Ухвала суду № 128482437, 20.06.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25707/25

Провадження № 1-кс/761/17198/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 ,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Казахстану, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 20.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22024000000000750,

установив:

20.06.2025 старший слідчий 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням (вх. № 63773), погодженим прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 20.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22024000000000750.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий ОСОБА_7 зазначив про таке.

Слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000750 від 20.08.2024, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 .

За версією органу досудового розслідування встановлено, що організована група у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , з метою доведення спільного злочинного плану до кінця, направленого на підтримку держави-агресора РФ її окупаційної адміністрації, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації і підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора, та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора та її окупаційній адміністрації, згідно розподілених функцій та ролей по напрямкам фунціоналу в структурі ТОВ «МАК» «МОНОПОЛІЯ», «ООО «НОВОСТРОЙ КРЫМ» вчинили дії на реалізацію і підтримку рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора, та передачу матеріальних ресурсів підприємствам представникам держави-агресора та її окупаційній адміністрації, що полягає у реалізації, постачанні матеріальних цінностей на загальну суму 1 299 162 російських рублів 30 копійок.

19.06.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив про достатність даних, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому діяння, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами.

Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому в клопотанні слідчим зазначено, що більш м`які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .

Згідно протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 20.06.2025 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане слідчим клопотання та просив задовольнити його у повному обсязі, зазначивши про те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, станом на час розгляду клопотання існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, тому до ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, що зумовлено виконанням передбаченого ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні звернулася до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 206 КПК України, в якій зазначила, що органом досудового розслідування не визначено, за якою саме підставою відбулось затримання ОСОБА_6 . Крім того, адвокат заперечувала проти клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши про необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого, а у разі дійсності обставин, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, застосувати інший більш м`який запобіжний захід.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні також заперечувала проти клопотання слідчого, зазначивши, що всі докази були надані добровільно, а заявлені слідчим ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку своїх захисників.

Заслухавши позиції прокурора, підозрюваного та його захисників, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.

У судовому засіданні встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000750 від 20.08.2024.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.

Відповідно до протоколу старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_20 19.06.2025 о 09 год 25 хв ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України (якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, наявні достатні підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину), за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Так, відповідно до ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України; 4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України. Особливості затримання окремої категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.

Як встановлено п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України у разі введення воєнного стану та якщо: наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати строк, визначений статтею 211 цього Кодексу.

Так, протокол затримання ОСОБА_6 складений відповідно до вимог КПК України, містить посилання на передбачені законом підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України. Істотних порушень прав та свобод людини при складанні такого протоколу слідчим суддею не встановлено.

Відтак, слідчим суддею не встановлено обставин, які б викликали у нього обґрунтовані сумніви з приводу того, що підозрюваний ОСОБА_6 затриманий та утримується під вартою без передбачених на те підстав, у зв`язку із чим скаргу адвоката ОСОБА_5 , поданої в порядку ст. 206 КПК України, необхідно залишити без задоволення.

Надалі 19.06.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, а саме у вчиненні громадянином України у складі організованої групи умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництві) окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації і підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора; та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора та її окупаційній адміністрації.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 7 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_6 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на цей час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

При цьому слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Питання доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Водночас обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного ОСОБА_6 , як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, що може спонукати її до вчинення спроби ухилитися. Ризик переховування від правосуддя обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

У той же час, не може залишатися поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України, починаючи з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, суд керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію РФ.

З огляду на умови, які існують в Україні, є можливість нелегального перетину підозрюваним кордону, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати державний кордон у місцях ведення активних бойових дій.

Слідчий суддя також враховує, що в умовах збройної агресії РФ проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.

Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу підозрюваного, слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.

Посилання захисників щодо наявності у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, а також наявності постійного місця проживання, як на відсутність ризику переховування, на думку слідчого судді, хоча й мінімізують цей ризик, але не усувають його повністю та не гарантують відсутність наміру переховування від органу досудового розслідування та суду в майбутньому.

Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує, що покази свідків у цьому кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_6 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділена потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання під час досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Існування іншого ризику неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, зокрема, вчинення нового кримінального правопорушення або продовження вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, який поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишається існувати та є вірогідність його настання, у зв`язку з тим, що на цей час вторгнення Російської Федерації на територію України триває, при цьому ОСОБА_6 підозрюється у кримінального правопорушення, яке відповідно до розділу І КК України належить до злочинів проти основ національної безпеки України.

Також під час надання оцінки наявності зазначених ризиків, слідчим суддею враховується, що згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» із урахуванням продовження строку дії правового режиму, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який наразі триває.

Слідчий суддя зазначає, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Водночас слідчий суддя враховує, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває з 20.08.2024, ОСОБА_6 до повідомлення йому про підозру був обізнаний щодо наявності цього кримінального провадження, його обставин, у березні місяці у нього проводився обшук в межах цього кримінального провадження, а також допитувався у якості свідка, що, на думку слідчого судді, може свідчити про відсутність на цей час ризиків, передбачених п.п. 2, 4 ст. 177 КПК України, а саме: знищення, спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою, а отже застосування будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не є можливим згідно з процесуальними нормами.

Слід зазначити, що зазначена норма КПК України доповнена 14.04.2022 Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» № 2198-IX, метою якого є захист національних інтересів України, захист української державності від злочинів проти національної і громадської безпеки, та недопущення ухилення винними особами від відбуття кримінального покарання за вчинення злочинів вказаної категорії, а також злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, запобігання безпідставним та немотивованим рішенням суду щодо обрання стосовно цієї категорії осіб запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Згідно зі ст. 6 Конституції України державна влада в Україні поділяється на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Приймати закони в Україні повноважна тільки Верховна Рада України, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 85 Конституції України. Натомість відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» завданням суду є здійснення правосуддя.

Таким чином, суд шляхом здійснення правосуддя лише застосовує норми закону, однак не може перебирати на себе функції законодавчого органу та своїми рішеннями відступати від правових норм чи змінювати їх.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 19.06.2024 № 7-р (ІІ)/2024, ч. 6 ст. 176 КПК України визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною).

За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, який може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Враховуючи приписи ч. 6 ст. 176 КПК України, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів особисте зобов`язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не зможуть запобігти названим вище ризикам, оскільки на цьому етапі досудового розслідування не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.

Одночасно слідчий суддя звертає увагу на те що, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до розділу І КК України належить до злочинів проти основ національної безпеки України, у той час, коли відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність цього правопорушення.

Крім того, менш суворий запобіжний захід на цій стадії досудового розслідування може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

Характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_6 не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.

Слід зауважити, що ч. 4 ст. 183 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Як вбачається із аналізу положень ч. 4 ст. 183 КПК України, можливість слідчого судді не визначати розмір застави у визначених цією нормою випадках є правом слідчого судді, а не його обов`язком.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia), заява № 2361/05, п. 76).

Досліджуючи обставини кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває з 20.08.2024, ОСОБА_6 до повідомлення йому про підозру був обізнаний щодо наявності цього кримінального провадження, його обставин, а також допитувався у якості свідка, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає за можливе визначити ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, ролі відведеної учаснику кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи особу підозрюваного, його характеризуючі дані, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися, а тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_6 , розмір застави, у співвідношенні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, а саме у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_6 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Такий розмір застави є співрозмірним з майновим станом підозрюваного та є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_6 слідчий суддя не вбачає.

У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_6 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному слідчим суддею, проте в межах строку досудового розслідування, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_6 за станом здоров`я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.

З урахуванням вимог ч.ч. 3, 5 ст. 115 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 на 59 (п`ятдесят дев`ять) днів у межах строку досудового розслідування до 17.08.2025.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 206, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Заяву захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 , поданої в порядку ст. 206 КПК України - залишити без задоволення.

Клопотання старшого слідчого 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити терміном на 59 (п`ятдесят дев`ять) днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 17 серпня 2025 року включно.

Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де остання буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваної з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду міста Києва.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.

У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисниками протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1