Рішення № 128502581, 30.06.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2964/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №164850012666 від 02.10.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати позивачу до страхового стажу періоди роботи з 03.01.1994 по 15.02.2008, з 21.12.2012 по 25.05.2018 дояркою на підприємствах сільського господарства, передбачений пунктом 5 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 25.09.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період трудової діяльності позивач набула стаж та вік, достатні для призначення пенсії на пільгових умовах. Однак, відповідач відмовив у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах з посиланням на відсутність у позивача необхідного віку, передбаченого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/2964/25; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі №440/2964/25 в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у відзиві зазначило, що права та законні інтереси позивача жодним чином не порушено, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у відзиві зазначило, що первинні документи щодо встановлення норми обслуговування не надані, довідок про стаж роботи дояркою (оператором машинного доїння) про виконання встановлених норм обслуговування не надано.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 25.09.2024 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №164850012666 від 02.10.2024 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.

У вказаному рішенні зазначено, що не враховано до пільгового стажу періоди роботи з 03.01.1994 по 15.02.2008 згідно з довідкою від 23.09.2024 №38 та з 21.12.2012 по 25.05.2018 згідно з довідкою від 29.03.2021 № 95, оскільки в довідках неправильно зазначені пункти статті 114 частини другої та відсутня інформація щодо норми обслуговування тварин. Первинні документи щодо встановлення норми обслуговування не надані. Інших довідок про стаж роботи дояркою (оператором машинного доїння) про виконання встановлених норм обслуговування не надано.

Не погодившись із зазначеним рішенням пенсійного органу, позивачка оскаржила його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статі 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Підстави надання пенсії особам за віком на пільгових умовах визначені статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Отже, жінки, які досягли 55 років і мають 20 років стажу за професіями доярок (операторів машинного доїння), свинарок-операторів в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства за умови виконання встановлених норм обслуговування, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Наведені норми кореспондуються з приписами пункту "д" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно з якими на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Стаття 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII) встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів - трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Таким чином, у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів - трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З аналізу наведених норм вбачається, що наявність записів у трудовій книжці є достатнім і основним доказом підтвердження відповідного стажу роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку № 637).

Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_1 позивач, зокрема у 1994-1999 роках прийнята в колгосп на посаду доярки; 04.02.2000 переведена дояркою, 15.07.2008 звільнена, 15.07.2008 прийнята на посаду доярки, 30.11.2008 звільнена з роботи, 01.12.2008 прийнята на посаду доярки, 20.12.2012 звільнена; з 21.12.2012 по 24.05.2018 працювала на посаді доярки.

Згідно з довідкою Сільсько-господарського товариства з обмеженою відповідальністю №38 від 23.08.2024 ОСОБА_1 у період з 03.01.1994 по 04.02.2000 та з 04.02.1994 по 15.02.2008 виконувала повністю встановлені норми обслуговування тварин як доярки за професією доярка, що передбачена Списком пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" за період з 03.01.1994 по 04.02.2020, з 04.02.2020 по 15.07.2008.

Крім того, у довідці СТОВ "Придніпровський край" від 29.03.2021 №95 вказано, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в СТОВ "Придніпровський край" за період 21.12.2012 по 25.12.2014, з 26.12.2014 по 25.05.2018, виконувала повністю встановлені норми обслуговування тварин як доярка, що передбачена Списком - пункт 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування".

Суд звертає увагу, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Суд вважає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а .

У правовій позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи, зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу у врахуванні стажу у зв`язку із відсутності інформації щодо норми обслуговування тварин є безпідставною та необґрунтованою.

Водночас, інформація у довідці СТОВ "Придніпровський край" від 29.03.2021 №95 щодо дати - 25.05.2018 різниться з інформацією у трудовій книжці позивачки, оскільки у трудовій книжці 24.05.2018 - дата звільнення з СТОВ "Вишневе-Агро" (з 03.10.2019 СТОВ "Вишневе-Агро" було припинено шляхом приєднання до СТОВ "Придніпровський край" (довідка від 29.03.2021 № 94); 25.05.2018 позивачка прийнята на роботу до СТОВ "Хоробор Агро" (наказ від 25.05.2018).

З урахуванням вищевикладеного, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача період роботи дояркою з 03.01.1994 по 15.07.2008, з 21.12.2012 по 24.05.2018.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.

Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17 зазначено, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити пенсію, оскільки відповідачем ще не вирішено питання щодо зарахування стажу.

Ураховуючи викладене, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві повторно розглянути заяву позивача від 25.09.2024, з урахуванням висновків суду.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Водночас, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору стало протиправне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати позивача за рахунок бюджетних асигнувань саме цього відповідача та у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд.34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №164850012666 від 02.10.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 25.09.2024 та зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи дояркою з 03.01.1994 по 15.07.2008, з 21.12.2012 по 24.05.2018, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.С. Канигіна