Ухвала суду № 128510796, 25.06.2025, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/2532/25

Провадження № 1-кс/314/811/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2025 м. Вільнянськ

Слідчий суддя Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , за участю підозрюваного ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ клопотання слідчого СВ відділенняполіції №2Запорізького РУПГУНП вЗапорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12025082210000377, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Фабричне, Токмацького району, Запорізької області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , який перебуває на посаді водія 3 кулеметного відділення кулеметного взводу 1 стрілецького батальйону, у військовому званні «солдат», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -

встановив:

З наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні відділення поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082210000377 від 03 червня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 на момент вчинення злочину проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , на посаді - водія 3 кулеметного відділення кулеметного взводу 1 стрілецького батальйону, у військовому званні солдат.

Згідно ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статуту внутрішньої служби ЗС України) солдат ОСОБА_3 , як військовослужбовець, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.

Відповідно дост.ст.1,4,6Дисциплінарного статутуЗбройних СилУкраїни,затвердженого ЗакономУкраїни «ПроДисциплінарний статутЗбройних СилУкраїни» (далі-Дисциплінарний статутЗС України),військова дисципліназобов`язуєкожного військовослужбовцябездоганно танеухильно додержуватисяКонституції тазаконів України,Військової присяги,неухильно виконувативимоги військовихстатутів,накази командирів,поводитися згідністю йчестю,не допускатисамому істримувати іншихвід негіднихвчинків,застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України.

З метою відсічі військовій агресії, починаючи з 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених Верховною радою України, зокрема Указом Президента України від 15 квітня 2025 року №235/2025, затвердженим Законом України від 16 квітня 2025 року №4356-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 09 травня 2025 року строком на діб 90 - до 07 серпня 2025 року.

Проте, в порушення вищезазначених вимог законодавства, діючи умисно, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, вчинив крадіжку майна поєднану з проникненням у житло, вчинену в умовах воєнного стану, за наступних обставин:

Так, 30.05.2025 року в денний час доби, більш точного часу під час досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_3 , проник до дачного будинку АДРЕСА_2 , відігнувши металевий лист, за допомогою фізичного впливу, у віконній рамі на даху, після чого, таємно викрав: культиватор електричний RZTK AT 1000Е, пилу електричну ланцюгову EXPERT Garden SF7J153, тример садовий електричний Tekhman BCE-0711 750W, акумуляторну дриль-шуруповерт Dnipro-M CD-120 HQ, які належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому ОСОБА_3 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд.

Згідно з висновком експерта судової товарознавчої експертизи №1388 від 09.06.2025 на момент скоєння кримінального правопорушення ринкова вартість викраденого майна: культиватора електричного RZTK AT 1000Е становить 2679 гривень 00 копійок, пили електричної ланцюгової EXPERT Garden SF7J153 становить 2023 гривні 12 копійок, тримеру садового електричного Tekhman ВСЕ- 0711 750W становить 1583 гривні 08 копійок, акумуляторної дрилі-шуруповерту Dnipro-M CD-120 HQ становить 1772 гривні 75 копійок. Таким чином, ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 8057 гривень 95 копійок.

Таким чином встановлено наявність достатніх доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, - злочину, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.

24.06.2025 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, у зв`язку з чим, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що останній з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може переховуватись від органів досудового розслідування.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити на підставах, які викладені в клопотанні.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні відділення поліції№2Запорізького РУПГУНП вЗапорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082210000377 від 03.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_3 інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти БолгаріїЄвропейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_3 дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання яке на разі знаходиться на окупованій території, військовий - який самовільно залишив військову частину, слідчий суддя враховує вік підозрюваного, стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків, відсутність у підозрюваного офіційного та стабільного доходу, що свідчить про наявність ризику вчинення іншого злочину.

Виходячи з того, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років позбавлення волі, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, зазначених у клопотанні слідчого та наведених прокурором у судовому засіданні.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти Україникрім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованого ОСОБА_3 злочину, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.

В ході розгляду клопотання підозрюваним не надано слідчому судді доказів про відсутність у підозрюваного наміру вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування, а також не доведено відсутності у підозрюваного наміру вчинити інший злочин, та враховуючи, що матеріали клопотання не містять даних про міцність соціальних зв`язків підозрюваного, а також даних про джерело його доходу, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу свідків у провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено .

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу,

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2025 року складає 3028 грн., вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Вільнянськ без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_3 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання з 25.06.2025 року, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_3 до 23.08.2025 року включно.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який обчислювати з 25.06.2025.

Встановити строк дії даної ухвали до 23.08.2025 включно.

Визначити одночасно щодо підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі90840 гривень (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) тисяч 00 копійок, на депозитнийрахунок місцевихзагальних судів(отримувачплатежу ТУДСА Українив Запорізькійобласті, код отримувача(кодзаЄДРПОУ):26316700,банкотримувача:ДКСУ,м.Київ,кодбанкуотримувача (МФО):820172, рахунок отримувача: UA378201720355249002000001205, призначення платежу: застава за (вказати П.І.Б. особи, за яку вноситься застава); номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа).

У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються наступні обов`язки, передбаченіст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (місця дислокації підрозділу) та/або місця роботи (несення військової служби);

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали про застосування до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу доручити начальнику Державної установи «Вільнянська установа виконання покарань (№11)».

Контроль за виконанням ухвали покласти на відповідний структурний підрозділ ВП № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області .

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1

25.06.2025