Вирок № 128520116, 01.07.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/11020/25

пр. № 1-кп/759/1428/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2025 за № 12025100080001546, за обвинуваченням:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Варва Прилуцького р-ну Чернігівської обл., українця, громадянина України, який здобув середню спеціальну освіту, працює будівельником, одружений, має неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Боярка Фастівського р-ну Київської обл., українця, громадянина України, який здобув середню спеціальну освіту, який працює експедитором у ТД «Бойчак», розлучений, має неповнолітню дитину - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимий не судимий згідно зі ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_9 ,

обвинувачені - ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ,

інші учасники провадження:

представник потерпілого - ОСОБА_10 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. введено в Україні воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався, вчинили кримінальне правопорушення за таких обставин.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 05.05.2025, в нічний час, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, однак, не пізніше 02 год. 45 хв., перебуваючи біля кіоску з тютюновими виробами «А8», розташованому біля будинку № 17 по вул. Чорнобильська в м. Києві, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_7 , таємно викрав чуже майно, яке належить ТОВ «Аутфлейм», завдавши товариству майнової шкоди на загальну суму 26 099 грн 10 к.

Так, 04.05.2025 у вечірній час, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_11 , знаходячись на території Святошинського району м. Києва, а саме неподалік магазину «Континент», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 23, зустрівся із раніше знайомим йому ОСОБА_7 , з яким проводили спільне дозвілля. У подальшому, близько опівночі 05.05.2025 ОСОБА_11 разом з ОСОБА_7 направились вздовж вул. Чорнобильська в м. Києві та, проходячи повз кіоск з тютюновими виробами «А8», що розташований на зупинці громадського транспорту по вул. Чорнобильська, 17 у м. Києві, звернули увагу на бензиновий генератор, що знаходився у захисній металевій решітці, що розташовувався поруч з кіоском. У подальшому, у ОСОБА_11 виник раптовий злочинний умисел на заволодіння чужим майном, а саме на заволодіння вищевказаним генератором, при цьому, він запропонував ОСОБА_7 разом викрасти вказане майно, на що останній погодився, таким чином вступивши у спільну злочинну змову.

З метою виконання спільного злочинного умислу, спрямованого на таємне заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_7 , продовжуючи знаходитись за вищевказаною адресою, користуючись тим, що в нічний час на території м. Києва запроваджено комендантську годину, під час якої на вулиці відсутні пересічні громадяни, та що за їхніми діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, ОСОБА_3 невстановленим досудовим розслідуванням предметом пошкодив захисну металеву решітку, якою огороджувався генератор, тим самим отримав до нього вільний доступ, а в цей час ОСОБА_7 здійснював спостереження за місцем з метою уникнення викриття сторонніми особами їхніх протиправних дій.

У подальшому, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_7 дістали з пошкодженої захисної металевої решітки генератор бензиновий марки «K&S BASIC KSB 6500C», вартістю 26 099 грн 10 к., який належить ТОВ «Аутфлейм», з яким в подальшому направились в бік будинку № АДРЕСА_2, де був припаркований належний ОСОБА_3 автомобіль марки «Daewoo Lanos», бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , до салону якого вони завантажили вказаний генератор.

