Постанова № 128519457, 01.07.2025, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/960/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2025 року селище Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В. В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 26 травня 2025 року о 20:15 на а/д Бориспіль-Запоріжжя в межах

с. Червонохиженці, Золотоніський район, Черкаська область, керував автомобілем NEXIA,

д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці із застосуванням приладу "Драгер", чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення повідомлення на адресу вказану в протоколі, однак поштове відправлення повернулося без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Крім того, викликався до суду шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, однак до суду не прибув.

Відповідно до п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу шляхом надсилання текстового повідомлення з використанням технічних засобів оператора поштового зв`язку, повідомленням, що підтримується засобами Інтернету, або повідомленням у паперовій формі за встановленою оператором поштового зв`язку формою.

Крім того, п. 82 зазначеної Постанови передбачає, що рекомендовані листи з позначкою Судова повістка, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Судова повістка.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою Судова повістка, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Водночас ЄСПЛ зазначає у п.35 вказаного вище рішення, що праву особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження .

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи положення ст. 268 КУпАП та прецедентну практику ЄСПЛ, оскільки

ОСОБА_1 був обізнаним, що відносно нього складено протокол, який направлений до суду, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не направляв та не цікавився про стан відомого йому провадження, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі

ОСОБА_1 .

Дослідивши адміністративні матеріали, суд встановив таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Вина ОСОБА_1 у вчиненніадміністративного правопорушенняпоза розумнимсумнівом доводитьсясукупністю дослідженихв судовомузасіданні доказів,які невикликають сумнівіву своїйдостовірності ідопустимості,зокрема даними,які міститьпротокол проадміністративне правопорушеннявід 26травня 2025року серіїЕПР1№ 342597,рапорт працівникаполіції,згідно якогона лінію102надійшло повідомленняпро зупиненняавтомобіля підкеруванням ОСОБА_1 з ознакамиалкогольного сп`яніння,роздруківка зприладу "Драгер",проба позитивна,а саме2.45‰ проміле,акт оглядуна станалкогольного сп`янінняз використаннямспеціальних технічнихзасобів,відеозапис,згідно ізяким зафіксованозупинку транспортногозасобу підкерування ОСОБА_1 та проходженняогляду настан алкогольногосп`яніння намісці зупинкитранспортного засобуна прилад"Драгер".

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність згідно зі ст.ст.34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами.

У зв`язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення та на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за ставкою

0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що становить, на час вчинення правопорушення, 605,60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130, 221, 245, 280, 283-284, суд,

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить

605,60 гривень.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У разі несплати штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя В. В. Левченко