Рішення № 128500449, 30.06.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 червня 2025 року Справа № 280/4182/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259)

до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

22.05.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі позивач) до Дніпровської митниці (далі відповідач), відповідно до якої позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA110050/2025/000036/1 від 28.03.2025.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

27.12.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією «YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINARY CO.», LTD. (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № KL/4 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

В подальшому компанією «YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO.», LTD» відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, додатків (специфікацій) до нього: №№ 2025-1, 2025-1E-Z від 11.11.2024, рахунку-фактури № KL2024-1E від 16.12.2024 було здійснено поставку ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» товарів (мотоблоків, грунтофрез до мотоблоків, запасних частин та обладнання до сільськогосподарської техніки), загальною вартістю 68786,45 доларів США.

Перевезення товару здійснювалось відповідно до умов Договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022 від 27.12.2024, укладеного ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» з компанією-перевізником «Global Container Lines Latvija SIA». Вартість транспортних витрат товариства до митного кордону з Україною склала 9000,00 дол. США.

Після ввезення в Україну товари були задекларовані до митного посту «Самар» Дніпровської митниці шляхом електронного декларування за електронною митною декларацією (ЕМД) № 25UA110050000876U4 від 21.03.2025 (номенклатура, кількість, характеристики товару зазначені у графі 31 ЕМД - Товари №№ 1-18)/

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № KL/4 від 27.12.2022; додатки (специфікації) до нього: №№ 2025-1, 2024-1Е-z від 11.11.2024; додаткову угоду № 27 від 07.03.2025 до контракту; банківську платіжну інструкцію № 1295 від 04.03.2025; рахунок-фактуру № KL 2023-1Е від 16.12.2024; додаток № 1 від 16.12.2024 до нього; пакувальний лист до рахунку-фактури від 16.12.2024; сертифікат країни походження товару №С253582743133096 від 15.02.2025; технічні характеристики виробника товару.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022 від 27.12.2022; коносамент № ВШ24120625 від 01.01.2025; залізничні товаро-транспортні накладні: №№ 31515311, 31515327 від 11.03.2025; заявку на перевезення №191 від 25.12.2024; рахунок на оплату послуг перевезення № L80456 від 06.03.2025; акт виконаних послуг від 19.03.2025; довідку про транспортні витрати від 06.03.2025/

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, товариству від митниці було направлено електронне повідомлення № 1 від 27.03.2025 яким декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також зазначено, що згідно ч.6 ст.53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Листом TOB «МОТОТЕХІМПОРТ» від 27.03.2025 вих. № 270302 повідомлено митний орган щодо надання додаткових документів: прайс-лист від 01.11.2024, комерційна пропозиція від 01.11.2024. Надані пояснення щодо виявлених невідповідностей, зазначених в Повідомлені митного органу від 24.03.2025 та зазначено, що будь-які інші документи у ході митного оформлення товару, заявленого за ЕМД від 21.03.2025 № 25UA110050000876U4 у 10-денний термін надаватись не будуть.

28.03.2025 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA110050/2025/000036/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів №№ 1, 2, 5, 6, 8, 10, 13-18 скоригована (збільшена) митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № 25UA11005000102U2 від 01.04.2025.

Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує наступне.

Статтею 49 МК Українивизначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першоїстатті 51 МК Українимитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу.

Згідно із частинами першою - третьоюстатті 52 цього ж Кодексузаявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно дорозділу X цього Кодексув розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомоїстатті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановленихстаттею 255 цього Кодексудля завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьоюстатті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьоюстатті 54 вказаного Кодексувизначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу.

Як зазначено у ч.1ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2ст.57 Митного кодексу Україниосновним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший методза ціною договору (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2ст.58 Митного кодексу України).

Згідно з ч.3ст.58 Митного кодексу Україниу разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першоїстатті 57 цього Кодексу.

У ч.1ст.57 Митного кодексу Українизазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основнийза ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.10ст.58 Митного кодексу Українипри визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: (…) в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; (…) 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбаченістаттею 54 МК України.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару, і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.

Згідно з частиною 4статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок №684).

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно достатті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.

Суд звертає увагу, що в порядку частини третьої статті53, пункту 2 частини п`ятої статті54 МК Українивідповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другоюстатті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбаченихстаттею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей53,54 МК УкраїниВерховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає нижчевикладені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування:

1. Відповідно до п. в) частини восьмої ст. 257 МКУ митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах). Відповідно до електронного інвойсу - графа № 31 ЕМД, декларантом заявлено торгівельну марку товарів - «KENTAVR». У комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо торгівельної марки товарів.

Зазначене твердження митниці не відповідає інформації, що міститься в ЕМД №25UA110050000876U4 від 21.03.2025 та товаросупровідних і комерційних документах. Так, в декларації (в графі 31), Специфікаціях: №2025-1, 2025-1E-Z від 11.11.2025 (в пункті 1), рахунку на оплату № KL2025-1E від 16.12.2025 (в графі: "Найменування"), технічних характеристиках, прайс-листі, комерційній пропозиції зазначена торговельна марка поставленого товару - «KENTAVR», яка зазначені також в електронному інвойсі, тобто такої "розбіжності" в поданих документах не існує.

2. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - QINGDAO, згідно Інкотермс 2010. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс 2010) за терміном FОВ, продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Враховуючи умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано, в графі № 44 ЕМД не зазначено документ за кодом «9610 - копія митної декларації країни відправлення».

За наслідками розгляду листа позивача №270302 від 27.03.2025, митниця з приводу цієї ж розбіжності зазначає: «Відповідно до ст.53МКУ, документами, що підтверджують заявлений рівень вартості, є в т.ч. копія митної декларації країни відправлення. Крім того, будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року. Заявленими умовами поставки FOB передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем. Крім того, відповідно до п. 3.1.1 контракту, ціна товару включає ціну експортного митного оформлення товару. Всупереч зазначеному, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення, що може свідчити про небажання Декларанта її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових, перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні.

Зазначені твердження митного органу є необґрунтованими з огляду на те, що зовнішньоекономічним Контрактом № KL/4 (п. 3.5, п. 3.6),), його Сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня. Таким чином підприємство, в рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені його умовами.

Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника, відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ані України, ані КНР не передбачено зобов`язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.

Також, з приводу ненадання декларації країни відправлення, Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Таким чином, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положенням Митного кодексу України.

Копія митної декларації країни відправлення у підприємства відсутня, у зв`язку з чим надання її було неможливим.

3. Відповідно до частини четвертої ст. 54 МКУ, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до п.п. 4.1 та 5.2 Контракту від умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до контракту. Відповідно до інвойсу від 16.12.2024 № KL2025-1E загальна фактурна вартість товару на комерційних умовах постачання FOB - QINGDAO Китай складає 205578,65 дол. США, а відповідно до додатку до інвойсу від 16.12.2024 № 1 складає 68786,45 дол. США. Відповідно до специфікацій до Контракту форма оплати за специфікацію від 11.11.2024 № 2025-1 (565415,00 дол. США), -100% передоплата, від 11.11.2024 № 2025-1E-z (7053,65 дол. США).- протягом 180 діб з дня фактичного отримання товару.

Для підтвердження оплати за товар декларантом надано до митного оформлення платіжне доручення від 04.03.2025 № 1295, що підтверджує оплату у розмірі 207414,45 дол. США згідно контракту від 27.12.2022 № KL/4 та специфікації від № 2025-1 від 11.11.2024 (графа №70 платіжного доручення), але згідно суми даної специфікації від № 2025-1 від 11.11.2024 сума становить 565415,00 дол. США, -100% передоплата, оплата за товар здійснена не в повному обсязі, що порушує п.6 даної специфікації.

Враховуючи умови поставки FOB QINGDAO продавець виконав умови постачання коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту від 01.01.2025 № BW24120625, товар за інвойсом від 16.12.2024 № KL2025-1E було завантажено на судно - 01.01.2025, але оплата за відправлений товар, по специфікації № 2025-1 від 11.11.2024 на суму 207414,45 дол. США, здійснена за платіжними дорученнями від 04.03.2025 № 1295 покупцем тільки 04.03.2025.

За умовами п.п. 4.1 Контракту, в разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки, зміна ціни оформляються додатковою угодою після чого продавець повинен надати Покупцю коригуючи специфікацію та інвойс. Зазначене може свідчити про наявність додаткових угод, рахунків, що підтверджують зміну Продавцем ціни товару, та які до митного контролю не надані. Також здійснення оплати за товар з порушеннями встановлених строків може передбачати додаткові санкції та штрафи за порушення вказаних строків.

Документального підтвердження здійснення оплати за товар згідно інвойсу від 16.12.2024 № KL2025-1E на суму 205578,65 дол. США, не надано. Якщо рахунок (інвойс) сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст. 53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Відповідно до п. 7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 № 2 «Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Декларантом надано до митного оформлення банківські платіжні документи, що стосується товару від 04.03.2025 № 1295 в графі № 70, в якому наявне посилання на контракт від 27.12.2022 № KL/4 та специфікацію від № 2025-1 від 11.11.2024, але відсутнє посилання на інвойс від 16.12.2024 № KL2025- 1Е, що не дає можливості ідентифікувати оцінювану партію товару.

Також, наданий банківський платіжний документ оформлений без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216. А саме: вище зазначений платіжний документ не містить підпис(и) (власноручний(і)/ електронний (і)) відповідальної(их) особи (іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів.

Суд вважає зазначені твердження митниці помилковими та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2.1. зовнішньоекономічного контракту № KL/4 визначено, що Поставка Товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (додатках) до даного Контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією. Пунктом 2.2. контракту визначено, що Товар, що поставляється, повинен відповідати кількості зазначеній у Специфікації (додатку) до цього Контракту або у Інвойсі, у разі поставки товару декількома партіями за однією специфікацією.

