Рішення № 128471537, 27.06.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 640/30250/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення та наказу

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 20.07.2021 року, оформленого протоколом № 67, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця виковного округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни дисциплінарного стягнення у вигляді попередження;

визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2755/7 від 06.08.2021 року про введення в дії рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 20.07.2021 року, оформлене протоколом №67, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірні рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 20 липня 2021 року за №67 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження та наказ Міністерства юстиції України №2755/7 від 06 серпня 2021 року про введення в дію вказаного рішення є незаконними, протиправними, прийнятими з порушенням Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, без дослідження всі обставин, що мають значення, а саме приватним виконавцем не було порушено жодних прав та законних інтересів скаржника та негативні наслідки для боржника не настали. Позивач наголосила, що нею під час винесення постанови про арешт коштів боржника від 09.08.2019 року було допущено арифметичну помилку, а саме помилково зазначено суму, яка підлягала стягненню без урахування списаних коштів з пенсії боржника, однак фактично її було виявлено вже після винесення приватним виконавцем постанови про зупинення вчинення виконавчих дій, що в подальшому унеможливило виправити цю помилку в силу закону.

На думку позивача, при прийнятті спірних рішень відповідачами не було враховано малозначність діяння та не було наведено конкретного визначення ознак нібито допущеного дисциплінарного проступку. Прийняте у вигляді Протоколу рішення містить лише тези виступів окремих членів комісії, без обґрунтування рішення, сукупного аналізу всіх обставин справи, доводів, спростувань або підтвердження окремих тверджень чи заперечень.

Також на думку позивача відповідачами було порушено принцип індивідуалізації дисциплінарної відповідальності, адже при визначенні виду дисциплінарного стягнення не у повній мірі досліджена службова діяльність позивача, ставлення до виконання посадових обов`язків, попередня поведінка, причини які призвели до вчинення проступку, наявність тієї обставини, що приватний виконавець раніше до дисциплінарної відповідальності не притягався. Окрім цього, позивач зазначає, що дії приватного виконавця не підпадають під ознаки дисциплінарного проступку.

З урахуванням викладеного позивач вважає, що спірні рішення є протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружний адміністративний суд міста Києва від 01.11.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення та наказу. Вирішено здійснювати розгляд справи одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

01.12.2021 року до суду надійшов відзив від представника відповідачів, в якому останній вважає доводи позивача не обґрунтованими, а спірні рішення такими, що скасуванню не підлягають.

В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідачів зазначив, що посилання позивача на лист Міністерства від 06.03.20218 року №8887/4408-33-18/11.2.2 як підставу для визначення малозначності дії приватного виконавця є безпідставним, оскільки вказаним листом роз`яснено норми Кодексу України про адміністративне правопорушення, що визначають поняття малозначності вчиненого правопорушення та виключного переліку діянь, які можуть вважатися малозначними, та не підлягає до застосуванню до спірних правовідносин, що виникли у зв`язку з притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення дисциплінарного проступку, а не за допущення адміністративного правопорушення.

Так, на підставі скарги ОСОБА_1 від 16.04.2021 року було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни щодо здійснення виконавчого провадження №58686615. У скарзі зазначено, що приватним виконавцем накладено арешт на кошти, що знаходяться на рахунках для зарахування пенсії по інвалідності, при визначені суми яка підлягала арешту не було враховано здійснені з її пенсії відрахування. Окрім цього у скарзі було зазначено, що судом було винесено ухвало про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, однак приватним виконавцем своєчасно не винесена відповідна постанова та не вжито заходів щодо зупинення здійснення відрахувань з її пенсії.

Перевіривши обставини викладені у скарзі під час позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця щодо здійснення нею виконавчого провадження №58686615Управлінням забезпечення примусового виконання рішень було складено довідку від 26.05.2021 року, в якій зазначено, що при визначені суми коштів, які підлягають арешту на підставі постанови від 09.08.2019 року приватним виконавцем не враховано кошти в сумі 396, 76 грн., які були стягнуті з пенсії боржника на підставі постанови приватного виконавця від 28.03.2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Отже, наведене вище, на думку представника відповідачів, спростовує твердження позивача стосовно не порушення приватним виконавцем прав та законних інтересів ОСОБА_1 та відсутності жодних негативних наслідків для нього.

