Ухвала суду № 128482257, 24.06.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/193/25

ун. № 759/11905/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.,

за участю секретаря судових засідань Кульбовської В.В.

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_1

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) ОСОБА_2

представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_3

представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Подільська районна в м.Києві державна адміністрація, як Орган опіки та піклування, Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація, як Орган опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, Подільська районна в м.Києві державна адміністрація, як Орган опіки та піклування, Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація, як Орган опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва суду від 06.07.2023 року відкрито провадження у вказаній справі за первісним позовом та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

23.08.2023 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 31.08.2023 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 для спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2025 року визначено суддю Твердохліб Ю.О.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.01.2025 року прийнято справу до провадження головуючим Твердохліб Ю.О.

13.06.2025 року до суду, через систему "Електронний суд" від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_3 надійшло клопотання про поновлення процесуального строку на долучення додаткових доказів та приєднання доказів до матеріалів справи (копія запиту щодо надання інформації та копій документів, копія відповіді про надання інформації, копія ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 05.04.2023 про витребування доказів у цивільній справі № 752/2177/22, копія запиту Голосіївського районного суду від 05.04.2023 року, копія листа Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №91-15949/18/23-Вих від 07.04.2023).

В обґрунтування вказує, що з метою захисту законних прав та інтересів малолітньої дитини, ОСОБА_1 було самостійно вжито заходів для отримання необхідних доказів. У ході підготовки до судового розгляду справи позивачем було направлено запит до ОСОБА_5 щодо надання інформації та копій документів стосовно перетину державного кордону України громадянкою ОСОБА_6 . На даний час позивачем отримано від ОСОБА_5 відповідь з додатками, що містять інформацію про перетин державного кордону України громадянкою ОСОБА_6 . Ця інформація має пряме відношення до обставин даної справи та є необхідною для захисту законних прав та інтересів позивача, а також інтересів малолітньої дитини.

18.06.2025 року до суду, через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшли заперечення на клопотання про долучення доказів. Вказує, що до клопотання не долучені докази надсилання копій вищевказаних доказів третій особі у справі - Службі у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації та Святошинській районній в місті Києві державній адміністрації, що є підставою для повернення клопотання без розгляду клопотання в цілому. Також, вважає, що такі докази не стосуються розглядсправи про визначення місця проживання дитини.

17.06.2025 року до суду, через систему "Електронний суд" від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_3 надійшло клопотання про зміну предмету позову, у якому просить викласти позовні вимоги наступним чином: визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , почергово з кожним з батьків, у такому порядку: два тижні з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; два тижні з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Двотижневий період проживання дитини з кожним з батьків починається з 10:00 год. неділі та завершується через два тижні о 10.00 год. неділі. Встановити порядок, що по завершенні двох тижнів, протягом яких дитина проживала з батьком чи матір`ю, той з батьків, з ким вона проживала, особисто зобов`язаний супроводити (привезти) дитину до місця проживання іншого з батьків та передати під особисту фізичну опіку іншого з батьків. Встановити порядок спілкування, коли дитина перебуває з одним з батьків, другий з батьків має право в будь-який час підтримувати з нею зв`язок шляхом телефонних дзвінків, відеодзвінків, спілкування через месенджери (Viber, WhatsApp, Telegram тощо) та інші засоби електронного зв`язку. Встановити порядок проживання дитини під час літніх канікул: у парні роки (2026, 2028, 2030…. тощо) з 9:00 год. 1 червня до 20:00 год. 16 липня дитина проводить час з матір`ю за її місцем проживання, з 9:00 год. 17 липня до 20:00 год. 31 серпня дитина проводить час з батьком за його місцем проживання; у непарні роки (2025, 2027, 2029….. тощо) з 9:00 год. 1 червня до 20:00 год. 16 липня дитина проводить час з батьком за його місцем проживання, з 9:00 год. 17 липня до 20:00 год. 31 серпня дитина проводить час з матір`ю за її місцем проживання. Встановити початок виконання рішення наступного змісту - перші два тижні, починаючи з найближчої неділі після дати набрання рішенням законної сили, дитина проживає з матір`ю.

В обґрунтування вказує, що у ході підготовки справи до судового розгляду, позивачка дійшла висновку, що первісно заявлена вимога про визначення місця проживання дитини з одним із батьків не повною мірою відповідає найкращим інтересам дитини - ОСОБА_7 . Протягом періоду, що передував зверненню до суду, та в ході досудового врегулювання спору, стало очевидним, що дитина прив`язана до обох батьків та потребує постійного спілкування і з матір`ю, і з батьком. Відсутність повноцінного контакту з одним із батьків може завдати психологічної шкоди дитині та негативно позначитись на її емоційному розвитку. Обидва батьки мають належні житлові умови для проживання дитини, забезпечують необхідні матеріальні потреби та можуть створити сприятливе середовище для розвитку дитини. Спільна опіка дозволяє зберегти повноцінні стосунки з обома батьками, що є важливим для гармонійного психологічного розвитку дитини. Така модель опіки зменшує психологічний стрес від необхідності «вибирати» між батьками, що часто травмує дитину в традиційних моделях визначення місця проживання.

