Рішення № 128480136, 27.06.2025, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/221/25

РІШЕННЯ

Іменем України

27 червня 2025 рокуселище Бородянка

Бородянський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Стасенка Г.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 29 жовтня 2019 року Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 22039000206913, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ "Банк Кредит Дніпро" зі змінами та доповненнями, затверджений банком і розміщений на офіційному сайті банку, та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір. Кредитний договір та документи до нього укладено в паперовій формі у відділенні банку. За умовами кредитного договору банк зобов`язується надати клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби в сумі 74400 грн, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредитом (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання. Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта, відкритий в АТ "Банк Кредит Дніпро". Сторони погодили, що строк кредитування становить 60 місяців з дня укладення договору, кінцевою датою повернення кредиту є 29 жовтня 2024 року. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується в такому розмірі: на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних. Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості погоджена сторонами у відсотках від суми кредиту і її розмір встановлений в певних змінюваних ставках за різні періоди строку кредитування. Одночасно з укладенням кредитного договору клієнт уклав з "Уніка Життя" договір добровільного страхування життя від 29 жовтня 2019 року. Розмір страхового платежу за договором страхування становить 14400 гривень. Вигодонабувачем за договором страхування є банк. За умовами договору клієнт доручив банку в дату надання кредиту здійснити договірне списання коштів з рахунку клієнта в сумі страхового платежу на користь страховика згідно з укладеним договором страхування. Платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюються у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів обов`язковий платіж. Дата погашення та розмір обов`язкового платежу визначені у графіку платежів, який банк формує із зазначенням сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, щомісячної комісії, вартості всіх супутніх послуг, орієнтовної реальної процентної ставки та ін. Банк свої зобов`язання за договором виконав і зарахував на банківський поточний рахунок клієнта грошові кошти в сумі 74400 гривень, з яких сплатив на рахунок "Уніка Життя" страховий платіж від імені клієнта в сумі 14400 гривень.

Клієнт виконав свої зобов`язання з повернення суми кредиту та оплати нарахованих комісій лише частково. З моменту укладення кредитного договору і до моменту звернення з позовом клієнт сплатила банку лише 74414 грн 14 копійок. Останній платіж проведено 28 лютого 2022 року. Строк повернення всієї суми отриманого кредиту та сплати всіх нарахованих банком платежів за кредитом мала остаточно сплатити в погоджену сторонами кінцеву дату повернення кредиту, а саме 29 жовтня 2024 року.

Однак у зв`язку з початком війни на підставі самостійного рішення банку, як кредитора у кредитному зобов`язанні, з 01 березня 2022 року були запроваджені "кредитні канікули", умови яких передбачали перенесення строку платежів за кредитом на погашення суми основного боргу (тіла кредиту) на майбутні періоди. Протягом строку "кредитних канікул" банк: не здійснював операцію по нарахуванню і винесенню на прострочку щодо сум належних з клієнта платежів на погашення основного боргу за договором; комісія та проценти за користування кредитом нараховувались банком і підлягали сплаті в строки, передбачені графіком погашення, що наведений у розділі 4 кредитного договору, проте також не виносились на прострочку до закінчення строку "кредитних канікул". З урахуванням викладеного графік платежів клієнта зазнав змін з повернення тіла кредиту. Оскільки протягом строку дії "кредитних канікул" клієнт не сплачував кошти на погашення основного боргу, кінцевий строк виконання зобов`язань клієнта перед банком з повернення основного боргу продовжився і мав спливати не в дату закінчення строку кредитування, що була встановлена договором, а пізніше пропорційно строку тривалості "кредитних канікул", але лише за умови належного виконання клієнтом своїх зобов`язань за кредитним договором. Однак клієнт ні протягом "кредитних канікул", ні після їх закінчення належним чином умови кредитного договору не виконувала у зв`язку з чим банк прийняв рішення вимагати дострокового погашення всієї заборгованості за кредитним договором шляхом відправки текстового повідомлення на основний номер телефона клієнта, як це передбачено УДБО. Клієнт зобов`язаний в строк не пізніше 30 календарних днів з дня отримання вказаного повідомлення погасити заборгованість за кредитним договором у повному обсязі. Отже термін виконання зобов`язань клієнта з погашення всієї заборгованості за договором настав 27 вересня 2023 року. Після вказаної дати банк не здійснював нарахування щомісячної комісії за обслуговування кредиту та не нараховував штрафні санкції. У зв`язку із зазначеним, станом на 27 вересня 2023 року сформувалася заборгованість за кредитним договором у розмірі 79485 грн 18 коп., з яких: 55778 грн 78 коп залишок простроченого кредиту, 23696 грн 40 коп. залишок прострочених комісій. В подальшому сума заборгованості не змінювалась.