В даному випадку здійснювалась поставка за двома специфікаціями до зовнішньоекономічного контракту - 2025-1, 2024-1Е-z від 11.11.2024. При цьому, за специфікацією № 2025-1 від 11.11.2024 здійснювалась поставка однієї з декількох товарних партій за однією специфікацією на суму 61732,80 дол. США. За специфікацією 2025-1Е-z від 11.11.2024 здійснювалась поставка товару, визначеного у ній в повному обсязі на загальну суму 7053,65 дол. США. Номенклатура, кількість та вартість товару, поставленого за обома специфікаціями зафіксована у додатку № 1 від 16.12.2025 до рахунку-фактури № KL2025-1Е від 16.12.2024 (відповідно до пунктів 2.1., 2.2 контракту). Таким чином, у специфікації 2025-1 зазначені номенклатура, кількість та вартість загальної товарної партії, вартість якої складає 565415,00 дол. США., а у додатку до рахунку- фактури зазначені вартість поставленої частини з загальної партії товару за специфікацією № 2025-1 та повна вартість товару за специфікацією 2025-1Е-z, на загальну суму 68786,45 дол. США, тому сума рахунку не може відповідати загальній сумі специфікацій.

Дійсно, пунктом 6 специфікації №2025-1, Сторонами контракту передбачений строк оплати вартості товару, як здійснення 100% попередньої оплати в сумі 565415,00 дол.США. Однак митницею не враховано, що товариством разом з ЕМД, якою товар було задекларовано, була надана митниці додаткова угода № 27 від 07.03.2025 до контракту № - KL/4, відповідно до умов якої, Сторони контракту узгодили зарахувати кошти в сумі 207414,45 дол. США, як передоплату вартості товару, поставленого за специфікацією № 2025-1, а сплату залишку вартості товару в сумі 358000,55 дол. США відстрочити на 180 днів з моменту фактичного отримання товару. Для підтвердження часткової оплати за товар по специфікації № 2025-1 товариством надано митниці до митного оформлення платіжне доручення від 04.03.2025 №1295, що підтверджує оплату у розмірі 207414,45 дол.США за товар згідно контракту від 27.12.2022 № KL/4 та специфікації від №2025-1 від 11.11.2024 (графа №70 платіжного доручення). Таким чином означеною платіжною інструкцією №1295 товариством підтверджено здійснення попередньої оплати за товар в сумі 207414,45 дол. США, з урахуванням умов додаткової угоди № 27 від 07.03.2025. Залишок вартості товару за цією специфікацією в сумі 358000,55 дол. США товариством сплачений не був, оскільки встановлений умовами додаткової угоди № 27 строк його оплати на момент подання митної декларації та винесення спірного Рішення не сплинув, тому банківський платіжний документ відсутній у товариства та не міг бути наданий митниці.

Таким чином твердження митниці про те, що 100% передоплата, оплата за товар здійснена не в повному обсязі, що порушує п.6 специфікації 2025-1 є помилковим та ґрунтується на неправильному аналізі та тлумаченні наданих товариством документів.

Як зазначалось, платіжною інструкцією №1295 була здійснена часткова оплата вартості товару в сумі 201414,15 дол. США за специфікацією № 2025-1 - 04.03.2025 року. Датою фактичного отримання товару відповідно до штампу Дніпровської митниці "Під митним контролем" та акту виконаних послуг з перевезення є 19.03.2025, тобто часткова оплата була здійснена до фактичного завершення поставки і є передоплатою, що і було зафіксовано Сторонами контракту в додатковій угоді № 27 від 07.03.2025, а оплата залишку вартості товару в сумі 358000,55 дол. США відстрочена на 180 днів з моменту фактичного отримання товару.

Умовами специфікації № 2025-1Е-z (п.6) визначено, що оплата вартості товару здійснюється протягом 180 днів з моменту його фактичного отримання, тобто строк оплати спливає 19.09.2025, на момент декларування товару та винесення митницею спірного рішення - не сплинув, тому оплата товариством здійснена не була, тому нею не міг бути наданий митниці банківський платіжний документ на підтвердження її здійснення.

Таким чином, товариством, наданими митниці документами, підтверджено, що жодних порушень строків оплати вартості товару не існує, тому її твердження про те, що за умовами п.п. 4.1 Контракту, в разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки, зміна ціни оформляються додатковою угодою після чого продавець повинен надати Покупцю коригуючи специфікацію та інвойс, що може свідчити про наявність додаткових угод, рахунків, що підтверджують зміну Продавцем ціни товару, та які до митного контролю не надані також ґрунтується на неправильному аналізі та тлумаченні зазначених вище документів та є помилковим. Крім того, посилання митниці на пункт 4.1. контракту є недоречним, оскільки ним передбачені умови зміни ціни товару, а в даному випадку ціна товару не змінювалась, сторонами були змінені умови оплати вартості товару, що передбачено пунктом 5.2 контракту, яким визначено, що умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до контракту; за домовленістю сторін умови оплати, зазначені у Специфікації, можуть бути змінені шляхом укладання додаткової угоди, яким і керувались сторони в даному випадку, укладаючи додаткову угоду № 27 до контракту. Більш того, застосування митним органом конструкцій типу: "зазначене може свідчити про наявність додаткових угод, рахунків, що підтверджують зміну Продавцем ціни товару", "може передбачати додаткові санкції та штрафи за порушення вказаних строків" свідчить про те, що твердження митниці в цій частині ґрунтується виключно на припущеннях, тобто не можуть бути покладені в основу спірного Рішення.

