Рішення № 12851463, 09.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.12.10 р.                     Справа № 38/197                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в інтересах структурної одиниці Донецькі електричні мережі, м. Горлівка

до відповідача: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькмісьтепломережа”, м.Донецьк

про стягнення 3% річних у розмірі 25893грн.72коп., інфляційних нарахувань у розмірі 25415грн.32коп., пені у розмірі 172454грн.00коп., а всього 223763грн.04коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Калитвянська С.О.- за дов.№203-10”Д” від 31.12.2009р.

від відповідача: Бурмістрова О.А.- за дов.№288 від 27.01.2010р.

У судовому засіданні оголошувалася

                                                            перерва з 29.11.2010р. по 09.12.2010р.

згідно ст. 77 ГПК України

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” в інтересах структурної одиниці Донецькі електричні мережі, м. Горлівка, звернувся до господарського суду з позовом до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькмісьтепломережа”, м.Донецьк про стягнення 3% річних у розмірі 25893грн.72коп., інфляційних нарахувань у розмірі 25415грн.32коп., пені у розмірі 172454грн.00коп., а всього 223763грн.04коп.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №5258 від 01.07.2005р. з додатками та угодою про доповнення договору від 01.07.2005р., додаткову угоду від 18.09.2007р. акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за жовтень 2009р. – квітень 2010р.; рахунки за жовтень 2009р.- квітень 2010р.; розрахунок суми пені, річних та інфляційних, правовстановлюючі документи тощо.

У відзиві на позовну заяву №юр/091111 від 09.11.2010р. відповідач зазначив, що не погоджується з позовними вимогами в повному обсязі, оскільки між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості яка склалася станом на 01.01.2010р., у зв’язку з чим нараховані позивачем за 2009р. штрафні санкції є безпідставними.

Також відповідач вважає, що вказані у позові суми нараховані без дотримання умов, передбачених Додатком №5.5 договору №5528 від 01.07.2005р., в якому чітко визначено, що оплата за електроенергію здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку. Таким чином, вказаний період нарахування штрафних санкцій не вірний.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

29.11.2010р. відповідач надав додаток до відзиву №4045 від 26.11.2010р., в якому зазначив, що ККП “Донецькміськтепломережа” має скрутне матеріальне становище та з об’єктивних причин не мало можливості своєчасно виконати зобов’язання за договором про постачання електричної енергії №5258 від 01.07.2005р. та просить суд розстрочити виконання рішення протягом 12 місяців рівними частинами. До відзиву відповідач додав баланс станом на 30.06.2010р., розрахунок обсягу заборгованості за 3 місяця 2010р. та довідку про дебіторську заборгованість.

Додаток до відзиву та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2010р. строк вирішення спору було продовжено за клопотанням сторін на 15 днів, відповідно до ст.69 ГПК України.

06.12.2010р. від позивача на адресу господарського суду надійшли заперечення на клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду, в яких позивач просить суд відмовити в задоволенні поданого клопотання.

Заперечення та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

09.12.2010р. відповідач надав суду клопотання, в якому просить суд зменшити суму стягуваної пені на 70 %.

Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2005р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Донецькі електричні мережі (Постачальник електричної енергії) та Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькмісьтепломережа” (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії №5258.

Розділом 1 Договору передбачено, що постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну оргію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Облік електричної енергії та порядок розрахунків узгоджені сторонами у розділі 7 Договору та у Додатку №5.5 „Порядок розрахунків” (у редакції додаткової угоди від 18.09.2007р.) до Договору.

Згідно з п.7 Додатку №5.5 „Порядок розрахунків” до Договору, остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді електроенергію повинен бути здійснений споживачем протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку.

В пункті 4.2.1 Договору №5258 від 01.07.2005р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3–2.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до п.9.4 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2006р. та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода. Договір підписаний сторонами у встановленому порядку.

Угодою про доповнення договору від 01.07.2005р., сторони виклали друге речення п.9.4. у редакції: Договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Угода від 01.07.2005р. про доповнення договору №5258 від 01.07.2005р., підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Додатковою угодою від 18.09.2007р. до договору про постачання електроенергії №5258 від 01.07.2005р. сторони дійшли згоди прийняти порядок розрахунків, викладений у додатку №5.5 від 18.09.2007р. “Порядок розрахунків”. Додаткова угода від 18.09.2007р. є невід’ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

18.01.2010р. між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго” (Кредитор) та Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькмісьтепломережа” (Боржник) була укладена додаткова угода №180110-2Д/23 від 18.01.2010р. про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору про постачання електроенергії №5258 від 01.07.2005р. (далі-Додаткова угода).

Відповідно до п.1.1 Додаткової угоди, Боржник визнав в повному обсязі заборгованість за спожиту електричну енергію перед Кредитором в сумі 8118742,51грн. станом на 01.01.2010р.

Згідно із п.2.1 Додаткової угоди, Боржник зобов’язується щомісячно протягом тридцяти шести місяців перераховувати на рахунок Кредитора платіж з реструктуризованої суми, за яким наступив строк оплати, з обов’язковим перерахуванням коштів за поточне споживання активної електроенергії –100%.

Додаткова угода № від 30.07.2007р. підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

З матеріалів справи та пояснень представників обох сторін вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Позивач свої зобов’язання за договором у жовтні 2009р. – квітні 2010р. виконав належним чином, поставив відповідачу електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату активної та реактивної електроенергії, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за вказаний період та рахунками на оплату, а також відповідачем у судовому засіданні.

Відповідач свої зобов’язання стосовно своєчасної оплати спожитої ним електричної енергії в строки передбачені умовами Договору та додатку №5.5 до Договору належним чином не виконав.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії №5258 від 01.07.2005р. (з додатками, додатковими угодами), згідно з яким Постачальник зобов’язується постачати електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачувати Постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплату за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Згідно з п.7 Додатку №5.5 „Порядок розрахунків” до Договору, остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді електроенергію повинен бути здійснений споживачем протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку.

Позивач свої зобов’язання за договором у жовтні 2009р. – квітні 2010р. виконав належним чином, поставив відповідачу електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату активної та реактивної електроенергію, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за вказаний період та рахунками на оплату, а також відповідачем у судовому засіданні.

Відповідач свої зобов’язання стосовно своєчасної оплати спожитої ним електричної енергії в строки передбачені умовами Договору та додатку №5.5 до Договору належним чином не виконав.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань щодо строків оплати електричної енергії, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 25 893,72 грн., інфляційні в сумі 25 415,32 грн. та пеню в сумі 172454,00 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов’язання виникають нові додаткові зобов’язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв’язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов’язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов’язань.

На підставі вищезазначеного позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 25 893,72грн., а також інфляційні в сумі 25 415,32 грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних суд дійшов висновку, що позивачем визначений період нарахування 3 % річних з порушенням п.7 Додатку №5.5 до Договору, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 25 050,51грн.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 25 415,32грн.

Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів передбачених п.п.2.2.3-2.2.4 Договору з порушенням термінів, визначених Додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 172454,00грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахування пені суд дійшов висновку, що позивачем визначений період нарахування пені з порушенням п.7 Додатку №5.5 до Договору.

Судом здійснено перерахунок пені з урахуванням умов договору, періоду наявності заборгованості у відповідача перед позивачем та приписів діючого законодавства, згідно якого пеня складає 166 708,92 грн. та підлягає стягненню саме в цьому розмірі.

Вимоги щодо стягнення пені в залишковій сумі 5 745,08грн. задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців рівними частинами, а також звернувся до суду з клопотанням від 09.12.2010р. про зменшення суми пені на 70%.

В обгрунтування заявлених клопотань відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства та надав суду баланс станом на 30.06.2010р., розрахунок обсягу заборгованості за 3 місяця 2010р. та довідку про дебіторську заборгованість.

В судовому засіданні 09.12.2010р. оговорено клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 70%.

Позивач заперечив проти зменшення розміру стягуваної пені.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 133 367,14грн.

Відповідно до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючі рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців рівними частинами посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.

Розстрочення виконання рішення може надаватися лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторони з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк.

Розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

При розстрочці виконання рішення для позивача можуть наступити негативні наслідки, оскільки розстрочка суттєво зачіпає інтереси позивача, віддаляючи реальне виконання.

Приймаючи до уваги матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів в економіці держави суд відмовляє відповідачу у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 256, 257, 261, 267, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 233, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в інтересах структурної одиниці Донецькі електричні мережі, м. Горлівка до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькмісьтепломережа”, м.Донецьк про стягнення 3% річних у розмірі 25893,72грн., інфляційних нарахувань у розмірі 25415,32грн., пені у розмірі 172454,00грн., задовольнити частково.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькмісьтепломережа”, м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вул.Постишева,68, ЄДРПОУ 33257089) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р №26007044187000 у АКІБ “УкрСиббанк” м.Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 001314699 - 3% річних у розмірі 25050,51грн., інфляційні нарахування у розмірі 25 415,32грн., пеню у розмірі 133 367,14грн.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькмісьтепломережа”, м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вул.Постишева,68, ЄДРПОУ 33257089) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р №26007044187000 у АКІБ “УкрСиббанк” м.Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 001314699 - державне мито у розмірі 2 171,75грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 229,05грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 07.12.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.12.2010р.

Суддя