Ухвала суду № 128472718, 20.06.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25272/25

Провадження № 1-кс/761/16920/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №22024000000001141 від 10.12.2024 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 333 КК України, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 333, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 333 КК Україні, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України

У С Т А Н О В И В:

Прокурор Офісу Генерального прокурора звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням у кримінальному провадженні №22024000000001141 від 10.12.2024 про арешт майна.

З матеріалів клопотання вбачається, що посадові особи ТОВ «ДП Квазар-ІС» (код ЄДРПОУ 43408437), залучивши іноземні підприємства, протягом 2022-2024 років постачають ряду юридичних осіб російської федерації окремі електронні компоненти, які в т.ч. можуть використовуватись країною-агресором у крилатих ракетах та ударних БпЛА в ході ведення агресивної війни проти України, чим вчиняють умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.

13.06.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.05.2025, в період часу з 06 год. 50 хв. по 08 год. 04 хв. за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук, під час проведення якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Samsung» білого кольору. Pin-код НОМЕР_1 , IMEI 1- НОМЕР_2 ; IMEI 2-НОМЕР_4.

13.06.2025 вказані вище речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22024000000001141 від 10.12.2024.

Прокурор надав до суду заяву, в якій просив розглянути клопотання за його відсутності та задовольнити його з підстав, які у ньому наведені.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна проводиться без виклику власника майна.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч.4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши матеріали справи слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Підставою для накладення арешту на майно є факт вилучення вищевказаних предметів, які мають доказове значення вчинення кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту на вказані речові докази є їх збереження, оскільки їх повернення призведе до неминучого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, з метою уникнення винною особою кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

Слідчий суддя враховує, що вилучене майно має суттєве значення для досудового розслідування цього кримінального провадження, а також може бути використане як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Арешт майна є необхідним для забезпечення збереження речових доказів, про що зазначається у клопотанні прокурора.

Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Таким чином, клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №22024000000001141 від 10.12.2024 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Samsung» білого кольору. Pin-код НОМЕР_1 , IMEI 1- НОМЕР_2 ; IMEI НОМЕР_3 з метою забезпечення його зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні №22024000000001141 від 10.12.2024, заборонивши вчиняти дії щодо користування, володіння та розпорядження вказаним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1