Рішення № 128478034, 30.06.2025, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1420/25

Провадження № 2/177/977/25

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

30 червня 2025 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лященко В.В.

за участю секретаря судового засідання Антонінок А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №177/1420/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У червні 2025 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 29.12.2021 між ТОВ «Фінансова Компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №3135015453-171055, відповідно до умов якого банк перерахував відповідачу кредитні кошти на в сумі 2 000, 00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти в порядку та строки, що визначені договором. 07.03.2023 між ТОВ «Фінансова Компанія «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу №07/03/23 відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Інкасо Фінанс» відступило ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. 18.02.2025 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №18-02/25 відповідно до умов якого ТОВ «Коллект Центр» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, в тому числі за договором позики №3135015453-171055.

Також, 25.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №4909644 та надано кредит в розмірі 10000, 00 грн. 26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» був укладений договір факторингу №26-07/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передав (відступив), а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло право грошової вимоги до боржника за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором та боржниками. Відповідно до Реєстру боржників ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №4909644.

Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання по погашенню заборгованості, в зв`язку з чим позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором позики №3135015453-171055 від 29.12.2021 та за Договором про споживчий кредит №4909644 від 25.12.2021 у загальному розмірі 41248, 00 грн, судові витрати та витрати на правову допомогу.

Ухвалою суду від 04.06.2025 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення. Причину своєї неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Щодо заборгованості відповідача за Договором позики №3135015453-171055 від 29.12.2021.

Судом встановлено, що 29.12.2021 ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «Інкасо Фінанс» уклали Договір позики №3135015453-171055, відповідно до якого ОСОБА_1 надано позику на споживчі потреби у розмірі 2 000 грн, із строком кредитування 14 днів з 29.12.2021 по 12.01.2022, з фіксованою процентною ставкою.

В матеріалах справи також наявний додаток № 1 до Договору Графік розрахунків, та Паспорт споживчогокредиту (Інформація,яка надаєтьсяспоживачу доукладення договорупозики), які також підписані ОСОБА_1

ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» виконало своє зобов`язання за кредитним договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2 000 гривень, що підтверджується інформаційною довідкою та підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід».

Згідно із розрахунком заборгованості, який проведений ТОВ «Фінансова Компанія «Інкасо Фінанс», станом на 07.03.2023 заборгованість ОСОБА_1 за Договором позики №3135015453-171055 від 29.12.2021 становить 2546, 00 грн, з них: 2000, 00 грн - за тілом кредиту, 546, 00 грн - за процентами.

07.03.2023 між ТОВ «Фінансова Компанія «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір №07/03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Інкасо Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» приймає належні ТОВ «Фінансова Компанія «Інкасо Фінанс» Права Вимоги до Боржників, вказаним в Реєстрі боржників, зокрема за Договором позики №3135015453-171055 від 29.12.2021.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 07.03.2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 2546, 00 грн, з яких: 2000, 00 грн залишок по тілу кредиту, 546, 00 грн залишок по акційним відсоткам, що також підтверджується розрахунками заборгованості станом на 18.02.2025.

18.02.2025 між ТОВ «Коллект Центр» (клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) було укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до Реєстру боржників та витягу з нього, до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики №3135015453-171055 від 29.12.2021 на загальну суму 5898, 00 грн, з яких 2000, 00 грн заборгованість за основним зобов`язанням, 3 898, 00 грн заборгованість за нарахованими процентами, що також підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Факторинг Партнерс».

Щодо заборгованості відповідача за Договором про споживчий кредит №4909644 від 25.12.2021.

Судом встановлено, що 25.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит №4909644. Згідно з умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит в розмірі 10 000, 00 грн (п.1.2).

Згідно пункту 1.3. Договору кредит надається загальним строком на 15 днів з 25.12.2021 (строк кредитування). Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 09.01.2022 (п.1.4).

Згідно пункту 1.5.1. Комісія за надання кредиту 1 900, 00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до пунктів 1.5.2, 1.6 Договору, проценти за користування кредитом 3750, 00 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом п. 2.3.1.2. Договорів передбачено пролонгацію на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користування кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилася до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною у п. 1.6. Договору.

ОСОБА_1 електронним підписом одноразового ідентифікатора U96516 підписано Договір про споживчий кредит №4909644 від 25.12.2021, Додаток №1 до Договору Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Відповідно до квитанції від 25.12.2021 ТОВ «Мілоан» переказало кошти на рахунок ОСОБА_1 у сумі 10000 грн, згідно договору 4909644.

