Ухвала суду № 1284947, 17.12.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

       ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                               61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

                                                                                                       Головуючий 1 інстанції:

                                                                                                          суддя Яризько В.О.

Категорія: 23                                                                                  Доповідач 2 інстанції:                                                                                                            

                                                                                                         суддя Григоров А.М.

                                                      У Х В А Л А

                                            ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17грудня 2007 року№22-а-1413/07

          Колегія суддів  Харківського апеляційного адміністративного суду  у складі:

           Головуючого судді - Сіренко О.І.

           Суддів  -  Григоров А.М., Подобайло З.Г.

при секретарі: Спесивцева О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Макфа-Україна» на постанову Господарського суду Харківської області від         11 червня 2007 року  по справі №АС-42/169-07

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Макфа-Україна»  

до                  ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова

3-я особа       Харківська митниця

про                 скасування податкового повідомлення-рішення,

                                                  ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Макфа-Україна», звернулось до суду з позовом до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, 3-я особа: Харківська митницяпро скасування податкового повідомлення-рішення.

Господарським судом Харківської області була винесена постанова від 11 червня 2007 року, якою підмовлено в задоволені позовних вимог ТОВ «Макфа-Україна» про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 березня 2007 року № 0000071610/0 про завищення бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2006 року у розмірі 234 484,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Макфа-Україна»не погоджується з вказаною постановою, подало апеляційну скаргу, вважає, що постанова Господарського суду Харківської області є незаконною та необґрунтованою, суд при винесені постанови по справі неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими; зробив висновки, які не відповідають обставинам справи; порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Макфа-Україна» просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Господарського суду Харківської області, якою відмовлено в задоволені позовних вимог ТОВ «Макфа-Україна» та винести нове рішення, яким скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 березня 2007 року № 0000071610/0 про завищення бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2006 року у розмірі 234 484,00 грн..

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції було встановленоправомірність дій податкового органу та у позові було відмовлено.

Позивач просив суд скасувати   податкове  повідомлення-рішення  ДПІ  у Орджонікідзевському районі м. Харкова №0000071610/0 від 30.03.07р. про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2006р. у сумі 234484,0грн., як таке, що суперечить чинному законодавству та дійсним обставинам справи.

Відповідач проти позову заперечував повністю, свої заперечення виклав у відзиві на позов, 3-я особа надала письмові пояснення.

Встановлено, що 30.03.07р. відповідачем було складено акт виїзної позапланової перевірки ТОВ «Макфа-Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період грудень 2006 року № 243/16-32018768, згідно висновків якого позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 247 774,00грн. Отримавши акт, ТОВ «Макфа-Україна» направила заперечення до акту в результаті чого відповідач задовольнив вимоги частково ( в сумі 13 290,00 грн.), вказавши в спірному повідомленні-рішенні про скасування бюджетного відшкодування 234 484,00 грн., замість 247 774,00 грн. відповідно до акту.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог вказував на те, що при здійсненні перевірки та оформленні акта перевірки мали місце процедурні порушення, а саме: направлення на інспектора виписане на позапланову перевірку, а акт складено як при плановій перевірці, чим були порушені права ТОВ «Макфа-Україна», в порушення встановленого «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», старший державний податковий ревізор служби III рангу ДПІ Орджонікідзевського р-ну м. Харкова Бондаренко Н.А. не з'являлась до ТОВ «Макфа-Україна», своє посвідчення та направлення не пред'являла посадовим особам ТОВ «Макфа-Україна» і не розписувалась в Журналі реєстрації перевірок ТОВ «Макфа-Україна», що свідчить про фальсифікацію вступної частини вказаного акту і порушення прав ТОВ «Макфа-Україна».

Позивач вважає безпідставним твердження відповідача про виявлений перевіркою факт порушення п. 4.1 та 4.3 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо визначення бази оподаткування, оскільки згідно з даними декларації за грудень 2006 року залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 319795,00 грн.

сума податкового кредиту попереднього податкового кредиту (рядок 17) складає 684347,00 грн.

          сума податкового кредиту попереднього податкового кредиту, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) складає 1 552451,00 грн.

          сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 319795,00 грн.

      Згідно податкової декларації за листопад 2006 року:

від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає 85 164,00 грн.

залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного (листопад 2006 року) звітного   періоду складає 234 631,00 грн.

Відповідач незаконно стверджує, що оскільки ТОВ «Макфа-Україна» та ВАТ «Макфа» (Росія) є пов’язаними особами, то цей факт і є підставою для доведення фактурної вартості до звичайної ціни, визначаючи базу оподаткування, згідно п. 4.3 закону «Про ПДВ» на підставі наступного:

 дія звичайних цін на контракт між ТОВ «Макфа-Україна» та ВАТ «Макфа», Росія не розповсюджується, оскільки ні Закон України «Про ПДВ», ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не розповсюджуються на нерезидентів і не діють на території інших держав;

відповідно до Закону України «Про ціни та ціноутворення» передбачено, що при здійсненні експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Таким чином, базою для оподаткування товарів, що імпортуються (ввіз товару) відповідно до п. 4.3 Закону України «Про ПДВ» є договірна вартість товару, але не менше митної вартості, а не як незаконно та безпідставно вказано в акті перевірки не менше звичайної ціни.

Позивач зазначає, що при здійснені реалізації товару в Україні контрагентам-резидентам України, ТОВ «Макфа-Україна» при визначені бази оподаткування керується п. 4.1 закону «Про податок на додану вартість», виходячи із договірної ціни, але не нижче звичайних цін. Посилається також на п. 1.20.1 цього закону

Зазначає, що оскільки угоди, що були укладені ТОВ «Макфа-Україна» на продаж товару недійсними або такими, що не мають юридичної сили не визнані тому ціна, яка вказана в накладних є договірною і звичайною.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень по суті позову вказує на те, що ДПІ у Орджонікідзевському районі не погоджується з аргументами, які подані позивачем та заявляє про відповідність законодавству дій перевіряючих осіб під час проведення перевірки та виявлення порушення п.4.1 та 4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість».

По-перше, помилка в назві акту не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, бо в описовій частині акту відсутні помилки у назві проводимої перевірки.

По-друге, стосовно присутності інспектора Бондаренко Н.А. під час проведення перевірки, ДПІ у Орджонікідзевському районі повідомляє, що в зв'язку з великим навантаженням та те, що керівництво категорично відмовилося співпрацювати з перевіряючими інспекторами, а саме ненадання оргтехніки, інспектор Бондаренко Н.А. була вимушена виконувати дії по перевірці на робочому місці в приміщенні ДПІ у Орджонікідзевського району м. Харкова.

ДПІ у Орджонікідзевському районі не вважає, вказаний факт порушенням діючого законодавства щодо проведення перевірки.

По-третє, перевіркою правильності визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість, встановлено, що ТОВ "Макфа-Україна" невірно визначає базу оподаткування по товарам імпортного походження, реалізованих на території України.

Згідно п. 4.1 ст.4 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" - база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної ( контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни".

ТОВ "Макфа - Україна" придбає макаронні вироби, борошно та крупи в асортименті, виробником яких є ВАТ "Макфа" (Росія, Челябінська область) за фактурною вартістю з урахуванням витрат, що пов'язані з митним оформленням (з розмитненням та проходженням санітарного контролю), яка значно нижче митної вартості.

ВАТ "Макфа" (Росія. Челябінська область) є засновником ТОВ "Макфа -Україна".

ТОВ "Макфа-Україна" є офіційним та єдиним представником російського Товариства "МАКФА" на території України, що підтверджується оригіналом свідоцтва, яке видано ВАТ "МАКФА" (Росія).

Виходячи з вищенаведеного, підприємства є пов'язаними особами, тому при розмитненні товарів, що надходять від ВАТ "Макфа" (Росія, Челябінська область), митні органи доводять фактурну вартість до звичайної ціни, визначаючи базу оподаткування згідно п. 4.3 ст.4 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Вимогами п. 4.3 ст.4 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями - „для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації..."