23.06.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшли заперечення на клопотання, у яких вказує, що до заяви про зміну предмету позову не долучені докази надсилання заяви третім особам у справі - Службі у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації та Святошинській районній в місті Києві державній адміністрації, що є підставою для повернення заяви без розгляду.

20.06.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшло клопотання, яке зареєстроване судом 23.06.2025 року, про направлення матеріалів справи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для виконання ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 07.12.2023 року.

В обґрунтування вказує, що 07 грудня 2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Сіваченко В.В. подав клопотання про призначення судово-психологічної експертизи для з`ясування питань стосовно прихильності дитини до одного з батьків та ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.12.2023 року призначено експертизу, яка на даний момент не скасована та має бути виконана.

23.06.2025 року до суду, через систему "Електронний суд" від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_3 надійшло заперечення на клопотання про направлення матеріалів справи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для виконання ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 07.12.2023 року. Вказує, що після отримання інформації про те, що експертиза може тривати ще понад рік, позивач усвідомила, що таке затягування процесу завдасть шкоди інтересам дитини, оскільки час у даній категорії справ відіграє важливу роль, у зв`язку із чим 20.11.2024 року позивач подала заяву до суду про відновлення провадження у справі, оскільки терміни виконання ухвали суду невідомі. 26.11.2024 року Святошинський районний суд м. Києва направив до експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз лист про повернення без виконання ухвали суду від 07.12.2023 р. про призначення по справі судово-психологічної експертизи разом з матеріалами цивільної справи №759/11905/2023, для подальшого судового розгляду. 03.12.2024 року Святошинський районний суд м. Києва постановив ухвалу про відновлення провадження у справі.

Повторне психологічне обстеження малолітньої особи, яка вже тривалий час перебуває в стресовій ситуації через судовий спір батьків, може завдати додаткової психологічної травми та погіршити її емоційний стан, що суперечить принципу найкращих інтересів дитини, який є основоположним у всіх справах, що стосуються дітей.

24.06.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення щодо направлення матеріалів справи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для виконання ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 07.12.2023 року.

23.06.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшло клопотання про поновлення строку для долучення доказів, прийняття та долучення до матеріалів справи доказів (копій рішень Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року, 24.02.2025 року, 27.03.2025 року, 28.03.2025 року, 24.04.2025 року, 14.04.2025 року, 28.03.2025 року, 18.06.2025 року, копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2025 року).

В обґрунтування вказує, що він не допускав умисного невиконання ухвали про забезпечення позову від 07.12.2023 р. в даній справі №759/11905/23. Як наслідок, всі накладені державним виконавцем штрафи скасовані судами адміністративної юрисдикції. При цьому, судовими рішеннями встановлено, що державний виконавець не враховувала, що при вчиненні виконавчих дій за участі також і матері ОСОБА_1 невиконання ухвали про забезпечення було унеможливлено саме небажанням доньки ОСОБА_7 . Судами встановлено, досліджено та надано оцінку фактам і обставинам та доказами на їх підтвердження, що саме через небажання дитини, зустрічі з матір`ю на виконання ухвали про забезпечення позову не відбувалися, і що примушування доньки ОСОБА_7 до зустрічей є незаконним. В підтвердження цього факту судами було проаналізовано та надано оцінку висновкам психологів та висновкам судових експертів, що чітко та беззаперечно вказано у рішеннях.Оскільки судові рішення постановленні після подання позовної заяви та відзиву на позовну заяву, вони не могли бути подані одночасно із першою заявою по суті справи з поважних причин, незалежно від нього.

ОСОБА_1 та її представник у підготовчому засіданні просили долучити подані докази та змінити предмет позову та заперечували проти долучення доказів наданих ОСОБА_2 та направлення матеріалів на екпертизу.

ОСОБА_2 та його представник заперечувати проти долучення доказів та зміну предмету позову.

Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, Святошинська района в м. Києві державна адміністрація, як Орган опіки та піклування, Подільська районна в м.Києві державна адміністрація, як Орган опіки та піклування, в підготовче засідання своїх представників не направили, повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом положень частини другої та четвертої статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Виходячи з положень ч.8 ст.83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ( ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України)

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. ( ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України)

Суд враховує, будь-яких належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість пропуску строку на подання доказів представником позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_3 та відповідача за первісним (позивача за зустрічним) позовом ОСОБА_2 не надано. Обґрунтовуючи підставу пропуску строку, як обґрунтування правової позиції щодо обставин викладених у заяві, а саме, відсутністю доказів на час подачі позову, суд не вважає поважними, оскільки питання на подання заяв по суті справи з доказами вирішені судом в ухвалі про відкриття провадження. Також, ставить сторону відповідача у невигідне становище, що є порушенням засади рівності учасників перед законом і судом.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. ( ст. 127 ЦПК України)

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку для вчинення процесуальної дії - долучення доказів та залишення заявлених клопотань представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_3 та відповідача за первісним (позивача за зустрічним) позовом ОСОБА_2 без задоволення, оскільки клопотання подані з порушенням процесуальних строків, визначених частиною другою та третьою статті 83 Цивільного процесуального кодексу України, належних обґрунтувань поважності причин пропуску вказаного строку суду надано не було.

