Рішення № 128502115, 30.06.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/37774/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168), військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України (далі МОУ), військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ), в якому позивач просить:

визнати протиправними та скасувати наказ МОУ від 12.10.2024 №382 дск та наказ командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) за №298 від 15.10.2024 щодо не виплати щомісячної премії в розмірі 10% за вересень 2024 року та додаткової винагороди за вересень 2024 року йому - ОСОБА_1 ;

зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити щомісячну премію в розмірі 10% за вересень 2024 року та додаткову винагороду за вересень 2024 року йому - ОСОБА_1 .

Представник позивача в позові зазначив, що старший солдат ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , наказом командира якої від 15.09.2024 №267 його відряджено в оперативне підпорядкування командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з метою виконання бойових (спеціальних) завдань, н.п. Борова Харьківської області до окремого розпорядження.

Під час проходження військової служби командиром в/ч НОМЕР_1 відносно нього прийнято наказ від 15.10.2024 №298, яким вирішено не виплачувати йому щомісячну премію в розмірі 10% за вересень 2024 року та додаткову винагороду за вересень 2024 року. Підставою прийняття наказу визначено наказ командира тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 12.10.2024 №382дск.

Позивач вважає наказ командира тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 12.10.2024 №382дск протиправним, оскільки він належним чином виконував свій військовий обов`язок по захисту територіальної цілісності держави на лінії зіткнення та військову дисципліну не порушував.

Приймаючи оскаржуваний наказ №382дск від 12.10.2024, відповідачем не заслухано думку командира 1 роти в/ч НОМЕР_1 капітана ОСОБА_2 , командирів в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 , в складі підрозділів, яких він брав особисту участь у захисті держави.

Також відповідачем не враховано довідки про його бойову участь у захисті держави на лінії зітнення, згідно якої він отримував збільшену до 100 000 грн додаткову винагороду, яка не виплачується у разі порушення військовослужбовцем дисципліни.

Позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 09.12.2024 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 30.12.2024 року позовну заяву повернуто позивачу без розгляду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2025 року задоволена апеляційна скарга ОСОБА_1 , скасовано ухвалу суду від 30.12.2024 року та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду 03.02.2025 року.

Ухвалою суду від 10.02.2025 року прийнято справу до провадження, відкрито провадження по справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 10.03.2025 року зобов`язано Міністерство Оборони України надати суду у строк до 31.03.2025 року копію наказу командира ТГр «Кремінна» №382 дск від 12.10.2024.

Ухвалою суду від 15.04.2025 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача тактичну групу «Кремінна», розпочато розгляд адміністративної справи спочатку, вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 19.05.2025 року витребувано у тактичної групи «Кремінна» надати до суду до 09.06.2025 року докази, а саме: - копію наказу командира тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №382дск від 12.10.2024 та матеріали, що стали підставою для його прийняття; - відомості про посадову особу суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання ухвали суду. Зупинено провадження по справі до надання доказів по справі.

Ухвалою суду від 27.05.2025 року поновлено провадження по справі. Зобов`язано Галузевий державний архів Міністерства оборони України надати до суду до 20.06.2025 року докази, а саме копію наказу командира тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №382дск від 12.10.2024 та матеріали, що стали підставою для його прийняття. Зупинено провадження по справі до надання доказів по справі.

Ухвалою суду від 30.06.2025 року поновлено провадження по справі, продовжено розгляд справи.

Представник відповідача в/ч НОМЕР_1 подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що особовий склад РТГр в/ч НОМЕР_1 , серед якого знаходився позивач, приблизно о 06:15 23.09.2024 року без наказу (дозволу) та без доповіді командирам, самовільно залишили позицію ВОПа та перемістилися до місця постійного розташування РТГр в/ч НОМЕР_1 (ППД). За результатами службового розслідування встановлено, що позивач відмовився виконувати бойове розпорядження командира в/ НОМЕР_4 від 21.09.2024 №27/222дск та своїми діями порушив військову дисципліну.

У зв`язку з порушенням позивачем військової дисципліни прийнято наказ №298 від 15.10.2024, відповідно до якого старший солдат ОСОБА_1 позбавлений щомісячної премії в розмірі 10% за вересень 2024 року та додаткової винагороди за вересень 2024 року.

Представник МОУ надав до суду відзив на позов, в якому зазначив про те, що він є неналежним відповідачем по справі, оскільки оскаржуваний наказ від 12.10.2024 №382дск прийнято командиром ТГр «Кремінна», а наказ №298 від 15.10.2024 командиром в/ч НОМЕР_1 . Зазначив, що будь-яких дій та рішень стосовно військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 уповноважені особи МОУ не приймали.

