Рішення № 128519642, 01.07.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/2164/25

Провадження № 2/752/3836/25

РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2025 року Голосіївського районний суд міста Києва в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 20.08.2023 в розмірі 86 777,76 грн, яка складається з 77 777,76 грн заборгованості за тілом кредиту, 9 000,00 грн заборгованості за нарахованими відсотками, а також просить стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 28.12.2021 здійснено ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 , який підписав заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Підпис відповідачем здійснено власноруч на планшеті за допомогою ОТР паролю. В подальшому відповідач виявив бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», ознайомився із актуальними умовами кредитування та 20.08.2023 року підписав Паспорт кредиту за допомогою ОРТ пароля. Після чого з відповідачем за допомогою ОТР пароля було підписано Кредитний договір б/н від 20.08.2023 про надання строкового кредиту у розмірі 100 000,00 грн, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача на строк 36 місяців із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 %. Додатково із відповідачем за допомогою ОТП пароля підписаний графік кредиту. Згідно п. 4.1. Договору позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки кожного місяця, починаючи з наступного місяця після укладення договору, здійснювати повернення кредиту та сплачувати нараховані банком проценти за користування кредитом, рівними платежами в розмірі та строки, зазначені у графіку. Позивач виконав умови договору та надав відповідачу кредитні кошти. Відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору та графіку кредиту, що має відображення в розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за Кредитним договором, відповідач станом на 17.12.2024, з урахуванням внесених коштів має заборгованість в розмірі 86 777,76 грн, яка складається з 77 777,76 грн заборгованості за тілом кредиту, 9 000,00 грн заборгованості за нарахованими відсотками. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за Договором не погашає.

Ухвалою судді від 24.01.2025 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі адресована відповідачу, двічі повернулась на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», відповідач процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши надані матеріали, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішенні спору, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 28.12.2021 позивачем здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Підпис відповідачем здійснено за допомогою ОТР паролю.

Відповідно до Договору із відповідачем погоджено використання ОТР пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операції та правочинів між сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису, сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу клієнта та є логічно пов`язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону клієнта.

У подальшому відповідач виявив бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», ознайомився із актуальними умовами кредитування та 20.08.2023 підписав паспорт кредиту за допомогою ОТР пароля.

Додатково відповідачем за допомогою ОТР підписаний графік кредиту.

Відповідно до Договору та графіку платежів із відповідачем погоджені наступні умови послуг «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою»: розмір кредиту, відповідно до графіку кредиту; строк кредитування, відповідно до графіку кредиту; процентна ставка 18 % відсотків річних; кількість та розмір платежів, періодичність платежів здійснюються щомісяця рівними частинами згідно графіку погашення кредиту.

Після чого із відповідачем за допомогою OTP пароля було підписано Кредитний договір б/н від 20.08.2023 про надання строкового кредиту у розмірі 100 000,00 грн шляхом перерахування коштів на поточний рахунок, строком на 36 місяців, процентна ставка 18 % відсотків річних.

Відповідно до довідки від 18.12.2024 за реєстр. № 0000004015881247 про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , останньому 20.08.2023 року встановлено кредитний ліміт 100 000,00 грн.

З копії виписки за договором № б/н за період з 20.08.2023 по 18.12.2024 вбачається здійснення грошового переказу ОСОБА_1 в розмірі 100 000,00 грн 20.08.2023.

Отже, позивач виконав умови договору та надав відповідачу кредитні кошти.

Відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору та графіку кредиту, що вбачається у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком.

Таким чином, відповідач зобов`язання за вказаним Договором відповідно до графіку кредиту не виконав.

Враховуючи часткове внесення коштів на погашення заборгованості, станом на 17.12.2024 заборгованість складає 86 777,76 грн, яка складається з 77 777,76 грн - заборгованості за тілом кредиту, 9 000,00 грн - заборгованості за простроченими відсотками, що вбачається з матеріалів справи та підтверджується розрахунком заборгованості за договором б/н від 20.08.2023 та випискою за договором № б/н за період з 20.08.2023 по 18.12.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 в справі № 732/670/19.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням ст. 611 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

За положенням ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 3, 4 ст.12 ЦПК України).

Згідно ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно встановлених судами обставин та досліджених доказів, на підтвердження своїх позовних вимог позивач надав копію заяви, підписаної відповідачем про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також Кредитний договір б/н від 20.08.2023 про надання строкового кредиту у розмірі 100 000,00 грн і виписку за договором за період з 20.08.2023 по 18.12.2024.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В ході судового розгляду справи відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання зобов`язань перед позивачем за вказаним кредитним договором, а тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 20.08.2023 в розмірі 86 777,76 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

В порядку ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 626, 628, 633, 634, 638, 1054 Цивільного Кодексу України, статтями 3,12 Закону України «Про електрону комерцію», статтями 2 ст. ст. 141,178,247,263-265,273, 279,354,355 Цивільного процесуального Кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 20 серпня 2023 року в розмірі 86 777 (вісімдесят шість тисяч сімсот сімдесят сім) гривень 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 01 липня 2025 року.

Суддя А.В. Слободянюк