Постанова № 12850045, 29.11.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

< для копії >

Справа № 2-а-6184/10/2270

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМихайлова О.О.

при секретаріМельничук В.В.

< за участі >< перелік сторін > розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" <3-тя особа >до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому <3-тя особа >про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Міське комунальне підприємство «Хмельницьктеплокомуненерго» (далі МКП«Хмельницьктеплокомуненерго») звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому (надалі ДПІ у м.Хмельницькому), в якому, з урахування уточнень позовних вимог, прийнятих судом, просив суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000212302/0, №0000202302/0 від 19 квітня 2010 року, №0000212302/1, №0000202302/1 від 18 травня 2010 року, №0000212302/2, №0000202302/2 від 24 червня 2010 року, №0000212302/3, №0000202302/3 від 31 серпня 2010 року.

Представники позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Просили скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення, обґрунтовуючи тим, що вони прийняті з порушенням чинного законодавства. Позивач посилається на невірне тлумачення відповідачем пп 3.2.7 п.3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», в якому йдеться про перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, вважає, що дії пп. 3.2.7 п.3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не розповсюджується на позивача.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували та просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДПІ у м.Хмельницькому проведена позапланова виїзна перевірка МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2010 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося за період грудень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 31.03.2010 року №3311/23-4/03356571, в якому зазначено, що на порушення пп. 7.4.3 п.7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7, пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» МКП«Хмельницьктеплокомуненерго» завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2010 року на 1 080258 грн. На порушення пп. 7.4.3 п.7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7, пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету всього 494645 грн.

Відповідачем на підставі акту прийнято податкові повідомлення-рішення від 19 квітня 2010 року №0000212302/0/3064 про сплату 494645 грн. ПДВ та відповідних штрафних санкцій в сумі 191337 грн. та №0000202302/0/3063 про зменшення заявленої підприємством суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 1080258 грн.

За результатами розгляду скарг позивача відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000212302/1, №0000202302/1 від 18 травня 2010 року, №0000212302/2, №0000202302/2 від 24 червня 2010 року, №0000212302/3, №0000202302/3 від 31 серпня 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, МКП«Хмельницьктеплокомуненерго» є субєктом господарської діяльності, який надає житлово-комунальні послуги першої та другої груп, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

У звязку з необхідністю покриття понесених МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» витрат на надання населенню послуг з теплопостачання та відшкодування збитків підприємства, які є різницею між встановленим для позивача органами місцевого самоврядування тарифом та собівартістю збуту тепло енергії, підприємству була надана субвенція.

Згідно зі ст.53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», установлено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок надходжень, визначених пунктом 41 статті 6 цього Закону, та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті. Перерахування зазначеної субвенції може здійснюватися також за рахунок погашення заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, яка була реструктуризована, та за рахунок погашення заборгованості місцевих бюджетів перед державним бюджетом, що виникла у зв'язку з наданням Міністерством фінансів України фінансової допомоги Уряду Автономної Республіки Крим, облвиконкомам, Севастопольському міськвиконкому для підприємств теплоенергетики, що перебувають у комунальній власності, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 року N 510 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення народного господарства і населення електричною і тепловою енергією в осінньо-зимовий період 1994/95 року".

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №193 затверджено Порядок перерахування у 2009 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», обєктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів (робот, послуг) на митній території України, а тому поставка підприємством платником податку електричної і теплової енергії за регульованим тарифом є оподатковуваною операцією.

Згідно з п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок а додану вартість», база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

При цьому, відповідно до п.1.18 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Так, відповідно до п.п.1.20.5 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.

Отже, виходячи з вищевикладеного, вартість поставки виробленої енергії підлягає оподаткуванню податком на додану вартість незалежно від того, за рахунок яких джерел вона компенсується. Базою оподаткування таких поставок є затверджений органами місцевої влади чи органами місцевого самоврядування тариф. А одержувані субсидії є лише часткою плати за ці послуги в межах регульованого тарифу.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки вони є документально та нормативно обґрунтованими, а заперечення відповідача відхиляє як безпідставні.

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №0000212302/0, №0000202302/0 від 19 квітня 2010 року, №0000212302/1, №0000202302/1 від 18 травня 2010 року, №0000212302/2, №0000202302/2 від 24 червня 2010 року, №0000212302/3, №0000202302/3 від 31 серпня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

< виготовлено ><Дата виготовлення >

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя< для копії >О.О. Михайлов

< для копії >< для копії >