Рішення № 128522427, 18.06.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4095/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Задорожний К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (63460, Харківська обл., Чугуївський район, смт Слобожанське, вул. Миру, 7), до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про розірвання договору, повернення майна та стягнення коштів за участю представників:

не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області (позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просить суд:

1) розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Комсомольської селищної ради № 74 укладений 01.10.2019 між Комсомольською (наразі Слобожанською) селищною радою Зміївського (наразі Чугуївського) району Харківської області та фізичною особою-підприємцем Мироненко Романом Олександровичем;

2) зобов`язати ОСОБА_1 звільнити та повернути Слобожанській селищній раді Чугуївського району Харківської області вбудовані нежитлові приміщення 1 - 7 пл. 21,2 кв м, частину приміщень загального користування 1 - 1 пл. 0,95 кв м, 1 - 2 пл. 2,2 кв м, 1 - 5 1,2 кв м, 1 - 6 пл. 1,9 кв м, загальною площею 27,45 кв м, що розташовані на 1-му поверсі 5-ти поверхового житлового будинку з малометражними квартирами літ. "А-5", за адресою: АДРЕСА_2 , протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили;

3) стягнути з Мироненка Романа Олександровича 90219,37 грн заборгованості, 86878,95 грн пені та судовий збір в сумі 9084,00 грн.

Позов обґрунтовано невиконанням зобов`язань за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Комсомольської селищної ради № 74 від 01.10.2019 щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу № 922/4095/24 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 07 травня 2025 року о 12:45 год.

Рух справи також висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Відповідач правом на участь у розгляді даного спору не скористався, відзив на позов не надав, позовні вимоги не спростував.

Як встановлено судом, відповідно до довідки з ЄДРЮО та ФОП, 02.05.2024 ФОП Мироненка Р.О. було припинено (номер запису: 2004580060001034587, підстава: власне рішення), у зв`язку з чим суд зазначає таке.

У Постанові від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, Верховний Суд наголосив, що за змістом ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст. ст. 202-208 ГК України, ч. 8 ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона, як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що спори, які виникли з господарського договору, стороною якого є ФОП, належать до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу, як ФОП - не припинились.

За таких обставин, втрата відповідачем статусу суб`єкта підприємницької діяльності не є перешкодою для вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог.

У відповідності до ч. 6 ст.176 ГПК України, судом зроблено запит до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.04.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у відповіді на запит суду - АДРЕСА_3 .

Але, судова кореспонденція адресована відповідачу була повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/4095/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Окрім цього, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи господарським судом, судом було повідомлено відповідача про розгляд даної справи Господарським судом Харківської області, шляхом здійснення публікації на офіційному вебсайті судової влади України.

У судове засідання 18.06.2025 представники сторін не з`явились.

16.06.2025 (вх. № 11811) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, в якій остання з огляду на постійні ворожі обстріли та загальну ситуацію, що склалася в м. Харкові та області, а також внесенням Слобожанської селищної територіальної громади до «Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)», а місцезнаходження Слобожанської селищної ради знаходиться у віддаленій від місцезнаходження суду місцевості, що безумовно ускладнює прибуття представника до суду, задля збереження безпеки представника селищної ради, просила розгляд справи № 922/4095/24 провести у відсутності представника селищної ради за наявними матеріалами, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

В силу ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін. Суд закінчив розгляд справи по суті та перейшов до стадії ухвалення судового рішення. Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК суд підписав скорочене рішення без його проголошення враховуючи неявку в судове засідання представників учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

