Рішення № 128499743, 27.06.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2025 року Справа№640/14713/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕТ ТАЄРС» (код ЄДРПОУ 40967952, м. Київ, вул. Лариси Руденко, буд 6-А) до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джет Таєрс" звернулось до Окружного адміністративного суд міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня від 21.07.2022 №7092621/40967952 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 18.04.2022 №9.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що не зважаючи на дотримання позивачем усіх вимог щодо формування та реєстрації податкової накладної, таку не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних з незалежних від позивача обставин. Вказане свідчить про протиправність рішень відповідача 1 про відмову в реєстрації податкової накладної, необхідність його скасування та для відновлення порушених прав позивача зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкову накладну, складену позивачем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу №640/14713/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.

08.11.2022, 18.11.2022 та 14.05.2025 відповідачем 1 подано відзиви на позовну заяву, згідно яких останній повідомляє суд, що Комісією ГУ ДПС в м. Києві було прийнято вмотивоване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, із вказаною конкретною причиною відмови у реєстрації, а саме платником податку не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, у зв`язку з чим вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

08.11.2022, 18.11.2022 та 14.05.2025 відповідачем 2 подано відзиви на позовну заяву, згідно яких останній повідомляє суд, що відповідач 1 прийняв рішення за одних обставин та документів, а позивач просить скасувати вказане рішення обґрунтовуючи іншими обставинами та документами, а також, що зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні є передчасним, в той час, як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 адміністративну справу прийнято до провадження, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Джет Таєрс"доГоловного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 продовжено розгляд справи.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «ДЖЕТ ТАЄРС» зареєстровано та здійснює діяльність з оптової торгівлі автомобільними шинами.

05.11.2021 між позивачем (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» (Сторона 2) укладено договір № 05/11/21-1, відповідно до умов якого позивач зобов`язався передати у власність Стороні 2, а Сторона 2 (особисто або вказаний Стороною 2 представник - «вантажоодержувач» зобов`язався прийняти автомобільні шини і сплатити за товар на умовах даного договору (пункт 1.1 договору).

Кількість, асортимент та ціна товару визначається в рахунках/товарних (видаткових) накладних (пункт 1.2 договору).

На виконання умов договору позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» виставлено рахунок-фактуру № DT-0000098 від 18.04.2022 на загальну суму 2412013,32 грн, в т.ч. ПДВ 402002,22 грн.

Відповідно до видаткової накладної № DT-0000092 від 18.04.2022 поставлено товар на загальну суму 2412013,32 грн, в т.ч. ПДВ 402002,22 грн.

Згідно з заключною випискою від 12.07.2022 за період з 18.04.2022 по 18.04.2022 по поточному рахунку ТОВ «ДЖЕТ ТАЄРС» (АТ КБ «Приватбанк»), здійснено оплату за автошини згідно договору № 05/11/21-1 від 05.11.2021 у сумі 1333333,33 грн, ПДВ (20%) 266666,67 грн.

Згідно з заключною випискою від 12.07.2022 за період з 19.04.2022 по 19.04.2022 по поточному рахунку ТОВ «ДЖЕТ ТАЄРС» (АТ КБ «Приватбанк»), здійснено оплату за автошини згідно договору № 05/11/21-1 від 05.11.2021 у сумі 1665833,33 грн, ПДВ (20%) 333168,67 грн.

Покупцем рахунок було сплачено повністю, що підтверджується бухгалтерською довідкою станом на 18.08.2022:

1600000,00 грн, з яких 460 527,90 грн віднесено на оплату за видатковою накладною № DT-0000089 від 18.04.2022 (банківська виписка від 18.04.2022);

1 999 000,00 грн, з яких 1951485,42 грн віднесено на оплату за видатковою накладною № DT-0000092 від 18.04.2022 (банківська виписка від 19.04.2022).

Товар, проданий позивачем, було придбано у Постачальників:

1. Tigar Tyres d.o.o на підставі угоди про резервування поставок № 400/2018 від 26.12.2018 та відповідних ВМД: № UA100120/2021/375907 від 24.04.2021; № UA100120/2021/377064 від 11.05.2021; № UA 100120/2021/379570 від 17.06.2021; № UA100230/2022/600651 від 17 01.2022; № UA100230/2022/600900 від 18.01.2022; № UA 100230/2022/601743 від 28.01.2022; № UA100230/2022/602540 від 05.02.2022; № UА100230/2022/602762 від 07.02.2022; № UA100230/2022/603394 від 14.02.2022; № UA100230/2022/603395 від 12.02.2022; № UА100230/2022/604122 від 22.02.2022; № UА100230/2022/605178 віл 18.04.2022;