Реалізація на підприємстві здійснюється з націнкою від 2,30 % до 35.51 % до вартості оприбуткованого товару, але значно нижче митної вартості.

За наслідками перевірки, встановлено, що митна вартість товару значно вище фактурної вартості, та по окремим видам товару ціна реалізації нижче за митну вартість визначену в ВМД.

Згідно з вищенаведеним, за результатами перевірки, підприємству збільшена база оподаткування за листопад 2006 року на 697645 грн., та податкове зобов'язання збільшено на 139529 грн., збільшена база оподаткування за грудень 2006 року на 570385 грн., та податкове зобов'язання збільшено на 114077 грн.

Вказана діяльність позивача приводить до того стану, коли від'ємне значення ПДВ є постійним, тобто держава відшкодовує кошти з бюджету та не отримує ПДВ взагалі.

3-я особа в письмових поясненнях та її представник в судовому засіданні, в суді першої інстанції, зазначив, що відповідно до статті 261 Митного кодексу України (далі - МКУ) «відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України».

Судом першої інстанції правильно було встановлено наступне.

Митну вартість макаронних виробів, борошна та круп, що імпортувалися в Україну ТОВ «МАКФА-Україна», було визначено декларантом у відповідності до вимог положень розділу XI Митного кодексу України (остання редакція, затверджена Законом України від 22.12.2005р. №3269-ІV/), шляхом послідовного використання методів визначення митної вартості, порядок застосування яких викладено в статтях 266-273 Митного кодексу України.

Оскільки ТОВ «МАКФА-Україна» зовнішньоекономічний контракт на поставку макаронних виробів, борошна та круп з Росії укладено зі своїм засновником ВАТ «МАКФА» (Росія, Челябінська область), то фактично операція купівлі-продажу товарів здійснюється пов'язаними між собою особами (ст. 267 МКУ).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статутних документів ВАТ «МАКФА» належить 50 відсотків в статутному фонді позивача.

Абзацом сьомим статті 267 передбачено, якщо покупець і продавець є пов'язаними між собою особами, то мають бути вивчені обставини навколо продажу, а вартість операції приймається як митна вартість за умови, що ці відносини не вплинули на ціну.

Якщо покупець і продавець, будучи пов'язаними між собою особами, відповідно до положень абзацу п'ятого статті 267 здійснюють покупки та продаж один одному так, як ніби вони не є взаємозалежними, це вважається підтвердженням того, що такі відносини не вплинули на ціну. При вивченні обставин продажу між ВАТ «МАКФА» (Росія) та ТОВ «МАКФА-Україна» було з'ясовано, що вартість товарів виробництва російського підприємства ВАТ «МАКФА» при продажу непов'язаним покупцям значно вища, ніж при продажу ТОВ «МАКФА-Україна» (інформація в прайс-листі ВАТ «МАКФА»).

Тобто відповідно до абзацу сьомого статті 267 Митного кодексу України застосування методу 1 за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції) при визначенні митної вартості товарів, що імпортуються ТОВ «МАКФА-Україна» по контракту з ВАТ «МАКФА»(Росія) неможливо.

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 митні органи згідно з положеннями статті 267 МКУ, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268-272 МКУ (ст.266 МКУ).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із попередніх методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 МКУ, що і було застосовано Харківською митницею при здійсненні митного оформлення макаронних виробів, борошна та круп, які імпортуються в Україну ТОВ «МАКФА-Україна».

Отже, Харківською митницею під час митного оформлення макаронних виробів, борошна та круп, що імпортувалися в Україну ТОВ «МАКФА-Україна» відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1. статті 2 Закону України від 21.12.2000р. №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" було здійснено контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості вищезазначених товарів.

Встановлено, що ТОВ "Макфа - Україна" придбає макаронні вироби, борошно та крупи в асортименті, виробником яких є ВАТ "Макфа" (Росія, Челябінська область) за фактурною вартістю з урахуванням витрат, що пов'язані з митним оформленням (з розмитненням та проходженням санітарного контролю).

