Рішення № 128500446, 30.06.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року Справа № 640/14627/19 провадження №ЗП/280/715/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛУФТЕХ» (04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21; код ЄДРПОУ 38615517)

до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛУФТЕХ» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДФС у м.Києві), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення, винесені ГУ ДФС у м. Києві від 12.04.2019 №04602615140102, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 67500,00 грн та від 12.04.2019 №04612615140102, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 75000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що в порушення пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючий орган не повідомив позивача про призначення позапланової перевірки, дату початку та місце її проведення. Крім того, не погоджується з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій з контрагентом ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД», стверджує, що позивачем дійсно отримано та оплачено послуги від даного контрагента, які були необхідні йому для провадження поточної господарської діяльності, отже висновок щодо відсутності руху активів вважає безпідставним. Звертає увагу, що чинне станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство не покладає на платника податків обов`язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість (далі ПДВ) до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування, чи формувати валові витрати. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Головань О.В.) від 19.08.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки подання заяв по суті справи.

До матеріалів справи долучено клопотання представника позивача про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №03-14/84093/19 від 12.08.2019).

До матеріалів справи долучено відзив на позовну заяву (вх. №03-14/95344/19 від 11.09.2019), за змістом якого відповідач заперечує проти задоволення позову, вказує, що у спірному випадку виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення позивачем даних податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД» та ТОВ «СОЮЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ», що містяться у податковій декларації з ПДВ за серпень 2017 року. Про зазначене вказують результати аналізу показників, що містяться в податкових деклараціях з ПДВ, податних платником податків за відповідний період, та в податковій інформації. Повідомлення про проведення перевірки та копію наказу контролюючого органу направлено платнику поштою з повідомленням про вручення. Звертає увагу, що нормами податкового законодавства не встановлено період, протягом якого та /або за скільки днів контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Вважає, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує реалізацію податкових процедур, є надіслання документів за податковою адресою платника податків суб`єкту податкових правовідносин, на якого законом покладено комплекс податкових обов`язків. Зазначає, що після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки, оскільки наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання. Враховуючи, що контролюючим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення її результатів, оспорюваний наказ та дії щодо проведення перевірки не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпосереднього покладення на нього необґрунтованих обов`язків. А відтак, наказ та дії відповідача не є юридично значимими для позивача з огляду на прийняття податкових повідомлень-рішень. Зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено неможливість підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій позивача з контрагентом-постачальником ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД» за серпень 2017 року, а тому вважає спірні податкові повідомлення-рішення правомірними. Просить відмовити в задоволенні позову.

До матеріалів справи долучено відповідь на відзив (вх. №03-14/101474/19 від 26.09.2019), за змістом якої позивач не погоджується з доводами та аргументами, наведеними відповідачем у відзиві на позовну заяву. Стверджує, що відповідач приступив до проведення перевірки не повідомивши позивача про цю перевірку до її початку. Позивач зазначає, що не мав шансу бути вчасно повідомленим про призначену перевірку, оскільки перевірка була розпочата вже наступного дня після направлення повідомлення про її проведення. Посилається на відсутність можливості подати документи до перевірки у зв`язку з необізнаністю про її проведення.

До матеріалів справи долучено клопотання представника відповідача про долучення додаткових доказів (вх. №03-14/126005/19 від 21.11.2019, вх. №03-14/4130/20 від 13.01.2020), а також письмові пояснення представника позивача стосовно долучених представником відповідача доказів (вх.№03-14/141961/19 від 20.12.2019).

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.

З урахуванням пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-IX, Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, справу №640/14627/19 передано на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

26.03.2025 справа №640/14627/19 зареєстрована в Запорізькому окружному адміністративному суді, після повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, проведеного в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Семененко Марині Олександрівні.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 прийнято адміністративну справу до провадження, розпочато спочатку судовий розгляд справи за правилам спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 31.03.2025 замінено відповідача ГУ ДФС у м. Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі також ГУ ДПС у м.Києві).

