Ухвала суду № 128473861, 30.06.2025, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

30.06.2025

Справа № 642/3788/25

Провадження № 1-кс/642/943/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 року м. Харків

Слідчий суддяХолодногірського районногосуду містаХаркова ОСОБА_1 ,за участюсекретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Миколаївка, Лозівського району, Харківської області, громадянки України, не працюючої, не заміжньої, з середньою освітою, в силу ст. 89 КК України раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , без фактичного місця проживання,

яка підозрюється за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчийСВ ВП№ 2ХРУП №3ГУНП вХарківській області ОСОБА_4 за погодженням з прокуроромНовобаварської окружноїпрокуратури містаХаркова ОСОБА_3 ,звернувся дослідчого суддіз клопотаннямпро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження 12025221220000870 від 25.06.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснює Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучі обізнаною про Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 (№ 2102-ІХ), відповідно до пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено військовий стан, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, який у подальшому продовжено указом Президента України № 259/2022 з 05 години 30 хвилин, 25.04.2022 на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Так, 25.06.2025, о 14 годині 41 хвилин, знаходячись у відділі косметики і парфумерії, що розташований на третьому поверсі ТЦ «РОСТ», де здійснює свою діяльність ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ» ЄДРПОУ 43094673, розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Полтавський Шлях, 140, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого незаконного збагачення, вважаючи, що за її діями ніхто не спостерігає, підійшла до торгової полиці, на якій знаходились парфуми та взяла коробку з парфумами ТМ «Chanel Chance Eau Fraiche fw EDT» 35 ml, вартістю відповідно до довідки ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ» 5 475,00 гривень, які ОСОБА_6 , в подальшому, сховала до своєї сумки.

Після чого, ОСОБА_6 , не маючи наміру сплачувати кошти за вказаний товар, пройшла через касову зону магазину, не розрахувавшись за вищевказаний товар, але не довела свій злочинний намір до кінця, з причин, які не залежали від її волі, оскільки виконавши усі дії, які вона вважала необхідними для доведення злочину до кінця, ОСОБА_6 з викраденим майном було зупинено службою охорони на другому поверсі ТЦ «РОСТ».

Своїми злочинними діями ОСОБА_6 могла спричинити ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ» матеріальну шкоду на загальну суму 5 475,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання, вважала, що з метою дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваною, враховуючи її стійку кримінальну направленість на вчинення корисливих злочинів необхідно застосувати відносно неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_6 не має постійного місця проживання, стійких соціальних зв`язків, а також офіційних джерел існування.

Підозрювана ОСОБА_6 заперечувала проти клопотання, зазначила, що приїхала з м. Краматорська до м. Харкова 2,5 місяці тому, з метою винайняти житло та знайти роботу. Вона зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , в будинку, що належить її прабабці, звідки вона виїхала у віці 16-ти років та більше не поверталася, останній раз відвідувала прабабцю 3 роки тому. На теперішній час хоче проживати у м. Лозова, у батька чи у своєї бабусі, які проживають за різними адресами.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, вважав ризики недоведеними, ОСОБА_6 підозрюється у незакінченому злочині, тому можливо до неї застосувати запобіжний захід у вигляді арешту за місцем реєстрації.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

При цьому стандарт доказування «обґрунтованої підозри» є нижчим, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», яким керується суд під час судового розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення вироку.

На переконання слідчого судді, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_6 діяння, сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить, що вона може бути причетною до цього кримінального правопорушення.

Підозра висунута ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідків, протоколом огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях 140, протоколом огляду предмету, а також іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

Згідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя при обранні запобіжного заходу зобов`язаний розглянути можливість застосування заходів, які меншою мірою обмежують права особи (підозрюваного), ніж тримання під вартою («Амбрушкевич проти Польщі», § 32).

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, врахованих при обранні вказаного запобіжного заходу, які на даний час дають підстави вважати, що підозрювана матиме можливість: переховуватися від органу досудового розслідування або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином на підставі сукупності ризиків, які можуть виникнути в ході досудового розслідування, до підозрюваної ОСОБА_6 не може бути застосовано інший, більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Суд приймає до уваги те, що ОСОБА_6 офіційних джерел існування та міцних соціальних зв`язків не має, не заміжня, на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, не мешкає за місцем реєстрації, офіційно не працевлаштована. На теперішній час маються достатні підстави вважати, що підозрювана при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у подальшому, з огляду на її моральні якості, може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, тим самим перешкоджати судовому провадженню та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Зазначене свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки такі заходи не зможуть сприяти здійсненню завдань кримінального провадження щодо здійснення захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Слідчий суддя зазначає, що для досягнення мети застосування запобіжних заходів, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, на початковій стадії досудового розслідування, що зумовлює необхідність в проведенні низки слідчих та процесуальних дій, а також враховуючи інші фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.

Щодо визначення розміру застави, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Крім того, у п.48 рішення «Чеботар проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати її буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Тобто застосування запобіжного заходу тримання під вартою як безальтернативного не забезпечує балансу між метою його застосування у кримінальному провадженні та правом особи на свободу та особисту недоторканність. Адже метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Крім цього, суддя позбавлений можливості винести вмотивоване судове рішення щодо обмеження, оскільки фактично це рішення вже завчасно врегулювало безальтернативне обмеження права на свободу без розгляду всіх необхідних обставин конкретної ситуації.

Окрім того, приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру, на одному важелі терезів суд має покласти достатню міру гарантування виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, а на інший неможливість завідомої непомірності застави для особи.

У випадку ігнорування факту завідомої непомірності застави для особи судом спотворюється сутність запобіжного заходу, яка призводить до безальтернативності тримання під вартою через реальну неможливість внесення особою застави і може свідчити про елементи тиску на нього з боку сторони обвинувачення для досягнення результату, протилежного від легального об`єктивного встановлення істини змагальними процесуальними засобами.

Призначення застави це не спосіб покарання особи (підозрюваного, обвинуваченого), а всього лише забезпечення виконання покладених на цю особу обов`язків. Слідчий суддя має тільки переконатися, що застава здатна примусити особу з`являтися в засідання і не перешкоджати розслідуванню.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховуючи обставини справи, вік та стан здоров`я підозрюваної, відсутність стійких соціальних зв`язків, сімейний стан, відсутність постійного місця проживання, вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.

За такихобставин слідчийсуддя зурахуванням майновогостановища підозрюваної,враховуючи конкретніобставини інкримінованогокримінального правопорушення,тяжкості кримінальногоправопорушення,у якомувона підозрюється,наявність реальноїможливості унеї внестизаставу,вважає занеобхідне визначити ОСОБА_6 заставу вмінімальному розмірідвадцяти розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб,тобто 60560(шістдесяттисяч п`ятсотшістдесят)гривень,оскільки заставав такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є завідомо непомірною для неї.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне покласти на неї обов`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати допідозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою уДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 23 серпня 2025 року включно.

Строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 25 червня 2025 року, тобто з моменту фактичного затримання

Визначити суму застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_6 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 наступніобов`язки строком до 23 серпня 2025: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з Харківської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого їй злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали до 23 серпня 2025 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваній - в той же строк, але з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 30.06.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1