Ухвала суду № 12850245, 19.11.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2009 р.справа № 2а-184/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Кожана М.П.

суддів: Проценко О.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання:Дегтярьові Д.В.

за участю представників сторін:

позивача- представник не зявився

відповідача - представник не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердянської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2009 року у справі №2а-184/09/0870

за позовом: Закритого акціонерного товариства «Бердянськбуд»

до: Бердянської обєднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.06.2006р. №0002301520/0, від 29.08.2006 року №0002301520/1 та №0002311520/1, -

встановила:

У грудні 2006року Позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, у якій просив, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Бердянської обєднаної державної податкової інспекції від 23.06.2006р. №0002311520/0, №0002301520/0, від 29.08.2006 року №0002301520/1 та №0002311520/1.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 09.02.2007р. у справі №11/81/07-АП адміністративний позов задоволено повністю, - скасовано податкові повідомлення-рішення Бердянської ОДПІ від 23.06.2006р. №0002311520/0, №0002301520/0, від 29.08.2006 року №0002301520/1 та №0002311520/1.

Не погоджуючись із вказаною постановою відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24.04.2007року у справі №11/81/07-АП апеляційну скаргу Бердянської обєднаної державної податкової інспекції задоволено частково; Постанову Господарського суду Запорізької області від 09.02.2007р. у справі №11/81/07-АП скасовано. Позов задоволено частково: визнані нечинними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 23.06.2006р. №0002301520/0 та від 29.08.2006року №0002301520/1 про сплату СП №4 «Хімпромбуд»ЗАТ «Бердянськбуд»штрафних санкцій у розмірі 20% у сумі 441,2грн. в частині застосування штрафу у розмірі 218,4грн.; визнані нечинними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 29.08.06р. №0002311520/0 та від 29.08.2006року №0002311520/1 про сплату СП №4 «Хімпромбуд»ЗАТ «Бердянськбуд»штрафних санкцій у розмірі 50% у сумі 6639,51грн. в частині застосування штрафу у розмірі 3488,05грн.;в решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач та відповідач оскаржили її в касаційному порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.12.2008року касаційні скарги Бердянської обєднаної державної податкової інспекції та Закритого акціонерного товариства «Бердянськбуд»задоволено частково; Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24.04.2007року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2009 року у справі №2а-184/09/0870 адміністративний позов задоволено повністю, - скасовано податкові повідомлення-рішення Бердянської ОДПІ від 23.06.2006р. №0002311520/0, від 20.07.2006року №0002301520/0, від 29.08.2006 року №0002301520/1 та №0002311520/1. Дана постанова обґрунтована тим, що спірні повідомлення-рішення складені лише 23.06.2006року та 29.08.2006року, а отже, пропуск строку давності (1095 днів) при застосуванні до платника податків штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати зобовязань по земельному податку за 2001-2003 роки у червні є очевидними; а п.п. 15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено випадки, якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобовязань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобовязання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати спірну постанову та винести нове рішення, яким повністю відмовити в позовних вимогах позивачу.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що в даному випадку Бердянською ОДПІ нараховані не податкові зобовязання, а штрафні санкції. У звязку з відсутністю строків давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій Бердянською ОДПІ і були нараховані штрафні санкції за період, що перевищує 1095 днів.

Суд належним чином повідомив учасників адміністративного процесу про дату, час і місце слухання справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи.

Учасники процесу про поважність причин не явки їх представників у судове засідання суд не повідомили, за таких обставин справа розглядається за відсутності їх представників.

Відповідно до розпорядження голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2009р. №896 справу передано на розгляд колегії суддів у складі Кожана М.П, Проценко О.А., Семененко Я.В.

Відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи 23.06.2006 року Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області (далі - відповідач) проведена перевірка СП-4 «Хімпромбуд»Закритого акціонерного товариства «Бердянськбуд»(далі - позивач) з питання своєчасності сплати податків і платежів до бюджету. За результатами перевірки складено Акт №228/152-01239813 від 23.06.2006 року про порушення платіжної дисципліни.