01.10.2019 між Комсомольською (наразі Слобожанською) селищною радою Зміївського (наразі Чугуївського) району Харківської області в особі селищного голови Діхтяря Дмитра Миколайовича (надалі орендодавець) та ФОП Мироненком Романом Олександровичем (надалі орендар) був укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Комсомольської селищної ради № 74 (надалі договір), згідно умов якого (п. 1.1 договору), орендодавець передає, орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно, а саме: вбудовані нежитлові приміщення 1-7 пл. 21, 2 кв.м., частина приміщень загального користування 1-1 пл. 0,95 кв.м., 1-2 пл. 2,2 кв.м., 1-5 пл.1,2 кв.м., 1-6 пл.1,9 кв.м., загальною площею 27,45 кв.м., що розташовані на 1-му поверсі 5-ти поверхового житлового будинку з малометражними квартирами літ.«А-5» за адресою: Харківська область, Зміївський район, смт. Слобожанське, вул. С. Закори, буд. № 32, який знаходиться у комунальній власності територіальної громади Комсомольської селищної ради та перебувають на балансі Комунального підприємства «Комунальник» (далі за текстом майно).

Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади Комсомольської селищної ради. Орендна плата перераховується орендарем безпосередньо на рахунки орендодавця та балансоутримувача, щомісячно до 20 числа, наступного за звітним, у співвідношенні безпосередньо до місцевого бюджету на рахунок у розмірі 30 % орендної плати без врахування ПДВ та на рахунок балансоутримувача (КП «Комунальник»), у розмірі 70 % орендної плати без ПДВ, крім того 100 % ПДВ на загальну суму орендної плати (п. 3.1, п. 3.2, п. 3.7 договору).

Згідно п. 1.3 договору, майно передається в оренду орендареві з метою надання послуг перукарнями та салонами краси (основний вид економічної діяльності: 96.02).

Згідно п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту прийому-передачі.

На виконання вимог п. 4.3 договору, орендар зобов`язався в повному обсязі та своєчасно сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені умовами договору.

01.10.2019 був підписаний сторонами акт приймання-передачі, згідно вимог якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування вищевказане в договорі окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно.

Отже, орендодавцем були належним чином виконані умови договору та відповідно до акту приймання-передачі від 01.10.2019 орендодавець передав орендарю у користування майно, визначене договором оренди № 74 від 01.10.2019.

Натомість, орендар у встановлений строк свого обов`язку (п. 4.3, 4.9 договору) в частині сплати орендних платежів не виконав, внаслідок чого за період з 01.01.2022 по 01.07.2024 виникла заборгованість в сумі 90 219, 37 грн.

Згідно вимог п. 7.4, п. 7.7 договору, протягом 2022-2024, з метою досудового врегулювання спору Слобожанською селищною радою направлялись на адресу відповідача вимоги та претензії з актами звірки та з вимогою погасити заборгованість.

Натомість, відповідач на направлені на його адресу претензії не відреагував, заборгованість у добровільному порядку не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд керується наступним.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.174 ГК України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Ст. 286 ГК України унормовано, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст.286 ГК України). Орендна плата встановлюється в грошовій формі (ч. 3 ст. 286 ГК України).

Оскільки орендоване майно є комунальною власністю до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов`язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.

Відповідно до ч. 1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу або позов. Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання на суму 90 219, 37 грн, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Що ж до здійсненого позивачем нарахування пені у розмірі 86 878, 95 грн, за період з 01.01.2022 по 01.07.2024, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, за загальним правилом нарахування пені за прострочення виконання господарського зобов`язання має бути обмежено шестимісячним строком.

При цьому сторони в договорі можуть самостійно визначити строк нарахування пені, який може бути як меншим, так і більшим за шість місяців. Наприклад, вони можуть встановити, що пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості або до моменту усунення порушення.

Однак, у даному випадку, сторонами не було в договорі передбачено іншого порядку нарахування штрафних санкцій, а лише зазначено, що пеня нараховується за кожний день прострочення.

У зв`язку з цим, суд наголошує, що застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує її механізм визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором.

Аналогічний правовий висновок про застосування положень ч. 6 ст. 232 ГК України викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22.

Наведені у позовній заяві розрахунки сум пені свідчать, що позивач вищевказаної норми ч.6 ст.232 ГК України в повній мірі не дотримався та здійснив нарахування пені за періоди, що перевищують шість місяців.

У зв`язку з цим, вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню через необхідність застосування вищевказаного шестимісячного строку. Так, за розрахунком суду до стягнення підлягає пеня в розмірі 11 048, 78 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені слід відмовити.

Щодо вимоги про розірвання договору.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об`єкта оренди або значне пошкодження об`єкта оренди.

Договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

У відповідності зі ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За приписами ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до п. 9.7 договору його може бути розірвано за взаємною згодою сторін, за ініціативою орендодавця, та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Як зазначалося вище, відповідач порушив свої договірні зобов`язання щодо повного та своєчасного внесення орендної плати. При цьому з доданих до позову розрахунку заборгованості по договору вбачається, що відповідачем були допущені випадки не внесення 3-х орендних платежів поспіль, що є підставою для розірвання договору на вимогу позивача в судовому порядку.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе задовольнити позов в частині вимог про розірвання договору.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача звільнити та повернути майно позивачу.

Ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

За таких обставин, оскільки договір є припиненим внаслідок розірвання за рішенням суду, відповідач має обов`язок повернути позивачу майно за актом приймання-передачі.

У зв`язку з цим, суд вважає законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про зобов`язання Мироненка Р.О. звільнити та повернути Слобожанській селищній раді Чугуївського району Харківської області вбудовані нежитлові приміщення 1-7 пл. 21,2 кв.м., частина приміщень загального користування 1-1 пл. 0,95 кв.м., 1-2 пл. 2,2 кв.м., 1-5 пл.1,2 кв.м., 1-6 пл.1,9 кв.м., загальною площею 27,45 кв.м., що розташовані на 1-му поверсі 5-ти поверхового житлового будинку з малометражними квартирами літ.«А-5» за адресою: Харківська область, Зміївський район, смт. Слобожанське, вул. С.Закори, буд. № 32, протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно ст. 55 Конституції України, ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 46, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити частково.

Розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області № 74, укладений 01.10.2019 між Комсомольською (наразі Слобожанською) селищною радою Зміївського (наразі Чугуївського) району Харківської області (код ЄДРПОУ 04397508, адреса: вул. Миру, 7, смт Слобожанське Чугуївський район, Харківська область, 63460) та Фізичною особою-підприємцем Мироненком Романом Олександрович ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ).

Зобов`язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ) звільнити та повернути Слобожанській селищній раді Чугуївського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04397508, адреса: 63460, вул. Миру, 7, смт. Слобожанське Чугуївського району Харківської області) вбудовані нежитлові приміщення 1-7 пл. 21,2 кв.м., частина приміщень загального користування 1-1 пл. 0,95 кв.м., 1-2 пл. 2,2 кв.м., 1-5 пл.1,2 кв.м., 1-6 пл.1,9 кв.м., загальною площею 27,45 кв.м., що розташовані на 1-му поверсі 5-ти поверхового житлового будинку з малометражними квартирами літ.«А-5» за адресою: АДРЕСА_2 , протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04397508, адреса: 63460, вул. Миру, 7, с-ще Слобожанське Чугуївського району Харківської області) заборгованість у розмірі 90 219, 37 грн, пеню у розмірі 11 048, 78 грн за договором № 74 від 01.10.2019, а також судовий збір у розмірі 7 787, 47 грн, з яких перерахувати:

- заборгованість 17 855,14 грн, пеня 11 048, 78 грн, судовий збір 7 787, 47 грн - на р/р UA718999980334189850000020605, одержувач ГУК Харківської області, банк одержувача Казначейство України, ЄДРПОУ 37874947, код платежу 22080402;

- заборгованість 72 364, 23 грн - на р/р НОМЕР_2 АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, код ЄДРПОУ 32572536.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою http://court.gov.ua/.

Позивач - Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04397508, адреса: 63460, вул. Миру, 7, смт. Слобожанське, Чугуївський район Харківської області);

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ).

Повне рішення складено 30.06.2025.

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/4095/24