Відповідно до довідки за результатами позапланової невиїзної перевірки встановлено порушення з боку приватного виконавця Юхименко О.Л. під час здійснення нею виконавчого провадження №58686615 п. 9 ч. 1 ст. 4 Закону України №1403-VІІІ щодо здійснення діяльності з дотримання принципу співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням; п.8 ч. 1 ст. 2 Закону України №1404-VІІІ щодо здійснення виконавчого провадження з дотриманням засад співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням

При цьому по іншим питання викладеним у скарзі ОСОБА_1 порушень приватним виконавцем вимог законодавства перевіркою встановлено не було.

З огляду на викладене представник відповідачів вважає, що допущені у діяльності позивача порушення законодавства свідчили про наявність у її діях ознак дисциплінарного проступку, визначеного п. 4 ч. 2 ст. 38 Закону України №1403-VІІІ, а тому за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності Позивача Міністерством юстиції України було законно та обґрунтовано винесено подання до Дисциплінарної комісії. При цьому Дисциплінарна комісія розглянула подання Міністерства Юстиції України та прийняла рішення за результатами його розгляду у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

06.08.2021 року Міністерством Юстиції України, як суб`єктом владний повноважень на якого покладено обов`язок щодо введення в дію рішень Дисциплінарної комісії, діючи на підставі, в межах та у спосіб визначених законодавством, уповноважений на видання таких наказів, було видано наказ №2755/5, яким уведено в дію рішення Дисциплінарної комісії від 20.07.2021 року, оформлене протоколом №67, про задоволення подання Міністерства Юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Окрім наведеного представник відповідачів вважає, що Дисциплінарна комісія не можу бети відповідачем у справах, адже не наділена процесуальною дієздатністю, не є юридичною особою, не має власного рахунку у банках, а її рішення без відповідного наказу Мінюсту не несуть будь-яких наслідків для приватного виконавця.

16.12.2021 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому приватний виконавець наполягала на обґрунтованості своїх позовних вимог та протиправності спірних рішень. Додатково зазначило, що представником відповідачів у відзиві не спростовані твердження позивача про не дослідження та не встановлення з боку Дисциплінарної комісії в діях позивача елементів дисциплінарного проступку визначеного ч. 2 ст. 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Також позивач зазначила, що Дисциплінарна комісія наділена переліком завдань, які за своєю суттю є публічно-владними та під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, а також є колегіальним органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, та прийняття рішень про застосування до них дисциплінарних стягнень.

21.12.2021 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідачі заперечують проти позову, вважають позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а пояснення, міркування та аргументи позивача, викладені у його відповіді на відзив, не відповідають дійсності. Додатково представник відповідачів наголосив, що в ході засідання Дисциплінарної комісії ОСОБА_2 визнала, що під час винесення постанови про арешт коштів боржника від 09.08.2021 року нею було допущено арифметичну помилку, а саме помилково зазначено суму, яка підлягає стягненню без урахування списаних коштів з пенсії боржника. На думку представника відповідачів вказані обставини підтверджують наявність у діях позивача дисциплінарного проступку, а саме неналежне виконання обов`язків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2022 року відмовлено представнику Міністерства юстиції України у задоволенні клопотання із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного.

На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року за № 399, адміністративну справу №640/30250/21 передано Одеському окружному адміністративному суду.

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399, дану справу передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справі між суддями справу №640/30250/21 передано для розгляду головуючому судді Марину П.П.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року справу №640/30250/21 прийнято до провадження. Розгляд справи вирішено розпочати спочатку та проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

08.04.2025 року від представника відповідачів до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідачі заперечують проти позову, вважають позовні вимоги приватного виконавця Юхименко О.Л. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

09.04.2025 року від представника відповідачів до суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.04.2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що Юхименко О.Л. є приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва, посвідчення від 12.06.2018 року №0191.

На підставі заяви Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» про примусове виконання рішень, в якій стягував просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №4234 від 20.02.2019 року виданого приватним нотаріусом КМНО Харою Н.С. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний банк» заборгованість та 21.03.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58686615, яку було направлено на адресу боржника 21.03.2019 року.

Постановою приватного виконавця від 21.03.2019 відкрито ВП № 58686615 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. від 20.02.2019 № 4234 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 20830,67 грн.

28.03.2019 приватним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника, яка направлена до Головного управління ПФУ в місті Києві для здійснення відрахувань з доходів боржника. Згідно з цією постановою, загальна сума боргу, яка підлягала стягненню з боржника складала 23313,74 грн.

