Ухвала суду № 12850888, 07.09.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" вересня 2010 р. м. КиївК-11228/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засіданняГорбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 07.09.2010 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2007

у справі № 15/349/06

за позовомАкціонерного товариства відкритого типу „Фірма „Аура”

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві

провизнання протиправними дій додаткового органу та скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство відкритого типу „Фірма „Аура” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (правонаступник Державної податкової інспекції в м. Миколаєві) про визнання неправомірними (протиправними) дій та відсутності компетенції у Державної податкової інспекції в м. Миколаєві щодо проведення позапланової перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №141/3-26-00307402/14595 від 07.07.2004.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 31.07.2006 позов задоволено у повному обсязі, дії Державної податкової інспекції в м. Миколаєві, повязані із проведенням перевірки позивача визнано такими, що вчинені в порушення норм діючого законодавства, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №141/3-26-00307402/14595 від 07.07.2004.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 постанову господарського суду Миколаївської області від 31.07.2006 скасовано, прийнято нову якою позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано в повному обсязі податкове повідомлення - рішення №141/3-26-00307402/14595 від 07.07.2004, в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2007, справу № 15/349/06 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено документальна перевірку позивача з питань дотримання податкового та валютного законодавства та складено акт № 327/26-209/0030740 від 03.12.2003.

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п.4.1 ст. 4 та п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, занижено обсягу продажу, не вірно визначена сума податкових зобовязань у всіх перевіряємих податкових періодах з липня 2000 року по липень 2003 року

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що в п. 2.5.2 акта перевірки вказано про порушення норм Закону про податок на додану вартість і вказано суми заниження чи завищення податкових зобовязань.

Відповідачем збільшено позивачу податкове зобовязання по податку на додану вартість на суму 464746 грн. (в т.ч. листопад 2000 року - 8116 грн., грудень 2000 року - 9754 грн., січень 2001 року -14863 грн., лютий 2001 року - зменшено на 25941 грн.; березень 2001 року - 30614 грн., квітень 2001 року - 14395 грн., травень 2001 року зменшено на 1749 грн., червень 2001 року -1469 грн., липень 2001 року - 4908 грн., серпень 2001 року - 6454 грн., вересень 2001 року -55138 грн., жовтень 2001 року -43997 грн., листопад 2001 року -16405 грн., грудень 2001 року -13764 грн., січень 2002 року - 3566 грн., лютий 2002 року - зменшено на 15558 грн., березень 2002 року -16278 грн., квітень 2002 року - 1346 грн., травень 2002 року - 1016 грн., червень 2002 року -1535 грн., липень 2002 року -13431 грн., серпень 2002 року - зменшено на 1639 грн.; вересень 2002 року - 787 грн., жовтень 2002 року - 10805 грн., листопад 2002 року - 1089 грн., грудень 2002 року - 7242 грн., січень 2003 року - 3561 грн., лютий 2003 року - 194385 грн., березень 2003 року - 4474 грн., травень 2003 року - 28959 грн., червень 2003 року -1282 грн.), за квітень 2003 року збільшено суму, яка підлягає відшкодуванню із бюджету на 18248 грн.

Перевірка здійснена Державною податковою інспекцією в м. Миколаєві відповідно до положень ст.ст. 9, 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.

Висновок суду апеляційної стосовно того, що відповідачем проведено перевірку в межах його повноважень і компетенції є вірним.

Відповідно до ст. 13 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби ( в редакції наказу ДПА України від 11.04.03р. №174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.03р. №334/7655), факти порушення податкового і іншого законодавства посадова особа державної податкової служби оформлює актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів і вказується їх пункти і статті.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, стосовно того, що в таблицях №34-37 суми податкових зобовязань за даними перевірки не підтверджені описом їх документального обґрунтування, не вказано первісні документи бухгалтерського чи податкового обліку, які стали підставою для збільшення податкових зобовязань за результатами перевірки.

Також, рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.12.2004 у справі № 6/359 нарахування податку на прибуток за даним актом перевірки визнано судовими рішеннями неправомірним.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві у справі № 15/349/06 слід залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 у справі № 15/349/06 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.І. Брайко

Г.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О.Рибченко