Постанова № 128474422, 27.06.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/3260/25

Пр.3/336/2432/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Лідія Анатоліївна розглянула справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Пологи Запорізької області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

27.03.2025 о 21-30 годині в м.Запоріжжі, по вул. Комунальній, біля буд.14, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ-Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння водій у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування водій відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушення ПДР України. Про повторність попереджений. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ N1306 від 10.10.2001, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.130 КУпАП.

Під час судового розгляду, а саме, в судових засіданнях 04.06.2025 та 27.06.2025 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник підтримали письмові пояснення із запереченнями проти протокола, а також клопотання про закриття провадження у справі, скероване адвокатом Стариченком М.П.

На запитання суду в судовому засіданні 27.06.2025 ОСОБА_1 пояснив, що на даний час не є військовослужбовцем, проходить процедуру встановлення інвалідності у зв?язку із отриманим пораненням.

Так, 04.06.2025 до справи подано письмове клопотання про закриття провадження у даній справі згідно з п.1. ч.1 ст.247 КУпАП, відповідно до якого захисник вбачає в діях співробітників поліції низку порушень. До клопотання додані письмові докази на підтвердження доводів сторони захисту (довідки, видані на ім?я ОСОБА_1 ).

Судом під час судового засідання 04.06.2025 відмовлено у клопотанні сторони захисту про допит як свідка ОСОБА_2 , на керуванні яким транспортним засобом за обставин, викладених в протоколі, наголошував ОСОБА_1 та його захисник. Так, перебування вказаної особи (свідка) на місці події після прибуття наряду поліції на виклик, що отриманий на гарячу лінію «102», наявним відеозаписом не підтверджено, як і на місці водія автомобіля, натомість, досліджений запис дозволяє чітко встановити, що як до перепаркування транспортного засобу, так і після цього в салоні автомобіля «ЗАЗ-Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , перебувала лише одна особа, якою після пред`явлення документів на підтвердження особи виявився саме ОСОБА_1 . Відповідно, у клопотанні про допит свідка судом відмовлено, а у судовому засіданні оголошено перерву для дослідження відеозапису, здійснено повторне повідомлення про визначену дату та час судового засідання.

При розгляді справи суддя виходить з того, що за нормою ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За вимогами ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.2.5. Правил дорожньогоруху України, затверджених Постановою КМУ N1306 від 10.10.200, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За результатами розгляду справи суддею встановлено, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується у сукупності наявними у справі письмовими доказами, безпосередньо дослідженими під час розгляду справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 283532 від 27.03.2025, складеним поліцейським 2 взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області капралом поліції Богомазовим О.В. за адресою виявленого порушення, що відповідає адресі місця проживання ОСОБА_1 , із зазначенням особистих даних особи, який засвідчений підписом інспектора поліції. Зі змісту протокола видно, що ОСОБА_1 від підпису відмовився, як і від надання будь-яких письмових пояснень, отримання його копії. До протокола додаються відповідно до його змісту матеріали справи, вилучено посвідчення водія. Здійснювалась відеофіксація;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним поліцейським Богомазовим О.В., в якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови і координації рухів. Акт засвідчений підписом поліцейського, ОСОБА_1 від проходження огляду та від підпису відмовився;

- направленням ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР від 27.03.2025, із даними посвідчення водія, на підставі якого встановлено особу ОСОБА_1 , із вказівкою на виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Відповідно до направлення ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду й на місці події й від огляду у медичному закладі. Направлення складено поліцейським Богомазовим О.В., містить серію та номер протокола, що надійшов до суду для розгляду із додатками, засвідчено його підписом;

- рапортом поліцейського О.Богомазова від 27.03.2025, відповідно до якого фактичні викладені обставини виявлення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

За змістом ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; здійснює екстрені комунікації за телефонним номером 102, оброблення та використання інформації, переданої поліції постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у випадках та порядку, передбачених Законом України "Про електронні комунікації"; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Суддя при розгляді справи виходить з положень п.2,3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованим в МЮУ 11.11.2015 за № 1413/27858. Вказаними положенням передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Статтею 266-1 КУпАП врегульовано особливості огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Так, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Проте, наступні частини даної норми уточнюють порядок огляду саме під час виконання обов`язків військової служби зазначеними особами та під час перебування на території військових частин, на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Тому, не дивлячись на статус військовослужбовця ОСОБА_1 , на переконання суду, в даному випадку підлягають застосуванню загальні положення щодо медичного огляду особи у зв`язку із порушенням нею Правил дорожнього руху як водієм транспортного засобу, тобто, передбачені ст.266 КУпАП.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

За нормою ст.15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються, зокрема, забезпечення безпеки дорожнього руху, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.

Суд наголошує в контексті ч.3 ст.15 КУпАП й на тому, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , не є військовим.

Так, на час розгляду даної справи обставин, що свідчать про вчинення вказаною особою саме військового адміністративного правопорушення судом не встановлено. Відповідно, суд дійшов висновку про коректну кваліфікацію дій ОСОБА_1 саме за ч.1 ст.130 КУпАП.

Разом з цим, до матеріалів справи долучено відеозапис, досліджений судом, відповідно до якого поліцейські за фактичних обставин, викладених в протоколі, представились, встановили особу ОСОБА_1 згідно з наданими ним документами, встановили ознаки сп?яніння (о 21-35 годині), роз?яснили права (о 21-43 годині). Фактичні обставини події на записі відповідають змісту протокола, зокрема, дата, час та місце зупинки транспортного засобу, відносно даних протокола. З 21-45 години ОСОБА_1 почав вмовляти співробітників поліції не складати протокол відносно нього, не заперечуючи своєї причетності до події правопорушення.

Ступінь вираженості ознак сп`яніння, на переконання суду, об`єктивно може різнитись в залежності від концентрації (показників) алкоголю в крові, навіть, від часу вживання, й лише огляд за допомогою спеціального технічного засобу працівником поліції зі спеціальними знаннями, та/або низка методик, що застосовується лікарем під час проведення огляду в медичному закладі, можуть дозволити достеменно підтвердити стан сп`яніння, задля чого й передбачено огляд.

Судом також встановлено, що о 21-38 годині у відповідь на вмовляння родичів ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки, не дивлячись неодноразові спроби та роз?яснення механізму продуття, не пройшов тестування, що правомірно сприйнято працівниками поліції як відмова від проходження, із роз?ясненням наслідків такої відмови (о 21-41 годині), адже об?єктивних факторів, що заважали його в належний спосіб пройти судом під час розгляду справи та із врахуванням пояснень сторони захисту судом не встановлено. Від проходження огляду у медичному закладі особа також відмовилась. Натомість, нормами чинного законодавства не передбачено підстав для звільнення особи від обов`язку проходження огляду на стан сп`яніння.

Суд додатково наголошує, що відповідно до п. 2.9б ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.

На переконання суду, виявлені ознаки зафіксовані працівником поліції у визначений законодавством спосіб й не викликають сумнівів з приводу наявності підстав пропонувати водієві проходження огляду.

З відеозапису також видно процедуру складання протокола, відсутність інших осіб, що могли керувати автомобілем, проголошення протокола за участі дружини й ОСОБА_1 , який перебував на час проголошення на ліжку в будинку, його відмову від підписів та отримання копії, надання пояснень.

Крім того, суд дійшов висновку, що поліцейським дотримано вимоги Інструкції та ст.266 КУпАП щодо відеофіксації, у тому числі відмови водія від проходження огляду. Слід зауважити, що порядок використання фото та відеотехніки встановлюється п. 9 ч. 1 ст.31 та ст.40 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до п.5 до розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026, зареєстрованої в МЮУ 11.01.2019 №28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Законодавчо визначені тільки такі обов`язки працівника поліції, пов`язані із застосуванням технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Так, під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

Щодо підтвердженості факту керування суд додатково зауважує, що о 21-27 годині (таймінг відеозапису) на відеозаписі (0172825) зафіксовано прибуття наряду поліції на виклик чоловіка, який відмовився свідчити проти ОСОБА_1 , проте здійснив виклик на гарячу лінію «102», оскільки водій транспортного засобу (в подальшому ним виявився саме ОСОБА_1 ), що здійснював рух з боку вулиці Іванова, без світла фар, «вилетів» назустріч йому, рухаючись поміж приватних будинків по вул. Комунальній у м.Запоріжжя, ледь не зумовивши ДТП, потім різко розвернувся, після чого для нього були відчинені ворота приватного будинку й водій подумав, що ОСОБА_1 буде в?їзжати на подвір?я, після чого здійснив виклик поліції.

Дії працівників поліції, які просили (одноразово) перепаркувати транспортний засіб з середини дороги (у темну пору доби) не свідчать, на переконання суду, про провокацію порушення, оскільки водій перебував всередині автомобіля, й, вочевидь, співробітник поліції діяв на виконання наданих йому законом службових повноважень щодо попередження інших порушень, ознаки сп?яніння ОСОБА_1 на вказаний час ще не були зафіксовані. Зазначене спростовує доводи сторони захисту, яка стверджує, що ОСОБА_1 був спровокований працівниками поліції, які усвідомлювали фізичний стан водія, що не відповідає фактичним обставинам, встановленим судом у даній справі.

Доводи сторони захисту щодо несправності транспортного засобу ОСОБА_1 , оскільки приглушувач вихлопу був в несправному стані, торкався землі під час руху, створюючи шум, не змінюють висновків суду, оскільки не мають відношення до об?єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Тим більше, що дана несправність не завадила ОСОБА_1 керувати автомобілем.

На 21-48 годині дружина ОСОБА_1 чітко запитує у нього причину, з якої він в стані сп`яніння сів за кермо, родина (дружина та донька, яка також після прибуття поліції була на місці зупинки) не могла в жодний спосіб із ним зв`язатись, що викликало хвилювання, вони мали приїхати за ним, але спростувань факту керування у відповідь на запитання дружини, якій працівниками поліції після складання протокола видано тимчасовий дозвіл, з боку ОСОБА_1 не надійшло. Під час оголошення протокола ОСОБА_1 та його дружина перебували в будинку, що безпосередньо поруч із місцем зупинки транспортного засобу.

Суд також наголошує, що, дійсно, в автомобілі, яким керував ОСОБА_1 , як встановлено відповідно до даних відеозапису працівником поліції, знаходилась палиця, що має полегшувати ОСОБА_1 ходу після отриманого поранення. Проте, доводи захисту щодо неспроможності ОСОБА_1 керувати автомобілем із врахуванням пересування виключно за допомогою цієї палиці суд не приймає, оскільки на відеозаписі протягом достатньо тривалого часу водій пересувався самостійно, а палиця знаходилась всередині автомобіля.

Суд категорично відноситься й до тверджень сторони захисту з приводу того, що працівники поліції протиправно відмовлялись зарахувати результати тестування, не змінювали одноразової трубки. По-перше, дійсно, трубка для тестування є індивідуальною, але для кожного водія, який його проходить, цієї умови дотримано під час огляду. По-друге, звуковий сигнал, який відображений на відеозаписі після спроб ОСОБА_1 продути спеціальний технічний засіб, свідчить виключно про недостатність повітря, й неможливість саме у зв?язку із цим провести тестування. Невдалі спроби ОСОБА_1 щодо проходження тестування суд враховує як намір уникнути відповідальності, адже його зовнішній вигляд й характер поранення (про який стверджує сторона захисту) не дають змоги дійти висновку про фізичну неможливість його проходження.

На підставінаведеного всівисловлені стороною захисту доводи суд визнає безпідставними та розцінює їх як намагання особи уникнути адміністративної відповідальності, адже ані порушення процедури фіксації порушення, ані ознак недійсності наданих доказів судом не виявлено.

Виходячи з наведеного, доводи захисника про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 визнаються непереконливими та необґрунтованими, оскільки у даній справі наявна достатня сукупність узгоджених між собою доказів, які беззаперечно свідчать про доведеність вини особи, відповідають критерію достатності.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з довідкою інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП К.Мазирко, повторності вчинення правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 не має, отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 01.06.2017.

Згідно зі ст. 34, 35 КУпАП пом`якшуючих та обтяжуючих вину особи обставин судом не встановлено.

Під час призначення стягнення відповідно до ст.33 КУпАП суддя враховує тяжкість та обставини вчинення правопорушення, а також відомості про особу ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності за вчинення однорідних правопорушень не притягувався, інвалідності не має (на час розгляду справи, відповідно до його втерджень).

Тому, із врахуванням доведеності його вини, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, встановленого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

Альтернативних стягнень санкцією вказаною нормою для водіїв не передбачено, як й можливості врахувати певні чинники та обставини при призначенні стягнення.

Сплаті у відповідності до ст.40-1 КУпАП підлягає також судовий збір у передбаченому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 розмірі. Підстав для звільнення від сплати судового збору суддею не встановлено.

Керуючись ст. 7, 9, 15, 23, 27, 33-35, 40-1, 130, 245, 251-252, 266, 266-1, 268, 279, 280, 283-285, 294, 307, 308 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф в зазначеному розмірі підлягає перерахуванню на такі реквізити: отримувач - ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; номер рахунку (IBAN) - UA708999980313000149000008001; код класифікації доходів бюджету 21081300; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).

Стягнути з ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 ,в дохід держави судовий збір, який підлягає стягненню на користь Державної судової адміністрації України, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень (шістсот п`ять гривень 60 копійок), за реквізитами: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір на користь Державної судової адміністрації України.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, який становить 34 000,00 гривень, витрати на облік зазначених правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Повний текст судового рішення складений і підписаний 30.06.2025.

Суддя Л.А.Вайнраух

Постанова набрала законної сили ______ 20___рік

Дата видачі постанови ______ 20___рік

Строк пред`явлення виконавчого документа ______ 20___рік