Рішення № 128466235, 24.06.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2025 року м. ПолтаваСправа №440/6637/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Лазебної А.В.

та представника позивача Лихачова Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Міністерства оборони України (надалі - відповідач, Міноборони), у якому просила:

визнати протиправним та скасувати пункт 7 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.11.2024 №34/д про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 ;

зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, в розмірі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень.

Позовні вимоги обґрунтувала посиланням на те, що вона є дружиною загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 . ОСОБА_3 з 24.02.2022 призваний на військову службу під час мобілізації на період дії воєнного стану, 07.03.2023 під час виконання службових обов`язків по захисту Батьківщини отримав мінно-вибухову травму та після тривалого лікування ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. ЦВЛК ЗСУ у витягу з протоколу засідання від 04.03.2024 №1464 встановила, що захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті сержанта ОСОБА_3 , так, пов`язані із захистом Батьківщини. Позивачка через перший відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 звернулась до Міноборони із заявою про виплату їй одноразово грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", однак комісія Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повернула документи ОСОБА_1 на доопрацювання.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов /а.с. 98-102/ представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що розмір допомоги згідно Постанови №168 в сумі 15 000 000 грн передбачений лише на період дії воєнного стану та у чітко визначених випадках, а саме для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) осіб, тоді як причиною смерті чоловіка позивачки зазначено захворювання, а не поранення (контузії, травми, каліцтва).

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, а її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник третьої особи надав до суду письмові пояснення, у яких наполягав на правомірності спірного рішення відповідача та просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 /а.с. 54/.

У підготовчому засіданні 17.06.2025 суд постановив протокольну ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 24.06.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач та третя особа явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про розгляд справи повідомлені належним чином, з урахуванням чого суд визнав за можливе здійснити судовий розгляд справи без їх участі.

Обставини справи

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 , що підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 /а.с. 14/.

ОСОБА_3 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" призваний на військову службу під час мобілізації на період дії воєнного стану, що учасники справи не заперечували.

07.03.2023 в ході виконання службових обов`язків по захисту Батьківщини сержант ОСОБА_3 одержав мінно-вибухову травму; вогнепальне осколкове поранення м`яких тканин лівого плеча, правої гомілки, правого передпліччя з вогнепальним переломом ліктьової кістки в середній третині, лівого колінного суглоба з вогнепальним переломом наколінника, що підтверджено довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 12.05.2023 №1/37/4811 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) /а.с. 16/.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 /а.с. 17/.

У витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 04.03.2024 №1464 /а.с. 18/ зазначено, що захворювання сержанта ОСОБА_3 , яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 17.04.2024 №1494 "Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_2 віл 23 липня 2023 року №5194 "Про результати спеціального розслідування за фактом смерті ОСОБА_3 " внесено зміни до пункту 2 наказу командира військової частини НОМЕР_2 віл 23.07.2023 №5194 шляхом викладення його у такій редакції: "2. Вважати, що смерть, 18 травня 2023 року сержанта ОСОБА_3 ТАК, пов`язана із проходженням військової служби та захистом Батьківщини при виконанні обов`язків служби, не є наслідком його протиправних дій" /а.с. 69-70/.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 26.04.2024 №119 сержанта по мобілізації ОСОБА_3 , який перебував у розпорядженні командира військової частини, у зв`язку з довготривалим лікуванням та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у відпустці за станом здоров`я в місті Києві від захворювання пов`язаного з захистом Батьківщини, яке розвинулось під час проходження військової служби в період участі у бойових діях на фоні вибухового поранення, хронічної ішемічної хвороби серця, атеросклеротичного коронарокардіосклерозу, гострої сердечної недостатності, з 18.05.2023 виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направити документи до ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с. 15/.

29.05.2024 позивачка звернулась до начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_3 /а.с. 61 - зі звороту/.

До заяви позивачка, окрім іншого, додала копії: витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 04.03.2024 №1464, довідки Військової частини НОМЕР_2 від 12.05.2023 №1/37/4811 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_4 від 12.05.2023 №995, наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 17.04.2024 №1494 "Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_2 віл 23 липня 2023 року №5194 "Про результати спеціального розслідування за фактом смерті ОСОБА_3 ", висновку експертного дослідження №011-1895-2023, висновку експертного дослідження №051-827-2023, свідоцтва про шлюб, заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , засвідчених нотаріусом, про відмову від отримання одноразової грошової допомоги за загибель ОСОБА_3 /а.с. 63-74/.

ІНФОРМАЦІЯ_5 01.07.2024 складено висновок вих.№981/9/9660 щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам або утриманцям військовослужбовця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 під час дії воєнного стану /а.с. 57/.

У висновку зазначено, що на підставі поданих документів дружина ОСОБА_1 не має права на отримання зазначеної грошової допомоги; батько та син військовослужбовця надали нотаріальні заяви про відмову від частки одноразової грошової допомоги.

