Постанова № 12849873, 13.12.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 8371/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2010 року                                                                                 м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменко К.С., при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕСТРИБ'ЮТОРСЬКА КОМПАНІЯ «ЄВРОПРОДУКТ»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі, за участю законного представника держави на боці відповідача Прокуратури Приморського району м.Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2010 року №0001171540/0, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕСТРИБ'ЮТОРСЬКА КОМПАНІЯ «ЄВРОПРОДУКТ»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі, за участю законного представника держави на боці відповідача Прокуратури Приморського району м.Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2010 року №0001171540/0.

          В судовому засіданні 07.12.2010 року представник позивача просив задовольнити позов з огляду на те, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту з ПДВ суми фактично сплаченого податку на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних за товарними операціями. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог пославшись на те, що включення сум до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, які були виписані контрагентами, які в свою чергу, не включили вказані суми ПДВ до зобов’язань у власні декларації відповідних податкових періодів з ПДВ та не сплатили суми податку до бюджету, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Законний представник держави на боці відповідача – Прокуратури Приморського району м.Одеси був сповіщений належним чином поро дату, час та місце слухання справи (а.с.266), але в судове засідання не з’явився, а тому, на підставі положень ч.4 ст.128 КАС України справа слухалась за його відсутності за наявними доказами.

          Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування податкових зобов’язань та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.п.1 ч.2 ст.17, 104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

На підставі направлень посадовими особами Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі згідно п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»в період з 30.07.2010 року по 02.08.2010 року була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Прод-Інфо ГВ», ПП «Фіраст-Трейд»та ПП «Абісаль»за період з 01.03.2010 року по 30.04.2010 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №487/15-4/32575055/47 від 02.08.2010 року (а.с.22-30), яким були встановлені порушення позивачем за перевірений період п.п.«д»п.п.7.2.1, п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

На підставі цього акту перевірки відповідачем 16.08.2010 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001171540/0 (а.с.31) щодо нарахування податку на додану вартість в розмірі 4114357,73 грн., штрафних санкцій 1832139,05 грн., а разом 5946496,78 грн.

Представник позивача вважає вказане рішення протиправними оскільки, позивач правомірно сформував податковий кредит відповідних податкових періодів на підставі виданих продавцями товарів податкових накладних з ПДВ та у зв’язку із сплатою ПДВ у ціні товарів на користь їх продавців.

В запереченнях на позов від 13.09.2010 року (а.с.249-250) представник відповідача зазначає, що позивач не мав права включати до складу податкового кредиту перевірених податкових періодів податкові накладні, які мали недостовірні відомості та у зв’язку із тим, що суб’єкти господарювання, які видали податкові накладні самостійно не формували свої податкові зобов’язання з ПДВ та не сплачували податок до бюджету, в зв’язку із чим, вказані суми були безпідставно віднесені позивачем до суми податкового кредиту з ПДВ.

Однак, суд вважає, що оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення прийнято не у відповідності до вимог законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається в момент виникнення податкового зобов’язання в двох примірниках.

Згідно п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу одержувача, та є підставою для формування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 цього ж Закону передбачено, що податковий кредит звітного податкового періоду складається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права на формування податкового кредиту з ПДВ (п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону) вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Під час офіційного з’ясування обставин справи було встановлено, що позивач згідно довідки Головного управління статистики в Одеській області Серія АА №089161 (а.с.10) здійснює господарську діяльністю за Кодами КВЕД 51.90.0 –інші види оптової торгівлі, 52.48.9 –роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, 51.47.0 –оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення.

З метою забезпечення здійснення вказаної статутної діяльності позивачем був укладений договір поставки від 20.10.2009 року №20-12009 (а.с.81-84) з ТОВ «Прод-інфо ГВ»та отримано за ним непродовольчі товари народного споживання за накладною від 01.03.2010 року №89010302 (а.с.85-87), №89010303 (а.с.91), від 02.03.2010 року №08920301 (а.с.93), від 01.04.2010 року №89010402 (а.с.95), №89010403 (а.с.97-99), від 02.04.2010 року №89020403 (а.с.103). Також позивачем був укладений договір від 20.08.2009 року №20-08/09 (а.с.105-108) з ПП «Фіраст-Трейд»на поставку непродовольчих товарів та отримано за ним товарів за накладними від 01.03.2010 року №82010304 (а.с.109-110) та аналогічний договір від 25.10.2009 року №02/10-2009 (а.с.113-116) з ПП «Абісаль»в рамках якого отримано непродовольчих товарів за накладними від 01.03.2010 року №48010308 (а.с.117-136), від 02.03.2010 року №48010309 (а.с.151-159), від 01.04.2010 року №48104013 (а.с.165-169), №480104014 (а.с.174), №480104015 (а.с.176-190), від 02.04.2010 року №48020401 (а.с.198-213).

