Вирок № 128474348, 30.06.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 30.06.2025

Справа № 334/8566/24

Провадження № 1-кп/334/336/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі в спеціальному судовому провадженні кримінальне провадження № 1-кп/334/336/25, відомості про яке внесені 30 червня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023080000001054, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Червоноармійське Якимівського району Запорізької області, громадянки України, яка перебуває у шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 111-1 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 ,

встановив:

згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права Президент Російської Федерації ОСОБА_6 та інші невстановлені представники влади Російської Федерації, діючи всупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам частини четвертої статті 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів збройних сил Російської Федерації на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.

Президент Російської Федерації 22 лютого 2022 року направив до ради Федерації звернення про використання збройних сил Російської Федерації за межами Російської Федерації, яке було задоволено.

Так, приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних сил та іншим збройним формуванням Російської Федерації про військове вторгнення на територію суверенної України. На виконання вищевказаних наказів військово-політичного керівництва Російської Федерації, військовослужбовці ЗС Російської Федерації, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснити збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснити військову окупацію частин території суверенної України, в тому числі і територію Мелітопольського району Запорізької області.

З метою відсічі військової агресії Російської Федерації, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України затверджених Верховною радою України, зокрема, Указом Президента України від 15 квітня 2025 року № 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 4356-ІХ від 16.04.2025, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб, тобто до 07 серпня 2025 року.

24.02.2022, на виконання наказів вищого політичного та воєнного керівництва Російської Федерації, військовослужбовці збройних сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі м. Мелітополь Мелітопольського району Запорізької області, яке була захоплена 25.02.2022.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» станом на 24.12.2022 вся територія Мелітопольського району Запорізької області, у тому числі територія Якимівської селищної територіальної громади відноситься до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.

Відповідно до положень частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» віл 15.04.2014 (далі - Закон № 1207-VII) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Порядок створення органів місцевого самоврядування, обрання сільських, селищних, міських голів, встановлюється Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими .Законами та ґрунтується на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Тимчасово окупованою територією відповідно до пункту 7 частини першої статті 1-1 Закону № 1207-VII є частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» органи держави-терориста (держави- агресора) це органи державної влади, у тому числі правоохоронні органи (міліція, поліція тощо), збройні сили, органи судової влади, внутрішні війська, підрозділи спеціального призначення, органи, відповідальні за охорону та захист державного кордону, органи, відповідальні за здійснення податкової та митної політики, органи, відповідальні за проведення дізнання або досудового (попереднього) слідства, прокуратура, органи, відповідальні за державну безпеку або безпеку вищого керівництва держави-терориста (держави-агресора), підрозділи, відповідальні за виконання миротворчих місій, інші збройні, військові, воєнізовані, парамілітарні або інші силові формування держави- терориста (держави-агресора), їх складові або структурні підрозділи, у тому числі формування, найменування яких не відповідають офіційним назвам, прийнятим у державі-терористі (державі-агресорі), але які за здійснюваними функціями належать до зазначених органів чи формувань, а також медіа, в яких держава-терорист (держава-агресор) має частку власності (корпоративних прав) безпосередньо або через третіх осіб, у тому числі через органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державні підприємства тощо.

Після повної окупації території Мелітопольського району Запорізької області, представниками збройних формувань Російської Федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на вище зазначеній території шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності територіальних громад, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення на захоплених територіях, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.

Разом з тим, у період між третьою декадою квітня 2022 року та першою декадою травня 2022 року (більш точна дата та час судом не встановлені), представниками збройних формувань Російської Федерації всупереч порядку, встановленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими нормативно-правовими актами, цілеспрямовано створено окупаційну адміністрацію Мелітопольського району Запорізької області так звану «Военно-гражданскую администрацию Мелитопольского района», з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території та безпосередньої реалізації всіх узурпованих владних повноважень діючої Мелітопольської районної ради Запорізької області та відповідної державної адміністрації.

Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військовим шляхом територіях Мелітопольського району Запорізької області, представники збройних формувань Російської Федерації разом із посадовими особами зазначеної окупаційної адміністрації Мелітопольського району Запорізької області, діючи за підтримки місцевих колаборантів та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення, створили на території Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області підконтрольний «Военно-гражданской администрации Мелитопольского района» незаконний орган влади - «Акимовская военно-гражданская администрация», у склад якого, серед інших, входить окупаційна адміністрація держави-агресора так званий «Таврический сельский совет Акимовской военно-гражданской администрации», розташований за адресою: Запорізька область Мелітопольський район, с. Таврійське, вул. Центральна, буд. 13, наділивши його всіма необхідними владними повноваженнями, узурпованими у діючого Таврійського старостинського округу Якимівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області.

Положеннями пункту 6 частини першої статті 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що окупаційна адміністрація Російської Федерації - це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

У свою чергу відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

21.12.2022 громадянка України ОСОБА_3 , перебуваючи на території с. Таврійське Якиміської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, яка з 24.02.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України, маючи проросійські погляди, діючи умисно, достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями Російської Федерації, прийняла пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації так званої «Военно-гражданской администрации Мелитопольского района Запорожской области», і того ж дня добровільно зайняла посаду старости так званого «Таврического сельского совета Акимовской военно-гражданской администрации», яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у тому числі, загальна організація роботи та управління цією окупаційною адміністрацією, її структурними підрозділами, винесення та затвердження рішень, владних розпоряджень від імені адміністрації, обов`язкових для виконання, призначення на посади та звільнення з посад, розпорядження коштами та майном окупаційної адміністрації, тощо.

Умисні дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за частиною п`ятою статті 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Судове провадження у даному кримінальному провадженні здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_3 (in absentia), яка показання суду не надавала та будь-яких клопотань не заявляла. Водночас, дане судове провадження здійснювалось з обов`язковою участю захисника адвоката ОСОБА_5 .

Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 , а також інформація про процесуальні документи у кримінальному провадженні надсилались та публікувались відповідно до вимог статті 323 КПК України.

Таким чином суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову обвинуваченої ОСОБА_3 , належним чином повідомленої про здійснення судового провадження, від користування своїм правом предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в суді.

У той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_3 від правосуддя, суд розцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (стаття 63 Конституції України, підпункт «g» пункту 3 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Захисник адвокат ОСОБА_5 під час судових дебатів зазначила, що судовий розгляд кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 проводився з порушенням норм міжнародного права, обмеження права на захист підзахисної, так як підстав проводити спеціальне досудове і судове слідство не було. Також вважає, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад злочину передбачений частиною п`ятою статті 111-1 КК України. Обвинувальний акт не містить чітких вимог, передбачених щодо зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення. Зі змісту обвинувачення не зрозуміло формулювання проміжку часу, протягом якого на думку сторони обвинувачення вчинявся злочин і чому обвинувальний акт містить посилання на період часу не пізніше 21.12.2022, саме з цього часу на думку сторони обвинувачення ОСОБА_3 зайняла посаду старости так званого «Таврического сельского совета Акимовской военно-гражданской администрации». В якості доказів сторона обвинувачення надала протокол огляду від 20.03.2023, складений оперуповноваженим ОСОБА_7 за участю спеціаліста ОСОБА_8 . Об`єктом огляду є інформація, розмішена в всесвітній мережі Інтернет, а саме фотографії та публікації, розміщені у телеграм-каналі «Типчиная Акимовка» від 21.12.2022. Цей протокол дублює також протокол огляду, складений тими ж особами від 31.01.2023. Вважає, що протокол огляду від 20.03.2023 є недопустимим доказом, оскільки слідча дія проводилася неуповноваженою особою. Більш того суду не надано доручення, що вказана особа, а саме оперуповноважений, має проводити огляд, також в матеріалах, які надані прокурором, відсутня постанова про залучення спеціаліста ОСОБА_8 . Додаток до протоколу огляду від 20.03.2022, упакований з порушенням вимог частини третьої статті 105 КПК України, не містить підпису слідчого, прокурора, спеціаліста, про що сторона захисту наголошувала під час дослідження. Також недопустимим доказом, з підстав, які вказано вище, є протокол огляду від 31.01.2023, складені оперуповноваженим ОСОБА_7 за участю спеціаліста ОСОБА_8 . Об`єктом огляду є інформація, розміщена в всесвітній мережі Інтернет, а саме фотографії та публікації, розміщені у телеграм-каналі «Типчиная Акимовка» від 21.12.2022. Протокол огляду від 14.10.2024, проведений за участю слідчого ОСОБА_9 та спеціаліста ОСОБА_10 , не носить жодної доказової бази та фактично дублює два попередні протоколи оглядів. В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили, що взагалі «Таврический сельский совет Акимовской военно-гражданской администрации» був створений та зареєстрований відповідно до законодавства держави-агресора. Фактично, орган досудового розслідування, користуючись лише інформацією з соціальних мереж, встановлює факт зайняття посади ОСОБА_3 . Встановити достовірність інформації розміщеної в телеграм-каналах без перевірки їх іншими доказами неможливо. Водночас більшість доказів, які надала сторона обвинувачення на підтвердження вини підзахисної, не носить взагалі будь-якої доказової бази. Поза увагою сторони обвинувачення залишилися умови, у яких перебувала обвинувачена. Явно примусові обставини, що існують у всіх ситуаціях збройних конфліктів, створюють презумпцію відсутності згоди та усувають необхідність доведення стороною обвинувачення відсутності згоди як елемент злочину у ситуації збройного конфлікту, обумовленої присутністю збройних сил, є практично всеосяжна ситуація примусу, в якій, як правило, не можна припускати наявність справжньої згоди з боку жертви. Аналогічно, якщо жертва позбавлена волі. Підзахисній ОСОБА_3 підозра не була вручена у встановленому КПК України порядку і до цього часу вона не обізнана щодо того, що відносно неї здійснюється кримінальне переслідування. У порушення вимог КПК України, враховуючи, що відносно підзахисної здійснювалися негласні слідчі дії, орган досудового розслідування за аналогією повідомлення про підозру та публікування викликів під час спеціального досудового розслідування повинен був повідомити ОСОБА_3 про порушення її конституційних прав, але будь-яких публікацій з приводу цього, як це передбачає спеціальне досудове та судове провадження, здійснено не було. Більш того, ще під час досудового розслідування, коли ОСОБА_3 постановою від 05.07.2023 оголосили в розшук, вказана постанова містила завідомо неправдиву інформацію, що свідчить про те, яким чином збиралась доказова база, а саме про не дотримання вимог органом досудового розслідування КПК України. Ц постанові про розшук від 28.07.2023 зазначено, що ОСОБА_3 оголошена в міжнародний розшук, хоча вказана обставина не відповідає дійсності. Разом з тим жодних даних про оголошення ОСОБА_3 у міждержавний та/або міжнародний розшук або переховування понад шість місяців від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що вона перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, органом досудового розслідування не надано, а тому підстави для здійснення спеціального судового провадження були відсутні. Захист вважає, що досліджені у своїй сукупності докази, показання свідків свідчать про те, що стороною обвинувачення не було надано достатніх доказів того, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою ОСОБА_3 , а тому вона підлягає виправданню, оскільки в її діях стороною обвинувачення не доведено склад кримінального правопорушення.

Захисник адвокат ОСОБА_5 належним брала участь у реалізації права на захист обвинуваченої під час судового провадження та висловила свою позицію з приводу недоведеності вини останньої в інкримінованому їй злочині.

Суд визнав загальновідомою обставиною і такою, що не потребує доказуванню в межах даного кримінального провадження, тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України (у тому числі Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області), яка розпочалася із повномасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року.

Вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується наступними доказами.

Показаннями свідка ОСОБА_11 , згідно з якими вона виїхала з окупованої території 23.09.2022. Після її виїзду з с. Таврійського її мати розповідала їй, що ОСОБА_3 вела активну діяльність. До окупації головою Таврійської сільської ради була ОСОБА_12 , яка після окупації відмовилась від співпраці з окупантами. Після окупації головою Таврійської сільради з березня або квітня 2022 року стала ОСОБА_13 , яка працювала на посаді до жовтня або листопада 2022 року. Після неї посаду обійняла ОСОБА_3 , яка працювала на цій посаді близько півроку. До окупації обвинувачена займалась фермерським господарством, орендувала землю. Після окупації вона продовжила цю діяльність. Обвинувачена брала активну участь у проведенні незаконного референдуму. Вона агітувала за РФ та проти України. Доки свідок перебувала на окупованій території вона обвинувачену не бачила. Про її діяльність їй відомо зі слів матері. Також мати їй розповіла, що обвинувачена зайняла посаду внаслідок опитування мешканців с. Таврійського, окупація якого сталась у березні 2022 року. Під час окупації військовослужбовці РФ постійно перебували у селі. Навесні 2022 року до села приїздив ОСОБА_14 , який проголосив, що вони тепер з Росією, а також запропонував на посаду голови сільради ОСОБА_13 . Крім матері, зазначена інформація їй відома також зі слів інших мешканців села, з якими вона спілкувалась, а також з телеграм-каналів. Її мати виїхала з окупації у лютому 2023 року (том 2 аркуші справи 149 -151).

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

Протоколом огляду від 20.03.2023, згідно з якими оперативним працівником ОСОБА_7 за участю спеціаліста ОСОБА_8 проведений огляд каналу «Типичная Акимовка» у застосунку «Telegram Desktop» та виявлена публікація від ІНФОРМАЦІЯ_2 , розміщена о 07.45 годині, яка містить текст наступного змісту (з дотриманням орфографії та пунктуації автора): «На Ютуб-канале ОСОБА_15 вышло новое видео. На личном приёме главы Акимовской администрации побывали жители села Таврийское. В округе - новый председатель сельсовета», до якого прикріплено наступне посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3 . При переході за вказаним посиланням на сторінці відеохостинга, що надає користувачам послуги зберігання, доставки та показу відео, виявлений відеоматеріал тривалістю 2.50 хвилини з назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_4 », до якого прикріплений текст наступного змісту (з дотриманням орфографії та пунктуації автора): «Самый важный для таврийцев вопрос, кто возглавит сельский совет. Жители просили назначить человека, болеющего душой и за село, и за благополучие его людей. Выполняя их просьбу, представил жителям и коллективу совета нового председателя ОСОБА_16 . Надеюсь увидеть как это село расцветет! Люди попросили вернуть удобное для них время выезда из села автобуса Черноземное-Мелитополь. Вопрос уже решается. Много просьб помочь маломобильным категориям граждан подать документы на получение паспорта России без очереди. Такие просьбы выполняются оперативно. Социальный уголь на отопление домов жители уже получили, приятно было услышать от них слова благодарности в адрес всей вертикали власти Российской Федерации» (том 1 аркуші справи 234 250).

Протоколом огляду від 31.03.2023, згідно відповідно до якого оперативним працівником ОСОБА_7 за участю спеціаліста ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_17 проведений огляд каналу «Типичная Акимовка» у застосунку «Telegram Desktop», а саме публікації від 21.12.2022, розміщеної о 07.45 годині. Під час перегляду відеоряду за посиланням https://youtube.com/watch?v=EMSbuuJ6WGA&feature=shares свідок ОСОБА_17 на проміжку часу з 00:49 по 01:28 хвилину ідентифікувала ОСОБА_3 , щодо якої пояснила наступне: особу, яка розташована по відношенню до глядача з правого боку, а саме жінку, на вигляд 40-45 років, в куртці жовтого кольору з капюшоном, з короткою зачіскою, я впізнаю, як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка під час окупації с. Таврійське Якимівської ОТГ Мелітопольського району Запорізької області, всупереч чинному законодавству, добровільно погодилась зайняти посаду голови с. Таврійське при окупаційній владі російської федерації. Крім того, ОСОБА_3 у вересні 2022 року приймала участь в організації та проведенні т.зв. «референдуму» щодо приєднання Запорізької області в склад російської федерації в якості голови дільничної виборчої комісії. Також свідок ОСОБА_17 ідентифікувала ОСОБА_3 на фотознімках, прикріплених до публікації від 09.01.2023, розміщеній о 10.07 годині, публікації від 16.01.2023, розміщеній об 11.26 годині, публікації від 16.01.2023, розміщеній о 15.45 годині (том 2 аркуші справи 7 - 32).

Протоколом огляду від 14.10.2024, згідно з яким слідчим ОСОБА_18 за участю спеціаліста ОСОБА_10 проведений пошук публікацій за запитом « ОСОБА_19 » у застосунку «Telegram Desktop» та виявлені наступні публікації:

- публікація від 21.12.2022, розміщена о 07.45 годині на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 », яка була досліджена протоколами оглядів від 20.03.2023 та ІНФОРМАЦІЯ_6 ,

- публікація від ІНФОРМАЦІЯ_7 , розміщена о 10.29 годині на каналі «Якимівка Мелітопольський район» наступного змісту: «Всі знають цю КАЛобарантку. ОСОБА_20 . Вона була головною по референдуму у селі Таврійське, а тепер вона стала ГАУЛЯЙТЕРОМ села. А попередня ГАУЛЯЙТЕРША дряпанула до доці у РАШКУ»,

- публікація від ІНФОРМАЦІЯ_7 , розміщена о 13.02 годині на каналі «? Штабний пацюк ??????» аналогічного попередній публікації змісту,

- публікація від ІНФОРМАЦІЯ_8 , розміщена об ІНФОРМАЦІЯ_9 » наступного змісту: «Жители села Таврическое собрались на сход граждан с главой Акимовской администрации ОСОБА_21 . Вопросы, которые подняли таврийцы, касались сдачи зерна в ГЗО и выплат за него, обработки брошенных сельскохозяйственных земель, продления договоров аренды, использование воды из канала для полива площадей, регистрации хозяйств и получения субсидий от государства, ремонта уличного освещения, вывоза мусора и благоустройства территории. В сходе граждан приняли участие зам главы Акимовской администрации ОСОБА_22 , начальник отдела земельных отношений ОСОБА_23 и председатель Таврического сельского совета ОСОБА_20 . Вместе с главой ОСОБА_21 они ответили на все вопросы таврийцев»,

- публікація від ІНФОРМАЦІЯ_10 , розміщена о 16.07 годині на каналі «Типичная Акимовка» наступного змісту: «Торжественная линейка в Таврийской школе №35 собрала первоклассников, будущих выпускников, родителей, учителей. Их тепло приветствовали гости мероприятия - советник Главы Республики Крым ОСОБА_24 и председатель Таврийского сельского совета ОСОБА_19 . Было сказано много теплых и искренних слов. Приятным сюрпризом для пятиклассников были новенькие рюкзаки от РДДМ "Движение Первых" (инициатор акции - партия "Единая Россия"). Мы поздравляем всех с этим замечательным праздником. Пусть впереди ждет много открытий, свершений и блистательных побед. Желаем только пятерок и только отличного настроения!»,

- публікація від ІНФОРМАЦІЯ_10 , розміщена о 16.29 годині на каналі «Лента новостей Запорожья | Z» ідентичного попередній публікації змісту,

- публікація від ІНФОРМАЦІЯ_11 , розміщена о ІНФОРМАЦІЯ_12 » наступного змісту: «Огромная благодарность от имени всех жителей Таврийского фермерам и предпринимателям ИП ОСОБА_25 , ИП ОСОБА_26 , сотрудникам ООО "Прогресс-Си" и "ДимАгро" за помощь в тушении возгорания в посадке. Благодаря вам огонь удалось вовремя остановить. Спасибо! С уважением, председатель ОСОБА_20 »,

- публікація від ІНФОРМАЦІЯ_13 , розміщена об ІНФОРМАЦІЯ_9 » наступного змісту: «Заведующую детским садиком "Медвежонок" ОСОБА_27 и весь коллектив поздравляю с профессиональным праздником! Спасибо за ваш труд! С уважением, председатель Таврийского сельского совета ОСОБА_20 »,

- публікація від ІНФОРМАЦІЯ_14 , розміщена о 11.53 годині на каналі «Типичная Акимовка» наступного змісту: «Хорошо, когда в селе есть люди, искренне болеющие за него душой. Местные аграрии из "Прогресс-СИ" закупили для села Таврийское 15 ламп уличного освещения. Председатель сельского совета ОСОБА_20 говорит огромное спасибо и поздравляет весь коллектив "Прогресс-СИ" с наступающим Новым годом!»,

- публікація від 01.02.2024, розміщена о 09.02 годині на каналі «Типичная Акимовка» наступного змісту: «Таврийский СДК от всего сердца поздравляет хорошего человека, председателя Таврийского сельского совета ОСОБА_28 ! Поздравляем с этим прекрасным праздником! Желаем от всей души оставаться такой же красивой, женственной и счастливой. Пусть Ваши глаза всегда сияют без причины, а окружающие дарят заботу и внимание. Наслаждайтесь каждым прожитым мгновением, пусть сбудутся все самые сокровенные желания. Желаем крепкого здоровья, благополучия в семье, душевного спокойствия и настоящего женского счастья! С Днём рождения!» (том 2 аркуші справи 34 57).

Також під час судового провадження судом досліджено документи, які не є доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_29 в інкримінованих йому злочинах, проте містять відомості про дотримання норм кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування та спеціального досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, а саме: витяги з ЄРДР про кримінальні провадження № 2202308000001054 від 30.06.2023, № 2202308000000050 від 09.01.2023, № 2202308000000878 від 31.05.2023; постанова про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження від 30.06.2023; повідомлення про підозру від 01.06.2023; постанова про оголошення розшуку підозрюваного від 05.07.2023; повідомлення щодо виконання постанови про оголошення розшуку від 06.07.2023, 10.07.2023, 30.09.2023; ухвала слідчого судді від 11.10.2024 про надання дозволу здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 2202308000001054; повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення від 04.01.2023; доручення про проведення досудового розслідування від 09.01.2023, 31.05.2023, 30.06.2023; повідомлення про початок досудового розслідування від 09.01.2023; постанови про створення групи слідчих від 09.01.2023, 31.05.2023, 30.06.2023; постанови про призначення групи прокурорів від 09.01.2023, 01.06.2023, 30.06.2023; постанови про доручення проведення слідчих (розшукових)дій від 10.01.2023, 12.01.2023, 10.03.2023, 16.03.2023, 06.04.2023, 12.04.2023, 26.05.2023, 19.06.2023; постанови про залучення спеціаліста від 10.01.2023, 12.01.2023, 19.04.2023; постанова про уточнення відомостей, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні від 29.03.2023; постанова про зміну правової кваліфікації від 29.05.2023; рапорти про виявлення кримінального правопорушення від 31.05.2023; постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 01.06.2023; постанова про зміну групи прокурорів від 23.06.2023; постанова про доручення призначити адвоката від 10.07.2023; доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 10.17.2023; постанова про зупинення досудового розслідування від 10.07.2023; постанова про відновлення досудового розслідування від 01.10.2024; відомості про опублікування процесуальних документів та викликів.

Суд відхиляє аргументи захисника про те, що судовий розгляд проводився з порушенням норм міжнародного права, обмеження права на захист підзахисної, так як підстав проводити спеціальне досудове і судове слідство не було. Зокрема ОСОБА_3 постановою від 05.07.2023 оголошена в розшук. Вказана постанова містила завідомо неправдиву інформацію. В ній зазначено, що ОСОБА_3 оголошена в міжнародний розшук. Проте жодних даних про оголошення ОСОБА_3 у міждержавний та/або міжнародний розшук або переховування понад шість місяців від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що вона перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, органом досудового розслідування не надано.

Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень передбачені главою 24-1 КПК України.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, передбачених, у тому числі, статтею 111-1 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Відповідно до частини першої статті 297-4 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 11.10.2024 у провадженні № 1-кс/331/2091/2024 (справа № 331/6162/24) наданий дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023080000001054, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.06.2023 щодо ОСОБА_3 , яка обґрунтовано підозрювалась у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 111-1 КК України (том 1 аркуші справи 114 116).

Мотивами постановлення цієї ухвали стало те, що у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 111-1 КК України, підозру обґрунтовано зібраними доказами, підозрювана переховується від органів слідства та суду та перебуває на тимчасово-окупованій території Запорізької області, 05 липня 2023 року оголошена у державний та міжнародний розшук, розшук підозрюваної триває.

При цьому після оголошення державного та міжнародного розшуку підозрюваної на підставі постанови від 05.07.2023 слідчий звернувся з запитом про оголошення ОСОБА_30 у міжнародний розшук до сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Запорізькій області на підставі Інструкції Інструкцію про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційне бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.08.2020 № 613/380/93/228/414/510/2801/5, у задоволенні якого було відмовлено (том 1 аркуші справи 105 106, 108 110).

Однак ОСОБА_3 при цьому перебувала на тимчасово окупованій території, що підтверджується відомостями про осіб, які перетнули державний кордон, особовою карткою (том 1 аркуші справи 112 113, том 2 аркуш справи 98).

Отже у слідчого судді при постановлені ухвали від 11.10.2024 були наявні підстави для надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 , як і у суду при постановленні ухвали від 22.01.2025 про здійснення спеціального судового провадження, оскільки ОСОБА_3 переховувалась від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України.

Також відхиляються аргументи захисника про те, що зі змісту обвинувачення не зрозуміло формулювання проміжку часу, протягом якого на думку сторони обвинувачення вчинявся злочин і чому обвинувальний акт містить посилання на період часу не пізніше 21.12.2022, саме з цього часу на думку сторони обвинувачення ОСОБА_3 зайняла посаду старости так званого «Таврического сельского совета Акимовской военно-гражданской администрации», оскільки в обвинувальному акті зазначено, що саме 21.12.2022 обвинувачена обійняла відповідну посаду.

При цьому в обвинувальному акті містяться дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інші дані, на підставі яких відповідно до диспозиції частини п`ятої статті 111-1 КК України можна встановити в діянні обвинуваченої склад кримінального правопорушення. Обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Також під час підготовчого судового засідання захисник не ставила під сумнів відповідність обвинувального акту вимогам статті 291 КПК України, з клопотанням про повернення обвинувального акту з питань неконкретного та неповного обвинувачення до суду не зверталася. При цьому суд, перевіривши відповідність обвинувального акту вимогам КПК України, призначив справу до судового розгляду.

Відхиляються аргументи захисника про недопустимість доказів - протоколів оглядів від 20.03.2023 та 31.03.2023, складених оперуповноваженим ОСОБА_7 за участю спеціаліста ОСОБА_8 , оскільки слідчі дії проводились неуповноваженою особою та відсутні постанови про залучення спеціаліста, а додатки до протоколів огляду упаковані з порушенням вимог частини третьої статті 105 КПК України та не містить підпису слідчого, прокурора, спеціаліста.

Відповідно до статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно з пунктами 2 та 3 частини другої статті 40 КПК України слідчий уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

Огляд є слідчою (розшуковою) дією та проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, що передбачено частиною першою статті 237 КПК України.

Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів (частина третя статті 237 КПК України).

Протоколи оглядів від 20.03.2023 та 31.03.2023 складені старшим оперуповноваженим 6 відділу ГВЗНД УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_7 за участю спеціаліста ОСОБА_8 , а останній також за участю свідка ОСОБА_17 .

Вищевказані аргументи захисника спростовуються постановою про доручення проведення слідчих (розшукових) дій від 12.01.2023 у кримінальному провадженні № 2202308000000050 від 09.01.2023, згідно з якими слідчим ОСОБА_18 надане доручення оперативним співробітникам 6 відділу ГВКР УСБУ в Запорізькій області провести відповідні дії, у тому числі, зробити огляди мережі Інтернет, про що скласти відповідні протоколи, а також постановою про залучення спеціаліста від 12.01.2023, відповідно до якої слідчий ОСОБА_18 залучила до даного кримінального провадження спеціаліста ОСОБА_8 (том 1 аркуші справи 171 173).

При цьому матеріали досудового розслідування кримінального провадження № 2202308000000050 від 09.01.2023, у тому числі вищевказані процесуальні документи були виділені у кримінальне провадження № 22023080000001054 від 30.06.2023 на підставі постанови про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме кримінальне провадження від 30.06.2023 (том 1 аркуші справи 210 214).

Також згідно зі статтею 105 КПК України особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатками до протоколу можуть бути: 1) спеціально виготовлені копії, зразки об`єктів, речей і документів; 2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії; 3) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії; 4) фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп`ютерних даних та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

Додатки до протоколів оглядів від 20.03.2023 та 31.03.2023, якими є оптичні носії інформації, упаковані в окремі конверти та засвідченні підписами слідчих. Крім цього у протоколах оглядів містяться посилання про виготовлення додатків, які засвідчені підписами оперуповноваженого ОСОБА_7 та спеціаліста ОСОБА_8 .

При цьому відсутність підписів спеціаліста на самих додатках суд не вважає суттєвими порушеннями, які тягнуть за собою визнання протоколів оглядів недопустимими доказами.

Відхиляються аргументи захисника про неналежність протоколу огляду від 14.10.2024, проведеного за участю слідчого ОСОБА_9 та спеціаліста ОСОБА_10 , який на її думку не носить жодної доказової бази та фактично дублює два попередні протоколи оглядів.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, що передбачено статтею 85 КПК України.

Протокол огляду від 14.10.2024 прямо підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, які є відмінними від обставин, зазначених у протоколах оглядів від 20.03.2023 та 31.03.2023.

Відхиляються аргументи захисника про відсутність доказів створення «Таврического сельского совета Акимовской военно-гражданской администрации».

Основними доказами у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки України є електронні (цифрові) докази, до яких належать: матеріали фотозйомки, звуко-запису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп`ютерні дані), що містяться у відкритих (інтернет; різноманітні засоби масової інформації; соціальні мережі) чи закритих мережах (приватні месенджери та телеграм-канали; особисте листування з використанням комп`ютерної техніки і мобільних телефонів, флеш-носії, карти пам`яті тощо).

За змістом статті 99 КПК матеріали, у яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог процесуального законодавства, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.

Аналогічні висновки мітить постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 569/1908/23 (провадження № № 51-1430 км 24).

Факт створення «Таврического сельского совета Акимовской военно-гражданской администрации» підтверджується дослідженими судом доказами, а саме протоколами оглядів від 20.03.2023, 31.03.2023 та 14.10.2024, в яких зафіксована інформація з публікацій у соціальних мережах щодо існування такого органу окупаційної влади.

Відхиляється аргументи захисника про те, що ОСОБА_3 підозра не була вручена у встановленому КПК України порядку, внаслідок чого вона не обізнана щодо того, що відносно неї здійснюється кримінальне переслідування.

Повідомлення про підозру ОСОБА_3 було вручене в порядку, передбаченому статтями 278, 297-5 КПК України шляхом опублікування відповідного повідомлення в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також його врученням захиснику (том 1 аркуші справи 78 97).

Суд не бере до уваги аргументи захисника про те, що щодо ОСОБА_3 здійснювалися негласні слідчі дії, про що орган досудового розслідування за аналогією повідомлення про підозру та публікування викликів під час спеціального досудового розслідування повинен був повідомити ОСОБА_3 про порушення її конституційних прав, чого не було зроблено, оскільки негласні слідчі (розшукові) дії щодо ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не проводились.

Згідно з частиною п`ятою статті 9 КПК України кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Показання свідків узгоджуються між собою та з іншими дослідженими судом доказами, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.

Відповідно до статті 97 КПК України показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи. Суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів. При прийнятті цього рішення суд зобов`язаний враховувати: 1) значення пояснень і показань, у випадку їх правдивості, для з`ясування певної обставини і їх важливість для розуміння інших відомостей; 2) інші докази щодо питань, передбачених пунктом 1 цієї частини, які подавалися або можуть бути подані; 3) обставини надання первинних пояснень, які викликають довіру щодо їх достовірності; 4) переконливість відомостей щодо факту надання первинних пояснень; 5) складність спростування пояснень, показань з чужих слів для сторони, проти якої вони спрямовані; 6) співвідношення показань з чужих слів з інтересами особи, яка надала ці показання; 7) можливість допиту особи, яка надала первинні пояснення, або причини неможливості такого допиту. Суд має право визнати неможливим допит особи, якщо вона: 1) відсутня під час судового засідання внаслідок смерті або через тяжку фізичну чи психічну хворобу; 2) відмовляється давати показання в судовому засіданні, не підкоряючись вимозі суду дати показання; 3) не прибуває на виклик до суду, а її місцезнаходження не було встановлено шляхом проведення необхідних заходів розшуку; 4) перебуває за кордоном та відмовляється давати показання.

Суд визнає допустимими доказами показання свідків, які, у тому числі, є показаннями з чужих слів - мешканців с. Таврійське, які перебувають на тимчасово окупованій території, оскільки показання свідків мають значення для з`ясування обставин зайняття обвинуваченою посади в незаконному органі влади. При цьому суд враховує їх узгодженість з іншими дослідженими судом доказами, складність спростування показань свідків для обвинуваченої, відсутність зацікавленості свідків в оговорюванні обвинуваченої та неможливість допиту осіб, які надали первинні пояснення, оскільки вони проживають на тимчасово окупованій території України.

Суд також зауважує, що обізнаність свідків з обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, з відомостей, які містяться в електронних інформаційних системах не є показаннями з чужих слів, оскільки свідки сприймали електронні докази безпосередньо.

Показання свідків в частині того, що обвинувачена зайняла посаду голови Таврійської сільської ради, узгоджуються з:

- протоколом огляду від 20.03.2023, відповідно до якого оглянута публікація від 21.12.2022, розміщена о 07.45 годині на каналі «Типичная Акимовка» у застосунку «Telegram Desktop», в якій міститься інформація про те, що голова окупаційної «Акимовской администрации» ОСОБА_29 представив жителям с. Таврійського та колективу сільради нового голову Таврійської сільської ради ОСОБА_31 ,

- протоколом огляду від 14.10.2023, згідно з яким була оглянути вищезазначена публікація, а також публікації: від 16.03.2023, розміщена об 11.29 годині на каналі «Типичная Акимовка»; від 02.09.2023, розміщена о 16.07 годині на каналі «Типичная Акимовка»; від 02.09.2023, розміщена о 16.29 годині на каналі «Лента новостей Запорожья | Z»; від 14.09.2023, розміщена о 16.35 годині на каналі «Типичная Акимовка»; від 27.09.2023, розміщена об 11.47 годині на каналі «Типичная Акимовка»; від 26.12.2023, розміщена о 11.53 годині на каналі «Типичная Акимовка»; від 01.02.2024, розміщена о 09.02 годині на каналі «Типичная Акимовка», які містять інформацію про те, що ОСОБА_3 брала участь у заходах, які проводились у с. Таврійське під час окупації, як голова Таврійської сільської ради.

Під добровільним зайняттям посади слід розуміти зайняття громадянином України посади у відповідних незаконно створених органах влади з власної волі та за відсутності фізичного чи психічного примусу, крайньої необхідності. Добровільне зайняття посади є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.

На свідомий і добровільний характер дій обвинуваченої із зайняття посади у незаконному органі влади та реалізації його функцій вказує сам характер таких дій, їх послідовність, тривалість у часі (з 21.12.2022 до 01.02.2024 згідно з вищевказаними публікаціями).

При цьому в матеріалах судового провадження відсутні будь-які об`єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_3 зайняла посаду у незаконному органі влади під фізичним чи психічним примусом або у стані крайньої необхідності.

За наведених обставин відхиляються аргументи захисника про вчинення обвинуваченою інкримінованого їй злочину під примусом.

Те, що посада голови (старости) сільської ради пов`язана із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій підтверджується вимогами частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, доведена «поза розумним сумнівом».

При призначенні покарання відповідно до статей 65 - 67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної, а також обставини, що впливають на покарання.

ОСОБА_3 вчинила тяжкий злочин, раніше не судима, перебуває у шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, не працює, під наглядом лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд визнає утримання нею малолітньої дитини. При цьому обставини, які обтяжують їй покарання, судом не встановлені.

Враховуючи у сукупності тяжкість вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, її особу, ступінь її вини, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції, передбаченої частиною п`ятою статті 111-1 КК України, у виді позбавлення волі.

Крім цього санкцією частини п`ятої статті 111-1 КК України передбачене додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Ухвалюючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, суд враховує, що зазначене додаткове покарання є обов`язковим у санкції частини п`ятої статті 111-1 КК України.

ОСОБА_3 вчинила злочин, об`єктом якого є основи національної безпеки України. Обвинувачена своїми діями допомагала державі-агресору проводити діяльність на тимчасово окупованій території, вчинила злочин проти територіальної цілісності України. Виходячи з цього, суд ухвалює рішення про призначення ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування.

При цьому суд враховує правові висновки, викладені у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 753/18479/16-к (провадження № 51-520км18) та від 21 червня 2022 року у справі № 171/869/21 (провадження № 51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені статтею 55 КК України.

Також санкцією частини п`ятої статті 111-1 КК України передбачене додаткове покарання у виді конфіскація майна, яке не є обов`язковими.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 14.10.2024 у провадженні № 1-кс/331/2115/2024 (справа № 331/6162/24) накладений арешт на майно, що належить ОСОБА_3 , а саме на п`ять земельних ділянок та житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи наявність у власності ОСОБА_3 майна та те, що інкримінований їй злочин посягає на основи національної безпеки України, суд призначає їй додаткове покарання у виді конфіскації всього належного їй майна.

На переконання суду, призначення обвинуваченій такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні прокурором не заявлений.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Оскільки судом призначене додаткове покарання у виді конфіскації майна, відсутні підстав для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 14.10.2024 у провадженні № 1-кс/331/2115/2024 (справа № 331/6162/24). Даний арешт продовжує свою дію до виконання вироку в частині конфіскації майна обвинуваченої.

Керуючись статтями 174, 297-1, 323, 369 - 371, 374, 376, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 111-1 КК України та призначити їй покарання у виді восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на п`ятнадцять років, з конфіскацією всього належного їй майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту її фактичного затримання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Інформацію про ухвалений вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Суддя ОСОБА_1