Твердження митниці про те, що наданий банківський платіжний документ оформлений без дотримання вимог положення Про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 є безпідставним з огляду на те, що обмін інформацією та документами між Позивачем та банківською установою здійснюється за допомогою комплексної програми дистанційного банківського обслуговування для корпоративних клієнтів

«Клієнт-банк», яка вирішує задачі інформаційного і платіжно-розрахункового обслуговування юридичних осіб та забезпечує зв`язок з банком за допомогою захищених каналів зв`язку мережі Інтернет, з використанням електронного цифрового підпису.

Надані митниці копії платіжних інструкцій формувались в електронному вигляді в програмі «Клієнт-банк» з електронним цифровим підписом відповідальної особи платника.

Банківські платіжні інструкції, які в рамках даної поставки підтверджують факт оплати вартості товару містять відмітки банку про проведення валютної банківської операції з переказу грошових коштів, що засвідчено також підписом відповідальної особи банку, що свідчить як про відповідність заповнення реквізитів даних платіжних інструкцій в іноземній валюті вимогам розділу II Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, так і про прийняття та виконання їх банком.

Твердження митниці про те, що у банківських платіжних інструкціях не зазначено посилань на інвойс, що не дає можливості повністю ідентифікувати оцінювану партію товару, з посиланням на Постанови Пленуму ВАСУ також є помилковим з огляду на те, що митницею не враховано, що в даному випадку відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту № KL/4 єдиною підставою для здійснення оплати вартості товару його сторонами визначена Специфікація (п. 5.1 Контракту), тому у платіжних дорученнях міститься посилання саме на специфікацію, як підставу для здійснення оплати. Зазначення інвойсу у платіжних інструкціях протирічило б умовам контракту.

Також пунктом 2.2 Порядку №216 від 28.07.2008 передбачено, що платник заповнює реквізитПризначення платежуплатіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Отже, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 22 серпня 2019 року справа №810/2784/18, від 25 травня 2021 року справа № 520/10386/2020, від 11 квітня 2022 року справа № 1.380.2019.006980.

З огляду на вказане, посилання митного органу на те, що платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-проформу, інвойс на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару, є помилковим.

Таким чином декларантом в спірному випадку декларування товару виконані вимоги діючого митного законодавства (ч. 2 ст. 53 МК України ) щодо надання усіх наявних у нього банківських платіжних документів, у разі здійснення оплати коштів за товар, які повною мірою ідентифікуються зі специфікацією, рахунком-фактурою, задекларованими товарами та у сукупності з іншими наданими митниці документами первинного бухгалтерського обліку підтверджують заявлену товариством вартість товару за Контрактом та факт здійснення часткової оплати за товар.

4. Відповідно до відомостей, що містяться у наданих до митного оформлення документах, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - QINGDAO. Згідно частини 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів Українивід24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витратна транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МК України, подаються транспортні (перевізні)документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування-9000,00дол. США.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: договір транспортного експедирування від 27.12.2022 №2712/917/2022, (Далі Договір ТЕО), укладеного з Global Container Lines Latvija SIA (перевізник), рахунок від 06.03.2025 № L80456, довідка про транспортні витрати від 06.03.2025, акт виконаних робіт від 19.03.2025, заявка на перевезення від 25.12.2024 № 191. Відповідно до відомостей рахунку від 06.03.2025 № L80456, визначені наступні витрати на транспортування партії товарів у контейнерах MSKU1541068 MTSU9621272: морський фрахт, включаючи перевантаження: Кіндао (Китай )- Гданськ (Польща) - 7000,00 дол. США; міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: Гданськ, Польща-митний перехід Мостиська-Пшемисль - 2000,00 дол. США; міжнародна доставка, включаючи перевантаження: митний перехід Мостиська-Пшемисль - Самар, Україна - 2440,00 дол.США. Загальна сума-11440.00 USD/дол. США. Поставка товару здійснюється із застосуванням комбінованих видів транспорту, через морські порти європейських країн з подальшим перевантаженням на автомобільні, залізничні види транспорту. При доставці товару значно збільшується кількість отриманих послуг з доставки товару та відповідно збільшуються суми транспортних витрат, які повинні бути включеними до митної вартості товару при її розрахунку. Зокрема, але не виключно, мова йде про наступні послуги: навантаження/розвантаження» з корабля, зберігання придбаного товару за кордоном; навантаження в залізничні вагони «вузької» чи широкої колії, надання вагонів «широкої колії» під навантаження на території інших країн, користування вантажними вагонами «широкої колії» на території інших країн, перестановку колісних пар; постачання послуг з міжнародних перевезень за єдиним міжнародним перевізним документом, в якому пункт призначення/розвантаження зазначено на території України тощо. Крім вище вказаного, при перевезенні товарів комбінованими видами транспорту, через морські порти європейських країн з подальшим перевантаженням на автомобільні, залізничні види транспорту можливо зберігання товарів за кордоном, подвійне завантаження/розвантаження (з корабля та/або місця зберігання на залізничні платформи «вузької колії» та подальше перевантаження на залізничні платформи «широкої колії», тощо).