09.08.2019 приватним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника. Цією постановою приватним виконавцем накладено арешт на кошти боржника в сумі 23313,74 грн.

02.02.2021 року ухвалою Подільського районного суду м. Києва по справі №761/4641/20 зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №4234 вчиненого 20.02.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, до ухвалення остаточного рішення у даній справі на набрання ним законної сили.

25.03.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій по ВП №58686615.

16.04.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Міністерства юстиції України зі скаргою на дії приватного виконавця в якій вказала, що вона уклала кредитний договір з АТ «Банк Ренесанс Капітал» на суму 12 160, 00 грн., яку частково сплатила. Правонаступником АТ «Банк Ренесанс Капітал» є АТ «Перший Український Міжнародний Банк», який звернувся до приватного нотаріуса Хари Н.С. для вчинення виконавчого напису. 20.02.2019 року приватним нотаріусом Хара Н.С. вчинено виконавчий напис №4234, яким запропоновано звернути стягнення у загальній сумі 20 830, 00 грн. на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк». 21.03.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. було відкрито виконавче провадження №58686615. 28.03.2019 року приватним виконавцем Юхименко О.Л. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, інші доходи боржника. Скаржник у скарзі також зазначила, що її єдиним доходом є пенсія по інвалідності 1 групи у розмірі 1447, 00 грн. 09.08.2019 року було накладено арешт на кошти скаржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, що становлять 23 313, 74 грн. Скаржник у скарзі зазначає, що арешт накладено на всю суму стягнення 23 313, 74 не зважаючи на те, що частина цих коштів вже перераховані приватному виконавцю Пенсійним фондом та крім того, порушено ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження». Також скаржником зазначено, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 02.02.2021 року у праві №761/4641/20 зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №4234, однак приватним виконавцем Юхименко О.Л. в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» не внесла своєчасно постанову про зупинення виконавчих дій. У зв`язку з чим, скаржниця просила провести перевірку діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. та внести вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця округу міста Києва Юхименко О.Л. до дисциплінарної відповідальності.

На підстав скарги ОСОБА_1 від 16.04.2021, Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) відповідно до статті 34 Закону № 1403-VIII, пунктів 19, 26 розділу III Порядку, було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. щодо здійснення ВП № 58686615.

В межах проведеної позапланової невиїзної перевірки на адресу приватного виконавця Юхименко О.Л. було направлений лист від 11.05.2021 року вих№05-22/530/21 щодо надання вмотивованої відповіді щодо фактів, викладених у зверненні, а також матеріали виконавчого провадження №58686615 в термін до 20.05.2021 року до управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області.

20.05.2020 року приватним виконавцем були надані письмові пояснення по скарзі ОСОБА_1 з додатками.

За результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця Управлінням була складена довідка від 26.05.2021, згідно з якою було встановлено порушення з боку приватного виконавця під час здійснення ВП № 58686615:

- пункт 9 частини першої статті 4 Закону № 1403-VIII щодо здійснення діяльності з дотриманням принципу співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням;

- пункт 8 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII щодо здійснення виконавчого провадження з дотриманням засад співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням.

Зі змісту вказаної довідки перевіркою було встановлено, що приватним виконавцем Юхименко О.Л. при визначенні суми коштів, на які звернуто стягнення на підставі постанови від 09.08.2019 року про арешт коштів боржника, приватним виконавцем не враховано кошти у сумі 396, 72 грн., які були стягнуті із пенсії боржника на підставі постанови приватного виконавця від 28.03.2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Інших порушень викладених у скарзі виявлено не було.

14.07.2021 року за № 58647-33-21 Міністерством юстиції України було направлено подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 (посвідчення від 12.06.2018 року №0191) відповідно до висновків якого було зазначено, що при здійсненні виконавчого провадження №58686615 приватним виконавцем Юхименко О.Л. було порушено вимоги пункту 9 частини першої статті 4 Закону № 1403-VIII щодо здійснення діяльності з дотриманням принципу співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням та пункту 8 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII щодо здійснення виконавчого провадження з дотриманням засад співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням.

