Рішення № 128503428, 30.06.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2025 р. № 520/28022/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за періоди 08.09.2022 по 14.09.2022, 15.09.2022 по 30.09.2022, 30.09.2022 по 14.10.2022 та з 15.10.2022 по 04.11.2022, 05.12.2022 по 12.12.2022, 13.12.2022 по 11.01.2023, 17.03.2023 по 06.04.2023, 11.03.2024 по 21.03.2024 додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168, збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням та часу перебування у відпустці після лікування у зв`язку з отриманим 07.09.2022 р. пораненням;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за періоди 08.09.2022 по 14.09.2022, 15.09.2022 по 30.09.2022, 30.09.2022 по 14.10.2022 та з 15.10.2022 по 04.11.2022, 05.12.2022 по 12.12.2022, 13.12.2022 по 11.01.2023, 17.03.2023: по 06.04.2023, 11.03.2024 по 21.03.2024 додаткову винагороду у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168, збільшену до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням та часу перебування у відпустці після лікування у зв`язку з отриманим 07.09.2022р. пораненням у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

В обґрунтування позову зазначено, що бездіяльність відповідача з приводу ненарахування та невиплати за спірні періоди додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168, збільшеної до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням та часу перебування у відпустці після лікування у зв`язку з отриманим пораненням, є протиправними.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач з 18.06.2022 по 13.030.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .

Згідно довідки від 09.04.2024 № 303/МС, 07 вересня 2022 позивач отримав поранення: розмозжіння лівого ока. Непроникна рана рогівки, контузія, термічний опік шкіри повік, кон`юктиви та рогівки 2 ст., гімефа, гемофтальм правого ока. Рвані рани повік обох очей. Забій головного мозку, множинні уламкові поранення м`яких тканин обличчя. Вогнепальне осколкове сліпе поранення лівого плеча, лівого стегна, лівої стопи. Акубаротравма, посттравматична перфорація барабанної перетинки.

Відповідно до довідки ВЛК від 06.04.2023 № 365 травма пов`язана із проходженням військової служби.

Відповідно до витягу з протоколу № 1612 від 14.05.2024 засідання штатної ВЛК травми, поранення пов?язані із захистом Батьківщини. Причинний зв`язок травми за Довідкою ГВЛК в/ч НОМЕР_4 від 06.04.2023 № 365 - відмінено.

Згідно записів у військовому квитку з 13.03.2024 по 24.04.2023 позивач перебував у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 та з 13.05.2023 по теперішній час проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В адміністративному позові позивач посилається на те, що після отримання поранення по момент його виключення відповідачем не було сплачено додаткову винагороду за час лікування у зв`язку з пораненням у розмірі 100 000 грн. пропорційно за місяць.

Позивач звернувся із запитом до військової частини щодо здійснення доплати за перебування на лікуванні за весь період лікування, разі відмови позивач просив надати довідку про розмір винагороди. Проте, відповідачем було відмовлено позивачу у здійсненні вказаної доплати.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів, позивач 07.09.2022 отримав поранення, з 08.09.2022 по 14.09.2022 перебував на лікуванні (виписка із медичної карти стаціонарного хворого № у/2636, з 15.09.2022 по 30.09.2022 перебував на лікуванні (виписка №16328 із медичної картки, з 30.09.2022 по 14.10.2022 перебував на лікуванні (виписний епікриз).

Відповідно до довідки ВЛК від 06.10.2022 № 10588 позивачу надана відпустка терміном на 30 діб.

Відповідно до архівної довідки від 11.01.2024 № 220/69/вих/ЗВГ/304 позивач перебував у відпустці за станом здоров`я з 06.10.2022 по 04.11.2022.

Згідно виписки № 1001 із медичної картки стаціонарного хворого позивач перебував на лікуванні з 05.12.2022 по 12.12.2022.

Відповідно до архівної довідки від 11.01.2024 № 220/69/вих/ЗВГ/304 позивач перебував у відпустці за станом здоров`я з 13.12.2022 по 11.01.2023.

За даними виписного епікризу із медичної картки стаціонарного хворого №1024 позивач перебував на лікуванні з 17.03.2023 по 06.04.2023.

В адміністративному позові позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно не виплачено додаткову винагороду у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 у підвищеному розмірі, а саме у розмірі 100 тис пропорційно на місяць за період 08.09.2022 по 14.09.2022, 15.09.2022 по 30.09.2022, 30.09.2022 по 14.10.2022 та з 15.10.2022 по 04.11.2022, 05.12.2022 по 12.12.2022, 13.12.2022 по 11.01.2023, 17.03.2023 по 06.04.2023, 11.03.2024 по 21.03.2024.