Згідно відомостей: коносаменту від 01.01.2025 № BW24120625 поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах на морському судні з порту QINGDAO (CHINA) до порту GDANSK (POLAND), накладних УМВС від 11.03.2025 №№ 31515311, 31515327 товар переміщувався з залізничної станції Глівіце (POLAND) до переходу на МКУ Мостиська-Пшемисль та до м. Самар залізничним транспортом. Аналіз зазначених в графі № 44 ЕМД транспортних (перевізних) документів, що стосуються поставки оцінюваної партії товару, свідчить про наступне:

1) Згідно Інтернет ресурсу відстеження контейнерів ww.maersk.com/tracking, контейнери №№ MSKU1541068 MTSU9621272 прибули в порт призначення GDANSK 01.03.2025. З урахуванням дати 11.03.2025 залізничної накладної №№ 31515311, 31515327 товар в контейнері в період з 01.03.2025 по 11.03.2025 зберігався в порту, був перевезений з порту GDANSK (Польща) на залізничну станцію Глівіце (Польща) або був підданий іншим операціям, що може свідчити про наявність додаткових витрат за портові вантажні роботи, контрсталійний час (демередж). Зберігання товару в портовому терміналі порту, та транспортних витрат на перевезення товару з порту GDANSK на залізничну станцію Глівіце, оформлення митних документів типа декларації Т1, інше.

2) Згідно залізничних накладних від 11.03.2025 №№ 31515311, 31515327, перевантаження та відправка контейнера здійснювалась із залізничної станції Глівіце (Польща). Декларантом не надавався рахунок та не включена транспортна складова (НРР) від порту GDANSK до станції Глівіце (Польша). Транспортні (перевізні) документи щодо переміщення вказаним маршрутом до митного оформлення не надано. Відомості щодо включення витрат на транспортування зазначеним маршрутом до ціни наданих послуг, відсутні в наданих декларантом до митного оформлення документах.

Надані до митного оформлення скановані копії залізничних накладних від 11.03.2025№°№° 31515311, 31515327 не містить інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992. Відповідно до статті 15 даної угоди, у залізничній накладній зазначається інформація про оплату провізних платежів. Статтею 30 угоди передбачено порядок здійснення розрахунків за надання послуг з перевезення. Надана до митного оформлення примірник залізничної накладної не містять інформації, яка наявна на звороті даного документу і повинна містити графи щодо тарифу та вартості перевезення товару.

Відомості про можливі/наявні додаткові витрати не зазначені ні у заявці на перевезення від 25.12.2024 № 191 (гр. 11), ні в акті виконаних робіт від 19.03.2025, ні у рахунку на оплату транспортних витрат від 06.03.2025 №° L80456. Рахунок від 06.03.2025 № L80456 не містить опис/перелік всіх складових транспортних витрат за даним маршрутом міжнародного перевезення товару з застосуванням, типи комбінованих видів транспорту, можливі відомості про додаткові витрати. Виникає сумнів що всі додаткові витрати на транспортування товару за маршрутом порт Кіндао (Китай) - Самар(Україна)» були враховані в вартості послуги транспортування товару в документах наданих для перевірки заявленої в ЕМД транспортної складової митної вар тості товару.

У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості додаткових витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Також в загальній сумі транспортних витрат поза межами території Украіни не враховані експедиторські витрати та нагорода за Договором ТЕ О.

В наданому коносаменті від 01.01.2025 №° BW24120625 зазначено умову оплати «Freight Collect». Термін «Freight Collect» означає, що товари передаються покупцеві або одержувачу компанією морських перевезень за дійсним коносаментом після сплати транспортних витрат по перевезенню товаром за маршрутом зазначеному в коносаменті. Товар в контейнері, який коносаментом від 01.01.2025 №° BW24120625 переміщувався на морському судні з порту Кіндао (Китай) до порту GDANSK (POLAND), за даними Інтернет ресурсу відстеження контейнерів ww.maersk.com/tracking станом на 01.03.2025 вибув з порту GDANSK, що свідчить про факт сплати за морський фрахт на данудату. Але в рахунку на оплату транспортних витрат, включно й за морський фрахт, від 06.03.2025 №° L80456 зазначено термін сплати: 15.04.2025. На дату подання для митного оформлення оцінюваної партії товарів за ЕМД від 21.03.2025 № UA110050/2025/000876 (MRN 25UA110050000876U4), митному органу не надано ніяких банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, їх реквізити в графі №° 44 ЕМД під кодом «3005» не зазначено. Здійснення оплати послуг з порушеннями встановлених строків може передбачати додаткові санкції та штрафи за порушення вказаних строків. Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту - місця ввезення на митну територію України, передбачені частиною 10 статті 58 МК України. Згідно наданих документів щодо вартості перевезення товарів на умовах FOB - QINGDAO (Китай) транспортна складова митної вартості не підлягає перевірці та обчисленню.