Представник ТГр «Кремінна» подав до суду відзив на позов та додаткові пояснення, у яких просив відмовити в задоволенні позову, зазначившо, що в умовах бойової обстановки командир НОМЕР_5 окремого стрілецького батальйону 67 омбр наказа зайняти взводний опорний пункт для недопущення прориву противника. Проте 23.09.2024 близько 06:15 особовий склад, у тому числі сапер ОСОБА_1 , самовільно залишив позицію без наказу і відмовився виконувати бойове розпорядження.

Оскільки відхід можливий лише за наказом начальника, своїми діями позивач порушив військову дисципліну та невиконав бойове розпорядження. За результатами службового розслідування позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани. Отже оспорюваний наказ від 12.10.2024 №382дск про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача є законним та обгрунтованим.

Справа розглянута в письмовому провадженні.

Спірні правовідносини виникли між в/ч НОМЕР_1 , тактичною групою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та військовослужбовцем ОСОБА_1 щодо проходження останнім публічної служби в умовах воєнного стану.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 року (далі Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст.9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-ХІV (далі Статут), військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст.11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців, зокрема, обов`язок беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини.

На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов`язки. Ці обов`язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України (ст.27 Статуту).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовослужбовцем та проходить військову службу на посаді сапера 2 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу в/ч НОМЕР_1 , зарахований до списків особового складу військової частини 13.09.2023 року.

Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.09.2024 року №267 старший солдат ОСОБА_1 вибув в оперативне підпорядкування командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з метою виконання бойових (спеціальних) завдань, АДРЕСА_3 , в складі ротно-тактичної групи в/ч НОМЕР_1 ..

Сторонами не заперечується, що ротно-тактична група, у складі якої перебував позивач, передавалась в оперативне підпорядкування командира в/ч НОМЕР_6 , з подальшою передачею командиру в/ч НОМЕР_2 .

Згідно довідок в/ч НОМЕР_2 №31600 від 05.10.2024 та №г/38-382 від 04.10.2024, ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях у 16, 17, 18-23, 25, 27 вересня 2024 року.

23.09.2024 командир ротно-тактичної групи в/ч НОМЕР_1 позатерміновим бойовим донесенням №1268дск доповів командиру в/ч НОМЕР_2 , що військовослужбовці, які знаходилися на ВОП «Одеса» без наказу та без доповіді покинули займані позиції та перебувають в розташуванні РТГР НОМЕР_7 об ТрО.

Бойовим розпорядженням ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 23.09.2024 №3792т/бр/ОТУ командиру тактичної групи «Кремінна» доручено провести службове розслідування за фактом втрати (залишення) ВОП «Одеса» в БРО 27 осб в смузі оборони НОМЕР_8 окремої механізованої бригади.

На підставі наказу командира тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №366дск від 24.09.2024 призначено службове розслідування за фактом втрати (залишення) ВОП «Одеса».

За результатом службового розслідування скаледно акт №10372 від 12.10.2024 року, згідно якого комісія встановила, що о 06:15 23.09.2024 року, без наказу (дозволу) та без доповіді командирам, ротно-тактична група самовільно залишила позицію ВОП « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та перемістилися до місця постійного розташування в/ч НОМЕР_1 . Таким чином, ротно-тактична група, у складі якої перебував старший солдат ОСОБА_1 , відмовилась від виконання бойового розпорядження зайняти та утримувати ВОП «Одеса».

Наказом командира ТГр «Кремінна» №382дск від 12.10.2024 на підставі ст.45, 48, 55, 83, 86, 87 Дисциплінарного статуту за відмову від виконання наказу (бойового розпорядження) притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зокрема, старшого солдата ОСОБА_1 , та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догаги.

На підставі наказу ТГр «Кремінна» №382дск від 12.10.2024 командиром в/ч НОМЕР_1 прийнято наказ №298 від 15.10.2024 не виплачувати щомісячну премію в розмірі 10% за вересень 2024 року та додаткову винагороду за вересень 2024 року.

Позивач вважаючи накази командира ТГр «Кремінна» №382дск від 12.10.2024 та командира в/ч НОМЕР_1 №298 від 15.10.2024 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі Дисциплінарний статут).

Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Частиною 3 ст. 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

Згідно зі ст.84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Відповідно до п.8 розділу ІІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №608 від 21.11.2017 (далі Порядок №608), особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.

Відповідно до п.1 розділу ІV Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення.

За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини (п.1 розділу V Порядку №608).

Згідно з ст.86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст.48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені дисциплінарні стягнення, зокрема, догана.

В акті службового розслідування зазначено, що в результаті активних штурмових дій противника з підтримкою техніки, особовий склад який раніше перебував на позиціях « ОСОБА_3 », « ОСОБА_4 », « ОСОБА_5 » вимушено перейшли до оборони ВОП «Одеса», де мав запобігти подальшому просування противника і не допущення втрати позиції. Проте особовий склад ротно-тактичної групи в/ч НОМЕР_1 , серед якого знаходився позивач, приблизно о 06:15 23.09.2024 року, без наказу (дозволу) та без доповіді командирам, самовільно залишили позицію ВОП «Одеса» та перемістилися до місця постійного розташування в/ч НОМЕР_1 , чим не виконали бойове розпорядження.