Посилаючись на вказані обставини, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на цей час.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (надалі - Закон № 3543-ХІІ в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі - Закон № 2232-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.ч 1-4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно із п. 8 Постанови № 704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, (...) виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) /абзац четвертий пункту 1 постанови № 168/.

Приписами абз 5 п. 1 Постанови № 168 визначено відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Відповідно до приписів абз. 16 п. 2 розділу І Порядку № 260 (у редакції згідно з наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44) визначено, що до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належить додаткова винагорода на період дії воєнного стану.

Також, наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44, Порядок № 260 доповнено розділом XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану, пунктами 10, 11 якого передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які: (...) у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

З матеріалів справи судом встановлено та зазначені обставини сторонами не оспорюються, що позивач 07.09.2022 отримав поранення під час виконання бойового розпорядження командира перебуваючи в районі н.п. Зайцеве, Бахмутського району, Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу зі сторони російської федерації. Був евакуйований до ЛСБ Бахмут де була надана первинна медична допомога.

Вказані обставини підтверджуються довідкою, визначеною додатком 5 від 09 квітня 2024 р. N303/MC.

Відповідно до витягу з протоколу № 1612 від 14.05.2024 засідання штатної ВЛК травми, поранення пов`язані із захистом Батьківщини.

З 08.09.2022 року по 14.09.2022 року після поранення позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Дніпропетровсякій обласній офтальмологічній лікарні (виписка № у/2636); з 15.09.2022 року по 29.09.2022 року переведений у Черкаську обласну лікарню; з 30.09.2022 року по 14.10.2022 року перебував після поранення на стаціонарному лікуванні у Національному ВМКЦ "Головний військовий клінічний госпіталь" (виписний епікріз). Крім того, до 04.11.2022 року перебував у відпустці за станом здоров??я після лікування.

З 05.12.2022 року по 12.12.2022 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою №1001 Інституту отоларингології.

З 13.12.2022 року по 11.01.2023 року позивач знаходився у відпустці за станом здоров`я.

З 17.03.2023 року по 06.04.2023 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні та з метою встановлення ступеня придатності до військової служби.

З 11.03.2024 року по 21.03.2024 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 3509 Міської клінічної лікарні № 17.

Відповідач у відзиві зазначив, що позивачу було виплачено: у листопаді 2022 року 111290.70 грн. - додаткову грошову винагороду збільшену до 100000,00 (з урахуванням 30000.00 грн.) за період з 01.09.2022 року по 05.10.2022 рік. у квітні 2023 року - 61043,01 грн. - додаткову грошову винагороду збільшену до 100000,00 (без урахуванням 30000.00 грн., які не виплачувались уже у 2023 році) за період з 06.10.2022 року по 04.11.2022 рік.

Крім того, позивачу за періоди: стаціонарного лікування та знаходження у відпустці після поранення - 08.09.2022 по 14.09.2022, 15.09.2022 по 30.09.2022, 30.09.2022 по 14.10.2022 та з 15.10.2022 по 04.11.2022 було нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду збільшену до 100000,00 грн. (пропорційно дням).

Вказані виплати підтверджуються довідкою від 08.10.2024 №907/ВФЗ, яка надана ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Проте, за періоди 05.12.2022 по 12.12.2022, 13.12.2022 по 11.01.2023, 17.03.2023 по 06.04.2023, 11.03.2024 по 21.03.2024 виплата позивачу винагороди збільшеної до 100000,00 грн. не проведено, доказів протилежного суду не надано.

Згідно з статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацом 4 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

Також, суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.

Відповідно до пункту 7 окремого доручення Міністра Оборони України від 23.06.2022 № 912/в/29, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень належить включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

При цьому підставою для видання такого наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.

В даному ж випадку, вищевказані умови, які необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди позивачем дотримані та підтверджено, що позивач перебував на лікуванні з 05.12.2022 по 12.12.2022 (виписка № 1001 із медичної картки стаціонарного хворого), відповідно до архівної довідки від 11.01.2024 № 220/69/вих/ЗВГ/304 позивач перебував у відпустці за станом здоров`я з 13.12.2022 по 11.01.2023, за даними виписного епікризу із медичної картки стаціонарного хворого №1024 позивач перебував на лікуванні з 17.03.2023 по 06.04.2023, з 11.03.2024 року по 21.03.2024 року стаціонарне лікування стаціонарне лікування виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 3509 - міська клінічна лікарня № 17.