2. MICHELIN UKRAINE LLC на підставі договору поставки № UA-0732 від 14.12.2016 та накладних: № 219864 від 06.01.2022; №219908.1 від 11.01.2022; №219908.2 від 12.01.2022; № 219959 віл 13.01.2022; № 220045 віл 17.01.2022; № 220203 від 26.01.2022; № 220204 від 26.01.2022; № 220287 від 31.01.2022; № 220288 від 31.01.2022; № 220446 від 07.02 2022; № 220474 від 09.02.2022; № 220582 від 14.02.2022; № 220661 від 15.02.2022; № 220703 від 16.02.2022; № 214978 від 13.04.2021; № 215221 від 20.04.2021; № 215961.2 від 12.05.2021; №216250 від 31.05.2021; №218444 від 01.11.2021; № 218885 від 16.11.2021; №219083 від 24.11.2021; № 219246.1 від 30.11.2021; № 219394 від 06.12.2021; №219437.1 віл 08.12.2021; №219518 від 13.12.2021;

3 ФОІІ Матвійчук Василь Геннадійович, на підставі видаткової накладної № 1702 від 17.02.2021;

4. ПП «ШипШина», на підставі договору від 25.01.2021 та видаткових накладних: № 7643 від 04.02.2021; № 37379 від 06.05.2021;

5. GOODYEAR DUNLOP TIRES UKAINE на підставі договору про неексклюзивне дистрибьюторство № 107/2020 від 03.03.2020 та накладних: № 5126007740 від 25.10.2021; № 5126008132 від 07.02.2022; № 5126008133 від 07.02.2022; № 5126008142 від 08.02.2022; № 5126008146 від 08.02.2022; № 5126008155 від 11.02.2022; № 5126008183 від 17.02.2022; №5126006884 від 18.03.2021; № 5126007155 від 13.05.2021; №5126007236 від 31.05.2021;

6. MISHELIN ROMANIA S.A, на підставі комерційної угоди № 92/2021 від 21.05.2021 ВМД: № UA100120/2021/378871 від 06.06.2021; №UA100230/2021/340210 від 29.12.2021; № UA100120/2021 /378870 від 06.06.2021; №UA100230/2022/601293 від 22.01.2022; № UA100230/2022/602650 від 04.02.2022.

При реєстрації податкової накладної № 9 від 18.04.2022 ТОВ «ДЖЕТ ТАЄРС» 07.06.2022 отримало квитанцію про прийняття документа та зупинення його реєстрації через відповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

14.07.2022 позивач направив до комісії регіонального рівня Повідомлення № 2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких було зупинено, з поясненнями та доданими копіями документів, що підтверджують реальність господарської операції.

ТОВ «ДЖЕТ ТАЄРС» отримало рішення комісії регіонального рівня № 7092621/40967952 від 21.07.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 20.04.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі того, що платник податку не надав первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням типової форми та галузевої специфіки, накладні.

Позивач не погоджується з рішенням відповідача 1, вважає його протиправним, необґрунтованим, ухваленим без урахування всіх обставин, які мають значення, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок № 1165), та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).

Наведені нормативно-правові акти застосовуються в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 ПК України).

Пунктом 2 Порядку № 1246 визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 5 Порядку № 1246).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (пункт 13 Порядку № 1246).

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку № 1246).

Порядок № 1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів / послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, визначеним у цьому пункті.

Ознаки безумовної реєстрації, зазначені у цьому підпункті, застосовуються протягом періоду дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

У разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі (пункт 4 Порядку № 1165).

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3) (пункт 5 Порядку № 1165).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (абзац перший пункту 6 Порядку № 1165).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що «Податкова накладна складена платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що передбачено пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України». Було запропоновано надати пояснення та копії документів для прийняття рішення про реєстрацію.

Ризиковість платника податку на додану вартість визначається за критеріями, вичерпний перелік яких наведено в Додатку 1 до Порядку №1165.

Згідно з пунктом 8 цього Додатку, платник податку може бути визнаний ризиковим, якщо у контролюючих органах є податкова інформація, яка стала відома в процесі здійснення поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій. Це визначення ризиковості здійснення господарської операції базується на інформації, зазначеній у поданій для реєстрації податковій накладній чи розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості, визначається Державною податковою службою та затверджується відповідним наказом, який публікується на офіційному веб-сайті ДПС.

Порядок № 520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня) (пункт 2 Порядку № 520).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4 Порядку № 520).