Щодо клопотання представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_3 про зміну предмету позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.2 та 3 ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:1) заміна одних позовних вимог іншими;2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог.

Загальні положення ЦПК України вказують, що підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Предмет позову це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.

Суд звертає увагу, що Верховним Судом у постанові від 09 липня 2020 року у справі №922/404/19 зроблено висновок: позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під видом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається, і Верховний Суд вказує, що, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Виходячи з викладеного, заява позивача, з точки зору закону, є новим позовом у межах спору сторін.

Щодо клопотання ОСОБА_2 про направлення матеріалів справи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для виконання ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 07.12.2023 року, суд зазначає наступне.

За змістом положень статей 102, 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

Згідно до положень, викладених ст.110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Судом встановлено, що 07.12.2023 року ухвалою Святошинського районного суду м.Києва у справі № 759/11905/23 було призначено у справі судово-психологічну експертизу та зупинено провадження на час проведення експертизи.

20.11.2024 року ОСОБА_1 подала заяву до суду про відновлення провадження у справі, оскільки сроки виготовлення висновку екперта невідомі, а екпертиза стосується малолітньої дитини, яка ізольована від матері.

26.11.2024 року Святошинський районний суд м. Києва направив до експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз лист про повернення без виконання ухвалу суду від 07.12.2023 року про призначення по справі судовопсихологічної експертизи разом з матеріалами цивільної справи №759/11905/2023 для подальшого судового розгляду.

02.12.2024 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист про залишення ухвали без виконня, оскільки станом на 21.11.2024 року оплату вартості судової психологічної експертизи не здійснено та до установи надійшов лист від 21.11.2024 року про повернення без виконання ухвали суду від 07.12.2023 року разом з матеріалами цивільної справи, для подальшого судового розгляду.

03.12.2024 року Святошинський районний суд м. Києва постановив ухвалу про відновлення провадження у справі.

Також, при вирішенні питання призначення експертизи по справі, суд повинен керуватися правами та інтересами дитини, які є першочерговими. Проведення експертизи з визначення місця проживання може бути для малолітньої дитини травматичним, адже така процедура часто передбачає участь дитини, її емоційний вплив та додатковий стрес, що прямо суперечить принципу найкращих інтересів дитини, закріпленому у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини.

Практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) також наголошує на важливості врахування емоційного стану дитини та мінімізації будь-якого можливого стресу. У справі M. та інші проти України (заява № 13894/07) ЄСПЛ зазначив, що будь-які дії держави, включаючи судові процеси, повинні забезпечувати психологічну безпеку дитини та захищати її від негативних емоційних переживань. У цьому контексті суд має використовувати всі доступні засоби для встановлення істини, які не створюють додаткового психологічного навантаження на дитину.

Виходячи з положень статті 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Згідно до положень, викладених ст.110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Отже, враховуючи, що одним з принципів цивільного судочинства є змагальність сторін, які самостійно визначають можливості доведення обставин, які, на їх думку, мають значення для справи і на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, оскільки у вказаній справі клопотання про проведення судової експертизи було заявлене лише однією стороною у справі - позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 , яка подала заяву до суду про відновлення провадження у справі, у судовому засіданні ОСОБА_1 та її представником не підтримано клопотання про призначення та проведення експертизи, натомість зазначено про неактуальність такого клопотання та відсутність волевиявлення щодо її оплати, з метою забезпечення процесуальних прав сторін по справі, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вищевказаного клопотання.

Керуючись ст.ст. 7, 43, 49, 83, 84, 95, 103, 105, 126, 127, 197, 261, 268 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_3 про поновлення процесуального строку на долучення додаткових доказів та приєднання доказів до матеріалів справи (копія запиту щодо надання інформації та копій документів, копія відповіді про надання інформації, копія ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 05.04.2023 про витребування доказів у цивільній справі № 752/2177/22, копія запиту Голосіївського районного суду від 05.04.2023 року, копія листа Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №91-15949/18/23-Вих від 07.04.2023) залишити без задоволення.

Клопотання представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_3 про зміну предмету позову залишити без задоволення.

Роз`яснити представнику позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_3 право на звернення до суду з новим позовом.

Клопотання відповідача за первісним (позивача за зустрічним) позовом ОСОБА_2 про направлення матеріалів справи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для виконання ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 07.12.2023 року залишити без задоволення.

Клопотання відповідача за первісним (позивача за зустрічним) позовом ОСОБА_2 про поновлення строку для долучення доказів, прийняття та долучення до матеріалів справи доказів (копій рішень Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року, 24.02.2025 року, 27.03.2025 року, 28.03.2025 року, 24.04.2025 року, 14.04.2025 року, 28.03.2025 року, 18.06.2025 року, копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2025 року) залишити без задоволення.

Підготовче судове засідання відкласти на 29 липня 2025 року 11.00 годин.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ю.О. Твердохліб