Ухвала суду № 128498257, 30.06.2025, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/10833/25

Номер провадження:1-кс/521/2448/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2025 року м. Одеса

Слідчий суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Малиновської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №42025163020000044 від 21.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий СВ відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до ЄРДР за №42025163020000044 від 21.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що у середні квітня 2025 року на територіі? Хаджибеи?ського раи?ону посадова особа органу місцевого самоуправління вимагає неправомірну вигоду в розмірі 30000 гривень за вчинення діи? адміністративного характеру.

26.06.2025 було проведено невідкладний обшук за місцем проживання гр. ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_1 , в ході проведення якого гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видано мобільний телефон марки «Iphone», модель 13, в корпусі темно-синього кольору, з IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Vodafone», з номером НОМЕР_3 , який вилучено та запаковано до сейф-пакету НПУ ICR0178193.

Постановою слідчого від 26.06.2025 року вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Підставою для накладення арешту на майно, відповідно до ч.2 ст.170 КПК України є збереження речових доказів.

З метою забезпечення збереження вилученого майна, яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та запобігання можливості приховування майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, слідчий просить накласти арешт на вилучене майно.

Слідчий ОСОБА_3 надала до суду заяву, відповідно до змісту якої просила здійснити розгляд клопотання за її відсутності.

Власник майна ОСОБА_6 надала до суду заяву, відповідно до змісту якої просила здійснити розгляд клопотання за її відсутності, зазначивши, що вилучений мобільний телефон жодного стосунку до ОСОБА_7 не має, є її інструментом для заробітку коштів та засобом з`єднання з постачальниками та клієнтами, крім того містить конфіденційну інформацію, яка стосується її особистого життя.

Дослідивши матеріали справи, суть клопотання, враховуючи думки сторін, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п.п.1, 3 ч. 2 ст.167КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Ухвалою суду від 27.06.2025 року було надано дозвіл на проведений 26.06.2025 року обшук квартири за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого було виявлено та вилучено шляхом добровільної видачі від гр. ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Iphone», модель 13, в корпусі темно-синього кольору, з IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Vodafone», з номером НОМЕР_3 , який вилучено та запаковано до сейф-пакету НПУ ICR0178193, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.

На підставі викладеного та враховуючи, що слідчий своєчасно звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна та не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, у зв`язку з чим, слідчий суддя, враховуючи можливість використання вилученого майна під час обшуку як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого задовольнити.

Накласти арешт на вилучене майно 26.06.2025 року під час проведення невідкладного обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом добровільної видачі від гр. ОСОБА_6 на мобільний телефон марки «Iphone», модель 13, в корпусі темно-синього кольору, з IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Vodafone», з номером НОМЕР_3 .

Заборонити розпоряджатись та користуватись зазначеним майном до прийняття рішення по кримінальному провадженню.

Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1