Також зазначено, що виявлені перевіркою порушення вимог законодавства свідчать про неналежне виконання приватним виконавцем своїх обов`язків та містять ознаки дисциплінарного проступку. Керуючись приписами ч. 7 ст. 34, п. 4 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» було вирішено направити вказане подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця округу міста Києва Юхименко О.Л.

Відповідно до висновку дисциплінарного уповноваженого асоціації приватних виконавців України Овчаленко О.М. №36/2020 від 19.07.2021 року зазначено, що дослідження подання Міністерства юстиції України від 14.07.2021 року щодо притягнення приватного виконавця ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності (разом з доданими матеріалами) і поясненнями приватного виконавця Юхименко О.Л. (разом із доданими матеріалами0, проведений аналіз чинних норм законодавства з питань виконавчого провадження і релевантної судової практики є підставою для висновку про відсутність в діях приватного виконавця Юхименко під час здійснення виконавчого провадження №58686615 порушень: - пункт 9 частини першої статті 4 Закону № 1403-VIII щодо здійснення діяльності з дотриманням принципу співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням; - пункт 8 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII щодо здійснення виконавчого провадження з дотриманням засад співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням.

Також зазначено, що визначені в ч. 2 ст. 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» ознак дисциплінарного проступку в діях приватного виконавця Юхименко О.Л. під здійснення виконавчого провадження №58686615 відсутні.

20.07.2021 відбулося засідання Дисциплінарної комісії, на якому Комісія дійшла висновку про задоволення подання Міністерства Юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. до дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Також відповідно до п. 28 Положення про Дисциплінарну комісії приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 27.11.2017 року №3791/5, до протоколу було додано окрему думку члена комісії Соломко О.В.

Зі змісту окремої думки члена Дисциплінарної комісії приватних виконавців Соломко О.В. вбачається, що останній не погоджується з рішенням про задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, оскільки на його думку, підстав для проведення перевірки, що визначені у скарзі боржника у виконавчому провадженні були відсутні та відповідно були відсутні підстави для винесення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності. Окрім цього, задовольняючи подання Міністерства юстиції України від 14.07.2021 року комісія фактично презумувала наявність в діях ОСОБА_2 складу дисциплінарного правопорушення, однак сам зміст подання визначає лише порушення приватним виконавцем принципу та засади співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням. Вихід за межі подання та визначення складу дисциплінарного проступку за іншими нормами закону, ніж ті що визначенні в самому поданні, є очевидним перевищенням повноважень Дисциплінарної комісії. В окремій думці також зазначено, що подання Міністерства юстиції не містить порушення з боку приватного виконавця вимог Закону України «Про виконавче провадження, а отже складу дисциплінарного проступку в його діях немає, тому притягнення такого приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності за невиконання неіснуючого обов`язку суперечить вимогам ст. 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та ст. 19 Конституції України.

За результатами розгляду подання Дисциплінарною комісією більшістю голосів було прийнято рішення про задоволення подання Міністерства про притягнення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_2 до дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, яке було оформлено протоколом № 67. 06.08.2021 наказом Міністерства № 2755/7 «Про застосування до приватного виконавця ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення» введено в дію рішення Дисциплінарної комісії від 20.07.2021, оформлене проколом № 67, про що було внесено відповідний запис до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

06.08.2021 наказом Міністерства № 2755/7 «Про застосування до приватного виконавця ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення» введено в дію рішення Дисциплінарної комісії від 20.07.2021, оформлене проколом No 67, про що було внесено відповідний запис до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

Не погоджуючись з рішенням Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 20.07.2021 року, оформленого протоколом № 67, та наказом Міністерства юстиції України № 2755/7 від 06.08.2021 року про введення в дії рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 20.07.2021 року, оформлене протоколом №67, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, позивач звернувся з даним позовом до суду про їх скасування.

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним із завдань Міністерства юстиції України є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері організації примусового виконання рішень.

Вказана норма знайшла своє відображення у Законі України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII), що визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Статтею 17 Закону № 1403-VIII встановлено, що Міністерство юстиції України формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень, забезпечує підготовку приватних виконавців та підвищення їхньої кваліфікації, здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця; вводить в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, тощо.

Відповідно до статті 1 Закону N 1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців

Згідно частини 1 статті 34 Закону № 1403-VIII , контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Частиною 3 ст. 34 Закону № 1403-VIII передбачено, що позапланові перевірки проводяться на підставі: 1) заяви приватного виконавця про проведення перевірки; 2) письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця; 3) неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації.

На виконання статті 12, частини 1 статті 34 Закону № 1403-VIII , Міністерством юстиції України був розроблений Порядок проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2018 №3284/5

Вказаний Порядок визначає механізм здійснення Міністерством юстиції України перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, зокрема стану додержання Конституції України, вимог законів України, указів Президента України та постанов Верховної Ради України, ухвалених відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, та організації роботи щодо їх виконання, дотримання державними і приватними виконавцями порядку та строків вчинення виконавчих дій, виконання правил діловодства.

Відповідно до пункту 19 Розділу III Порядку, під час проведення позапланових перевірок діяльності приватного виконавця з`ясовуються лише ті питання, потреба перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок.

За пунктом 26 Розділу III Порядку, позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця проводиться шляхом витребування від приватного виконавця потрібних документів та відомостей у межах предмета звернення та надання висновку щодо відповідності рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вимогам законодавства, який викладається в довідці за результатами такої перевірки.

Згідно пункту 29 Розділу III Порядку, за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця Управління контролю (Управління державної виконавчої служби) складає довідку, в якій зазначаються: підстави проведення перевірки; факти, викладені у зверненні або у скарзі, на підставі яких проводиться перевірка; обставини, встановлені під час перевірки, із посиланням на джерела отримання інформації; висновок щодо відповідності рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вимогам законодавства з посиланням на відповідну норму законодавства.

Відповідно до вимог частини 6 ст. 34 Закону № 1403-VIII, у разі проведення позапланової невиїзної перевірки Міністерство юстиції України надсилає приватному виконавцю письмовий запит у межах предмета звернення.

У зазначений у запиті строк, який має бути достатнім для підготовки відповіді та копій документів, але не менше 10 календарних днів, приватний виконавець надає Міністерству юстиції України вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

Згідно пункту 1 Розділу IV Порядку, у разі виявлення під час здійснення планових та позапланових перевірок діяльності приватного виконавця ознак дисциплінарного проступку, визначених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 38 Заокну України «Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів», структурний підрозділ Міністерства вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності. Подання спрямовується до Дисциплінарної комісії приватних виконавців протягом двох місяців із дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше ніж за два роки з дня його вчинення.

Відповідно до п. 3 Розділу IV Порядку, у поданні зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові приватного виконавця, виконавчий округ, у якому приватний виконавець здійснює діяльність, номер посвідчення приватного виконавця; вид перевірки, під час якої виявлено порушення, та підстави її проведення; реквізити довідки, складеної за результатами перевірки; зміст виявлених порушень із посиланням на відповідні норми нормативно-правових актів; наслідки, до яких призвели (або можуть призвести) порушення приватним виконавцем вимог законодавства (за наявності); відомості про застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень (вид дисциплінарного стягнення, реквізити наказу Міністерства юстиції України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення).

У поданні не зазначаються відомості про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, якщо з дати видання наказу Міністерства юстиції України про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення минув один рік.

Діяльність Дисциплінарної комісії приватних виконавців врегульована приписам Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, затвердженого Наказом міністерства юстиції України від 27.11.2017 року № 3791/5.

Відповідно до ч.1. Положення визначає порядок утворення при Мін`юсті Дисциплінарної комісії приватних виконавців (далі - Дисциплінарна комісія), її завдання, функції та порядок діяльності.

Відповідно до ч.4 Положення, Дисциплінарна комісія відповідно до покладених на неї завдань: розглядає подання Мін`юсту, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Мін`юсту чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Мін`юсту чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ч.1, 4 ст. 40 Закону №1403-VIII, дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, приймає одне з таких рішень: 1) задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення; 2) відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця; 3) відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

За вимогами частин 5 ст. 40 Закону №1403-VIII, у разі якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.

Як вбачається з витягу з протоколу №67 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 20.07.2021 року, комісією були дослідженні результати позапланової невиїзної перевірки діяльноситі приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. щодо здійснення виконавчого провадження №58686616, якою було встановлено, що при визначенні суми коштів, які підлягають арешту на підставі постанови від 09.08.2019 року приватним виконавцем не враховані кошти в сумі 396, 72 грн., які були стягнуті з пенсії боржника на підставі постанови приватного виконавця від 28.03.2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника. Враховуючи, що на момент винесення постанови про арешт боржника від 09.08.2020 року, сума яка підлягає стягненню у виконавчому провадженні №58686615 була частково стягнута, варто зауважити, що визначивши в цій постанові суму, що перевищує розмір вимог у виконавчому провадженні приватний виконавець порушила вимоги п. 9 ч. 1 ст. 4 Закону України №1403-VIII та п. 8 ч.1 ст. 2 Закону України №1404-VIII. Також в протоколі було відображено висновок дисциплінарного уповноваженого асоціації приватних виконавців України №36/2020 від 19.07.2021 року, відповідно до якого в діях приватного виконавця ОСОБА_2 на час здійснення виконавчого провадження №58686615 відсутні порушення п. 9 ч. 1 ст. 4 Закону України №1403-VIII та п. 8 ч.1 ст. 2 Закону України №1404-VIII. Також дисциплінарний уповноважений вважає відсутність в діях приватного виконавця ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку в ч.2 ст. 38 Закону №1403-VІІІ.

Згідно вказаного протоколу, приватний виконавець Юхименко О.Л. пояснила, що 28.03.2019 року нею винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку скеровано за місцем отримання доходу боржником, а саме до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Згідно з цією постановою загальна сума боргу, яка підлягала стягненню з боржника складала 23 313, 74 грн. Відтак на депозитний рахунок приватного виконавця з пенсії боржника стягнуто: 130, 23 грн. від 15.05.2019 року, 130, 23 грн. від 13.06.2019 року, 136, 26 грн. від 23.07.2019 року.

09.08.2019 року нею було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межає суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 23 313, 74 грн.

Також зазначила, що під час винесення постанови про арешт коштів боржника від 09.08.2019 року нею було допущено арифметичну помилку, а саме помилково зазначено суму, яка підлягає стягненню без урахування списаних коштів з пенсіїі боржника. Після надходження скарги представника ОСОБА_1 їй стало відомо про цю помилку, однак постановою від 25.03.2021 року зупинено вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженні №58686615. Частиною 4 статті 35 Закону України №1404-VIII у період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майна. Дана норма є імперативною, а тому жодних інших дій вона не вчиняла.

Таком чином, ОСОБА_2 у своїх поясненнях наголосила, що у неї не було можливості усунути арифметичну помилку, яка була нею допущена при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 09.08.2019 року, шляхом винесення постанови про виправлення помилки. Також вказала, що відповідно до повідомлення від стягувача сума боргу, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 за виконавчим документом становить 14 303, 87 грн., тобто надмірне стягнення коштів із доходів боржника не відбулося. ОСОБА_2 звернула увагу комісії, що нею не було порушено жодних прав та законних інтересів ОСОБА_1 , жожні негативні наслідки для боржника не настали.

Також як вбачається з вказаного протоколу, ОСОБА_3 секретар комісії зазначила, що під час прийняття рішення про задоволення чи відхилення подання Міністерства юстиції України Комісії слід визначити характер і тяжкість дисциплінарного проступку, а також встановити наявність вини приватного виконавця та негативних наслідків. Наголосила, що порушення вимог п.9 ч. 1 ст. 4 Закону №1403-VIII та п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону №1404-VIII приватним виконавцем не усунено, оскільки нею винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій, якою зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису №4234 від 20.02.2019 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. Також вказала, що рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020 року задоволено подання Міністерства юстиції та застосовно до приватного виконавця дисциплінарне стягнення у вигляді попередження (введено в дію наказом Міністерства юстиції Украпїни від 27.10.2020 року №3740/5). Вказала, що відповідно до змісту положень ст. 38 Заколну України «Про органи та осіб, як здійснюють примусове виконання судових рішень і рівшень інших органів», підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, яким вважається закрема, невиконання або неналежне виконання приватним виконавцем своїх обов`язків. Зважаючи на вищевикладене, ступінь вини приватного виконавця, та обставини вчинення проступку та відсутність негативних наслідків, запропонувала поставити на голосування питання про задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Голосували «за» - 6, «проти» - 1, «утримались» - 0. Рішення прийнято. Член комісії ОСОБА_4 участь у голосуванні не приймав.

Таким чином комісія вирішила задовільнити подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності цу вигляді попередження.

Відповідно до п. 28 Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції україни від 27.11.2017 року №3791/5 до протоколу додається окрема думку члена комісії ОСОБА_5 .

Отже, судом досліджений протокол №67 та окрема думка одного із члена комісії та встановлено, що на порушення частини 5 ст. 40 Закону №1403-VIII відповідачами не було подано до суду ніяких доказів щодо врахування при винесенні оскаржуваних рішень ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди. Зазначене нівелює правомірність накладення на позивача стягнення як об`єктивного та правомірного, а також порушує критерії правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, які слідують з норм п. 3 та п. 8 ч. 2 ст.2 КАС України - обґрунтованості, пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення

Відповідно до частини 1 ст. 41 Закону №1403-VIII, за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) догана; 3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців; 4) припинення діяльності приватного виконавця.

При цьому, частиною другою ст. 41 Закону №1403-VIII обумовлено, що рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України.

Частиною 5 ст. 41 Закону №1403-VIII передбачено, що рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.

Таким чином, за вимогами вищезазначених норм, особи, які проводять перевірку повинні дотримуватися вимог законодавства, а висновки перевірки мають ґрунтуватись на фактичних обставинах, підтверджуватись належними доказами, які були досліджені під час перевірки і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, та не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача слугувала скарга ОСОБА_6 , який є боржником у виконавчому провадженні № 58686615.

Системний аналіз статей 38, 40, 41 Закону № 1403-VIII дає підстави для висновку, що приватний виконавець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, яким вважається невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

Накладення дисциплінарного стягнення на приватного виконавця здійснюється Дисциплінарною комісією, яка, в свою чергу, при визначенні виду дисциплінарного стягнення враховує обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.

З аналізу частини сьомої статті 34 Закону N 1403-VIII вбачається, що для прийняття рішення про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, підставою для якого є наявність у діях приватного виконавця складу дисциплінарного проступку, Дисциплінарна комісія приватних виконавців має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення останнім законодавства, що в свою чергу і є мотивом для прийняття рішення про зупинення діяльності приватного виконавця.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 10 січня 2020 року у справі №2040/6763/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 420/11224/20.

Однак, допущені порушення приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л., при примусовому виконанні виконавчого напису №4234 від 20.02.2019 року виданого приватним нотаріусом КМНО Харою Н.С. в межах виконавчого провадження №58686615 не є таким порушенням норм чинного законодавства, які б могли бути підставою для притягнення останнього до дисциплінарної або кримінальної відповідальності, оскільки прямого порушення чинного законодавства приватним виконавчем допущено не було, при цьому комісією не було враховано того, що станом на дату надходження скарги від ОСОБА_1 приватним виконавчем 25.03.2021 року було запинено виконання виконавчих дій, та дізнавшись про свою помилку, остання не змогла винести постанову про виправлення описки. Тобто, у виявлених порушеннях відсутні складові дисциплінарного проступку такі, як спрямованість умислу на вчинення протиправних дій і негативних наслідків для прав та законних інтересів учасників виконавчого провадження, які наступили б у результаті цілеспрямованих і свідомих протиправних дій приватного виконавця.

Станом на дату проведення позапланової невиїзної перевірки та винесення подання Міністерства юстиції України та його розгляд Дисциплінарною комісією виконавче провадження №58686615 відносно ОСОБА_1 не закінчено, а тому і надмісне стягнення коштів з боржника не відбулося, що свідчить про відсутність будь-яких порушень прав та законних інтересів боржника у виконавчому провадженні №58686615 ОСОБА_1 .

Відповідно висновку Дисциплінарного уповноваженого Асоціації приватних виконавців Овчаренко Олени Миколаївни, №36/2020 від 19.07.2021 було досліджені матеріали перевірки та складено висновок про відсутність в діях приватного виконавця Юхименко О.Л. під час здійснення виконавчого провадження №58686615 порушень п.9 ч.1 ст. 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та п.8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» та ознак дисциплінарного проступку.

Суд критично ставиться до пояснень представника відповідачів щодо підтвердження обставин позивачем під час надання пояснень яка зазначила, що нею була допущена технічна помилка при винесенні постанови про арешт коштів, як підставу для задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, оскільки підставою для притягнення приватного виконавця відповідно до ч.4 ст. 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» зокрема є невиконання або неналежне виконання приватним виконавцем своїх обов`язків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження визначено», що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

З довідки про результати позапланової невиїзної перевірки та з подання Міністерства юстиції України не вбачається встановлення порушень з боку позивача ст. 18, ч. 6 ст. 48 та ч. 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», тобто вказаними документами не визначений сам дисциплінарний проступок, який фактично вчинив позивач. У поданні наведено лише порушення з боку позивача принципу та засади співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням, при цьому суд погоджується з окремою думкою члена комісії, що самі принципи та засади співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням не можуть кваліфікуватися в якості окремого обов`язку приватного виконавця. Без наведення конкретної норми закону, яку порушив приватний виконавець, не можливо визначити дисциплінарний проступок.

