Рішення № 128479795, 17.06.2025, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3512/25

Категорія 67

2/295/1961/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Перекупка І.Г.

при секретарі судового засідання Конончук Ю.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є троюрідним братом - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється його троюрідним братом. Після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 . В зв`язку з наявним військовим станом та відкритою військовою агресією російської федерації в України тільки в квітні 2024 року звернувся до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Брох А.А. із заявою про оформлення спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , однак вказаним приватним нотаріусом 05.04.2024 йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій по оформленню спадщини, оскільки ним не було надано всіх документів на підтвердження родинних стосунків з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлення вказаного факту родинних стосунків необхідно для отримання спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 18.03.2025 прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 15:00 год 15.04.2025.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 15.04.2025 закрито підготовче засідання та призначено до судового розгляду на 15:30 год 17.06.025.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі.

Свідок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили та підтвердили суду, що ОСОБА_3 це дійсно троюрідний брат ОСОБА_1 , які проживали разом. ОСОБА_1 разом із своєю дружиною допомагали сім`ї ОСОБА_6 у всьому.

Заслухавши учасників справи, покази свідка, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.04.2022, де місцем смерті вказано м. Житомир.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 29.12.1956 Дуравським сільським ЗАГС Баранівського району Житомирської області, позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Відповідно до копії свідоцтва від 02.10.1930 про народження ОСОБА_9 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якої зазначено ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Згідно довідки Баранівської сільської ради №105 від 29.04.1977 про склад сім`ї ОСОБА_12 , де батьками останньої вказано ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані були в будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується записом про реєстрацію в будинковій книзі.

Після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Листом приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Брох А.А. №96/0116 від 05.04.2024 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з тим, що останнім не доведено родинних зв`язків з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Згідно положень пунктів 4.14 та 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Мін`юсту від 22.02.2012 року № 296/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Відповідно до п.1 ч.1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують доводи сторони, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів.

Згідно роз`яснення п. 7Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше.

Пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказує, що суд може встановити факт родинних відносин, якщо в органах РАЦС не зберігся відповідний запис чи відмовлено в його відновленні, або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду.

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо.

Відповідно до Роз`яснення Міністерства Юстиції України від 11.10.2011 «Окремі питання спадкування», "Ступінь споріднення", тобто кількість народжень, що пов`язують між собою двох осіб, які перебувають у родинних зв`язках, до родичів четвертого ступеня споріднення належать діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки та онучки) і рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба). До родичів п`ятого ступеня споріднення - діти його двоюрідних онуків і онучок (двоюрідні правнуки та правнучки), діти його двоюрідних братів та сестер (двоюрідні племінниці та племінники), діти його двоюрідних дідів та бабок (двоюрідні дядьки та тітки). Родичі шостого ступеня споріднення це - діти його двоюрідних правнуків та правнучок (двоюрідні праправнуки та праправнучки), діти його двоюрідних племінників та племінниць (троюрідні онуки та онучки), діти його двоюрідних дядьків та тіток (троюрідні брати та сестри). У п`яту чергу право на спадкування мають родичі четвертого - шостого ступеня споріднення, якщо відсутні спадкоємці перших чотирьох черг.

Зазначене цілком узгоджується із викладеними у Листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`ясненням суті спадкування за правом представлення, яке полягає в тому, що хоча деякі родичі спадкодавця (його внуки, правнуки, прабаба, прадід, племінники, двоюрідні брати та сестри спадкодавця) не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом, про те вони не усуваються повністю від спадкування і за певних умов набувають права спадкування.

Враховуючи зазначене вище, а також те, що позов про встановлення факту родинних відносин породжує юридичні наслідки для позивача та згідно показів свідків, які підтвердили те, що ОСОБА_1 є 3-юрідним братом померлого ОСОБА_3 , суд вважає за можливе даний факт встановити та позов в цій частині підлягає задоволенню.

Нормами ст.ст. 1216-1218 ЦК Українивстановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.ст.1220,1221,1223 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За змістом ч.1ст.1222 ЦК Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Відповідно дост. 1223 ЦК Україниу разі відсутності заповіту, право на спадщину за законом почергово отримують особи, які вказані в ст.ст.1261-1265 ЦК України.

Відповідно дост. 1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст. 1265 ЦК Українивстановлено, що в п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Статтею 1296 ЦК Українивстановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Враховуючи те, що до складу спадщини входить нерухоме майно, виконуючи свій обов`язок визначенийст. 1297 ЦК України, відповідно до якої, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч.ч. 3, 5ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогост. 1270 цього Кодексувін не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частина 1ст. 1270 ЦК Українипередбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.п. 2, 23Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з п.п. 4.10 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013р.) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Відповідно до правового висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі № 484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зістаттею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

За змістом частин першої-третьоїстатті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ізст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням всього вищевикладеного, суд прийшов до переконання, що існують обставини, які є підставою для задоволення заявленого позову.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 43, 49, 76, 89,259,263-265, 268, 315,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про встановлення факту родинних відносин, задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є троюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Виконавчий комітет Житомирської міської ради, місцезнаходження: м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 13576954.

Суддя І.Г.Перекупка