Ухвала суду № 128497926, 27.06.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/24231/25

Провадження № 1-кс/947/9726/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2025 року місто Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеса ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_4 , ( ОСОБА_7 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Азербайджан, уродженця м. Баку Азербайджан, з середньою освітою, неодруженого, без дітей, не працевлаштованого, неодруженого, з середньо освітою, без місця реєстрації та постійного місця проживання, раніше судимого:

-25.09.2013 Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років;

-01.11.2013 Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, відповідно до ст. 81 КК України 10.06.2016 року звільнивсяумовно-достроково на 1 рік 2 місяці 12 днів;

-21.02.2017 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки;

- 08.08.2017 Краснолиманським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси з погодженим із прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .

З клопотання вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та під час непогашеної та не знятої судимості вчинив новий умисний корисливий злочини за наступних обставин.

Так, 25 червня 2025 року перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , побачив велосипед марки «PINARELLO» синього кольору, та в цей час у нього раптово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення майна, а саме велосипеду марки «Pinarello» моделі «Dogma XC» у корпусі синього кольору із надписом білого кольору, котрий був залишений його власником ОСОБА_8 .

Так, у той же день, 25 червня 2025 року о 10 годин 38 хвилин, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_1 , впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, строк дії якого продовжено, таємно викрав майно, що належить потерпілій ОСОБА_8 , а саме велосипед марки «Pinarello» моделі «Dogma XC» у корпусі синього кольору із надписом білого кольору, вартістю 11 100 гривень, та з місця скоєння кримінального правопорушення зник, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, своїми злочинними діями ОСОБА_4 , спричинив матеріальний збиток потерпілій ОСОБА_8 на суму 11 100 гривень.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, зважаючи на визнання вини, сприяння слідству, недостатності процесуальних ризиків, тяжкого матеріального стану у зв`язку з чим просив застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою або визначити мінімальний розмір застави.

Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні ОСОБА_4 інкримінованогойому кримінальногоправопорушення повністюпідтверджується зібранимиу кримінальномупровадженні доказами,зокрема:оглядом місця події, протоколами огляду, протоколами допиту свідка, протоколами допиту потерпілого, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, та іншими матеріалами кримінального провадження.

За такого,слідчий суддя,приходить довисновку прообґрунтованість підозрипо кримінальномупровадженню за№12025162480000828від 25.06.2025року відносно ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.185 КК України.

Враховуючи зазначене, а також обставини вчинення кримінального правопорушення, є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити аналогічне кримінальне правопорушення.

Зазначені ризикиобґрунтовуються тим,що ОСОБА_4 може:

-переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч.4 ст.185 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску.

Підозрюваний не має постійного житла, роботи, соціальних зв`язків.

Крім того, неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків та маючи матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

- Щодо ризику незаконно впливати на потерпілу, свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

- ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення від кримінальної відповідальності, зокрема, щодо тиску на учасників провадження, або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Враховуючи,що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненніінкримінованого йомукримінального правопорушеннямайнового характеру,а такожвраховуючи тяжкістьвчиненого злочину,тривалість тазухвалість вчинення,що характеризуєстійкість сформованихзлочинних намірівостаннього,особу підозрюваного,обставини кримінальногоправопорушення,наявність ризиків,передбачених ст.177КПК України,приймаючи доуваги те,що судсвоїм рішеннямповинен забезпечитине лишеправа підозрюваного,але йвисокі стандартиохорони загальносуспільнихправ таінтересів,що потребуєбільшої суворостів оцінціпорушень цінностісуспільства,орган досудовогорозслідування вважає,що викладенніобставини,є достатнімидля застосуваннядо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з передбачених більш м`яких запобіжних заходів, не дасть змоги запобігти наведеним у клопотанні ризикам.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суду з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Застосування більшм`якихзапобіжних заходів,зокрема цілодобовогодомашнього арештуне зможутьзабезпечити усуненнявстановлених ризиків,через те,що ОСОБА_4 зможе покинути місце проживання та територію України, а також спілкуватися із іншими учасниками провадження за допомогою електронних засобів зв`язку, а також здійснювати вплив на свідків.

Враховуючи встановлені обставини, існування ризиків в їх сукупності та взаємозв`язку, на переконання слідчого судді запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у подальшому може негативно вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків та обставин кримінального правопорушення, а також обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

Таким чином, прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено недостатність для запобігання вказаному ризику застосування до підозрюваного більш м`яких ніж тримання під вартою запобіжних заходів, а це у свою чергу, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, згідно ч.1, п.5 ч.2 ст.183 КПК України, є підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи те,що ОСОБА_4 підозрюється увчинення тяжкогокримінального правопорушення,проти власності,то слідчийсуддя приходитьдо висновку,що заставав розмірі80прожиткового мінімумудля працездатнихосіб всумі 242240грн.зможе забезпечитивиконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 184, 193, 194 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання старшогослідчого СВОРУП №1ГУНП вОдеській області ОСОБА_6 погоджене зпрокурором Київськоїокружної прокуратурим.Одеса ОСОБА_3 про обраннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ( ОСОБА_7 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 серпня 2025 року включно.

Визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242240 грн ( двісті сорок дві тисячі двісті сорок ) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 слід негайно звільнити з - під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ( ОСОБА_7 ), обов`язки строком до 22 серпня 2025 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-заборонити спілкуватися з свідками та учасниками кримінального провадження;

-носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ( ОСОБА_7 ), що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1