за кожний календарний день прострочення .

Однак позивачем не враховано норми Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, за розрахунком суду пеня, яка підлягає стягненню з відповідача становить 1904,40 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, позивачем, відповідно до поданих розрахунків, нараховано відповідачу та пред’явлено до стягнення інфляційні в сумі 2373,95 грн. та 3 % річних в розмірі 356,09 грн.          

          Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних та 3 % річних підлягають задоволенню частково.

          Щодо клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, яке суд відхилив, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації.

Отже, суд вважає, що відповідач мав можливість направити у судове засідання іншого представника, але наданим законом процесуальним правом участі в судовому засіданні не скористався.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

          Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково          

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково виробниче підприємство „Транс Лок” (03115, м. Київ, вул.. Котельникова, 45-в, р/р 2600531443901 в філії АБ „Південний” м. Києва, МФО 320917, код 33549031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна Компанія АМК” (15600, Чернігівська область, м. Мена, вул. 8 Березня, 19, р/р 26001060189863 в філії ЧРУ „Приватбанк” м. Мена, МФО 353586, код 36274217) 57901,30 грн. основного боргу, 1904,40 грн. пені, 2373, 95 грн. інфляційних та 356,09 грн. 3 % річних; 625,36 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.          

          3. В решті позову відмовити.          

В судовому засіданні 14.12.2010р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Ю.М. Бобров

          Повне рішення складено 15.12.2010 р.