Ухвала суду № 128522640, 26.06.2025, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" червня 2025 р. Справа № 925/1691/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача Сухоярська Л.М. - адвокат,

від першого відповідача представник не з`явився,

від другого відповідача представник не з`явився,

від третього відповідача представник не з`явився,

від третіх осіб:

від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб представник не з`явився,

від товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Марко Поло - представник не з`явився,

від публічного акціонерного товариства Вектор Банк представник не з`явився,

від публічного акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Солід представник не з`явився,

від товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Агро Фактор представник не з`явився,

від товариства з обмеженою відповідальністю БМБ Маргарин представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС , м. Київ

про ухвалення додаткового рішення зі справи в частині

позову товариства з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС, м. Київ

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю БЕАРС ЛОГІСТИК

ЦЕНТР, м. Київ;

2) товариства з обмеженою відповідальністю Маргарин-комплекс-

М, м. Київ

3) ОСОБА_1 , м. Черкаси

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача:

1.товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Марко Поло, м. Миколаїв;

2.публічного акціонерного товариства Вектор Банк, м. Київ;

3.публічного акціонерного товариства Закритий

недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд

Солід, м. Київ;

4. товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія

Агро Фактор, м. Слов`янськ, Донецької області;

5. товариства з обмеженою відповідальністю БМБ Маргарин,

с. Руська Поляна, Черкаського району, Черкаської області

про визнання іпотекодержателем нерухомого майна.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18 січня 2024 року позов товариства з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС до товариства з обмеженою відповідальністю БЕАРС ЛОГІСТИК ЦЕНТР та ОСОБА_1 задоволено.

Визнано товариство з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 52, м. Київ, ідентифікаційний код 40866784 іпотекодержателем нерухомого майна: адміністративно-складської будівлі, загальною площею 3 518,2 кв.м, що розташована за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС в частині вимог до товариства з обмеженою відповідальністю Маргарин-комплекс- М - залишено без розгляду.

16 червня 2025 року від товариства з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просива суд зареєструвати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно іпотекодержателем нерухомого майна адміністративно-складської будівлі, загальною площею 3 518,2 кв.м, що розташована за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1.

Ухвалою місцевого господарського суду від 16 червня 2025 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС про ухвалення додаткового рішення було призначено до розгляду в судовому засіданні на 14 год. 30 хв. 26 червня 2025 року.

Представники відповідачів та третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені.

Згідно ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В судовому засіданні, що відбулося 26 червня 2025 року судом було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали суду.

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС, а також дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне:

В обґрунтування своєї заяви про ухвалення судом додаткового рішення позивач зазначав, що при зверненні до державного реєстратора (нотаріуса) з рішенням суду від 18 січня 2024 року по справі №925/1691/17 ТОВ Інвіктос отримав усну відмову в прийняті документів на реєстрацію, в зв`язку з тим що в рішення суду не зазначено які дії потрібно вчинити державному реєстратору на підставі даного рішення суду, отже для вчинення державним реєстратором запису потрібно ухвалити додаткове рішення, яким вирішивши питання про дії, що потрібно виконати.

Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Зі змісту ст.244 ГПК вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду (далі - Об`єднана палата) від 21.05.2021 у справі №905/1623/20 та Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №911/3312/21).

Додатковим судовим рішенням (додатковою постановою, ухвалою чи рішенням) за своєю природою є рішення, яким усуваються недоліки основного судового рішення, пов`язанні з його повнотою та невизначеністю висновків суду щодо заявлених вимог у справі. Таке рішення є невід`ємною частиною основного рішення у справі та не може змінювати його суті або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені судом під час розгляду справи (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 910/19565/17, від 15.11.2019 у справі № 910/15814/18, від 23.01.2020 у справі № 910/20089/17, від 17.06.2020 у справі №904/12170/16).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Питання подання заяв та документів у сфері державної реєстрації прав врегулювано статтею 20 зазначеного Закону, а також Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Порядок реєстрації), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, та Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі Порядок ведення реєстру), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141.

Зокрема, ст.20 Закону передбачено, що заява про проведення реєстраційних дій, надання інформації з Державного реєстру прав не підлягає розгляду в разі:

неможливості встановлення особи заявника чи обсягу його повноважень на подання відповідної заяви;

відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку (у разі державної реєстрації прав на земельну ділянку).

У разі подання заяви про проведення реєстраційних дій у паперовій формі така заява формується, реєструється у базі даних заяв із зазначенням дати і часу реєстрації та скріплюється особистим підписом заявника, крім випадків, передбачених статтями 27-2, 27-3, 31-2 цього Закону.

З документів, поданих заявником для проведення реєстраційних дій у паперовій формі, виготовляються електронні копії шляхом сканування, які долучаються до заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав, та до реєстраційної справи в електронній формі.

Якщо у заяві відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" зазначено відомості про документи, необхідні для проведення реєстраційних дій, або до заяви додано копії відповідних документів, засвідчені підписом заявника, державний реєстратор вчиняє дії, передбачені зазначеним Законом, з долученням електронних копій відповідних документів до заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав, та до реєстраційної справи в електронній формі.

Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав проводиться в порядку черговості їх надходження.

У разі подання заяви про проведення реєстраційних дій в електронній формі така заява за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав реєструється у базі даних із зазначенням дати і часу реєстрації, про що за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру повідомляється заявник.

Підстави для відмови в державній реєстрації прав врегульовано ст.24 Закону, зокрема, у випадку коли подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Як вже зазначалося вище, рішенням Господарського суду Черкаської області від 18 січня 2024 року зі справи № 925/1691/17 визнано товариство з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 52, м. Київ, ідентифікаційний код 40866784 іпотекодержателем нерухомого майна: адміністративно-складської будівлі, загальною площею 3 518,2 кв.м, що розташована за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1.

Вказане судове рішення є чинним та набрало законної сили.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. З Закону України Про іпотеку).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У своїй постанові від 15 червня 2021 року зі справи №925/2416/17 Велика Палата Верховного Суду відступила шляхом конкретизації від правового висновку Верховного Суду та Верховного Суду України щодо наслідків скасування судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, визначивши, що виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру, зокрема, на підставі судового рішення не впливає на чинність іпотеки.

Тому скасування такого судового рішення, що мало наслідком внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі.

Запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя.

Питання про прийняття рішення щодо державної реєстрації права іпотеки відноситься до дискреційних повноважень державного реєстратора а не суду.

Суд позбавлений права зареєструвати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно іпотекодержателем нерухомого майна позивача.

Водночас вимога про зобов`язання державного реєстратора зареєструвати набуте позивачем на підставі судового рішення право іпотекодержателя не було предметом розгляду зі справи № 925/1691/17, в зв`язку з чим відсутні підстави для ухвалення судом додаткового рішення.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав врегульовано ст.37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.37 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Отже, товариство з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС, у випадку безпідставної усної відмови державним реєстратором у прийнятті його документів на реєстрацію іпотеки не позбавлений права на захист своїх прав, зокрема, шляхом подання скарги до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або звернутися до суду з відповідним позовом.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 234, 236, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС в прийнятті додаткового рішення зі справи № 925/1691/17.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 01 липня 2025 року.

Суддя А.В.Васянович