Позивачем не заперечується отримання бойового розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 від 21.09.2024 №27/222дск зайняти та утримувати ВОП «Одеса».

В матеріалах службового розслідування наявні відібрані комісією пояснення ОСОБА_1 від 04.10.2024 року, у яких він пояснив, що 21.09.2024 року група займалась облаштуванням позиції ВП «Хмель», близько 6:20 год почався обстріл з мінометів. Через пів години почався наступ противника з бронетехнікою та піхотою. Зазначив, що група відступила до ВОП «Одеса», але коли дістались до місця вже було мало боєприпасів (особисто у нього залишився тільки один магазин), відсутня вода, їжа та теплі речі. 23.09.2024 року група по рації вийшла на мінометну секцію, та попросили їх вивезти.

Аналогічні пояснення надані іншими військовослужбовцями групи, у складі якої перебував позивач, а саме солдатом ОСОБА_6 , головним сержантом ОСОБА_7 та майстер сержантом ОСОБА_8 .

Таким чином, сам позивач та інші військовослужбовці тактичної групи підтвердили, що обстріли відбувалися 21.09.2024 року, тоді як позицію залишено через 2 дні 23.09.2024 року близько 06:15 год.

В матеріалах службового розслідування наявні витяги з журналу бойових дій, підсумкового бойового донесення командира 27 осб від 23.09.2024 №117 КСП та позатермінового бойового донесення командира в/ч НОМЕР_2 №1268дск, якими підтверджується, що обстрілів по ВОП «ОДЕСА» в період перебування позивача на позиції з 22.09.2024 по 06:15 год 23.09.2024 року не відбувалось та не зафіксовано.

Отже, матеріалами службового розслідування установлено та підтверджено вчинений позивачем дисциплінарний проступок, що виразився у відмові виконувати бойове розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 від 21.09.2024 №27/222дск. При цьому жодних доказів на спростування висновків дисциплінарної комісії, позивачем до суду не подано.

Згідно з статті 37 Статуту військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Відповідно до ст.127, 128 Статуту солдат у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов`язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, збереження виданого йому майна. Солдат зобов`язаний, зокрема, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників).

Згідно з ст.6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.

Оскільки позивач у складі тактичної групи відмовився виконувати бойове розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 від 21.09.2024 №27/222дск, ним допущено порушенням вимог ст.37, 127, 128 Статуту та ст.6 Дисциплінарного статуту.

Позивач у змісті позову також посилається на порушення комісією порядку проведення службового розслідування.

Суд не приймає доводи позивача про те, що комісією не заслухано думку командира 1 роти в/ч НОМЕР_1 капітана ОСОБА_2 , оскільки його пояснення наявні в матеріалах службового розслідування та враховані комісією.

Щодо посилань позивача на відсутність пояснень інших командирів в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 , відповідно до п.2 розділу IV Порядку №608 отримання письмових пояснень є правом, а не обов`язком осіб, уповноважених проводити службове розслідування. Таким чином, відсутність окремих пояснень не свідчить про порушення процедури, не впливає на об`єктивність висновків комісії та не спростовує встановлених обставин.

При цьому, сам по собі факт участі позивача у бойових діях та виконанні завдань із захисту держави на лінії зіткнення не спростовує встановленого факту порушення військової дисципліни, що виразилось у невиконанні бойового розпорядження.

Суд вважає, що надані відповідачем докази у сукупності підтверджують порушення позивачем військової дисципліни під час воєнного стану та правомірного застосування до нього дисциплінарного стягнення, відповідно наказ комантира тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №382дск від 12.10.2024 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є правомірним.

Відповідно до п.4 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі Порядок №260) у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) виплата щомісячної премії здійснюється в розмірі - 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.

Згідно з п.15 розділу XXXIV Порядку №260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зокрема, які відмовились виконувати бойові накази (розпорядження),- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника).

Оскільки за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у відмові виконувати бойове розпорядження, позивачу оголошено догану, суд дійшов висновку про обгрунтованість прийнятого командиром в/ч НОМЕР_1 наказу №298 від 15.10.2024, яким вирішено не виплачувати позивачу щомісячну премію в розмірі 10% за вересень 2024 року та додаткову винагороду за вересень 2024 року.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд дійшов висновку, що відповідачами доведена обґрунтованість і правомірність оскаржуваних наказів.

Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.ст.73,74,75,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 241-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ), тактичної групи «Кремінна» про визнання протиправними та скасування наказу комантира тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №382дск від 12.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, наказу командира військової частини НОМЕР_1 №298 від 15.10.2024, яким вирішено не виплачувати ОСОБА_1 щомісячну премію в розмірі 10% за вересень 2024 року та додаткову винагороду за вересень 2024 року та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.