Заволодівши таким чином чужим майном, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_7 домовились з наглядно знайомим чоловіком про подальший продаж раніше викраденого бензинового генератора та цього ж дня, приблизно об 11 год. 00 хв., приїхали на автомобілі марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , до гаражного кооперативу «Вишневе», який розташований за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 6, де продали бензиновий генератор марки «K&S BASIC KSB 6500C», що належить ТОВ «Аутфлейм», тим самим розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим завдали товариству майнової шкоди на загальну суму 26 099 грн 10 к.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення та показав, що він 05.05.2025, в комендантську годину, разом з ОСОБА_7 поверталися додому. Коли вони проходили біля кіоску з тютюновими виробами «А8», що розташований біля будинку № 17 по вул. Чорнобильська в м. Києві, у нього та ОСОБА_7 виник умисел на крадіжку чужого майна. Він побачив генератор, який був огороджений сіткою. Сітка була неякісно зроблена, вони відтягнули сітку та витягнули генератор. Після цього, вони перенесли генератор до його автомобіля «Daewoo Lanos», бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований біля будинку № АДРЕСА_2. Вони дочекалися закінчення комендантської години, після чого він подзвонив знайомому на ім`я ОСОБА_12 , якому запропонував купити генератор, на що останній погодився. Він разом з ОСОБА_7 поїхали у м. Вишневе до ОСОБА_12 та за 10000 грн продали йому генератор. Грошові кошти вони поділили та він використав їх на власний розсуд. Також показав, що генератор він забрав у ОСОБА_12 та передав слідчому. Просив застосувати до нього покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення та показав, що він 05.05.2025, в комендантську годину, разом зі ОСОБА_3 поверталися додому. Коли вони проходили біля кіоску з тютюновими виробами, що розташований біля будинку № 17 по вул. Чорнобильська в м. Києві, у нього та ОСОБА_3 виник умисел на крадіжку чужого майна. Вони побачили генератор, який був огороджений сіткою. Вони відтягнули сітку та витягнули генератор. Після цього, вони перенесли генератор до автомобіля «Daewoo Lanos», бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 та був припаркований біля будинку № АДРЕСА_2. Потім вони дочекалися ранку і ОСОБА_3 передзвонив своєму знайомому та запропонував купити генератор, на що останній погодився. Він разом зі ОСОБА_3 поїхали у м. Вишневе та за 10000 грн продали генератор. Грошові кошти вони поділили та він використав їх на власний розсуд. Просив застосувати до нього покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Допитана у судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_10 показала, що свідком подій вона не була. Вранці продавець прийшла на роботу та побачила, що відсутній генератор. Були викликані працівники поліції, які все зафіксували. Також показала, що ТОВ «Аутфлейм» жодних претензій до обвинувачених немає, хоче, щоб генератор був повернутий товариству.

Показання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_7 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , представника потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинувачених, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_3 05.05.2025 приблизно о 02 год. 45 хв. разом з ОСОБА_7 , знаходячись біля кіоску з тютюновими виробами «А8», що розташований біля будинку № 17 по вул. Чорнобильська в м. Києві, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, а тому його дії кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України.

Також суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_7 05.05.2025 приблизно о 02 год. 45 хв. разом зі ОСОБА_3 , знаходячись біля кіоску з тютюновими виробами «А8», що розташований біля будинку № 17 по вул. Чорнобильська у м. Києві, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, а тому його дії кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винних та обставини, які пом`якшують та обтяжують їх покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.

Відповідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості та розкаянні; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він одружений, має трьох неповнолітніх дітей, працює, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, також за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий.

Таким чином, за сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України слід призначити у межах, установлених у санкції ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у виді позбавлення волі.

Враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, його особу, зокрема, ставлення до вчиненого, а також те, що викрадене майно фактично було повернуто (визнано речовим доказом), суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Також суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 та п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та відповідатиме його меті гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , є щире каяття.

Відповідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 , покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; ставлення ОСОБА_7 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості та розкаянні; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він розлучений, має неповнолітню дитину, працює, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, також за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий згідно зі ст. 89 КК України.

Таким чином, за сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України слід призначити у межах, установлених у санкції ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у виді позбавлення волі.

Враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, його особу, зокрема, ставлення до вчиненого, а також те, що викрадене майно фактично було повернуто (визнано речовим доказом), суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_7 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Також суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 та п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 та відповідатиме його меті гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 судові витрати за проведення експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку на 3 (три) роки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 та п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку на 3 (три) роки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 та п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, до вступу вироку в законну силу змінити на особисте зобов`язання.

Покласти на ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу обов`язки, передбачені п. 1-3 ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати до суду;

2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Речові докази:

- бензиновий генератор марки «K&S BASIC KSB 6500C», який опечатано бірками НП України № NPP-0159250 та № NPP-0159251, який передано на зберігання до камери схову Святошинського УП ГУ НП в м. Києві, - повернути власнику (законному володільцю) ТОВ «Аутфлейм»;

- змив пото-жирової речовини, який поміщено до паперового конверту НП України та долучений до матеріалів кримінального провадження, - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

- оптичний носій у вигляді DVD-диску з відеозаписом, який долучений до матеріалів кримінального провадження, - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути зі ОСОБА_3 та ОСОБА_7 солідарно процесуальні витрати за проведення експертизи, залученим стороною обвинувачення експертом, - 424 (чотириста двадцять чотири) грн 08 к.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1