Суд вважає зазначені твердження митниці необґрунтованими з огляду, на наступне.

Для підтвердження транспортних витрат Перевізником були надані документи, передбачені діючим митним законодавством, в тому числі "Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», згідно яких при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МК України, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно -експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Для підтвердження транспортних витрат, як складової митної вартості, товариством митниці надані: договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022 від 27.12.2022; коносамент № ВШ24120625 від 01.01.2025; залізничні товаро-транспортні накладні: №№ 31515311, 31515327 від 11.03.2025; заявку на перевезення №191 від 25.12.2024; рахунок на оплату послуг перевезення № L80456 від 06.03.2025; акт виконаних послуг від 19.03.2025; довідку про транспортні витрати від 06.03.2025.

Згідно наданих документів загальна сума транспортних витрат за маршрутом доставки вантажу порт Кіндао, Китай - місто Тернопіль, Україна складає 11440,00 дол. США., до яких включені: вартість морського перевезення замршрутом Кіндао (Китай) - Гданськ (Польща) - 7000,00 дол.США; міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: Гданськ, Польща - митний перехід Мостиська- Пшемисль - 2000,00 дол. США; міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: митний перехід Мостиська-Пшемисль - Самар, Україна - 2440,00 дол.США. Вантаж додатково не страхувався. Перевантаження контейнерів враховано.

В рахунку на оплату, акті виконаних робіт, довідці про транспортні витрати Перевізник зазначив окремо вартість транспортування за кожною дільницею транспортування - морське міжнародне перевезення, транспортування залізницею до кордону України, перевезення по території України.

Перебування контейнерів з задекларованим товаром в порту з 01.03.2025 по 11.03.2025 не передбачає нарахування додаткових витрат за портові вантажні роботи, контрсталійний час (демередж), зберігання товару в портовому терміналі порту, що свідчить про їх відсутність. В будь якому випадку застосування митним органом конструкції типу: "може свідчити про наявність додаткових витрат, свідчить про те, що твердження митниці в частині наявності додаткових витрат, пов`язаних з перебуванням контейнерів з товаром у порту призначення, перевезення товару з порту Гданськ на залізничну станцію Глівіце ґрунтується виключно на припущеннях, тобто не може бути покладено в основу спірного Рішення. Будь-яких додаткових витрат за портові вантажні роботи, контрсталійний час (демередж), зберігання товару в портовому терміналі порту, та транспортних витрат на перевезення товару з порту Гданськ на залізничну станцію Глівіце, оформлення митних документів типа декларації Т1 (які по своїй суті взагалі не є додатковими витратами, що включаються до вартості транспортних витрат, як складової заявленої митної вартості), інших - позивачем здійснено не було, що підтверджується наданими митниці зазначеними вище документами.

Твердження митниці про те, що відомості щодо включення витрат на транспортування за маршрутом від порту Гданськ до станції Глівіце, (Польша) до ціни наданих послуг, відсутні в наданих декларантом до митного оформлення документах є необґрунтованими з огляду на те, що як вбачається з рахунку на оплату, акту виконаних робіт, довідки про транспортні витрати означений митницею маршрут покривається маршрутом перевезення вантажу залізничним транспортом - Гданськ, Польща - митний перехід Мостиська-Пшемисль, вартість якого складає 2000,00 доларів США, тобто вартість доставки за маршрутом від порту Гданськ до станції Глівіце, (Польша) включена до вартості доставки товару за маршрутом Гданськ, Польща - Мостиська-Пшемисль та не потребує виокремлення окремою статею витрат в означених документах або зазначення в окремому комерційному документі.

Твердження митниці про те, що надані копії залізничних накладних не містять інформації про числові значення витрат на транспортування товару відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992 є помилковим, оскільки пункт 15 Угоди дійсно визначає вимоги до накладної, однак п. 14 параграфу першого цієї статті передбачає зазначення інформації "про сплату провізних платежів", що не може бути ототожнена з розміром витрат на транспортування через відмінний зміст зазначених категорій.

Більш того, митниця, зазначаючи, що: "Наданий до митного оформлення примірник залізничної накладної не містять інформації, яка наявна на звороті даного документу", визнає факт наявності цієї інформації у накладній.

Твердження митниці про те, що відомості про можливі/наявні додаткові витрати не зазначені у заявці на перевезення (гр.11) є помилковим, оскільки у гр. 11 Заяви визначено, що додаткові витрати відсутні.

Твердження митниці про відсутність у поданих документах відомостей щодо вартості додаткових витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів та не врахування експедиторських витрат та нагороди за Договором ТЕО не заслуговують на увагу з огляду на те, що пунктом 10 заявки на перевезення № 191, яка є невід`ємною частиною договору перевезення передбачено включення додаткових витрат у загальну вартість перевезення. Також пунктом 4.2 зовнішньоекономічного контракту прямо передбачено, що у ціну Товару включена вартість упаковки і маркування, а пунктом 3.1. контракту визначено, що поставки здійснюються на умовах згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов`язковий характер для Сторін у рамках цього Контракту. Конкретні умови поставки партії товару зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього Контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені в ній, шляхом підписання додаткової угоди.

Відповідно ж до підпункту 3.1.1. контракту, у разі використання правил Інкотермс FOB (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Як вбачається умовами зовнішньоекономічного контракту прямо визначено, що витрати на пакування, маркування, завантаження, вивантаження товару включені до фактурної вартості товару, яка відображена у специфікації та рахунку на оплату, тому не потребують виділення окремою статтею витрат, а твердження митниці є помилковими.

Слід зазначити також, що перевезення спірної товарної партії здійснювалось відповідно до договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022, а не договору транспортного експедирування. Нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про транспортно- експедиторську діяльність", Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачена сплата експедиторських витрат та винагороди експедитора виключно у разі здійснення транспортного експедирування вантажу за договором транспортного експедирування, сплата таких платежів при здійсненні мультимодального перевезення вантажу за договором перевезення не передбачена, тобто такі платежі не здійснювались товариством.

Умовами договору перевезення передбачено, що оплата вартості транспортування здійснюється протягом 45 днів від дати вивантаження контейнера в порту (п. 4.2). В інвойсі № L80456 Перевізник зазначив строк сплати вартості перевезення - до 15.04.2025р. Таким чином, на день декларування товару, строк оплати транспортування за договором не сплинув, а тому надання товариством банківського платіжного документу було не можливим, а твердження митниці в цій частині є необґрунтованим.

Твердження митниці про те, що в наданому коносаменті від 13.11.2024 №BW24110103 зазначено умову оплати «Freight Collect». Термін «Freight Collect» означає, що товари передаються покупцеві або одержувачу компанією морських перевезень за дійсним коносаментом після сплати транспортних витрат по перевезенню товаром за маршрутом зазначеному в коносаменті не означає, що Замовник за договором перевезення повинен сплатити транспорті витрати з морського перевезення до моменту оформлення коносаменту. Умови оплати наданих транспортних послуг визначені договором перевезення, заявкою на перевезення.

Таким чином, надані документи, у своїй сукупності, підтверджують транспортні витрати, як одну з складових митної вартості задекларованого товару, вони не містять розбіжностей, кореспондуються між собою та задекларованими товарами, а твердження митного органу ґрунтуються на неправильному тлумаченні відомостей, що в них містяться та припущеннях.

5. Щодо наданого прайс-листа від 01.11.2024 та комерційної пропозиції від 01.11.2024. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті УН Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції. Згідно загально світової практики прейскурант (прайс-лист) та комерційна пропозиція мають містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.11.2024 компанії YINAN COUNTYKAILILAI MACHINERY CO., LTD містить цінову інформацію виключно на асортимент товарів та умови поставки товару FOB QINGDAO які декларуються за ЕМД від 21.03.2025 №25UA110050000876U4 та зазначені в доповнені (специфікації) від 11.11.2024 № 2025-1 до Контракту й рахунку-фактурі від 16.12.2024 № KL2025-1E. Наданий декларантом прайс-лист від 01.11.2024 має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД від 21.03.2025 №25UA110050000876U5 та конкретні умови поставки FOB QINGDAO, що не відповідає вимогамп.2 ч.2 статті 52 МК України.

Суд вважає зазначені твердження митниці необґрунтованими з огляду на те, що чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми комерційної пропозиції та прайс-листа. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Враховуючи те, що комерційна пропозиція містить посилання на особу, якій надається пропозиція, та вказівку на найменування товару, кількість, умови поставки, ціну одиниці товару , а інформація, що міститься в комерційній пропозиції та прайс-листі відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, не виникає ніяких сумнівів що надані документи, передбачені ч.3 ст.53 МК України , стосуються саме задекларованого товару і містять інформацію щодо ціни товару, яка пропонується для придбання.

Відповідно до положення пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, яким закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності митним органам заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).

Відомості, зазначені у прайс-листі знайшли своє підтвердження у первинних документах бухгалтерського обліку - специфікаціях, рахунку на оплату та банківському платіжному документі. Таким чином, зауваження митниці відносно прайс-листа та комерційної пропозиції не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, підтверджуючих вартість товару.

