Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 346/5788/23
Провадження № 2/346/94/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю секретаря Урбанович І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.09.2016 року відповідачем підписано заяву б/н, відповідно до якої йому відкрито кредитний рахунок та видано кредитну карту з кредитним лімітом, який після збільшення становив 55000,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг. Позивач стверджує, що відповідно до умов цього договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за користування останнім, сплачувати за перевитрати платіжного ліміту та комісії на умовах, передбачених договором. Однак, він порушив свої кредитні зобов`язання та допустив виникнення і зростання заборгованості за кредитним договором, загальний розмір якої станом на 23.08.2023 року позивачем визначено як 63033,91 грн., яка складається із заборгованості: за тілом кредиту 56449,52 грн.; за відсотками 6584,39 грн. Тому позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати в розмірі 2 684 грн.
Представник позивача в судове засідання не з`явився. 26.06.2025 року представник позивача Савіхіна А.М. через систему Електронний суд подала до суду письмову заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 36124,63 грн. заборгованості за тілом кредиту та понесені судові витрати; одночасно подала клопотання про розгляд справи у її відсутності ( том 2, а.с. 35-37, 74 ).
Відповідач в судове засідання в черговий раз не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме за зареєстрованим місцем проживання. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи в його відсутності та не подав відзив на позов. 30.01.2024 року його представник, адвокат Лесюк А.В. подав до суду письмову заяву про відкладення розгляду справи та надання часу для ознайомлення із матеріалами справи; 14.03.2024 року, 19.06.2024 року та 26.05.2025 року про відкладення у зв`язку з перебуванням на слідчих діях; 29.08.2024 року про відкладення через погіршення стану здоров`я, однак, підтверджуючих документів не надав; 11.06.2025 року та 26.06.2025 року - про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у відпустці ( том 1, а.с. 153, 161, 172, 178, том 2, а.с. 9, 23, 76 ).
Згідно з ч. 1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстави першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Із наведеної вище норми процесуального права слід дійти висновку, що заява сторони про відкладення розгляду справи не є безумовною підставою для такого відкладення. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Така правова позиція викладена Верховним Судом 04 серпня 2021 року у справі №758/6080/19.
Окрім того, суд зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона є стороною. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд бере до уваги, що дана справа перебуває в провадженні суду з 09.10.2023 року, є малозначною, враховуючи обмеження строків розгляду справи, а тому подальше відкладення розгляду даної справи буде порушувати принцип своєчасного судового розгляду справи.
Зважаючи на вищенаведене, з метою недопущення надмірної тривалості судового провадження, виходячи з принципу розумного строку судового розгляду справи, враховуючи, що явка учасників справи у судове засідання не визнавалася судом обов`язковою, суд вбачає можливим розглянути справу за відсутності сторони відповідача за наявними у ній матеріалами.
В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК Українипідставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч.1ст. 14 ЦК Україницивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.207ЦКУкраїни правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054ЦКУкраїни встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 1056-1 ЦК Українивизначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з частиною 1статті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що між публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та відповідачем підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку б/н від 28.09.2016 року (том 1, а.с. 29).
У заяві зазначено, що відповідач погоджується з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, правилами користування,основними умовамиобслуговування такредитування,розташованими врекламному буклеті, становить між ним та банком договір про надання банківських послуг (том 1, а.с. 29).
Судом також встановлено, що між акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та відповідачем, за допомогою OTP пароля, підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку б/н від 13.01.2022 року (том 1, а.с. 17-28).
У заяві зазначено, що відповідач підписанням цієї заяви приєднався до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщенні в мережі Інтернет за адресою https:// privatbank.ua/terms в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять договір банківського рахунка, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.
В розділі 1 Істотні умови договору Кредитні картки визначено: тип кредиту відновлювальна кредитна лінія; розмір кредитного ліміту не перевищує 200 000 грн. для карт «Універсальна», 200000 грн. для карт «Універсальна Gold», 300 000 грн. для преміальної картки «Platinum», 300 000 грн. для преміальної картки «World Black Edition», 300 000 грн. для преміальної картки «VISA Signature», 400 000 грн. для преміальної картки «World Elite», 800 000 грн. для преміальної картки «Infinite»; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; спосіб надання кредиту - безготівковим шляхом; процентна ставка для карт «Універсальна» становить 42,0 % річних, для карт «Універсальна Gold» - 40,8% річних.
Відповідно до цієї заяви сторони дійшли згоди, що в разі, зокрема, несвоєчасної сплати клієнтом мінімального обов`язкового платежу в строк, зазначений в п. 2.1.1.3.1., починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку платежу та/або в разі настання обставин, передбачених п. 2.1.1.3.5. договору, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 60,0 % річних.
Згідно з п. 2.1.1.1.1. договору (Преамбула) Паспорт споживчого кредиту та Тарифи банку є невід`ємною частиною цього договору.
У відповідності до п. 2.1.1.2.1. договору банк за наявності вільних грошових коштів та на підставі аналізу кредитоспроможності клієнта надає йому споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі на умовах, встановлених договором.
Відповідно до п.2.1.1.2.2. - 2.1.1.2.5. договору: тип кредиту відновлювальна кредитна лінія, мета кредиту споживчі цілі; строк кредиту 12 місяців з подальшим продовженням, загальний розмір кредиту не перевищує 200 000 грн. для карт «Універсальна»; 200 000 грн. для карт «Універсальна Gold»; 300 000 грн. для преміальної карти Platinum; 300 000 грн. для преміальної карти World Black Edition; 300 000 грн. для преміальної карти Signature; 400 000 грн. для преміальної карти World Elite; 400 000 грн. для преміальної карти Infinite Premium; 800 000 грн. для преміальної карти Infinite. При цьому сторони узгодили, що протягом строку кредиту розмір кредитного ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення та не потребує додаткового погодження із клієнтом.
У п. 2.1.1.2.12. договору сторони дійшли згоди, що в разі, зокрема, несвоєчасної сплати клієнтом мінімального обов`язкового платежу в строк, зазначений в п. 2.1.1.3.1., починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку платежу та/або в разі настання обставин, передбачених п. 2.1.1.3.5. договору, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 60,0 % для картки «Універсальна», «Універсальна голд».
За п. 2.1.1.3.1. - 2.1.1.3.3. договору сторони на підставі ст.ст. 1048, 1054, 1056-1 ЦК України визначили цим договором розмір та порядок погашення кредиту, сплати процентів. Мінімальний обов`язковий платіж - розмір боргових зобов`язань, розрахованих в процентах від загальної заборгованості, які щомісяця повинен сплачувати клієнт протягом строку кредиту. Під загальною заборгованістю сторони узгодили заборгованість у розмірі використаного кредитного ліміту, процентів за користування кредитом, заборгованість за несанкціонованим овердрафтом, пенею, штрафами. Розмір залежить від виду картки і тривалості прострочення виконання зобов`язання. Нарахування процентів здійснюється в останній календарний день місяця.
Згідно з п. 2.1.1.5.1. договору клієнт зобов`язаний погашати кредит у строки та в розмірах, визначених п. 2.1.1.3.1., 2.1.1.3.2 договору.
Відповідно до п. 2.1.1.9.1. договір починає діяти з дати встановлення кредитного ліміту на картці та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Крім того, з матеріалів справи встановлено, що 12.12.2022 року відповідач аналогічним способом підписав паспорт споживчого кредиту, в якому підтвердив, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданих виходячи із обраних ним умов кредитування (том 1, а.с. 30-34).
Згідно з довідкою, виданою АТ КБ «ПриватБанк», відповідачу видано кредитну картку: дата відкриття 28.09.2016 року з терміном дії 05/19; карта «Універсальна GОLD»; дата відкриття 20.01.2017 року з терміном дії 05/20; карта «Універсальна GОLD»; дата відкриття 28.05.2020 року з терміном дії 06/23; карта «Універсальна GОLD»; дата відкриття 28.10.2020 року з терміном дії 04/24; карта «Універсальна GОLD» (том 1, а.с. 16).
Відповідно до даних довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_1 , 28.09.2016 року встановлено кредитний ліміт на суму 0,00 грн.; зміна кредитного ліміту відбулась 05.07.2018 року 5 000,00 грн. (збільшення кредитного ліміту); 05.07.2018 року 10000,00 грн. (збільшення кредитного ліміту); 28.11.2018 року 9 510,53,00 грн. (зменшення кредитного ліміту); 08.01.2020 року 0,00 грн. (зменшення кредитного ліміту); 21.07.2021 року 5000,00 грн. (збільшення кредитного ліміту); 21.07.2021 року 14000,00 грн. (збільшення кредитного ліміту); 21.07.2021 року 10000,00 грн. (зменшення кредитного ліміту); 10.12.2021 року 24000,00 грн. (збільшення кредитного ліміту); 14.12.2021 року 45000,00 грн. (збільшення кредитного ліміту); 13.01.2022 року 55000,00 грн. (збільшення кредитного ліміту); 04.04.2023 року 0,00 грн. (зменшення кредитного ліміту ( том 1, а.с. 15 )).
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Кредитний ліміт банком неодноразово переглядався, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на відповідача (том 1, а.с. 15).
В той же час, відповідач фактично скористався лімітом кредитування, про що свідчать розрахунки суми заборгованості за договором №б/н від 28.09.2016 року, укладеним між АТ КБ "ПриватБанком" та клієнтом ОСОБА_1 станом на 15.06.2025 року (том 1, а.с. 9-14; том 2, а.с. 63-73).
Фактичне виконання даних умов договору та користування наданими банком коштами в межах встановленого кредитного ліміту відповідачем також стверджується наявною в матеріалах справи випискою за договором по рахунку відповідача, за якою обліковується заборгованість в межах змінного ліміту кредитування за договором із урахуванням прихідних та видаткових операцій (том 1, а.с. 111-141).
Із зазначеного розрахунку та матеріалів справи встановлено, що в порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту із його складовими частинами, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 15.06.2025 року становить 36124,63 грн. заборгованості за тілом кредиту (простроченим тілом кредиту). З розрахунку також встановлено, що ОСОБА_1 , зокрема і після звернення з позовом до суду ( 09.10.2023 року ) здійснював погашення сформованої заборгованості.
Із прийняттямЗакону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII(надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Устатті 3 Закону № 675-VIIIвизначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3статті 11 Закону № 675-VIIIелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 12 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.
У частинах 1, 3ст.509ЦКУкраїни вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Нормоюст. 639 ЦК Українипередбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, між сторонами вказаного кредитного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, який оформлений ними в електронній формі з використанням електронного підпису.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч.1ст.625ЦКУкраїни боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цьогоЗаконунадаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.
Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.
При цьому, судом, згідно з ч.4ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому банком кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого банком розрахунку заборгованості.
Оскільки судом встановлено, що відповідач уклав кредитний договір, та, взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконав, суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 36124,63 грн., які належить стягнути з відповідача в користь банку.
Отже, позовні ( уточнені ) вимоги підлягають задоволенню.
Щодо наданого позивачем клопотання про огляд веб-сайту, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 1, 7ст. 85 ЦПК Україниписьмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. У порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.
Виходячи з вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання про огляд веб-сайту, оскільки представником позивача не наведено достатніх підстав, вважати, що Умови та правила надання банківських послуг, які діяли на день приєднання відповідачем до відповідних умов, які просить оглянути на власному веб-сайті представник позивача, неможливо надати суду.
До того ж, огляд веб-сайту по своїй суті є способом забезпечення доказів, передбаченим законодавством, підстави для застосування якого в суду відсутні, оскільки дане клопотання не відповідає вимогамстатті 117 ЦПК України, яка регламентує вимоги щодо змісту заяви про забезпечення доказів.
Судом також встановлено, що позивачем за звернення до суду з даною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 684 грн., що стверджується платіжним дорученням від 06.09.2023 року (том 1, а.с. 5). Дані судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача в зв`язку із задоволенням позовних вимог.
На підставі ст. ст. 207, 509, 525, 526, 530, 610, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України та, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, ч. 2 ст.247, ст.ст. 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,місце проживаннязареєстроване заадресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків: НОМЕР_1 ,на користьакціонерного товариствакомерційний банк"ПриватБанк",(01001,м.Київ,вул.Грушевського,1Д,код ЄДРПОУ14360570),заборгованість закредитним договором(б/н)від 28.09.2016року взагальному розмірі36124 (тридцять дев`ять шість тисяч сто двадцять чотири) гривні 63 копійки.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: Акціонерне товариство комерційний Банк "ПриватБанк", 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Повний текстрішення складено30 червня 2025 року.
Суддя: Яремин М. П.
Судове рішення № 128473583, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області було прийнято 26.06.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 346/5788/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: