Ухвала суду № 128475977, 03.06.2025, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/1783/24

Номер провадження:1-кп/521/905/25

УХВАЛА

03червня 2025 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

перекладача ОСОБА_14 ,

при судовому розгляді кримінального провадження №521/1783/24 відносно:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Зугдіді Республіка Грузія, громадянина Грузії, неодруженого, із середньою освітою, проживаючого до засудження за адресою: АДРЕСА_1 , який відбуває покарання в ДУ «Одеська виправна колонія №14», раніше судимого:

- 23.12.2019 Одеським апеляційним судом за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки;

- 04.02.2021 вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ст. 391 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 8 місяців,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_5 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Одеса, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який відбуває покарання в ДУ «Одеська виправна колонія №14», раніше неодноразово судимого, останній раз:

- 13.12.2021 вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_6 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Одеса, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , на даний час відбуває покарання в ДУ «Одеська виправна колонія №14», раніше неодноразово судимого, останній раз:

- 23.06.2022 вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 7 років 10 днів,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_8 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Тарутино Одеської області, громадянина України, на даний час відбуває покарання у ДУ «Снігурівська виправна колонія №5», раніше судимого:

- 10.05.2022 вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 189 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;

-притягується докримінальної відповідальності Приморським районним судом м. Одеси у кримінальному провадженні №1201163490000218,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 190 КК України,

ОСОБА_7 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 с. Неділкове Савранського району Одеської області, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживаючого до засудження за адресою: АДРЕСА_6 , до 24.01.2024 відбуваючий покарання в ДУ «Одеська виправна колонія №14», раніше судимого, останній раз:

- 07.05.2021 вироком Іванівського районного суду Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.255-1,ч.2ст.307КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.307КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.307,ч.2ст.190КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

У судовому засіданніпрокурором,відповідно дост.331КПК України,було заявленоклопотання пропродовження застосуваннявідносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою щена двамісяці. Своє клопотання прокурор обґрунтовує наявністю ризиків вчинення обвинуваченими дій, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинувачених переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та експертів у кримінальному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також, прокурором було заявлено клопотання про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з огляду на те, що є об`єктивні причини вважати, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу останній матиме можливість вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_10 , кожен окремо, не заперечували проти задоволення клопотання прокурора, однак просили суд зменшити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_9 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора з огляду на недоведеність вказаних стороною обвинувачення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які, на її думку, є необґрунтованими, просили суд змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, вказала, що у її підзахисного є дитина, мати якої померла.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_13 , кожен окремо, не заперечували проти клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_11 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказавши, що ризики зазначені прокурором є необґрунтованими та недоведеними, просив суд змінити запобіжний захід на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_12 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказав, що ризики зазначені прокурором є необґрунтованими та недоведеними, просив суд зменшити розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, оскільки такий розмір застави є занадто великим для його підзахисного.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Дослідивши клопотання прокурора та вислухавши думку учасників судового засідання, суд вважає, що вказані клопотання підлягають задоволенню за наступних підстав.

Строк перебування обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під вартою, та строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , який встановлений ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18.04.2025, спливає 16.06.2025. Закінчити розгляд кримінального провадження з постановленням судового рішення до вказаної дати неможливо з об`єктивних причин.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частиною 3 ст. 199КПК України передбачено, що суд при продовженні строку тримання під вартою враховує обставини, які свідчать про те що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин.Продовження тримання особи під вартоюможе бути виправдано тільки за наявностіконкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

Так,у своємуклопотанні прокурорзазначає,що метоюпродовження застосуваннязапобіжного заходувідносно обвинуваченихє забезпеченнявиконання покладенихна них процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та експертів у кримінальному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. При цьомуКПКне вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Доказами на обґрунтування ризику, передбаченого п.1ч.1ст.177КПК України, асаме переховуватисявід судувказує те,що останні обвинувачуються у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, які є тяжкими та особливо тяжкими злочинами. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинувачених переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене відносно обвинувачених у випадку визнання їх винуватими у вчиненні злочинів, якій їй інкримінуються, особливо сильно підвищує ризик переховування від суду.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, суд вважає доведеним наявність ризику незаконного впливу на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні. Показання вказаних осіб мають суттєве значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні. В умовах зацікавленості обвинувачених у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням до кримінальної відповідальності, вони можуть безпосередньо або використовуючи зв`язки з іншими особами, впливати на свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення, погрози тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.

На наявність ризику, передбаченого п.5ч.1ст.177КПК України,а самевчинення іншогокримінального правопорушення, вказує той факт, що обвинувачені раніше судимі та вчинили інкриміновані їм злочини в період відбування покарання, що свідчить про стійкість тенденції до скоєння ними злочинів та небажання ставати на шлях виправлення.

Будь яких підстав для зміни чи скасування обраного до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час розгляду клопотання прокурора суд не встановлено.

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , суд також враховує наступні обставини: тяжкість покарання, що загрожує відповідним особам у разі визнання винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинувачених, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність в них родини й утриманців; майновий стан обвинувачених; наявність судимостей.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. У рішенні від 26 січня 1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд вважає, що перелічені прокурором доводи під час розгляду клопотань є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не є такими, що гарантують виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, нічим не підтверджені та спростовані у ході судового розгляду клопотання.

Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на думку суду, немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбаченихч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної або обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи положенняст.ст.182,183КПК України,суд вважаєнеобхідним визначитирозмір застави,достатньої длязабезпечення виконанняобвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 обов`язків,передбачених КПКУкраїни,в розмірі300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183,199, 331, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці (60 днів), тобто до 01.08.2025 включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов`язків, в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за викликом до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці (60 днів), тобто до 01.08.2025 включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків, в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за викликом до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці (60 днів), тобто до 01.08.2025 включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов`язків, в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за викликом до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці (60 днів), тобто до 01.08.2025 включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_7 обов`язків, в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за викликом до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Клопотання прокурора про продовження застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, задовольнити.

Продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_7 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язки строком на два місяць (60 днів), передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за їх викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у вказаному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення.

Контроль за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом покласти на співробітників Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області.

Ухвала суду про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою 01.08.2025.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим, захисникам, направити до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» та Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_15