Рішення № 128499322, 27.06.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 рокуСправа №160/27282/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зарахування ОСОБА_1 періодів роботи з 17.03.2015 по 29.02.2024 роки у Дніпровській філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» на посаді молодшої медичної сестри у подвійному розмірі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 17.03.2015 по 29.02.2024 роки у Дніпровській філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» на посаді молодшої медичної сестри у подвійному розмірі та перерахувати пенсію з 27.08.2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 27 серпня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії, зарахувавши у пільговому обчисленні періоди роботи на посадах, що передбачені ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 17.03.2015 року по 29.02.2024 року. Однак, відповідач листом від 26.09.2024 року №53018-37955/А-01/8-0400/24 відмовив позивачу у здійсненні відповідного перерахунку, зазначивши, що для зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи з 17.03.2015 по 29.02.2024 роки на посаді молодшої медичної сестри Дніпровська філія «Спеціальний заклад з наданням психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» підстави відсутні, оскільки періоди роботи у закладах (відділеннях) охорони здоров`я, стаж роботи в яких зараховується у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.01.2004 року застосовується виключно для визначення права на призначення пенсії, але при обчисленні індивідуального коефіцієнту стажу додатково не зараховується і на розмір пенсії не впливає.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту свої прав.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

08 січня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у паталого анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з наданням психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» був прийнятий на зміну положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до частини 1 ст.5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно - правових актів може поширюватися на ці відносини, лише у випадках передбачених цим Законом або в частині, що не суперечить цьому Закону. Таким чином, після набрання чинності Законом № 1058, тобто з 1 січня 2004 року, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі, у подвійному розмірі обчислюються періоди роботи в зазначених відділеннях тільки для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах. Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачено обчислення стажу для розрахунку пенсії у подвійному розмірі для даної категорії осіб. Враховуючи вищезазначене, періоди роботи Позивача зараховано в подвійному розмірі при визначенні права на пенсію. Пенсію Позивачу обчислено відповідно до норм чинного законодавства.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 29.11.2021 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

27 серпня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням при її обчисленні періодів роботи з 17.03.2015 по 29.02.2024 року у подвійному розмірі.

Відповідач листом від 26.09.2024 року №53018-37955/А-01/8-0400/24 повідомив, що страховий стаж позивача зарахований по 29.02.2024 року, складає 34 роки 8 місяців 25 днів, у тому числі стаж роботи за Списком №1 7 років 1 місяць 11 днів. Період роботи у закладах (відділеннях) охорони здоров`я, стаж роботи в яких зараховується у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» з 01.01.2004 застосовується виключно для визначення права на призначення пенсії, але при обчисленні індивідуального коефіцієнту стажу додатково не зараховується і на розмір пенсії не впливає. Враховуючи зазначене, відсутні підстави для зарахування позивачу стажу роботи з 17.03.2015 по 29.02.2024 року в Дніпровській філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» відсутні законні підстави.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Ст. 8 Закону №1058-IV передбачає право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно приписів ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності 01.01.2004.

Тобто, до цього моменту пенсійні відносини були врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон № 1788-XII).

Так, відповідно до ст. 60 Закону №1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Редакція статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час. Стаття 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не скасовує ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє її дію.

Водночас, нормами ст. 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на за вислугою років.

Відповідно до вимог ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається із записів копії трудової книжки позивача протягом спірного періоду позивач працював у Державному закладі «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України», реорганізованому у Дніпровську філію «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» на посаді «молодшої медсестри», «молодшого медичного брата».

Суд зазначає, що відповідач не заперечує факт роботи позивача в Державному закладі «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України», реорганізованому у Дніпровську філію «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» у спірний період на вказаній посаді.

Разом з тим, відповідач відмовив проводити обчислення стажу позивача в подвійному розмірі після 01.01.2004, посилаючись на те, що таке обчислення не передбачено ст. 24 Закону № 1058-IV.

Суд зауважує, що у постанові від 03.11.2021 по справі №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Законом України «Про пенсійне забезпечення», вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон України «Про пенсійне забезпечення» був прийнятий раніше за Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», то він мав би виключити із Закону України «Про пенсійне забезпечення» усі інші положення, чого зроблено не було.

Таким чином, за правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи у психіатричному закладі підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача в подвійному розмірі періоду роботи в Державному закладі «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України», реорганізованому у Дніпровську філію «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» з 17.03.2015 по 29.02.2024 роки на посаді «молодша сестра», «молодший медичний брат», оскільки, як було зазначено вище, ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час, а положення ст. 24 Закону №1058-IV не скасовують та не зупиняють її дію.

За таких обставин, враховуючи те, що не зарахування спірного періоду стажу впливає на розрахунок пенсії за віком позивача, для ефективного поновлення її порушених прав, суд робить висновок про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зарахування ОСОБА_1 періодів роботи з 17.03.2015 по 29.02.2024 роки у Державному закладі «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України», реорганізованому у Дніпровську філію «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» на посаді «молодша сестра», «молодший медичний брат», у подвійному розмірі, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідачем не було наведено належними доказами правомірності відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 246, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зарахування ОСОБА_1 періодів роботи з 17.03.2015 по 29.02.2024 роки у Державному закладі «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України», реорганізованому у Дніпровську філію «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» на посаді «молодша сестра», «молодший медичний брат», у подвійному розмірі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 17.03.2015 по 29.02.2024 роки у Державному закладі «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України», реорганізованому у Дніпровську філію «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» на посаді «молодша сестра», «молодший медичний брат», у подвійному розмірі та перерахувати пенсію з 27.08.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 969,00 грн. (дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева