Рішення № 12851925, 06.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/40006.12.10

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Подільський цемент»

до Приватного підприємства «Форсаж»

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу

суддя Котков О.В.

секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: не з’явились

від відповідача: не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Подільський цемент»(надалі ВАТ «Подільський цемент», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Форсаж»( далі –ПП «Форсаж»відповідач) 934051,11 грн. суми основного боргу, 138290,00 грн. –пені, 52398,57 грн. –інфляційні втрати, всього –1124739,68 грн.

Під час розгляду справи суд не знайшов підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача, а подана заява судом відхилена через наступне.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, держави. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір уникнути виконання прийнятого судом рішення по справі, чи учиняє дії по відчуженню майна про стягнення якого заявлено позов.

Ухвалою від 22.10.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 11.11.2010р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором купівлі-продажу № 01/08-383 від 20.06.2008 року не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленої товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені та інфляційних збитків.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином (витяг державного реєстратора з ЄДРПОУ станом на 16.11.2010 року наявний у матеріалах справи), про що свідчить повідомлення про вручення поштової кореспонденції.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2008 року між ВАТ «Подільський цемент»(продавець за договором) та ПП «Форсаж» (покупець за договором) був укладений договір № 01/08-383 купівлі-продажу, за яким продавець продає і здійснює постачання продукції по реквізитах наданих покупцем, а покупець оплачує вартість продукції і транспортних затрат, надає реквізити одержувача і забезпечує прийняття продукції.

Продавець здійснює постачання продукції в кількості і номенклатурі, відповідно наданих покупцем реквізитів (п. 3.1).

Відповідно до п. 4.2, орієнтовна сума договору на момент його укладання складає 2000000,00 грн.

На виконання договору купівлі-продажу від 20.06.2008 року на підставі заявок відповідача, копії яких додані до матеріалів справи, позивач поставив товар (цемент) 5608 тонн на станцію Київ-Петрівка Південно-Західної залізничної дороги (станція призначення згідно заявок) на загальну суму 3926657,64 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу, що додані до матеріалів справи.

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем свого зобов’язання щодо оплати товару поставленого за договором № 01/08-383 від 20.06.2008 року.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача судом встановлено, що позивач виконав зобов’язання щодо поставки товару за договором № 01/08-383 від 20.06.2008 року належним чином, про що свідчать квитанції про отримання вантажу до перевезення зі штампом станції відправлення Гуменці Південно-Залізничної дороги. Товар поставлений відповідачу на суму 3926657,64 грн., що підтверджується накладними-рахунками доданими до матеріалів справи, які складені на підставі квитанцій про приймання вантажу.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що можливе відвантаження продукції без попередньої оплати з відстрочкою платежу до 3 днів з моменту прийняття вантажу до перевезення станцією відправлення. Тому враховуючи п. 4.5 договору строк оплати за товар у відповідача визнається таким, що настав.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач частково здійснив оплату за товар за договором № 01/08-383 у розмірі 2992606,53 грн., та не заперечується позивачем.

Листом № 60 від 24.10.2008 року відповідач визнав суму заборгованості перед позивачем та звернувся до позивача з проханням реструктуризувати вказану заборгованість на два місяці, посилаючись на нестабільну фінансову ситуацію товариства.

Отже, розмір заборгованості у відповідача, із врахування часткової сплати, становить 934051,11 грн., що підтверджується матеріалами справи та в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Як свідчать матеріали справи відповідачем погоджені договором строки остаточного розрахунку за отриману продукцію порушені.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Пунктом 6.1 передбачено, що за невиконання умов договору винній стороні нараховується неустойка у розмірі 2-х облікових ставок НБУ від суми невиконаних у термін зобов’язань, за кожен день прострочення (пеня), за весь строк невиконання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем, з урахуванням строку настання платежу та відповідно до п. 4.5 та 6.1 договору, складає 138290,00 грн.

В силу положень статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком позивача, щодо стягнення інфляційних втрат за період з грудня 2009 року по липень 2010 року у розмірі 52398,57 грн.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, контррозрахунку суми штрафних санкцій суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 01/08-383 у строки погоджені умовами договору, суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 934051,11 грн., інфляційних збитків в розмірі 52398,57 грн., пені –138290,00 грн.

Витрати по сплаті державного мита сплачені позивачем в розмірі 11247,40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 236,0 грн. покладаються на відповідача в силу положень ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Форсаж»(04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, 11-Д, квартира 211, код ЄДРПОУ 32247085, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відкритого акціонерного товариства «Подільський цемент»(32325, с. Гуменці, Камянець-Подільський р-н., Хмельницька обл., код ЄДРПОУ 00293091. на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) суму основного боргу у розмірі 934051,11 грн. (дев’ятсот тридцять чотири тисячі п’ятдесят одну гривню 11 копійок), інфляційні втрати –52398,57 грн. (п’ятдесят дві тисячі триста дев’яносто вісім гривень 57 копійок), пеню - 138290,00 грн. (сто тридцять вісім тисяч двісті дев’яносто гривень 00 копійок), державне мито –11247,40 грн. (одинадцять тисяч двісті сорок сім гривень 40 копійок) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В.Котков

дата підписання рішення 14.12.2010р.