В акті зазначено, що підприємством - ЗАТ " Бердянськбуд ", в порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181) узгоджені суми податкових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб, визначені у розрахунках земельного податку на 2001 рік, 2002 рік, 2003 рік сплачено з порушенням строків сплати.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем 23.06.2006 року винесені податкові повідомлення - рішення:

№0002291520/0, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 30,19 грн. за затримку до 30 днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 301,87 грн.,

№0002311520/0, яким зобовязано позивача сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 6639.51 грн. за затримку понад 427 днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 13279,02 грн.,

№0002301520/0, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 441,20 грн. за затримку понад 62 днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 2206,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 23.06.2006 року № 0002291520/0 позивачем не оскаржується.

Податкові повідомлення-рішення №0002311520/0 та №0002301520/0 від 23.06.2006р. були оскаржені позивачем в адміністративному порядку спочатку до Бердянської ОДПІ, а потім до ДПА у Запорізькій області.

За результатами апеляційного оскарження спірні податкові повідомлення-рішення №0002311520/0 та №0002301520/0 від 23.06.2006р. залишено без змін та Бердянською ОДПІ Запорізької області винесено додаткові повідомлення-рішення від 29.08.2006 року №0002311520/1 та №0002301520/1. Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Відповідно до пункту 1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пунктом 1.3 цієї статті податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з рахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або згоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

За визначенням пункту 1.5 цієї статті штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без нарахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до пункту 17.3 ст. 17 Закону 2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Як зазначено в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.12.2008року за позовом, що розглядається, виходячи із системного аналізу наведених норм можна дійти висновку, що сума штрафних санкцій за змістом Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є складовою податкового зобов'язання. А відтак на штрафні санкції поширюється строк давності, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 ст.15 вказаного Закону.

Вказаним підпунктом передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі коли така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що чине законодавство не містить норми, якою б було визначено початок перебігу строку на визначення платнику податків контролюючим органом суми податкового зобов'язання за платежем із штрафних санкцій, в тому числі застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону №2181-111.

Оскільки за змістом підпункту 15.1.1 пункту 15.1 ст.15 Закону № 2181 -III початок перебігу строку давності пов'язаний фактично з днем порушення платником податків податкового законодавства, з врахуванням положень частини 7 ст.9 КАС України щодо застосування аналогії закону перебіг строку давності для визначення платнику податків податкового зобов'язання за платежем із штрафних санкцій, застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 цього Закону починається з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, тобто з дня порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст.5 цього Закону щодо строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Відповідно до ч.5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Як вбачається із акту перевірки №228/152-01239812 від 23.06.2006р. відповідачем було нараховано штрафні санкції у розмірі 10% у сумі 30,19 грн. за затримку до 30 днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 301,87 грн. - розрахунок згідно з додатком 1 до акту перевірки; у розмірі 20% у сумі 441,20 грн. за затримку понад 62 днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 2206,00 грн. - розрахунок згідно з додатком 2 до акту перевірки; у розмірі 50% у сумі 6639.51 грн. за затримку понад 427 днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 13279,02 грн.

Згідно вказаних розрахунків останній строк платежу за розрахунком №274 від 03.02.2003р. настав 30.07.2003; за розрахунком №164 від 31.01.2002р. настав 30.01.2003; за розрахунком №2511 від 31.01.2001р. настав 30.01.2002.

Відповідно до пп. 15.1.1. п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що податковий орган має право самстійно визначати суму податкових зобов'язань платників податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, днем її фактичного подання.

Як свідчать матеріали справи, спірні повідомлення-рішення складені лише 23.06.2006 року та 29.08.2006 року, а, отже, пропуск строку давності (1095 днів) при застосуванні до платника податків штрафних санкцій за порушення граничних термінів зобов'язань по земельному податку за 2001-2003 роки у червні 2006р. є очевидним.

Той же п.п. 15.1.1. п. 15.1 ст. 15 Закону № 2181 встановлює випадки, якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Таким чином, оскаржувані повідомлення-рішення прийняті з прямим порушенням пп. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону України № 2181 та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції обєктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами, рішення суду прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими по справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Бердянської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2009 року у справі №2а-184/09/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2009 року у справі №2а-184/09/0870 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги з моменту складення у повному обсязі.

Ухвалу складено в повному обсязі 01.12.2009р.

Головуючий:М.П. Кожан

Судді:О.А Проценко

Я.В. Семененко