Вказані поставщики товарів були зареєстровані в якості платників ПДВ, що підтверджується відповідними свідоцтвами органів ДПС України від 09.02.2009 року №100194421 (а.с.226), від 18.08.2009 року №100240848 (а.с.227), від 20.10.2009 року №100250948 (а.с.228).

Згідно реєстру документів по рахункам позивача «Морського транспортного банку»(а.с.254-258) вартість отриманих товарів була сплачена позивачем на рахунки ТОВ «Прод-інфо ГВ», ПП «Фіраст-Трейд»та ПП «Абісаль»в повному обсязі, в тому числі суми ПДВ, що містилися у ціні проданих товарів.

За фактом поставки та оплати поставлених поставщиками товарів були виписані на адресу позивача податкові накладні з ПДВ (ТОВ «Прод-інфо ГВ») від 01.03.2010 року №89010302 (а.с.88- 90), №89010302 (а.с.92), від 02.03.2010 року №89020301 (а.с.94), від 01.04.2010 року №89010402 (а.с.96), №89010403 (а.с.100-102), від 02.04.2010 року №89020402 (а.с.104), (ПП «Фіраст-Трейд») від 01.03.2010 року №820103011 (а.с.111-112), (ПП «Абісаль») від 01.03.2010 року №48010308 (а.с.137-150), від 01.04.2010 року №480104018 (а.с.170-173), №480104019 (а.с.175), №48010420 (а.с.191-197), від 02.04.2010 року №48020401 (а.с.214-225).

Відповідно до положень части 4 та 5 ст.11 КАС України та листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»судом під час офіційного з’ясування обставин справи встановлювалась товарність та фактичне виконання укладених угод позивачем.

Представником відповідача під час проведення перевірки та в судовому засіданні не заперечувалась та обставина, що податкові накладні, за якими виникло право на податковий кредит виписані контрагентами позивача саме в ті податкові періоди, в яких для них настало податкове зобов’язання з ПДВ, операції з продажу товарів були товарними, фактично відбувались та були виконані сторонами, а тому, на підставі положень ч.3 ст.72 КАС України ця обставина щодо товарності вищезазначених угод позивача вважається встановленою.

Оскільки позивач фактично отримав товари від поставщиків у вартості яких знаходились суми ПДВ та оплатив їх вартість, в тому числі й суми ПДВ, отримав податкові накладні за встановленою формою, що надало позивачу право на формування податкового кредиту з ПДВ у зазначених періодах, що і було ним зроблено у податкових деклараціях з ПДВ за березень 2010 року з додатками (а.с.48-64), яке було отримано податковим органом в електронному вигляді 20.04.2010 року (а.с.47) та квітень 2010 року з додатками (а.с.66-80), яка була отримана податковим органом в електронному вигляді 20.05.2010 року (а.с.65).

За таких обставин, суд вважає, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ за березень-квітень 2010 року у заявлених сумах по взаємовідносинах із зазначеними поставщикам, а тому висновки посадових осіб відповідача про порушення ним податкового законодавства є помилковими.

При цьому, суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що контрагенти позивача не зазначили свої податкові зобов’язання з ПДВ по взаємовідносинах з позивачем у деклараціях з ПДВ і це позбавляє позивача права на формування податкового кредиту, оскільки згідно постанови Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11.10.2006 року (номер ЄДРСР –3384445), якщо контрагент не виконав свого зобов’язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Окрім того, згідно наданих представником позивача доказів –його контрагент за взаємовідносинами ПП «Абісаль»надало 29.10.2010 року до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси податкові декларації з ПДВ за березень 2010 року (а.с.268-270) та за квітень 2010 року (а.с.271-273), які були прийняті податковим органом, що підтверджується штампом цієї податкової інспекції №14, та у зазначених деклараціях це підприємство зазначило своє податкове зобов’язання з ПДВ у березні-квітні 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «ДК «ЄВРОПРОДУКТ», в зв’язку із чим, заперечення представника відповідача з приводу не зазначення контрагентами позивача своїх зобов’язань також не може бути прийнято судом до уваги, як підстава, яка унеможливлювала формування позивачем податкового кредиту з ПДВ у березні-квітні 2010 року.

Відтак, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що оскаржений акт суб’єкту владних повноважень з податку на додану вартість прийнятий на підставі помилкового висновку посадових осіб органу ДПС, що не відповідає положенням ч.2 ст.19 Конституції України, ст.9-11 Закону України «Про систему оподаткування в Україні»та ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому, на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України, суд повинен позовні вимоги задовольнити - визнати протиправними та скасувати оскаржене податкове повідомлення-рішення з ПДВ та штрафним санкціям по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Прод-Інфо ГВ», ПП «Фіраст-Трейд»та ПП «Абісаль»за період з 01.03.2010 року по 30.04.2010 року.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі від 16.08.2010 року №0001171540/0.

                    Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

          Повний текст постанови складений та підписаний суддею 13.12.2010 року.

Суддя                                         Єфіменко К.С.

позовні вимоги задовольнити повністю

13 грудня 2010 року