Ухвала суду № 128519993, 12.06.2025, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7562/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференцзв`язку клопотання слідчого СВ управління поліції в метрополітені ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого 07.04.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100120000104, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ управління поліції в метрополітені ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 звернулися до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання вказує, що у провадженні СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100120000104 від 07.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

Органом досудового розслідування 08.04.2025 повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він підозрюється у носінні кастету без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 07.04.2025, 13 год. 10 хв., перебуваючи у вагоні потяга КП «Київський метрополітен», який прямував до станції метро «Харківська» КП «Київський метрополітен» на підлозі побачив кастет, та в цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння кастету без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння кастету без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_5 , у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.10.1998 р. за № 637/3077, помістив вищевказаний кастет у праву кишеню своєї кофти, яка була одягнена на ньому на той час, та розпочав його носити при собі, без передбаченого законом дозволу до моменту вилучення працівниками правоохоронного органу.

У подальшому, 07.04.2025 приблизно о 13 год. 10 хв. ОСОБА_5 , вийшовши з вагону потяга на станції метрополітену «Харківська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, у вестибюлі був зупинений працівником поліції та на запитання щодо наявності у нього речей та предметів, обіг яких обмежено або заборонено законом, повідомив, що у правій кишені його кофти, яка одягнена на ньому, знаходиться кастет, який він придбав за вищевикладених обставин та незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу.

Після чого, ОСОБА_5 був запрошений до кімнати поліції, що розташована на станції метрополітену «Харківська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де на підставі ст. 208 КПК України, в присутності двох запрошених понятих чоловічої статі, під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 та обшуку його особистих речей, виявлено та вилучено з правої кишені його кофти, яка була одягнена на ньому, кастет, який відноситься до контактної не клинкової холодної зброї, виготовлений заводським способом по типу холодної зброї ударно-дробильної дії, який ОСОБА_5 , незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у носінні кастету без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09.04.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби за адресою мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 08.06.2025.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_5 зазначеним рішенням суду покладені наступні обов`язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду у визначений час; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи, а також контактних засобів зв`язку та роботи; не відлучатись із місця проживання у період з 23 год. 00 хв. по 05 год. 00 хв. а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду щоденно; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.

12.05.2025 працівниками УП в метрополітені ГУНП у м. Києві було здійснено виїзд о 06 год. 00 хв. за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , до підозрюваного ОСОБА_5 , який відповідно до покладених на нього обов`язків ч. 5 ст. 194 КПК України повинен перебувати за місцем свого проживання з 23 год. 00 хв. по 05 год. 00 хв., однак в ході перевірки останнього виявлено не було.

14.05.2025 слідчим, належним чином, поштовим зв`язком та засобами факсимільного зв`язку на номер мобільного телефона, було викликано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до слідчого на 10 год. 00 хв. 17.05.2025, на 10 год. 00 хв. 19.05.2025 та на 10 год. 00 хв. 20.05.2025 для допиту в якості підозрюваного та проведення інших процесуальних дій.

В подальшому ОСОБА_5 будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до слідчого, на виклики слідчого не прибув.

16.05.2025 слідчим СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві було здійснено виїзд о 00 год. 20 хв. за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , до підозрюваного ОСОБА_5 , який відповідно до покладених на нього обов`язків ч. 5 ст. 194 КПК України повинен перебувати за місцем свого проживання з 23 год. 00 хв. по 05 год. 00 хв., однак в ході перевірки останнього виявлено не було, у подальшому було відібрано пояснення у гр. ОСОБА_9 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та в ході якого останній повідомив, що ОСОБА_5 з`їхав з даної адреси приблизно 2 тижні тому та на даний час, місцезнаходження ОСОБА_5 йому невідоме, даний виїзд також фіксувався на нагрудний відеореєстратор.

Таким чином, є підстави вважати що підозрюваний ОСОБА_5 , який не має постійного місця проживання в місті Києві, намагається ввести орган досудового розслідування, прокуратуру та суд в оман, так як систематично порушував покладенні на нього рішенням суду обов`язки, а саме повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи, та не відлучатись із місця проживання у певний період доби а саме: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду.

При обранні запобіжного заходу судом встановлена обґрунтованість пред`явленої підозри ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 263 КК України та неможливість запобігання ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене сторона обвинувачення вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді триманні під вартою, оскільки даний запобіжний захід повністю зможе запобігти ризикам передбаченим статтею 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрювані буде: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інші кримінальні правопорушення.

У разі задоволення клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою, просять визначити розмір застави останньому в сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120, 00 грн (сто двадцять одна тисяча сто двадцять гривень гривень), оскільки така сума застави зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому, посилаючись на наявність зазначених в клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, вказав, що жодні інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні по суті клопотання заперечила, просила розглянути можливість застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію захисника, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 .

Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчим суддею становлено, що у провадженні СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100120000104 від 07.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

08 квітня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09.04.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби за адресою мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 08.06.2025.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_5 зазначеним рішенням суду покладені наступні обов`язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду у визначений час; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи, а також контактних засобів зв`язку та роботи; не відлучатись із місця проживання у період з 23 год. 00 хв. по 05 год. 00 хв. а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду щоденно; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.

Стороною обвинувачення на підтвердження обґрунтованості підозри та наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України долучено: рапорт про виявлене кримінальне правопорушення; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.04.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 07.04.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 07.04.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 07.04.2025; висновок експерта №СЕ-19/111-25/21249-ХЗ від 08.04.2025; інші матеріали в їх сукупності.

Таким чином, із долучених до клопотання та досліджених судом письмових доказів вбачається, що наявні достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Суд також звертає увагу на те, що «обґрунтована підозра», відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Аналізуючи актуальність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та зазначених прокурором у клопотання, слідчий суддя дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, з огляду на наступне.

Зокрема, інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, максимальною санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до трьох років.

З врахуванням викладеного, на думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування; у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує, що вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

Надаючи оцінку ризикам перешкоджати кримінальному провадженню та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, слідчий суддя вважає вказаний ризик доведеним, оскільки, характер та спосіб вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, свідчіть про низький рівень правосвідомості та соціальної відповідальності підозрюваного.

Крім цього, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує відомості щодо особи підозрюваного, який є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий.

При цьому, слідчий суддя, враховує характер злочинних дій підозрюваного, що свідчать про зневажливе ставлення до норм моралі та громадського порядку, до норм закону, вважає, що застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.

В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Слідчий суддя дійшов висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, що на даному етапі досудового розслідування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання вказаних ризиків.

При цьому, надаючи оцінку твердженню захисника щодо можливості застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, особливості події кримінальних правопорушень (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), дійшов висновку, що заявлений захисником запобіжний захід не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування. Крім цього, застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначених ризиків.

За таких обставин, враховуючи, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обґрунтованість підозри, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, зможе у повній мірі запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Щодо можливості визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи наведене, беручи до уваги обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 2 (двох) прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатньою для забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ст. 194 КПК України, у випадку внесення застави на підозрювану необхідно покласти обов`язки, визначені частиною 5 вказаної статті.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176 - 178, 181, 193 - 194, 196 - 197, 309 - 310 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В ИВ:

Клопотання слідчого СВ управління поліції в метрополітені ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого 07.04.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100120000104, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - задовольнити частково.

Змінити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний у вигляді домашнього арешту в певний період доби на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на строк 10 днів з моменту фактичного затримання, тобто з 11 червня 2025 року по 20 червня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 2 (двох) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва для внесення застави. Реквізити депозитних рахунків для зарахування коштів, внесених у вигляді застави: код отримувача - код за ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО - 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити у межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважених осіб Подільської окружної прокуратури м. Києва.

Строк дії ухвали визначити по 20 червня 2025 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 17 червня 2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1