ВАТ "Макфа" (Росія, Челябінська область) є засновником ТОВ "Макфа -Україна".

ТОВ "Макфа-Україна" є офіційним та єдиним представником російського Товариства "Макфа" на території України, що підтверджується оригіналом свідоцтва, яке видано ВАТ "Макфа" (Росія).

Оскільки ТОВ «Макфа-Україна» зовнішньоекономічний контракт на поставку макаронних виробів, борошна та круп з Росії укладено зі своїм засновником ВАТ «Макфа» (Росія, Челябінська область), то фактично операція купівлі-продажу товарів здійснюється пов'язаними між собою особами, тому митний орган правомірно застосував положення абз.7 ст.267 Митного кодексу України, згідно якого при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант доведе, що така вартість є максимально наближеною до вартості однієї з нижченаведених операцій, яка здійснювалася одночасно з оцінюваними товарами або майже в той же час:

вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних)товарів, визначеної згідно з положеннями статті 271 цього Кодексу;

митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних)товарів, визначеної згідно з положеннями статті 272 цього Кодексу.

У разі застосування вимог частини сьомої цієї статті належним чином враховується наявна у митного органу та подана декларантом інформація щодо різниці в комерційних умовах продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині другій цієї статті, та витратах, які звичайно понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою.

При вивченні обставин продажу між ВАТ "Макфа" (Росія) та ТОВ "Макфа-Україна" митницею було з'ясовано, що вартість товарів виробництва російського підприємства ВАТ "Макфа" при продажу непов'язаним покупцям значно вища, ніж при продажу ТОВ "Макфа-Україна" (інформація в прайс-листі ВАТ "Макфа").

За таких обставин, застосування методу 1 за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції) при визначенні митної вартості товарів, що імпортуються ТОВ "Макфа-Україна" по контракту з ВАТ "Макфа" (Росія) неможливо.

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 митні органи згідно з положеннями статті 267 Митного Кодексу України, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268-272 МКУ (ст.266 Митного Кодексу України).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із попередніх методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 Митного Кодексу України, що і було застосовано Харківською митницею при здійсненні митного оформлення макаронних виробів, борошна та круп, які імпортуються в Україну ТОВ "Макфа-Україна".

Таким чином, митна вартість ввезеного позивачем товару була визначена митницею за резервним методом.

Відповідно до п.4.3 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»  база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Колегія суддів зазначає, що внаслідок заниження ціни товару по угоді між пов’язаними особами (позивачем та його засновником), в порівнянні з митною вартістю товару, при подальшому продажу  товару на митній території України , по цині яка нижче митної вартості, але не нижче  вартості по угоді,  штучно створюється від’ємне  значення податку на додану вартість. Але в даному випадку при визначенні об’єкту оподаткування за правилами п. 4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» необхідно враховувати, що наведена норма, визначає, що ціна продажу не повинна бути нижче звичайної. А звичайна ціна, враховуючи ввезення товару через кордон, не може бути нижче митної вартості товару, яка була  визначена митним органом на підставі п. 4.3 Закону України «Про податок на додану вартість». Ст. 261 МК України прямо передбачає , що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

На підставі наведеного, позивач невірно визначив свої податкові зобов’язання з ПДВ за листопад та грудень 2006 року, тому відповідачем правомірно зменшено спірним рішення суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 234484,0грн., в зв’язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Порушення при оформленні перевірки на які посилався позивач не приймаютьсядо уваги, оскільки вони не впливають на встановлений факт порушення податкового законодавства та правильність оскарженого рішення ДПІ, прийнятого внаслідок встановлення такого порушення.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги є помилковими.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                     УХВАЛИЛА:

   Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Макфа-Україна» залишити без задоволення.

 Постанову Господарського суду Харківської області від 11 червня 2007 року  по справі №АС-42/169-07  залишити без змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено та підписано 24 грудня 2007 року

                    Головуючий                                                       Сіренко О.І.       

                                Судді                                                        Григоров А.М.

                                                                                                  Подобайло З.Г.