Рішення № 128471250, 27.06.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2025 рокусправа № 380/8377/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивачка), від імені якої діє представниця Прімєрова Н.Г. звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі ГУ ПФУ в м. Києві, відповідач) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві о/р № НОМЕР_1 РНОКПП НОМЕР_2 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » від 25.12.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплачувати мені пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, виходячи із 90% від загальної суми заробітної плати, зазначеної у довідці № 2603-вих-509 від 05.12.2024, виданої Управлінням соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, з часу звернення за перерахунком пенсії, а саме - з 19.12.2024 року, з урахуванням виплачених сум.

На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 01.03.2019 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. 19.12.2024 звернулася із заявою про перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України Про державну службу. ГУ ПФУ у Львівській області передало її заяву для розгляду ГУ ПФУ в місті Києві області, котре прийняло рішення № 913090167600 від 25.12.2024 про відмову у переведенні на пенсію відповідно до Закону України Про державну службу. Рішення обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 вже призначалась пенсія згідно Закону України Про державну службу з 11.03.2003 року з відповідним окладом держслужбовця. З 01.03.2019 була переведена на пенсію за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому підстави для переведення на пенсію згідно Закону України Про державну службу з урахуванням нової довідки про складові заробітної плати державного службовця відсутні. Позивачка не погоджується з цим рішенням, вважає його безпідставним та необґрунтованим, тому звернулася до суду із цим позовом.

Суд ухвалою від 05.05.2025 року залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області та запропонував третій особі подати пояснення щодо цієї справи.

ГУ ПФУ у Львівській області подало пояснення щодо справи. Зазначає, що 19.12.2024 позивачка звернулася до органу ПФУ із заявою про перерахунок пенсії перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України Про державну службу. Відповідач посилається на норми статті 90 Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, відповідно до яких пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058-ІV. Вказує, на відсутність підстав для переведення на пенсію держслужбовця, оскільки з 11.03.2003 ОСОБА_1 вже призначалася пенсія згідно із Законом України Про державну службу з відповідним окладом держслужбовця. Таким чином, ГУ ПФУ у Львівській області наголошує, що вперше пенсія за віком згідно із Законом № 3723 була призначена позивачці у 2003 році, а тому відсутні підстави вважати, що в межах спірних правовідносин йдеться про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону № 3723 вперше. Зазначає, що з 15.12.2015 року діючим законодавством не передбачено підстав для перерахунку пенсії держслужбовця. Тому вважає, що відсутні підстави для переведення з одного виду пенсії на інший з урахуванням нових довідок про складові заробітної плати держслужбовця.

Позивачка подала додаткові пояснення, в яких заперечила проти аргументів третьої особи. Стверджує, що ані Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889, ані стаття 37 Закону № 3723 не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону № 889) призначалася пенсія відповідно до Закону № 3723.

Відповідач, ГУ ПФУ в місті Києві, копію ухвали про відкриття провадження отримало 05.05.2025, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання про доставку електронного листа до його електронного кабінету. Процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалося, про причини неподання відзиву суд не повідомило. На виконання вимог ухвали суду надав копію заяви ОСОБА_1 від 19.12.2024 року про переведення її на пенсію держслужбовця з доданими до неї документами.

Суд дослідив заяви по суті справи, долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області, з 11.03.2003 отримувала пенсію за віком відповідно до Закон України від 09.07.2003 № 3732-XII Про державну службу (далі - Закон № 3723) (а.с. 36).

З 01.03.2019 ОСОБА_1 за її заявою переведена на пенсію за віком згідно положень Закону № 1058 (а.с. 108).

19.12.2024 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перехід із пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію за віком згідно Закону № 3732. До заяви долучила лист про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на листопад 2024 від 05.12.2024 № 2603-вих-509, видану Управлінням соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (а.с. 149).

25.12.2024 ГУ ПФУ в місті Києві за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.12.2024 прийняло рішення № 913090167600, відповідно до якого відмовило позивачці в переведенні на пенсію відповідно до Закону України Про державну службу. Це рішення мотивоване тим, що з матеріалів електронної пенсійної справи видно, що з 11.03.2003 заявниця отримувала пенсію відповідно до Закону України Про державну службу. На підставі особистої заяви з 01.03.2019 було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058. За таких обставин, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу (а.с. 132).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон № 889 набрав чинності 01.05.2016, одночасно втратив чинність Закон України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, що передбачав особливості пенсійного забезпечення державних службовців.

Відповідно до статті 90 Закону України Про державну службу 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон № 889) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Разом з тим, пп. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 передбачено переживаючу дію статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-XII, тобто законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у особи є право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII визначали, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Законом № 889-VIII) певного стажу держслужби (10 років для осіб, що станом на цю дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Призначення пенсій державним службовцям урегульовано Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затв. постановою Кабінету Міністрів України №622 від 14.09.2016 (далі Порядок №622). Відповідно до норм пункту 4 цього Порядку пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про такі спірні правовідносини:

ОСОБА_1 з 11.03.2003 отримувала пенсію державного службовця на підставі статті 37 Закону №3723-XII.