Окрім цього, відповідно до ст. 36 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст.447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

При цьому предметом перевірки та в подальшому підставою для підготовки та направлення подання була скарга боржника, зокрема, на рішення приватного виконавця та стосувалась оскарження процесуальних дій і рішень виконавця прийнятих у виконавчому провадженні, порядок оскарження яких визначений ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження». Доказів наявності рішення суду про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника, або визнання протиправними дії приватного виконавця під час винесення постанови про арешт коштів боржника до суду надано не було.

З урахуванням викоаленого суд дійшов висновку, що Дисциплінарною комісією не було враховано обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідачів про те, що в даному випадку Дисциплінарна комісія не може виступати відповідачем у справі, оскільки як вбачається із Положення саме вона наділена правом щодо дачі оцінки наявності чи відсутності в діях виконавця складу дисциплінарного проступку, застосовує той чи інший вид дисциплінарного стягнення, яке в подальшому вводиться в дію Наказом Міністерства.

Тобто, Комісія наділена адміністративно-процесуальною правосуб`єктністю в частині притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності, її рішення тягнуть наслідки для осіб яких вони стосуються, а тому можуть виступати відповідачами у справах про оскарження їх рішень.

Наявність статусу юридичної особи для цього в контексті зазначеного для відповідача є не обов`язковим.

Частиною п`ятою статті 41 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», встановлено, що рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.

Пунктами 29, 30 даного Положення передбачено, що рішення Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Мін`юсту. Дата видання наказу Мін`юсту є датою застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Рішення Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Мін`юсту, може бути оскаржено до суду в порядку, встановленому законодавством.

Тому, з врахуванням наведеного, суд вважає, що рішення комісії може бути предметом судового оскарження, а Дисциплінарна комісія виступати відповідачем по справі, що стосується її рішень в частині застосування дисциплінарних стягнень до приватного виконавця.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.01.2020 у справі №2040/6763/18.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Положеннями статті 17 цього Закону встановлено, що суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, позицією, викладеною в пункті 88 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України», визначено, що Судові ніщо не заважає назвати «судом» конкретний національний орган, який не входить до судової системи, для цілей встановлення його відповідності критеріям, викладеним у справі «Вільхо Ескелайнен та інші проти Фінляндії». Адміністративний або парламентський орган може вважатися «судом» у матеріально-правовому значені цього терміну, що призведе до можливості застосування статті 6 Конвенції до спорів державних службовців (див. рішення у справах «Аргіру ті інші проти Греції» (Argyrou and Others v. Greece), заява № 10468/04, п. 24, від 15 січня 2009 року, та «Савіно та інші проти Італії» (Savino and Others v. Italy), заяви №№ 17214/05,20329/05 та 42113/04, пп. 72-75, від 28 квітня 2009 року). Проте висновок щодо застосовності статті 6 Конвенції не перешкоджає розгляду питання дотримання процесуальних гарантій у такому провадженні (див. вищезазначене рішення у справі «Савіно та інші проти Італії» (Savino and Others v. Italy), п. 72)».

Враховуючи викоаленого суд дійшов висновку про протиправність рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 20.07.2021 року, оформленого протоколом № 67 та наказу Міністерства юстиції України № 2755/7 від 06.08.2021 року.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 20.07.2021 року, оформленого протоколом № 67, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця виковного округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни дисциплінарного стягнення у вигляді попередження

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2755/7 від 06.08.2021 року про введення в дії рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 20.07.2021 року, оформлене протоколом №67, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Стягнути з Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13 за рахунок її бюджетних асигнувань 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень) 00 коп судового збору на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (код РНОКПП: 32118309585, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4-а, оф. 35-Б).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна (код РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4-а, оф. 35-Б).

Відповідач: Дисциплінарної комісії приватних виконавців (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13)

Відповідач: Міністерство юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13

Суддя П.П.Марин