08.11.2024 на засіданні комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум розглянуто документи ОСОБА_1 та ухвалено рішення, оформлене протоколом від 08.11.2024 №34/д (пункт 7), про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 /а.с. 56/.

Мотивуючи таке рішення відповідач зазначив, що сержант ОСОБА_3 помер внаслідок захворювання Гостра серцева недостатність. Атеросклеротичний коронарокардіосклероз. Хронічна ішемічна хвороба серця, що підтверджено витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії від 04.03.2024 №1464, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 26.04.2024 №119 та іншими документами. Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язані з захистом Батьківщини. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану виплата одноразової грошової допомоги здійснюється сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, а також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва). Тобто, Постанова №168 передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі або у разі смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), тоді як смерть ОСОБА_3 , згідно наданих документів не є наслідком отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), а настала внаслідок захворювання.

Рішення комісії Міноборони доведена до відома позивачки ІНФОРМАЦІЯ_6 03.01.2025 /а.с. 20/.

Не погодившись з позицією відповідача, вважаючи рішення про повернення документів на доопрацювання протиправним, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Поряд з цим, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно зі статтею 41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Закон України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до приписів статті 1 Закону №2011-ХІІ, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

У силу підпунктів 1, 2 частини другої цієї статті одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Частиною третьою статті 16 Закону №2011-XII передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно з частиною першою статті 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 16-1 Закону №2011-XII до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

вдова (вдівець);

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

За змістом частини третьої статті 16-2 Закону №2011-ХІІ розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого: розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень.

У частині першій статті 16-3 Закону №2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.

У разі відмови однієї з осіб, зазначених у пункті 4 статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна із таких осіб у строк, встановлений пунктом 9 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, у рівних частках.

Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Особи, які мають право на одноразову грошову допомогу, можуть відмовитися від її призначення та отримання шляхом подання заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

Відповідно до частини шостої цієї статті, одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Згідно з частинами дев`ятою, десятою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (надалі - Постанова №168).

Пунктом 2 Постанови №168 (в редакції, чинній на дату смерті ОСОБА_3 ) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян російської федерації або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.

Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до Закону №2011-ХІІ, пункту 2-1 Постанови №168 наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за №176/39232, затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі Порядок №45).

У силу пункту 1.1 Порядку №45 цей Порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.

Пунктом 1.2 Порядку №45 визначено, що ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України (далі - військовослужбовець) під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (далі - під час захисту Батьківщини).

Згідно з пунктом 1.4 Порядку №45 особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

За змістом пункту 1.7 Порядку №45 ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №45 члени сім`ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2.

Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням.

Обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2).

Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).

Документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони /абзац четвертий пункту 4.4 Порядку №45/.

Згідно з пунктом 4.5 Порядку №45 після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_7 для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ТЦКСП, та, у разі її призначення,- готує проєкти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київського міського) ТЦКСП.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі спір стосується наявності у позивачки права на отримання одноразової грошової допомоги, як дружиною померлого під час дії воєнного стану військовослужбовця Збройних Сил України, у розмірі, визначеному пунктом 2 Постанови №168.

Суд враховує, що позиція відповідача про відсутність у позивачки права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному пунктом 2 Постанови №168, ґрунтується виключно на тому, що причиною смерті військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_3 у витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії від 04.03.2024 №1464 визначено захворювання, тоді як у Постанові №168 передбачено, що смерть військовослужбовця має бути наслідком отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).

Оцінюючи наведені доводи відповідача, суд враховує, що відповідно до підпункту "ґ" пункту 21.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Другої світової воєн, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції об`єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.

Відповідно до пункту 21.30 названого Положення постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що зумовило безпосередню, основну причину смерті, приймається в одному із формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II цього Положення, з обов`язковим додаванням перед словом «ТАК» або «НІ» слів «яке призвело до смерті, та причина смерті».

У випадках коли причину смерті не встановлено, ВЛК приймає постанову про причинний зв`язок смерті військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби) з військовою службою, а у постанові про причинний зв`язок слова «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), яке призвело до смерті, та причина смерті» не зазначаються.

Суд дослідив копію витягу з протоколу засідання ЦВЛК від 04.03.2024 №1464 та встановив, що у ньому зазначено, що захворювання ОСОБА_3 , 1970 р.н., яке розвинулось під час проходження військової служби в період участі в бойових діях на фоні вибухового вогнепального поранення (07.03.2023), та стало причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , - Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини /а.с. 63/.

Тож ВЛК підтверджено, що причиною смерті ОСОБА_3 є вибухове вогнепальне поранення, отримане ним 07.03.2023 під час проходження військової служби в період участі в бойових діях.

При цьому причина смерті у постанові ВЛК зазначена відповідно до формулювання, передбаченого підпунктом "ґ" пункту 21.5 Положення №402 з урахуванням приписів абзацу першого пункту 21.30 названого Положення.

Суд також враховує, що факт отримання сержантом ОСОБА_3 травми (поранення, контузії, каліцтва) безпосередньо під час участі в бойових діях підтверджений довідкою військової частини НОМЕР_2 від 21.05.2023 №1/37/4811 /а.с. 63 - зі звороту/.

Відповідно до довідки ВЛК від 12.05.2023 №995, виданої військовою частиною НОМЕР_4 , отримані сержантом ОСОБА_3 07.03.2023 поранення згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 №370 відносяться до тяжких травм; травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини /а.с. 65/.

На підставі постанови ЦВЛК від 04.03.2024 №1464 командиром військової частини НОМЕР_2 внесені зміни до наказу від 23.07.2023 №5194 "Про результати спеціального розслідування за фактом смерті сержанта ОСОБА_3 ", де зазначено: "Вважати, що смерть, 18 травня 2023 року сержанта ОСОБА_3 так, пов`язана із проходженням військової служби за захистом Батьківщини при виконанні обов`язків служби, не є наслідком його протиправних дій" /а.с. 69-70/.

Отже, смерть сержанта ОСОБА_3 18.05.2023 внаслідок захворювання є наслідком травми (поранення, контузії, каліцтва), отриманої під час здійснення військовослужбовцем заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, пов`язана з проходженням військової служби під час дії воєнного стану та не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення; не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Ураховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що сержант ОСОБА_3 помер внаслідок виконання заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, під час дії воєнного стану. Причина смерті пов`язана із захистом Батьківщини.

Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 17.07.2024 у справі №600/548/23-а, від 22.08.2024 у справі №380/9868/23, від 10.10.2024 у справі №420/11608/23.

Суд зауважує, що у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану питання про виплату соціального забезпечення, зокрема одноразової грошової допомоги в разі загибелі чи смерті військовослужбовця, набули нового правового регулювання і змісту.

Конституційний Суд України ухвалив Рішення від 06.04.2022 №1-р(II)/2022, у якому вказав на необхідності посиленого з боку Держави соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а також осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності, а також зазначив про неможливість обмеження або скасування права на соціальний захист цієї особливої категорії осіб із спеціальним юридичним статусом.

Також у вказаному Рішенні зазначено, що за змістом статей 17, 65 Основного Закону України, громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України (абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018, абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019).

Розвиваючи зазначені юридичні позиції, Конституційний Суд України у Рішенні від 12.10.2022 №7-р(II)/2022 вказав на те, що зі змісту частин першої, другої, п`ятої статті 17 Конституції України у їх взаємозв`язку з частиною першою статті 46, частиною першою статті 65 Основного Закону України випливає конституційний обов`язок держави надати спеціальний юридичний статус громадянам України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членам їхніх сімей, а також особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої у лютому 2014 року, із забезпеченням відповідно до цього статусу соціальних гарантій високого рівня.

Суд зауважує, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).

Позивачка є особою, яка відповідно до положень статтею 16-1 Закону №2011-XII має право на призначення та отримання спірної допомоги.

Інші члени сім`ї померлого військовослужбовця ОСОБА_3 - батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , надали нотаріально засвідчені заяви про відмову від отримання частки одноразової грошової допомоги /а.с. 74, у т.ч. зі звороту/.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачка має право на отримання одноразової грошової допомоги за померлим чоловіком ОСОБА_3 у розмірі, визначеному пунктом 2 Постанови №168, тобто 15 000 000 грн.

Доводи відповідача про непідтвердження факту смерті ОСОБА_3 внаслідок поранення (травми, контузії, каліцтва), отриманих у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, спростовані у ході розгляду справи по суті.

А тому, рішення комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом засідання від 08.11.2024 №34/д (пункт 7), про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 належить визнати протиправним та скасувати, а позов в цій частині - задовольнити.

Крім того, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за доцільне зобов`язати Міноборони в особі комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому пунктом 2 Постанови №168, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, в розмірі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні суду.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 27, 28/. Інші судові витрати у справі відсутні.

З огляду на приписи підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становив 3028 гривень.

Водночас, як визначено частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за подання цього позову позивачка мала сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн (3028,00 грн х 0,4 х 0,8).

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправне рішення відповідача, а позов носив немайновий характер, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати позивачки у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань Міноборони.

Своєю чергою, відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною першою статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Таким чином, надмірно сплачений за подання позовної заяви у цій справі судовий збір у розмірі 242,24 грн належить повернути позивачці з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 7 рішення, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 08.11.2024 №34/д про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 .

Зобов`язати Міністерство оборони України в особі комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, в розмірі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 242,24 грн (двісті сорок дві гривні двадцять чотири копійки), сплачений на підставі квитанції від 13.05.2025 № 0772-2621-0569-8649.

Позивачка: ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Міністерство оборони України (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 00034022; пр-т Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168).

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України НОМЕР_6 ; АДРЕСА_2 ).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 27 червня 2025 року.

СуддяОлександр КУКОБА