Ухвала суду № 128504062, 26.06.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10117/25

УХВАЛА

іменем України

26 червня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Блонського В.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати висновок Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №1/31.17-92 від 14.03.2024 р. про поновлення актового запису цивільного стану, яким відмовлено у поновленні актового запису про народження ОСОБА_2 , уродженця міста Хадера Держави Ізраїль.

2. Зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код юридичної особи 33282487) поновити актовий запис цивільного стану про народження дитини чоловічої статі ОСОБА_2 , дата народження якого ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Хадера Держава Ізраїль та внести відповідні зміни, а саме зазначивши: батьком дитини громадянина України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , уродженець міста Хмельницького Хмельницької4 області України, а матір`ю громадянку України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , уродженка міста Луганська Луганської області України і видати свідоцтво про народження ОСОБА_2 , на підставі поновленого актового запису про народження із внесеними змінами.

Ухвалою від 10.06.2025 суд визнав неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом. Позовну заяву залишив без руху. Надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням інших підстав для його поновлення та наданням доказів поважності причин його пропуску.

25.06.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення, в якій зазначає, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на сьогодні перебувають в Державі Ізраїль.

У разі відмови у відкритті провадження у цій справі, ОСОБА_1 , не зможе звернутися повторно до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про поновлення актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що виїхати з Держави Ізраїль не можливо через війну. Тобто, виникне ситуація за якої ОСОБА_1 не зможе поновити свідоцтво про народження свого сина ОСОБА_2 .

Надаючи оцінку доводам, вказаним у заяві, суд враховує наступне.

Згідно зі ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частина 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Тобто, при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року№17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не е абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтованою пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», пункт 53 рішення ЄСПЛ від 8 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»)

У рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі «МШ «Голуб» проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого е право доступу до суду, не є абсолютним: воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду нереалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.

Аналогічна правова позиція щодо дотримання процесуального строку звернення до суду викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23.

Протягом досить тривалого часу, з якого позивач мала дізнатися про порушене право і до дня звернення до суду з цим позовом пройшов строк, який в більш ніж два рази перевищує строк, визначений законодавством для звернення до суду.

Стосовно доводів про перебування позивача за кордоном та не можливості звернутися до суду чи органів РАЦСУ із заявою особисто суд повторює, що позивач не була позбавлена можливості протягом періоду з 14.03.2024 звернутися через представника до адміністративного суду, якщо вважала висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому таким, що порушує її права чи права її дитини, позаяк її представником вчинялися певні юридичні дії від її імені протягом 2024 та 2025 року.

Відтак, суд дійшов висновку, що будь-яких об`єктивних перешкод своєчасно звернутися за захистом своїх порушених прав до суду представник позивача не навів, а приведені ним доводи не вказують на поважність таких причин.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом.

Позовну заяву ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддяВ.К. Блонський