14.04.2025 представником відповідача подано клопотання, в якому просить врахувати всі попередньо подані відповідачем процесуальні документи по справі та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.04.2025 відмовлено в задоволенні клопотань позивача про об`єднання справи в одне провадження зі справою №640/10005/19 та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.

ТОВ «АЛУФТЕХ» зареєстровано як юридична особа з 25.02.201, номер запису в реєстрі: 10691020000029898, основний вид діяльності - 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення, на момент виникнення спірних правовідносин перебувало на податковому обліку у відповідача.

Начальником ГУ ДФС у м.Києві прийнято наказ від 11.03.2019 №2959 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АЛУФТЕХ» (код 38615517)», яким наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АЛУФТЕХ» (код 38615517) з 13.03.2019 по дату завершення перевірки, тривалістю 3 робочі дні. Перевірку провести з метою дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «АЛУФТЕХ» (код 38615517) за серпень 2017 року показників декларації з податку на додану вартість та за 2017 рік показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств в ГУ ДФС у м.Києві. Підстава: доповідна записка Департаменту аудиту від 05.03.2019 №1773/26-15-14-01-02 (т.2 а.с.19).

На підставі наказу ГУ ДФС у м.Києві від 11.03.2019 №2959, фахівцями ГУ ДФС у м.Києві, у період з 13.03.2019 по 15.03.2019 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АЛУФТЕХ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансового-господарських взаємовідносин з ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД» за серпень 2017 року, що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства за серпень 2017 року, за результатами якої складено акт від 22.03.2019 №164/26-15-14-01-02/38615517 (далі Акт перевірки, т.1 а.с.26-47).

За змістом Акту перевірки встановлено такі порушення:

- п.44.1 ст.44, п.134.1 ст.134 ПК України, п.1 п.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.5, п.6, п.7, п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 54000 грн, в тому числі зв 2017 рік на 54000,00 грн;

- п.44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього на загальну суму 60000,00 грн, у т.ч. за серпень 2017 року у сумі 60000,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки ГУ ДФС у м.Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 12.04.2019 №04602615140102, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 67500,00 грн, у тому числі 54000,00 грн за податковим зобов`язанням та 12500,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1 а.с.21-22);

від 12.04.2019 №04612615140102, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 75000,00 грн, у тому числі 60000,00 грн за податковими зобов`язаннями та 15000,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1 а.с.23-24).

Позивачем ініційовано процедуру адміністративного оскарження, проте, рішенням ДФС України від 27.06.2019 податкові повідомлення-рішення від 12.04.2019 №04602615140102 та №04612615140102, залишені без змін, а скарга позивача без задоволення (т.1 а.с.53-71).

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із абзацами 1, 4, 6 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 ПК України, згідно з підпунктом 78.1.4 якої документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

При цьому, пунктом 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Положеннями пунктів 79.1, 79.2 статті 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, законодавством встановлений обов`язок контролюючого органу повідомити платника податків про дату початку та місце проведення перевірки, а платнику, в свою чергу, гарантується право оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього. Реалізація такого права за відсутності обов`язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України щодо пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення перевірки та копії наказу про проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої (постанова Верховного Суду від 28.05.2025 у справі № 640/4422/19).

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, Верховний Суд зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

У постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України.

На розвиток вказаної позиції свідчить і висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, відповідно до якого право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов`язку в контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою. Незважаючи на необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній все ж має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК, відповідно до якого платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом. За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (пункт 79.5 статті 79 ПК). Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава). З урахуванням наведеного колегія суддів Великої Палати Верховного Суду дійшла таких висновків: аналізованими нормами ПК з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач покликався на порушення порядку проведення податкової перевірки, обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору й підлягають першочерговому дослідженню.

Як встановлено судом на підставі матеріалів справи, в порушення вимог пункту 78.4 статті 78 ПК України відповідач не повідомив позивача належним чином про проведення перевірки.

Так, всупереч обов`язку, встановленого ч.2 ст.77 КАС України, відповідач не надав жодних доказів надіслання (вручення) позивачу копії наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату початку та місце її проведення.

Водночас, надані до матеріалів справи позивачем письмові докази свідчать про те, що відповідне повідомлення та копія наказу на перевірки були направлені позивачу поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 12.03.2019 (т.1 а.с.48), в той же час, перевірку було розпочато на наступний день 13.03.2019, отже, на момент початку перевірки у контролюючого органу були відсутні достовірні відомості про вручення позивачу копії наказу на перевірки та про повідомлення позивача про її початок, дату та місце проведення.

Наведена позивачем у позовній заяві інформація, яка відповідачем не спростована, свідчить про те, що відповідне повідомлення та копію наказу на перевірку позивач отримав лише 14.03.2019, тобто, вже після початку перевірки.

Враховуючи, що перевірка завершилась 15.03.2019, суд констатує, що позивач не мав реальної можливості реалізувати свої права під час податкової перевірки, передбачені чинним податковим законодавством.

Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку (постанова Верховного Суду від 23.01.2025 у справі № 140/3393/24).

Щодо доводів відповідача про те, що положення ПК України не ставлять у залежність початок проведення перевірки від факту отримання платником документів (наказу та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки), на переконання контролюючого органу достатнім є лише факт надсилання таких документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків, суд зазначає таке.

Так, Верховний Суд у питанні застосування положень пункту 79.2 статті 79 ПК України у взаємозв`язку з пунктом 42.2 статті 42 ПК України дотримується усталеної позиції, що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб саме до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 колегія суддів Великої Палати Верховного Суду дійшла таких висновків: аналізованими нормами ПК України (зокрема, пункт 42.2 статті 42, пункт 78.4, пункт 79.2 статті 79) з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Велика Палата Верховного Суду у наведеній постанові, також зазначила, що незважаючи на необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній все ж має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, відповідно до якого платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Крім того, у наведеній постанові також звернуто увагу на те, що у питаннях дотримання контролюючими органами процедури проведення перевірки, істотне значення має встановлення обставин забезпечення платникам податків можливості реалізувати їх права, передбачені ПК України, а у разі їх порушення - чи могло це істотно вплинути на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийняті рішення.

Однак отримання позивачем наказу про проведення перевірки 14.03.2019, в той час як така проведена у період з 13.03.2019 по 15.03.2019, свідчить про неможливість позивачем надати документи, що належать до предмета перевірки або пов`язані з предметом перевірки, внаслідок неповідомлення його про проведення перевірки до її початку.

Таке порушення відповідачем процедури проведення перевірки істотно вплинуло на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення, оскільки відповідач дійшов висновків про порушення позивачем податкової дисципліни виключно на підставі аналізу податкової інформації, а не на підставі первинних документів, які опосередковують такі господарські операції.

Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб саме до початку її проведення, що є гарантією дотримання права платника податків, на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, а також можливості платником виконати свої обов`язки, зокрема щодо надання документів, що визначено вимогами пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.11.2024 у справі № 640/10280/20.

За наведеного вище, суд дійшов висновку, що контролюючий орган безпідставно провів позапланову невиїзну документальну перевірку позивача за відсутності доказів належного вручення позивачу наказу про призначення перевірки та повідомлення про дату, час та місце її проведення, що нівелює наслідки такої перевірки та дозволяє суду дійти висновку про протиправність прийнятих в результаті такої податкової перевірки податкових повідомлень-рішення, та наявність підстав для їх скасування.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження поданими до матеріалів справи письмовими доказами, є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в сумі 2137,50 грн, інших судових витрат не заявлено.

Таким чином, з урахуванням положень частини 1 статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 2137,50 гр.

Згідно з положеннями абзацу 6 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-IX, судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

Керуючись статтями 2, 5, 7-10, 72, 77, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.2019 №04602615140102, прийняте Головним управлінням ДФС у м.Києві.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.2019 №04612615140102, прийняте Головним управлінням ДФС у м.Києві.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛУФТЕХ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2137,50 грн (дві тисячі сто тридцять сім гривень 50 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛУФТЕХ», місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21; код ЄДРПОУ 38615517.

Відповідач Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011.

Повне судове рішення складено 30.06.2025.

Суддя М.О. Семененко