З 01.03.2019 ОСОБА_1 за її заявою переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058.

19.12.2024 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу ПФУ із заявою про переведення її на пенсію державного службовця на підставі Закону України Про державну службу, тобто про повернення на пенсію, яку вона отримувала з 01.02.2003.

ГУ ПФУ в місті Києві відмовило (рішення від 25.12.2024 № 913090167600) заявнику в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про державну службу з урахуванням нової довідки про заробіток від 05.12.2024 з тих мотивів, що ОСОБА_1 вже призначалась пенсія згідно Закону України Про державну службу з 11.03.2003 року з відповідним окладом держслужбовця.

Отже, в цій справі слід перевірити обґрунтованість висновку відповідача щодо відсутності у позивачки підстав для переведення на пенсію згідно із Законом України Про державну службу та обчислення її розміру на підставі нової довідки про заробіток (пенсія обчислюється в розмірі 60% від заробітку на підставі довідок певної форми).

Оцінюючи аргументи відповідача на обґрунтування законності його рішення суд керується такими мотивами:

за наявності права на пенсію на підставі різних пенсійних законів або на різні види пенсії в межах одного закону (напр., Закону №1058), закон дозволяє особі звертатися до органу ПФУ про переведення з одного виду пенсії на інший (в межах одного закону чи з пенсії на підставі одного закону на інший).

Відповідно до оскаржуваного рішення, підставою відмови у переведенні позивачки на інший вид пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ та п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VII є те, що їй вже призначалася пенсія згідно із Законом Про державну службу № 889-VIII раніше.

З цього приводу суд зазначає таке. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника, пенсія держслужбовця), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії. Тому хибним є аргумент відповідача про те, що у позивачки відсутнє право на переведення її на пенсію держслужбовця, оскільки вона вже раніше використала право на призначення та отримання такої пенсії. Той факт, що позивачка раніше отримувала пенсію держслужбовця згідно Закону №3223-ХІІ, не позбавляє її права перейти на пенсію держслужбовця за нормами Закону № 889-VIІ. Отже, рішення ГУ ПФУ в місті Києві від 25.12.2024 № 913090167600 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 слід скасувати як протиправне.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог щодо обчислення та виплати пенсії державного службовця на підставі довідки 05.12.2024 № 2603-вих-509 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, суд керується такими мотивами:

в пункті 47розділу XV Прикінцеві положення № 1058-IV визначено, що особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.

Відповідно до пункту 13 розділу XV Прикінцеві положення № 1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України Про державну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про статус народного депутата України, Про наукову і науково-технічну діяльність, її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до законів України Про державну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про статус народного депутата України, Про наукову і науково-технічну діяльність, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону, а також видатки на індексацію зазначених пенсій фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.

Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що при "поверненні" особи (котрій раніше вже було призначено такий вид пенсії) з пенсії за віком на підставі Закону №1058 на пенсію державного службовця на підставі Закону №3723-ХІІ, її розмір не обчислюється "по новому" на підставі про відомостей про заробіток за відповідною посадою станом на дату "повернення" (в цій справі - довідок від 01.04.2024), а встановлюється розмір пенсії, отримуваний до такого переведення (з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява).

Отже, наслідком задоволення заяви позивачки від 19.12.2024 є поновлення виплати пенсії державного службовця в розмірі, який було встановлено при її попередньому призначенні (11.03.2003), тобто до моменту переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Тому в цій частині (обчислення пенсії державного службовця на підставі довідки 05.12.2024 № 2603-вих-509) позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, згідно із яким, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. У справі, яка розглядається, для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в місті Києві, яке прийняло рішення про відмову у перерахунку пенсії. Тому дії щодо переведення з пенсії за віком на підставі Закону № 1058 на пенсію за віком на підставі Закону Про державну службу має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що прийняв оскаржуване рішення, у цій справі - ГУ ПФУ в місті Києві.

З метою ефективного захисту порушених прав позивачки, слід зобов`язати відповідача перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ з 01.01.2025 (з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява від 19.12.2024).

З огляду на викладені мотиви суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

З огляду на встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються пропорційно до задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9,19-26,90,139,229,241-246,251,255,257-258,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві № 913090167600 від 25.12.2024 про відмову ОСОБА_1 про перехід на пенсію за Законом України Про державну службу відповідно до заяви від 19.12.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; ідентифікаційний код 42098368) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01.01.2025 з пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію відповідно до Закону України Про державну службу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; ідентифікаційний код 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення, апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович