Рішення № 128486464, 27.05.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2270/25

№ 2/183/2822/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2025 року місто Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Дубовенко І.Г., за участю секретаря Зозулі В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Самар цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, про визнання права власності, суд -

в с т а н о в и в :

10 березня 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, в якому просять визнати за кожним із позивачів право власності на частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63,6 кв.м, житловою площею 37,0 кв.м.

Свої вимоги обґрунтовують тим, що на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 21 січня 2002 року вони є співвласниками квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вказану квартиру було зареєстровано у Сєвєродонецькому БТІ та занесене до реєстрової книги від 20 березня 2002 року за № 325. У зв`язку із повномасштабним вторгненням 24 лютого 2022 року РФ на територію України, м. Сєвєродонецьк (нині Сіверськодонецьк) Луганської області - є тимчасово окупованим, що змусило позивачів виїхати на територію України, що підконтрольна українській владі, є внутрішньо-переміщеними особами. Звернувшись до реєстратора з заявою щодо реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав - рішенням № 70349214 від 22 листопада 2023 року позивачу було відмовлено у проведенні реєстраційних дій, через те, що Сєвєродонецька міська військова адміністрація Луганської області надала відповідь про те, що щодо об`єктів нерухомого майна по Сєвєродонецькій міській територіальній громаді зберігалась в архіві комунального підприємства Сєвєродонецьке БТІ на паперових носіях. Відповідачем не підтверджено реєстрацію права власності у зв`язку з відсутністю паперових носіїв та перебування приміщення БТІ на окупованій території. Через відсутність зареєстрованого права власності на майно позивача - останні позбавлені можливості навіть заявити свої права на отримання компенсації від пошкодження такого майна. Іншого способу захисту права власності позивача, ніж як звернення із даним позовом, на даний момент не існує, тому просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не подав.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2025 року провадження у справі відкрите, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче провадження.

Ухвалою суду від 28 квітня 2025 року закрите підготовче провадження та справу призначено до розгляду.

Позивачі в судове засідання не з`явились, через канцелярію суду подані заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та, посилаючись на ті ж підстави, просять їх задовольнити, не заперечують проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши підстави позову, докази з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом по справі встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; згідно довідки № 1203-5003542276 від 29 листопада 2024 року взята на облік як внутрішньо переміщена особа, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; згідно довідки № 1203-5003542325 від 29 листопада 2024 року взята на облік як внутрішньо переміщена особа, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

З копії свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 21 січня, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Сєвєродонецької міської ради Луганської області вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_3 . Право власності на вказану квартиру було зареєстроване в Сєвєродонецькому БТІ за реєстровим № 325 від 20 березня 2002 року.

Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_3 , вбачається, що власниками квартири є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Квартира загальною площею 63,6 кв.м., житловою площею 37,0 кв.м.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Калініченко Т.В. за № 71011124 від 04 січня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у проведенні реєстраційних дій, через те, що відповідачем не підтверджено реєстрацію права власності у зв`язку з відсутністю паперових носіїв та перебування приміщення БТІ на окупованій території.

20 лютого 2025 року Сєвєродонецькою міською військовою адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області щодо надання інформації про право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме на квартиру АДРЕСА_3 , зареєстровані до 01 січня 2013 року повідомлено, що вся матеріально-технічна база КП Сєвєродонецьке БТІ станом на 24 лютого 2022 року була розташована у м.Сєвєродонецьк Луганської області. Територія Сєвєродонецької міської територіальної громади на сьогоднішній день є окупованою РФ, підприємство не може виконувати свої функції, в тому числі надавати інформацію про об`єкти нерухомого майна, яка була наявна в архівних справах.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено вимогами ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, утому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Пункт 5 ППВССУ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснює, що якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками по частки квартири АДРЕСА_3 , право власності зареєстроване у встановленому законом порядку станом на 2002 рік. В той же час на сьогоднішній день за відсутності відповідних підтверджень зареєстрованого права власності відповідним БТІ - позивач позбавлений можливості, як зареєструвати своє право власності у встановленому законом порядку на сьогодні так здійснити інші дії, стосовно майна, що їм належить, а тому позовні вимоги позивачів - підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частки квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 63,6 кв.м., житловою площею 37,00 кв.м.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на частки квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 63,6 кв.м., житловою площею 37,00 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації як ВПО: АДРЕСА_4 , електронна пошта: відсутня).

Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації як ВПО: АДРЕСА_4 , електронна пошта: відсутня).

Відповідач: Сєвєродонецька міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області (ЄДРПОУ 44083662, адреса місця реєстрації: бул.Дружби Народів, будинок 32, м.Сіверськодонецьк, Луганська область, 93400; електронна пошта: vca@sed-rada.gov.ua).

Рішення суду складено і підписано 27 травня 2025 року.

Суддя І.Г.Дубовенко