Рішення № 128471240, 27.06.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2025 рокусправа № 380/11134/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), від імені якого діє представник Трофімов Р.В., звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати у належному розмірі грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, за весь час затримки виплати з 30.01.2020 року по день її фактичної виплати - 30.04.2025 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати у належному розмірі грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, за весь час затримки виплати з 30.01.2020 року по день її фактичної виплати - 30.04.2025 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати він має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою грошового забезпечення на підставі судового рішення, яке з вини відповідача фактично виконане. Позивач просив нарахувати компенсацію за втрату частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, за період з 30.01.2020 року по 30.04.2025 року. Однак, відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не нарахував та не виплатив вказану компенсацію.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує на відсутність підстав для обчислення компенсації, оскільки на виконання рішення суду перерахунок та виплата індексації грошового забезпечення проведено у повному обсязі. Стверджує, що виплата коштів по рішенню суду носить разовий характер та не підпадає під дію Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати".

Суд вивчив аргументи учасників справи, викладені в заявах по суті спору, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм спірні правовідносини:

ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 09.03.2021.

Рішенням у справі № 380/2604/24 від 14.06.2024 року, залишеного без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2025 року, суд позов ОСОБА_1 задовольнив повністю: - зобов`язав військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; - зобов`язав військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2021 року по 09.03.2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016-2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення суду 30.04.2025 військова частина НОМЕР_1 здійснила виплату заборгованості грошового забезпечення у сумі 60078,89 грн. (а.с. 11).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).

Статтею 1 Закону № 2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно зі статтею 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: - пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); - соціальні виплати; - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення); - сума індексації грошових доходів громадян; - суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; - суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Відповідно до норм статей 3,4 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до абзацу четвертого статті 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок - власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; - коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; - коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок №159. Відповідно до пункту 2 цього Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Як визначено в пункті 3 Порядку № 159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

аналіз норм Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159 дає підстави вважати, що:

- основною умовою для виплати підприємством (установою, організацією) фізичній особі компенсації втрати частини доходів є порушення встановлених законом строків виплати нарахованих доходів;

- під доходами розуміють грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру;

- компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування підприємством, установою чи організацією (у цій справі прикордонним загоном): самостійно (добровільно) чи на виконання судового рішення, яким зобов`язано провести нарахування/перерахунок доходу;

- нарахування та виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в місяці виплати основної суми доходу та розраховуватися по день виплати, адже цей день є останнім днем періоду, за який нараховується компенсація;

- відмова здійснити нарахування компенсації може бути оскаржена до суду.

За обставинами цієї справи військова частина НОМЕР_1 на виконання рішення суду від 14.06.2024 у справі № 380/2604/24 перерахувала грошове забезпечення та 30.04.2025 виплатила заборгованість за період із 30.01.2020 року по 09.03.2021 у сумі 60078,89 грн.

Оскільки грошове забезпечення виплачується щомісяця, то з вини відповідача позивач в період з 30.01.2020 року по 09.03.2021 отримував грошове забезпечення у заниженому розмірі. Протиправність дій ВЧ НОМЕР_1 щодо виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за вказаний період в заниженому розмірі встановлена в рішенні суду у справі № 380/2604/24 між тими ж сторонами та на підставі статті 78 КАС України не потребує доказування.

Остаточний розрахунок з ОСОБА_1 за період з 30.01.2020 року по 09.03.2021 проведено лише 30.04.2025, отже з пропуском встановлених законом строків виплати грошового забезпечення. Таким чином, враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу сум грошового забезпечення, суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення по дату фактичної виплати заборгованості.

Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ВЧ НОМЕР_1 прав позивача є спонукання/зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати грошового забезпечення, обчисленого із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, яке було нараховане та виплачене на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 у справі № 380/2604/24, починаючи з 30.01.2020 по 30.04.2025 року (день фактичної виплати заборгованості).

З огляду на викладені мотиви, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Суд не здійснює розподіл судових витрат відповідно до норм статті 132 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а сторони не надали суду доказів понесення інших видів судових витрат.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 251, 255, 257-258, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовільнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягала в ухиленні від нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрат частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою грошового забезпечення, перерахованого на підставі рішення суду № 380/2604/24 від 14.06.2024 за період з 30.01.2020 по 30.04.2025.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 компенсацію втрати частини доходів за період з 30.01.2020 по 30.04.2025 у зв`язку із несвоєчасною виплатою грошового забезпечення, перерахованого на підставі рішення суду № 380/2604/24.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович