Вирок № 12847256, 08.12.2010, Сколівський районний суд Львівської області

Справа №1-159/2010р. В И Р О К І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2010 року

Сколівський районний суд Львівської області в складі:головуючого-судді Гуменної Н.М.

при секретарі Трембач М.М.з

прокурора Коциби Р.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе Львівської області в залі суду справу про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львів, жителя АДРЕСА_1,

громадянина України, українця, з середньою освітою, не військовозобов'язаного, не працює, не одруженого,

раніше судимого:

12.11.2002 року Ужгородським міським судом за ч.4

ст.185 КК України на 5 /п»ять/ років 6 /шість/ місяців

позбавлення волі;

21.01.2003 року Ужгородським міським судом за ч.1

ст.121 КК України на 5 /п»ять/ років 6 /шість/ місяців

позбавлення волі;

18.12.2009 року Ужгородським міськрайонним судом

Закарпатської області за ч.2 ст.296 КК України на 2

/два/ роки позбавлення волі; на підставі ст.75 КК

України звільнений від відбування покарання з

іспитовим строком на 1 /один/ рік,

за ч.2 ст.286 КК України, в с т а н о в и в :

31 березня 2010 року приблизно о 20 год. 45 хв. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 11183» реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись автодорогою сполученням „Київ Чоп” зі сторони м. Львова у напрямку м. Чоп при проїзді ділянки дороги в районі 656 км. + 600 м. у Львівській області м. Сколе по вул. Князя Святослава в районі будинку №17, грубо порушив вимоги Розділу 1 п.п. 1.2, 1.5, 1.10 (стосовно терміну «небезпека для руху»); Розділу 2 п . п. 2.1 а) 2.3 б); Розділу 12 п.п. 12.3, 12.4, 12.9 б); Розділу 31 п.31.4.5. а), г) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 із наступними змінами та доповненнями, які виразилися в тому, що він, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом даної категорії та керуючи ним при несправності нитки розжарювання ближнього світла передньої правої фари головного світла та невідповідністю технічного стану шин на експлуатацію (шини всіх коліс даного автомобіля були різної моделі, з глибиною протектора менше 1,6 мм., що не відповідає вимогам ПДР України), під час руху проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не стежив за дорожньою обстановкою і відповідно не реагував на її зміну, рухаючись у населеному пункті із швидкістю приблизно 93-102 км/год, що є перевищенням допустимої швидкості 60 км/год., з моменту виникнення небезпеки для руху у вигляді появи в полі його зору пішохода ОСОБА_3, який пересікав проїзну частину дороги попереду керованого ним транспортного засобу справа наліво по ходу його руху, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля, внаслідок чого здійснив наїзд на ОСОБА_3, який отримав тяжкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину визнав частково, а саме не визнає своєї вини в частині перевищення швидкості керованого ним транспортного засобу. Так, пояснив, що 31.03.2010 року приблизно о 20 год. 45 хв. він, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-11183» д.н. НОМЕР_1 рухався у м. Сколе по вул. Князя Святослава, що проходить по автодорозі «Київ-Чоп» зі сторони м. Львова у напрямку до м. Чоп, із швидкістю приблизно 60 -70 км/год. Посвідчення водія у нього ніколи не було, керує легковим автомобілем на підставі довіреності. Цього дня, він не вживав алкогольних напоїв. В салоні автомобіля в якості пасажирів була його мама ОСОБА_4 та його співжителька ОСОБА_5 Коли у зустрічному напрямку рухалися автомобілі, то на керованому ним транспортному засобі було увімкнене ближнє світло фар, яке було в несправному стані, а коли їх не було, то вмикав дальнє світло фар, яке знаходилося у справному стані. На автодорозі зустрічних та попутних транспортних засобів не було, людей біля дороги чи на дорозі, також, не було. З правої сторони по ходу його руху було встановлене зовнішнє електричне вуличне освітлення. У світлі фар дальнього світла проїзну частину дороги було видно на відстані біля 200 м. В певний момент у дальньому світлі фар керованого ним транспортного засобу на правому узбіччі по ходу свого руху він побачив пішохода, який, не дивлячись у його сторону, розпочав раптово пересікати проїзну частину дороги, у швидкому темпі руху з права наліво по ходу його руху. Він подав звуковий сигнал та почав екстренно пригальмовувати автомобіль. Коли ще раз посигналив, пішохід, перебуваючи у русі, не зупиняючись продовжував свій рух. В цей момент, коли він гальмував здійснив наїзд на пішохода. Пам»ятає, що в якийсь момент відпустив гальма, ще не зупинивши повністю автомобіль. В момент наїзду пішохід знаходився біля лівого переднього кута автомобіля і відразу після удару опинився у нього на капоті автомобіля та частково видавив переднє лобове скло навпроти нього та миттєво злетів з капота ліворуч на проїзну частину дороги. Він ще трохи, проїхавши зупинився на середині проїзної частини, а тоді, щоб не заважати руху інших транспортних засобів розвернув автомобіль і став на протилежній смузі руху в протилежному напрямку. Коли вийшов разом з пасажирами, побачив що пішохід лежить на проїздній частині дороги, а біля нього на асфальті є дві плями крові. Згодом, підійшли люди, які викликали карету швидкої медичної допомоги, оскільки ні в нього ні в його пасажирок не було мобільного телефону. У скоєному щиро кається.

Незважаючи на часткове визнання ОСОБА_2 вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, його вина підтверджується наступними доказами:

- показами потерпілого ОСОБА_3 даними на досудовому слідстві й перевіреними в судовому засіданні про те, що 31.03.2010 року в м. Сколе на вул. Святослава біля будинку №17а він переходив проїзну частину дороги зліва на право по ходу руху транспорту в сторону м. Чоп. В цей час він перебував у стані алкогольного сп'яніння, тому як переходив дорогу не пам'ятає. В лікарні дізнався, шо потрапив у ДТП. Обставин ДТП не пригадує. Ви бачає ОСОБА_2, просить його суворо не карати, однак бажає, щоб той відшкодував завдану йому матеральну шкоду, а саме витрати понесені ним на лікування. Разом з тим, цивільного позову в судовому засіданні не заявляє;

- п оказами свідка ОСОБА_5, даними на досудовому слідстві й оголошеними в судовому засіданні про те, що 31.03.2010 року в темну пору доби, вона перебувала у якості пасажира в автомобілі ВАЗ-11183 р.н. НОМЕР_1 та сиділа на задньому пасажирському сидінні зліва. На передньому пасажирському кріслі сиділа ОСОБА_6 мати ОСОБА_2 Вищевказаним автомобілем керував її співжитель ОСОБА_2, з яким вона перебуває у громадському шлюбі. Під час руху вона за дорогою не слідкувала. Швидкість автомобіля була невеликою приблизно 60 км/год. Коли вони проїжджали м. Сколе та рухалися у напрямку м. Чоп, то в якусь мить вона відчула, що автомобіль різко загальмував і через якусь мить відчула удар спереду автомобіля. Одночасно з ударом стало тріскати переднє скло зі сторони водія, частково проломалось в середину салону автомобіля. Зауважила, що автомобіль не гальмував до повної зупинки, ОСОБА_2 відпустив гальма і рух автомобіля продовжився, але згодом все ж автомобіль зупинився на проїздній частині дороги. Після того, як ОСОБА_2 зупинився, вона разом з останнім та його мамою вийшла із салону автомобіля і побачила, що на проїзній частині дороги лежить чоловік, тоді вона зрозуміла, що на цього чоловіка здійснив наїзд автомобіль під керуванням ОСОБА_2 Самого механізму ДТП вона повідомити не може;

- показами свідка ОСОБА_6 матері ОСОБА_2 даними на досудовому слідстві й оголошеними в судовому засіданні про те, що 31.03.2010 року в темну пору доби, вона перебувала у якості пасажира в автомобілі ВАЗ-11183 р.н. НОМЕР_1 та сиділа на передньому пасажирському сидінні. На задньому пасажирському кріслі сиділа ОСОБА_5 співжителька її сина - ОСОБА_2, який керував згаданим транспортним засобом. Під час руху вона за дорогою не слідкувала. Швидкість автомобіля була невеликою приблизно 60 км/год. Коли вони проїжджали м. Сколе та рухалися у напрямку м. Чоп, то в якусь мить вона відчула, що автомобіль різко загальмував і через якусь мить відчула удар спереду автомобіля. Подивившись вперед, побачила пішохода і одночасно з цим відбувся наїзд автомобілем на цього пішохода. Звідки взявся пішохід і чи він стояв чи рухався не зауважила. Одночасно з ударом стало тріскати переднє скло зі сторони водія і тоді ж пішохід злетів з капоту ліворуч від автомобіля на проїзну частину автодороги. Зауважила, що автомобіль не гальмував до повної зупинки, ОСОБА_2 відпустив гальма і рух автомобіля продовжився, але згодом все ж автомобіль зупинився на проїздній частині дороги. Після того, коли ОСОБА_2 зупинився, вона разом з сином і його співжителькою вийшла із салону автомобіля і побачила, що на проїзній частині дороги лежить чоловік, тоді вона зрозуміла, що на цього чоловіка здійснив наїзд автомобіль під керуванням ОСОБА_2 Самого механізму ДТП вона повідомити не може;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 31.03.2010 року та схемою до нього, з якого вбачається, де, коли сталась дорожньо транспортна пригода і як розташовані обєкти по відношенню до елементів дороги та яка слідова база при цьому утворилась; /а.с. 3-10/

- протоколом відтворення обстановки та обставин ДТП від 05.08.2010 року із схемою до нього, за участю водія ОСОБА_2, який показав місце скоєння ДТП та розповів про обставини скоєння ДТП; / а.с. 72-75/

- висновком експерта №57 судово-медичної експертизи від 09.06.2010р., згідно якого ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження під час ДТП, яка відбулась 31.03.2010 року; /а.с. 67-68/

- висновком експерта № 1364 судово - автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля ВАЗ-11183 р.н. НОМЕР_1 від 28.04.2010 року, з якого вбачається, що робоча гальмівна система і рульове керування вищевказаного автомобіля до моменту ДТП - зіткнення знаходились в працездатному стані. В той же час експертизою встановлено, що у вищевказаного автомобіля була несправна нитка розжарювання ближнього світла передньої правої фари головного світла та невідповідність технічного стану шин на експлуатацію (шини всіх коліс даного автомобіля були різної моделі, з глибиною протектора менше 1,6 мм., що не відповідає вимогам ПДР України); /а.с. 39-46/

- висновком експерта № 1325/1326 судової комплексної автотехнічної та транспортно - трасологічної експертизи, згідно яких встановлено, що перед застосуванням екстренного гальмування автомобіль ВАЗ-11183 р.н. НОМЕР_1 міг рухатися зі швидкістю не менше 93-102 км/год., а місце наїзду автомобіля ВАЗ-11183 р.н. НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_3 розташоване повністю на правій стороні проїзної частини дороги по напрямку руху до м. Чоп, на ділянці, що передує розташуванню плям бурого кольору типу крові та осипу скла; /а.с. 56-63/

- висновком експерта №1/381 від 23.08.2010 року автотехнічної експертизи, згідно якого встановлено, що з технічної точки зору, причиною настання даної дорожньо - транспортної пригоди, стали неправомірні дії водія автомобіля ВАЗ-11183 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2, які суперечили технічним вимогам чинних Правил дорожнього руху України; /а.с. 86-93/

- протоколом огляду та перевірки технічного стану автомобіля ВАЗ-11183 р.н. НОМЕР_1, з якого вбачається, які технічні пошкодження отримав автомобіль внаслідок ДТП та у якому технічному стані він знаходився. /а.с. 11-12/

Суд, не приймає до уваги покази підсудного ОСОБА_2 про те, що під час керування транспортним засобом ВАЗ-11183 р.н. НОМЕР_1 він їхав зі швидкість приблизно 60 км/год., оскільки таке твердження підсудного є надуманим, і воно спростовується висновком експерта № 1325/1326 судової комплексної автотехнічної та транспортно - трасологічної експертизи, згідно яких встановлено, що перед застосуванням екстренного гальмування автомобіль ВАЗ-11183 р.н.НОМЕР_1 міг рухатися зі швидкістю не менше 93-102 км/год. та висновком експерта №1/381 від 23.08.2010 року автотехнічної експертизи, згідно якого встановлено, що з технічної точки зору, причиною настання даної дорожньо - транспортної пригоди, стали неправомірні дії водія автомобіля ВАЗ-11183 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2, які суперечили технічним вимогам чинних Правил дорожнього руху України.

Покази свідків ОСОБА_6, яка є матір»ю підсудного ОСОБА_2 та ОСОБА_5, яка є співжителькою ОСОБА_2 про те, що швидкість керованого ОСОБА_2 автомобіля була приблизно 60 км/год., суд теж до уваги не бере, оскільки вони дійсним обставинам справи не відповідають і спростовуються наведеним вище аналізом доказів, і крім того, вони є близькими людьми та родиною підсудного і бажають, щоб він уникнув відповідальності.

Суд, вважає доведеним факт порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу ОСОБА_2, який керував транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, тобто вчинення ним злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Обираючи підсудному ОСОБА_2 вид і розмір покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який вчинив злочини в період іспитового терміну під час звільнення від відбування покарання, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих обставин, думку потерпілого, який происть суворо не карати підсудного й вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, й призначити йому покарання на 3 /три/ роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.71 КК України до призначеного ОСОБА_2 покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.12.2009 року 1 /один/ рік й остаточне покарання ОСОБА_2 4 /чотири/ роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 08 грудня 2010 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 змінити із підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши під варту із залу суду.

Речовий доказ автомобіль марки «ВАЗ-11183» державний номер НОМЕР_1 повернути ОСОБА_7. /а.с. 124/

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ЛНДІСЕ витрати за проведення судових експертиз 3300 грн. 40 коп., а також 1933 грн. 20 коп. на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області на рахунок ГУДК у Львівській області: р/р 31259272210042, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150 за проведення автотехнічної експертизи.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Н.М. Гуменна