Ухвала суду № 128499585, 30.06.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

30 червня 2025 року Справа №200/1720/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., ознайомившись із заявою представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.06.2024 року у справі №200/1720/24 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, зобов*язання вчинити певні дії, - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непроведення ОСОБА_1 з 29.01.2020 перерахунку на підставі Постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, грошового забезпечення, а також всіх інших додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань тощо) виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12 ,13, 14 до Постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704.

Зобов*язано ІНФОРМАЦІЯ_2 з 29.01.2020 по 05.01.2022 на підставі Постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, а також всіх інших додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань тощо) виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12 ,13, 14 до Постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704.

24 березня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить суд переглянути судове рішення у справі №200/1720/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, у зв`язку з поданням декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ознайомившись із зазначеною заявою, суддя зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною другою статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Разом із цим, згідно з частиною четвертою статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, що було покладено в основу судового рішення. Нововиявлена обставина це юридичний факт, що передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення даної конкретної справи; якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового рішення, то вона обов`язково вплинула би на остаточні висновки суду; юридичний факт, що існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, що не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це у подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, що виникли або змінилися після прийняття судового рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», пункт 40).

Підставою перегляду рішення за нововиявленими обставинами не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення, суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Таким чином, нововиявлені обставини це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Суд зазначає, що заявник у поданій заяві від 24 березня 2025 року знову, як на нововиявлені обставини посилається виключно на те, що в провадженні Донецького окружного адміністративного суду одночасно перебували адміністративні справи №200/1587/24 та №200/1720/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

01 листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №925/1152/21 (ЄДРСРУ № 107100549) досліджував питання щодо залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відтак, на думку заявника, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас, заявником не зазначено жодної з підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, передбачених частиною другою статті 361 КАС України.

Крім того, суддя констатує, що заявником також не надано жодних доказів, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

Суддя наголошує, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суддя враховує, що обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» заява №11681/85).

Суддя зазначає, що для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про це.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Отже, нововиявлені обставини це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Аналогічний підхід до визначення підстав перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами викладений в Узагальненні судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами (постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2015 року №7).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі «Рябих проти Росії», заява №52854/39, пункт 52; рішення у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).

Більш того, суддя звертає увагу, що судом було ухвалено рішення на підставі тих доказів, які надавалися сторонами та в межах заявлених вимог.

Відтак, суддя зазначає, що наведені заявником у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами доводи, які слугували підставою для звернення до суду із цією заявою, свідчать виключно про недобросовісне ставлення позивача до своїх обов`язків та про зловживання ним своїми процесуальними правами, а також про неуважність відповідача.

Таким чином, проаналізувавши докази та аргументи, з якими заявник пов`язує наявність нововиявлених обставин для цієї справи, суд дійшов висновку, що вони не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, як цього вимагають положення статті 361 КАС України.

Відповідно ч. 1 ст. 369 КАС України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Крім цього, суд вважає за належне звернути увагу представника заявника на положення ч. 2 ст. 374 КАС України, згідно з якою суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Тобто, формулюючи підстави визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково законодавець не окреслив чітко такі підстави, не визначив виключний перелік таких підстав.

Судом встановлено, що позивач не звертався до суду щодо отримання виконавчого листа як по справі № 200/1720/24, так і в межах справи №200/1587/24, що дає підстави вважати, що обидва рішення не є виконаними фактично.

Натомість положення ч. 2 ст. 374 КАС України можуть діяти лише після отримання стягувачем виконавчого листа.

Керуючись статтями 169, 241, 248, 361, 363, 364 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ухвалив:

В задоволенні заяви представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про перегляд судового рішення у справі №200/1740/24 за нововиявленими обставинами відмовити.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеному статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Стойка