11 квітня 2024 року між АТ "Банк Кредит Дніпро" (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" (фактор) був укладений договір факторингу № 11/04/24. Також клієнт і фактор підписали додатки до договору факторингу, зокрема, реєстр боржників і акт приймання-передачі прав вимоги. Таким чином фактор набув право вимоги до боржників за кредитними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 22039000206913 від 29 жовтня 2019 року. Згідно з розрахунком заборгованості, сформованим АТ "Банк Кредит Дніпро", ОСОБА_1 за кредитним договором № 22039000206913 від 29 жовтня 2019 року станом на 10 квітня 2024 року має заборгованість в сумі 79485 грн 18 коп., з яких: 55788 грн 78 коп. залишок простроченого кредиту, 23696 грн 40 коп. залишок прострочених комісій.

Просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 79485 грн 18 коп., сплачений судовий збір в розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7200 гривень.

За ухвалою судді від 07 травня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідачці роз`яснено її право на подання відзиву на позов.

У встановлені судом строки відповідачка відзив на позов не подала.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 29 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 22039000206913, відповідно до якого банк надав їй кредит на поточні потреби в сумі 74400 грн, строком кредитування 60 місяців, з 29 жовтня 2019 року по 27 вересня 2024 року, з фіксованою процентною ставкою, яка нараховується в такому розмірі: на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість 56,0% річних. Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості погоджена сторонами у відсотках від суми кредиту і її розмір встановлений в певних змінюваних ставках за різні періоди кредитування. Одночасно з укладенням кредитного договору відповідачка уклала з "Уніка Життя" договір добровільного страхування життя від 29 жовтня 2019 року, відповідно до якого розмір страхового платежу за цим договором страхування становить 14400 гривень. (а.с. 102-103, 56-59)

У зв`язку з початком війни, на підставі самостійного рішення банку, як кредитора у кредитному зобов`язанні, з 01 березня 2022 року були запроваджені "кредитні канікули", які передбачали перенесення строку платежів за кредитом на погашення суми основного боргу (тіла кредиту) на майбутні періоди, та протягом яких банк не здійснював операцію по нарахуванню і винесенню на прострочку щодо сум належних з клієнта платежів на погашення основного боргу за договором; комісія і проценти за користування кредитом нараховувались банком і підлягали сплаті в строк передбачений графіком погашення, наведеному у розділі 4 кредитного договору, проте також не виносились на прострочку до закінчення строку "кредитних канікул". (а.с. 16-17)

Внаслідок неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором заборгованість відповідачки станом на 10 квітня 2024 року становить 79485 грн 18 коп., з яких: 55788 грн 78 коп. залишок простроченого кредиту, 23696 грн 40 коп. залишок прострочених комісій (а.с. 39-41)

11 квітня 2024 року між АТ "Банк Кредит Дніпро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" був укладений договір факторингу № 11/04/24, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 22039000206913 від 29 жовтня 2019 року в розмірі 79485 грн 18 копійок. (а.с. 15, 22, 29-38, 42)

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями ст. 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Частиною другою ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розмірі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки ( пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (в тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення в договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачка ухиляється від сплати боргу у добровільному порядку, жодних заперечень щодо позову суду не надала, то суд, задовольняючи позовні вимоги, вважає за необхідне стягнути з неї на користь позивача заборгованість по кредитному договору в заявленому позивачем розмірі 79485 грн 18 копійок.

Щодо вимог про стягнення з відповідачки понесених позивачем судових витрат суд враховує таке.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно зч.1,2ст.141ЦПК України, судовийзбір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України,при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України,встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №1/04 від 01 квітня 2024 року, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №4 від 16 грудня 2024 року, згідно яких витрати понесені позивачем на правничу допомогу складають 7200 гривень (а.с. 18-21, 23, 43).

Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову та розмір задоволених вимог, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідачки на користь ТОВ "Санфорд Капітал" сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7200 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 5000 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також необхідно стягнути на відшкодування сплаченого судового збору 2422 грн 40 копійок.

Керуючись ст. 27, 526, 530, 549, 551, 1046-1056 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" (ідентифікаційний код 43575686, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська область, м Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок, 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69) заборгованість за кредитним договором в розмірі 79485 (сімдесят дев`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) гривень 18 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу - 5000 (п`ять тисяч) гривень.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 27 червня 2025 року.

Головуючий - суддяГеннадій СТАСЕНКО