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено, що Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 9 Порядку № 520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно із пунктом 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що для підтвердження реальності здійснення господарської операції, позивачем було надані пояснення та документи.

Суд зазначає, що як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова накладна для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним, залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18.12.2019 у справі №560/435/19, від 01.12.2021 у справі №600/1878/20-а.

У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічна позиція також висловлена у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №380/5383/21.

Суд враховує, що у постанові від 20.04.2023 у справі №380/4746/22 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України.

На переконання суду, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим не обмеженої дискреції.

Відповідно до п.5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд враховує, що вжите у цій нормі словосполучення «може включати» переконує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.

Саме тому форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачена у додатку до Порядку №520, чітко встановлює, що «документи, які не надано» необхідно підкреслити. А, отже, контролюючий орган повинен визначити конкретно ті документи, яких не надано платником податків.

Пунктом 9 Порядку № 520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно із пунктом 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Судом встановлено, що за результатами розгляду пояснень та підтверджуючих документів відповідачем 1 було прийняте рішення 21.07.2022 №7092621/40967952 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 18.04.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі того, що платник податку не надав первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), а також рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням типової форми та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

В той же час судом встановлено, що відповідач 1 не зазначив яких саме документів не вистачає для реєстрації податкової накладної. Зокрема, в порушення вимог форми Рішення, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», жоден документ у зазначеному пункті не був підкреслений.

Таким чином контролюючий орган надав лише загальні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, не надаючи детальної інформації про причини та підстави прийняття такого рішення. При цьому відсутні пояснення щодо складання первинних документів щодо господарських операцій з контрагентом з порушенням законодавства, а також конкретні вимоги щодо подання вичерпного переліку документів, необхідних для підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, а також не вказано, які саме документи не були надані для ухвалення позитивного рішення про реєстрацію.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню відповідача про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, суд зазначає про те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття такого рішення, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Адже контролюючий орган не сформував конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної. Крім того, контролюючий орган жодним чином не вказав, чому саме надані позивачем пояснення та документи не враховані ним при прийнятті оскаржуваного рішення.

Суд враховує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Беручи до уваги те, що оскаржуване рішення контролюючого органу є правовим актом індивідуальної дії, суд констатує невідповідність таких рішень критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує їх неоднозначне трактування, які, у свою чергу, перешкоджають платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов`язки та скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації податкових накладних.

У контексті викладеного суд також звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 28.06.2022 у справі №380/9411/21 та від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 та ряді інших наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями, тобто здійснюється аналіз первинних документів у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами).

Суд враховує, що предметом розгляду в цій справі є виключно правильність та правомірність зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а саме: податкової накладної №9 від 18.04.2022, а не реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Досліджуючи у спірному випадку господарські операції позивача та його контрагента на предмет їх реальності, контролюючий орган вийшов за межі власних повноважень, які йому надані саме у межах процедури вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, оскільки податковий орган, як уже зазначалось вище, має перевірити відомості податкової накладної та первинних документів на правильність та відсутність суперечностей лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі 31.05.2023 у справі №260/6334/21.

Підсумовуючи вищенаведене суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які б спростовували твердження позивача та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення, яким відмовлено позивачу у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, зокрема тих, які були надані контролюючому органу разом з поясненнями щодо податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, суд приходить висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин оскаржуване рішення Комісії регіонального рівня №7092621/40967952 від 21.07.2022 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - не відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 18.04.2022, слід зазначити наступне.

Згідно вимог п.201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, обов`язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних покладений на платника податків.

В той же час, суд звертає увагу, що наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

За приписами п.п.19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

У справі, яка розглядається, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №9 від 18.04.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд не встановив.

За змістом ч.1, п.2 ч.2, ч.3 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з метою дотримання судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 18.04.2022 датою її подання на реєстрацію.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права (постанови Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов?язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Щодо розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд виходить із наступного.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 4962,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 8 статті 139 КАС України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2481,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки спірне рішення відповідача-2, щодо якого під час розгляду даної справи судом зроблено висновок про його протиправність, призвело до виникнення спірних правовідносин.

Питання щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу може бути вирішено після надання представником позивача протягом п`яти днів після ухвалення рішення остаточного розрахунку та доказів понесення таких судових витрат.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕТ ТАЄРС» (код ЄДРПОУ 40967952, м. Київ, вул. Лариси Руденко, буд 6-А) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, м. Київ, Львівська площа, буд. 8), Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня від 21.07.2022 №7092621/40967952 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕТ ТАЄРС» № 9 від 18.04.2022 датою її фактичного подання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕТ ТАЄРС» сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.С. Зеленов