Постанова № 128486883, 27.06.2025, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/543/25

№ провадження 2-а/196/7/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участі секретаря судового засідання Кузнецової Г.С.,

учасники справи та представники учасників справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Ващенко Олександр Вікторович,

відповідач Департамент патрульної поліції,

третя особа - інспектор I взводу 3 роти I батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області лейтенант поліції Мироніч Кирило Юрійович,

розглянувши увідкритому судовому засіданні взалі суду с-ща Царичанка адміністративну справу запозовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, який було уточнено.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, 17.05.2025 рр. інспектором Iвзводу 3роти Iбатальйону Управлінняпатрульної поліціїв Чернігівськійобласті лейтенантомполіції МиронічК.Ю. винесено постанову серії ЕНА №4749990 за ч.4 ст.126 КУпАП, в якій зазначено, що він о 09:46:05, керував транспортним засобом "Nissan Qash", номерний знак НОМЕР_1 , на автодорозі м.Чернігів, шосе Київське, 3, будучи позбавленим права керування транспортним засобом від 06.02.2025 р. постановою Красногвардійського районного суду м.Дніпро, строком на 12 місяців, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП.

Вказав, що зазначене про поліцейським в постанові порушення є лише припущенням, постанова є незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Єдиним доказом вчинення адміністративного правопорушення - є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху. Проте, постанова є предметом оскарження, тому не розглядається як доказ. Крім того, сам факт визнання вини у порушенні Правил дорожнього руху не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

Вважає, що його було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності та винесено постанову серії ЕНА №4749990 за ст.126 ч.4 КУпАП, оскільки він не керував транспортним засобом, а відтак притягнення його до адміністративної відповідальності за вищезазначене правопорушення є неправомірним.

Тому позивач просить суд постанову скасувати, а провадження в справі закрити.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2025 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Роз`яснено обов`язок відповідачу, у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, надати всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов (а.с. 40).

Представник відповідача Департаменту патрульноїполіції - Прищепа Ю.О. через систему "Електронний суд" подала відзив на позовну заяву, в якому вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, виходячи з такого.

17 травня 2025 року о 09 год. 46 хв. в м.Чернігові, Київське шосе, 3, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Qash, номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом постановою Красногвардійського районного суду м.Дніпра від 06.02.2025 р. строком на 12 місяців, чим порушив вимоги п.2.1 а ПДР України.

Згідно п.2.1 а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Під час перевірки у позивача документів зазначених у п.2.1 ПДР по ІКС "ІПНП" було встановлено, що ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Постановою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 01.04.2024 р. у справі №204/1578/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000.00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06.02.2025 р. /справа №204/1578/24/ постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 01 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишено без змін, апеляційну скаргу - залишено без задоволення.

У зв`язку з чим, постанова Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 01.04.2024 р. набрала законної сили 06.02.2025 р.

На підставі вказаного судового рішення були внесені відомості до бази даних ІП "Адмінпрактика" ІКС ІППП про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами.

Враховуючи наявність постанови по справі №204/1578/24 та внесеної інформації до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, позивач позбавлений права керування транспортними засобами терміном на один рік, тобто поліцейським вірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 , як керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, через що позивача обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.

Крім того, як вбачається з відеозапису зробленого за допомогою відеореєстратора, поліцейським була дотримана процедура розгляду справи, позивача було повідомлено про суть адміністративного правопорушення, ознайомлено з правами, про що свідчить підпис позивача в п.8 постанови.

Позивачем по справі не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог та всі зауваження позивача викладені в позові не знаходять свого підтвердження.

Просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, справу розглянути без участі представника відповідача (а.с.49-58).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ващенко О.В. не з`явились, через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача, позивач позовні вимоги підтримує (а.с. 78-79).

Третя особа - інспектор I взводу 3 роти I батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області лейтенант поліції Мироніч К.Ю. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив (а.с.84-86).

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4749990 від 17.05.2025 р., винесену інспектором I взводу 3 роти I батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області лейтенантом поліції Мироніч К.Ю., позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення,передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400.00 грн. (а.с. 28-29).

У постановівказано,що 17.05.2025 р. о 09.46 год. у м.Чернігів, шосе Київське 3 км., ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Qash, номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом постановою Красногвардійського районного суду м.Дніпра від 06.02.2025 р. строком на 12 місяців, чим порушив вимоги п.2.1 а ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Позивач ОСОБА_1 не погодився з даною постановою і оскаржив її до суду.

Наведене свідчить про наявність публічно-правового спору з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частиною четвертою статті 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Згідно з абзацом а) пункту 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 року № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, (зокрема частини перша, друга і четверта статті126 КУпАП) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч. 2 ст.77КАСУкраїни в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постанові ВС від 27 червня 2019 у справі № 560/751/17, згідно якої визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП. Обов`язок ж доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача покладений на відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів, технічних засобів та спеціалізованого програмного забезпечення.

Так, п.1 ч.1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, як фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

На підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем через систему "Електронний суд" надано докази адміністративного правопорушення, а саме відеофайл (export-015nd), який підпадає під визначення електронного доказу, встановленого ст.99 КАС України, оскільки містить кваліфікований електронний підпис представника відповідача.

З доданого до відзиву відеофайлу (export-015nd) встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan Qash, номерний знак НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками поліції; назвав своє прізвище, ім`я по батькові; зазначив, що строки з приводу постанови про притягнення його адміністративної відповідальності пройшли, але він не встиг відновити посвідчення водія, оскільки являється військовослужбовцем, на що поліцейський повідомив, що він позбавлений права керування постановою суду від 06.02.2025 р., та відносно нього буде складена постанова за ч.4 ст.126 КУпАП.

Згідно постанови Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 01 квітня 2024 року /справа №204/1578/24/ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп., та позбавлений права керування транспортними засобами на строк 1 рік (а.с. 73-74).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року, постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 01 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишено без зміни (а.с.75-77).

Згідно положень ст. 294 КУпАП постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Отже, постанова Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 01 квітня 2024 року / справа №204/1578/24/ набрала законної сили 06.02.2025 р. (а.с.73-74).

Позивач - ОСОБА_1 заперечуючи факт порушення ним ч.4 ст.126 КУпАП, посилається на те, що він не керував транспортним засобом, однак доданим відеозаписом до відзиву на позов (відеофайл (export-015nd), вказане твердження спростовується.

Крім того, позивач на відеозаписі зазначає, що перездати іспит на отримання посвідчення водія не мав можливості.

Таким чином, з наданих доказів вбачається, що позивач був позбавлений права керування транспортними засобами постановою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 01 квітня 2024 року строком на 1 рік, яка набрала законної сили 06.02.2025 р.

Також факт керування транспортним засобом та зупинки транспортного засобу підтверджується відеофайлом (export-015nd).

Судом вбачається описка у постанові про накладення адміністративного стягнення в частині номерного знаку автомобіля, яким керував позивач. У постанові вказано номерний знак - " НОМЕР_1 ", замість вірного - " НОМЕР_2 ", що вбачається із наданого відеозапису. Однак, вказана описка не впливає на факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, а поліцейський правомірно склав постанову у справі про адміністративне правопорушення, встановивши наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, в діях водія ОСОБА_1 .

Отже, відповідач згідно з вимогами ст.77 КАС України, довів належними доказами правомірність прийнятого ним рішення, тому, з огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, суд вважає, що інспектор під час прийняття оскаржуваної постанови діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством України, що свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем надано достатньо доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про залишення без змін постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4749990 від 17.05.2025 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн. 00 коп. та залишення позовної заяви без задоволення.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що з урахуванням вимог ст. 139 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача та йому не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 90, 139, 241-246, 255, 286, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, 3.

Третя особа: інспектор Iвзводу 3роти Iбатальйону Управлінняпатрульної поліціїв Чернігівськійобласті лейтенантполіції МиронічКирило Юрійович, робоча адреса: 14037, м.Чернігів, вул.Громадська,66, Чернігівська область.

Суддя Л.П. Бабічева