Крім того, довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 09.04.2024 № 303/МС підтверджено, що 07 вересня 2022 позивач отримав поранення: розмозжіння лівого ока. Непроникна рана рогівки, контузія, термічний опік шкіри повік, кон`юктиви та рогівки 2 ст., гімефа, гемофтальм правого ока. Рвані рани повік обох очей. Забій головного мозку, множинні уламкові поранення м`яких тканин обличчя. Вогнепальне осколкове сліпе поранення лівого плеча, лівого стегна, лівої стопи. Акубаротравма, посттравматична перфорація барабанної перетинки. За обставин: 07.09.2022 року, приблизно о 17 годині згідно бойового розпорядження командира перебуваючи в районі н.п. Зайцеве, Бахмутського району, Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу зі сторони російської федерації отримав поранення. Був евакуйований до ЛСБ Бахмут де була надана первинна медична допомога.

Таким чином, факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми, каліцтва) за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з захистом Батьківщини, підтверджується належними та достатніми доказами.

Разом із тим, відповідач не надав до суду доказів та не вказав аргументованих доводів щодо підстав невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 грн. пропорційно дням перебування на лікуванні та у відпустці для лікування після поранення у періоди: 05.12.2022 по 12.12.2022, 13.12.2022 по 11.01.2023, 17.03.2023 по 06.04.2023, 11.03.2024 по 21.03.2024.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджено перебування позивача на стаціонарному лікуванні та у відпустці відповідачем протиправно не нараховано та невиплачено додаткову винагороду в розмірі до 100000,00 грн. за періоди: 05.12.2022 по 12.12.2022, 13.12.2022 по 11.01.2023, 17.03.2023 по 06.04.2023, 11.03.2024 по 21.03.2024, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року.

З огляду на висновки суду про протиправність дій відповідача та для належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача з приводу ненарахування та невиплати позивачу за періоди: 05.12.2022 по 12.12.2022, 13.12.2022 по 11.01.2023, 17.03.2023 по 06.04.2023, 11.03.2024 по 21.03.2024 додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022 №168, збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням та часу перебування у відпустці після лікування у зв`язку з отриманим 07.09.2022 пораненням та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу за періоди: 05.12.2022 по 12.12.2022, 13.12.2022 по 11.01.2023, 17.03.2023 по 06.04.2023, 11.03.2024 по 21.03.2024 додаткову винагороду у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168, збільшену до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням та часу перебування у відпустці після лікування у зв`язку з отриманим 07.09.2022 пораненням.

При цьому, вимоги позивача про нарахування та виплату додаткової винагороди за інші періоди не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем було здійснено нарахування та виплату у листопаді 2022 року 111290.70 грн. - додаткову грошову винагороду збільшену до 100000,00 (з урахуванням 30000.00 грн.) за період з 01.09.2022 року по 05.10.2022 рік. у квітні 2023 року - 61043,01 грн. - додаткову грошову винагороду збільшену до 100000,00 (без урахуванням 30000.00 грн., які не виплачувались уже у 2023 році) за період з 06.10.2022 року по 04.11.2022 рік.

Крім того, позивачу за періоди: стаціонарного лікування та знаходження у відпустці після поранення - 08.09.2022 по 14.09.2022, 15.09.2022 по 30.09.2022, 30.09.2022 по 14.10.2022 та з 15.10.2022 по 04.11.2022 було нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду збільшену до 100000,00 грн. (пропорційно дням).

Вказані виплати підтверджуються довідкою від 08.10.2024 №907/ВФЗ, яка надана ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, суд зазначає таке.

Положеннями п.2 Порядку №44 передбачено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Згідно із п. 3 Порядку № 44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Згідно із п. 5 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

З аналізу вказаних пунктів 2 - 3 Порядку № 44 слід дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, особам рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Отже з урахуванням наведеного нарахування та виплата позивачу вказаних сум має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Відтак, вимога позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 є законною та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за періоди: з 05.12.2022 по 12.12.2022, з 13.12.2022 по 11.01.2023, з 17.03.2023 по 06.04.2023, з 11.03.2024 по 21.03.2024 додаткової винагороди у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням та часу перебування у відпустці після лікування у зв`язку з отриманим 07.09.2022 пораненням.

Зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за періоди: з 05.12.2022 по 12.12.2022, з 13.12.2022 по 11.01.2023, з 17.03.2023 по 06.04.2023, з 11.03.2024 по 21.03.2024 додаткову винагороду у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», збільшену до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням та часу перебування у відпустці після лікування у зв`язку з отриманим 07.09.2022 пораненням та здійснити перерахунок вказаних виплат із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 червня 2025 року.

СуддяН.А. Полях