Також в графі 33 спірного Рішення, митниця зазначає: «Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, неможе бути застосованийвідповідноп.2. ст.58МК України, п.6 ст.54 МК України».

Як вбачається з наведеного підставою для неможливості застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо задекларованих товарів стала начебто відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених начебто невідповідностей у поданих на підтвердження заявленої митної вартості документах.

Такі твердження митниці є необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, щодо вимог митниці про надання товариством банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, слід зазначити, що вони є безпідставними, входячи з того, що самою митницею визнається факт надання їй товариством банківської платіжної інструкції №1295 від 04.03.2025.

Також товариством були надані зазначені вище інші бухгалтерські документи: зовнішньоекономічний контракт, специфікації, додаткова угода до контракту, рахунок-фактура на оплату.

Відповідно до п. 4, п. 5 ч. 2 ст. 53 МК України, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару для підтвердження заявленої митної вартості подаються митниці виключно у разі оплати рахунку, а інші інші платіжні та/або бухгалтерських документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару надаються виключно за наявності у декларанта.

Таким чином, товариством виконані вимоги означеної правової норми та надані митниці усі платіжні та інші бухгалтерські документи, наявні у нього, якими повною мірою підтверджено вартість товару за контрактом на момент декларування спірної товарної партії, числові показники вартості товару у них не містять розбіжностей, кореспондуються між собою та ідентифікуються з задекларованими товарами, використовуючи відомості яких митниця мала можливість перевірити числові показники вартості товару та факт здійснення оплати за товар, тому її вимога є безпідставною.

Вимога митниці про надання товариством транспортних перевізних документів якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів також є безпідставною, оскільки усі наявні у товариства такі документи також були надані ним митниці в процесі консультацій щодо митного оформлення задекларованого товару, зазначені вище: договір перевезення, коносамент, залізничні товаро-транспортні накладні, рахунок на оплату, акт виконаних послуг з перевезення, довідка про транспортні витрати, заявка на перевезення.

З зазначених документів вбачається, що факти прийняття товару до перевезення, маршрут, факт його перевезення та числові показники заявленої транспортної складової митної вартості у зазначених документах повною мірою підтверджуються, кореспондуються між собою, ідентифікуються з задекларованими товарами, тобто митниця мала можливість їх перевірити, тому її вимога про надання товариством в спірному випадку декларування товару транспортних перевізних документів є безпідставною.

Вимоги митниці про надання товариством в спірних випадках декларування таких додаткових документів, як: виписки з бухгалтерської документації; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; копії митної декларації країни відправлення; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини є необгрунтованими виходячи з того що частково вони були надані, а частково вони відсутні у товариства, тому вимога митниці про їх надання є протиправною, оскільки відповідно до частини 3 ст. 53 МК України, вони передбачені як додаткові документи, що надаються (за їх наявності) на запит митниці, виключно у випадку, якщо надані документи, передбачені частиною 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо надання виписки з бухгалтерської документації, слід зазначити, що така вимога митниці є безпідставною, оскільки нею не конкретизовано яку саме виписку з якої саме бухгалтерської документації, за який період та на усунення яких розбіжностей в поданих документах необхідно її надати. Поданими документами первинного бухгалтерського обліку, зазначеними вище повною мірою підтверджується вартість товару за контрактом та вартість транспортних витрат до кордону з Україною, як складові митної вартості.

Щодо надання каталогів виробника товару, слід зазначити, що зовнішньоекономічним Контрактом (п. 3.5, п. 3.6), його Сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких такі документи, як каталоги виробника товару відсутні. Таким чином товариство, відповідно до умов Контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені його умовами, тобто вони відсутні у товариства та не могли бути надані на вимогу митниці, тим паче, що вона також протирічить положенням ч. 3 ст. 53 МК України.

Щодо надання специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, слід зазначити, що разом з ЕМД, якою товар декларувався товариством митниці були надані зазначені вище специфікаціі до контракту №№ 2025-1, 2023-1Е-z, прайс-лист та комерційна пропозиція виробника товару від 01.11.2024, які по своїй суті є також і каталогами виробника товару.

Відносно надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, слід зазначити, що вимога митниці є безпідставною з огляду на те, що вартість та якість товару підтверджуються повною мірою документами первинного бухгалтерського обліку, наданими товариством митниці в процесі декларування товару в спірному випадку декларування, зазначеними вище: специфікаціями, рахунком на оплату, прайс-листом, комерційною пропозицією, сертифікатом країни походження товару, технічними характеристиками, відомості яких не містять розбіжностей та кореспондуються між собою. Таким чином надання висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями було недоцільним, тому такі висновки відсутні у товариства та митниці не могли бути надані митниці.

Таким чином, позивачем під час митного оформлення надано усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями2,77,139,241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару № UA110050/2025/000036/1 від 28.03.2025.

Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 11399,58 грн (одинадцять тисяч триста дев`яносто дев`ять гривень 58 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 30.06.2025.

Суддя О.В. Конишева