Ухвала суду № 128511928, 01.07.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3342/25

Провадження № 1-кс/487/2963/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2025 року м. Миколаїв

Слідчий суддяЗаводського районногосуду м.Миколаєва ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні узалі судум.Миколаєва клопотанняпрокурора Окружноїпрокуратури містаМиколаєва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025152010000012 від 07.03.2025 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України про арешт майна

встановив:

16.06.2025 прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти арешт на вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: жорсткий диск від стаціонарного комп`ютера, серійний номер HASA 13280200748, який упаковано до сейф-пакету WAR1620767; мобільний телефон марки «Honor magic 6 Pro», ІМЕІ 1 НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , з сім-карткою НОМЕР_3 , який упаковано до сейф-пакету PSP1082917. Місцем зберігання вилученого майна, визначити камеру зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Біла 44.

Накладення арешту прокурор обґрунтовує необхідністю збереження зазначених речей, як речових доказів у даному кримінальному провадженні.

Прокурор у судове засідання не з`явився, в письмовій заяві, скерованій на адресу суду, просив про розгляд клопотання без його участі.

На підставі ст. 172 КПК України клопотання розглянуто без участі власника майна.

Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

З матеріалівклопотання вбачається,що у провадженні СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 42025152010000012 від 07.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що 05.03.2025 до Управління СБ України в Миколаївській області надійшла заява від ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо здійснення шахрайських дій працівниками «СітіМед».

В ході досудового розслідування допитано в якості потерпілого ОСОБА_4 , який пояснив, що 19.02.2025 він прийшов до аптеки «СітіМед», яка розташована за адресою м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 15/2, щоб придбати препарат для схуднення. В ході спілкування з фармацевтом на ім`я ОСОБА_5 останній запропонував потерпілому придбати препарат «Оземпік» за 12000 гривень, на що ОСОБА_4 погодився та придбав вказаний препарат. Того ж дня ОСОБА_4 почав вживати цей препарат згідно інструкції та в подальшому, через декілька годин мав погане самопочуття. 03.03.2025 потерпілий знову придбав в аптеці «СітіМед» за вищевказаною адресою препарат «Оземпік» та після вживання відчув нудоту та запаморочення. В подальшому ОСОБА_4 почав шукати інформацію в інтернеті стосовно вказаного препарату та на офіційному сайті Держлікслужби України знайшов інформацію, що вказаний препарат заборонений в реалізації та застосуванні на території України.

В порядку ст. 36 КПК України надано доручення на проведення слідчо-розшукових дій та співробітниками УСБУ в Миколаївській області встановлено, що 26.01.2022 в Державному реєстрі лікарських засобів України під номером UA/19176/01/01 зареєстровано лікарський засіб «ОЗЕМПІК».

Також встановлено, що відповідно до порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну (затверджений постановою КМУ № 902 від 14.09.2005) усі лікарські засоби, що ввозяться на митну територію України з метою їх подальшої реалізації (торгівлі) або використання у виробництві готових лікарських засобів підлягають державному контролю якості.

Відповідно до листа Держлікслужби України (№2332-1.1/2.3/17-25 від 26.02.2025) встановлено, що станом на 26.02.2025 лікарський засіб «ОЗЕМПІК» не надходив на державний контроль якості лікарських засобів та з метою недопущення обігу неякісних та фальсифікованих лікарських засобів на території України, Держлікслужба, на підставі листів ТОВ «Ново Нордіск Україна», що діє від імені власника реєстраційного посвідчення А/Т Ново Нордіск, Данія, заборонила окремі серії «ОЗЕМПІКА», які офіційно не ввозились на територію України та мають ознаки фальсифікації (розпорядження №№ 2943-001.1/002.0/17-23 від 30.03.2023, 10318-001.1/002.0/17-23 від 01.11.2023, 6686-001.1/002.0/17-24 від 10.07.2024).

Крім того встановлено, що лікарський засіб «ОЗЕМПІК» знаходиться в вільному обігу на території регіону в мережі аптек ТОВ «Мультистор» бренд «СітіМед» (ЄДРПОУ 41723692, керівник ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_5 ).

13.06.2025 було проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого виявлено та вилучено: жорсткий диск від стаціонарного комп`ютера, серійний номер HASA 13280200748, який упаковано до сейф-пакету WAR1620767; мобільний телефон марки «Honor magic 6 Pro», ІМЕІ 1 НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , з сім-карткою НОМЕР_3 , який упаковано до сейф-пакету PSP1082917. Також в ході обшуку ОСОБА_6 пояснив, що про походження вищевказаних лікарських засобів в мережі аптек йому нічого невідомо та відношення до цього він не має. Жодної документації стосовно лікарських засобів «OZEMPIC» та «AZARGA» виявлено не було.

13.06.2025 постановою слідчого СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області вищевкзані вилучені предмети було визнано речовим доказом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вимогами ст. 173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так прокурором доведено, що майно, вилучене в ході обшуку зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використано у якості доказів у кримінальному провадженні, а також доведено необхідність такого арешту та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом знищення чи зміни вказаного майна.

Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.

Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора Окружноїпрокуратури містаМиколаєва ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: жорсткий диск від стаціонарного комп`ютера, серійний номер HASA 13280200748, який упаковано до сейф-пакету WAR1620767; мобільний телефон марки «Honor magic 6 Pro», ІМЕІ 1 НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , з сім-карткою НОМЕР_3 , який упаковано до сейф-пакету PSP1082917.

Ухвала підлягаєнегайному виконанню,яке доручити прокурору Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1