Відповідно до розрахунку заборгованості, визначена позивачем сума заборгованості за договором про споживчий кредит №4909644 від 25.12.2021 становить 35350, 00 грн, з яких 10000, 00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 23450, 00 грн - заборгованість за відсотками, 1900, 00 грн - заборгованість за комісією

26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладений договір факторингу №26-07/2024, відповідно до умов якого, ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги від відповідача кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, право на одержання яких належить ТОВ «Мілоан», а ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги грошових коштів за кредитним договором №4909644 від 25.12.2021 від відповідача.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників 26.07.2024 ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 35350, 00 грн, з яких: 10 000, 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 23450, 00 грн - сума заборгованості за відсотками, 1 900, 00 грн - комісія.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Факторинг Партнерс» за період з 26.07.2024 по 20.05.2025 за кредитним договором №4909644 від 25.12.2021, станом на 20.05.2025 заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 35350, 00 грн, з яких: 10 000, 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 23450, 00 грн - сума заборгованості за відсотками, 1 900, 00 грн - комісія.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

За змістом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

Отже, на підтвердження існування договірних відносин між сторонами у справі було надано Договір позики №3135015453-171055 від 29.12.2021 та Договір про споживчий кредит №4909644 від 25.12.2021, які були підписанні ОСОБА_1 за допомогою електронних підписів одноразовими ідентифікаторами.

Таким чином, вищевказані договори свідчать про те, що ОСОБА_1 умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні при його укладенні, у виборі контрагента та умов договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки статтею 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Судом установлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до ряду боржників, в тому числі і до відповідача. Договори факторингу є дійсними та чинними, відомостей про те, що вони оскаржувалися в судовому порядку відсутні.

Відтак, суд погоджується з тим, що до ТОВ «Факторинг Партнерс», як до нового кредитора, перейшли права вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаними кредитними договорами.

Всупереч умовам кредитних договорів, відповідач не виконав свого зобов`язання та не здійснив платежів для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Факторинг Партнерс», ні на рахунки попереднього кредитора.

Стосовно заборгованості за Договором позики №3135015453-171055 від 29.12.2021 у розмірі 5898, 00 грн та за Договором про споживчий кредит №4909644 від 25.12.2021 в розмірі 35 350, 00 грн, суд вважає, що доводи позивача, щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами за договором позики підлягають зменшенню виходячи з наступного.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно ч. 2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Як вбачається з розрахунків загальної заборгованості, надані позивачем, нарахування заборгованості вказане за Договором позики №3135015453-171055 від 29.12.2021 станом на 18.02.2025 (дата прийому-передачі Реєстру боржників між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс») та за Договором про споживчий кредит №4909644 від 25.12.2021 станом на 04.03.2022 (розрахунок ТОВ «Мілоан»).

Тоді як строк дії позики у Договорі позики №3135015453-171055 від 29.12.2021 встановлено сторонами договору на 14 днів до 12.01.2022 включно, та у Договорі про споживчий кредит №4909644 від 25.12.2021 встановлено сторонами договору на 15 днів до 09.01.2022 включно.

Враховуючи, що позивачем нараховані відсотки за користуванням кредитними коштами за межами строку кредитування, задоволення вимог позивача в частині стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом після 12.01.2022 та після 09.01.2022 є необґрунтованими.

Доказів того, що строки кредитування були продовжені за згодою сторін у встановленому порядку, або що відповідач вчинив дії в особистому кабінеті для продовження кредитування, суду не надано. Водночас, автоматичне продовження строку кредитування шляхом лише продовження користування кредитом, та без ініціативи для цього позичальника, суд не може розцінювати як встановлення сторонами конкретного строку кредитування, а тому слід виходити зі строку кредитування, погодженого сторонами у договорі (14 та 15 днів відповідно).

Таким чином, розмір відсотків за Договором позики №3135015453-171055 від 29.12.2021 становить 546, 00 грн за період з 29.12.2021 по 12.01.2022, відповідно до Графіку розрахунку.

Також, розмір відсотків за Договором позики про споживчий кредит №4909644 від 25.12.2021 становить 3 750, 00 грн за період з 25.12.2021 по 09.01.2022, відповідно до Графіку платежів за договором про споживчий кредит.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання по погашенню заборгованості за Договором позики №3135015453-171055 від 29.12.2021, внаслідок чого кредитна заборгованість становить 2546, 00 грн, яка складається з 2000, 00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 546, 00 грн - заборгованості за відсотками, та заборгованості за Договором про споживчий кредит №4909644 від 25.12.2021, внаслідок чого кредитна заборгованість становить 15650, 00 грн, яка складається з 10000, 00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 3750, 00 грн - заборгованості за відсотками, 1900, 00 грн - заборгованість по комісії, а всього 18196, 00 грн, тому дана заборгованість підлягає стягненню з відповідача, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, то суд зазначає наступне.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем було надано суду докази понесення таких витрат у розмірі 16 000, 00 грн, а саме: Договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», Заявкою на надання юридичної допомоги №557 від 01.04.2025 на супровід по примусовому стягненню заборгованості з ОСОБА_1 , Витягом з акту №9 про надання юридичної допомоги від 30.04.2025, за змістом якого сторони погодили, що сума витрат, за надання послуг по справі за позовом до ОСОБА_1 становить 16 000, 00 грн.

Враховуючи наведене слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 16 000, 00 грн.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (44%) в сумі 1065, 86 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 279, 280 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДОПОУ 42640371, заборгованість за Договором позики №3135015453-171055 від 29.12.2021 та за Договором про споживчий кредит №4909644 від 25.12.2021 у розмірі 18196, 00 грн (вісімнадцять тисяч сто дев`яносто шість) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2 422, 40 грн та 16000, 00 грн на відшкодування витрат на правову допомогу.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В.Лященко